Олексій Олександрович Алєксєєв
Research Subjects
Research Interests
Олексій Олександрович Алєксєєв has a total of 30 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
О.і. Врадій
Вінницький національний аграрний університет
4 shared publications- Oksana Vradii
Vinnytsia National Agrarian University
3 shared publications - Alla Razanova
Vinnytsia National Agrarian University
2 shared publications O. Alieksieiev
Вінницький національний аграрний університет
2 shared publications- Serhii Razanov
Vinnytsia National Agrarian University
2 shared publications - Артем Валерійович Салямон
Вінницький національний аграрний університет
2 shared publications
Latest Publications
- 13 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 151,p. 469-476
Вміст клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого (Silphium perfoliatum L.), вирощеного на різних ґрунтах
Зміни природно-кліматичних факторів та енергетична нестабільність зумовлюють розширення спектра вирощування нетрадиційних для України культур, зокрема енерге- тичних, які одночасно поповнюють склад нектаро- та пилконосних рослин. Серед таких культур важливе місце займає сильфій пронизанолистий, що характеризується тривалим періодом цвітіння, переважно наприкінці літа та на початку осені. Використання цієї культури у нектаро-пилконосному конвеєрі бджіл у зазначений період сприяє поповненню кормової бази, що позитивно впливає на розвиток бджолиних сімей, нарощування їх сили перед зимівлею та підвищення продуктивності пасік. Крім того, сильфій пронизаноли- стий є перспективною багаторічною культурою, яка поєднує високу кормову, медоносну та енергетичну цінність, що робить його важливим елементом сучасних агроекосистем. Ефективність використання сильфію пронизанолистого значною мірою залежить від умов його вирощування, насамперед від ґрунтово-кліматичних особливостей. Тип ґрунту визначає рівень забезпечення рослин вологою та поживними речовинами, впливає на інтен- сивність росту, накопичення органічної маси та формування біохімічного складу рослин. Вміст клітковини є одним із важливих показників якості стеблової маси, оскільки харак- теризує ступінь розвитку тканин, технологічні властивості біомаси та її придатність для використання як кормової чи енергетичної сировини. У даній статті наведено резуль- тати досліджень щодо вмісту клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого, вирощеного на різних типах ґрунтів (сірий лісовий, чорнозем типовий, дерново-підзоли- стий). За результатами досліджень встановлено, що вміст клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого залежить від типу ґрунту. Найвищі показники зафіксовано при вирощуванні культури на чорноземі типовому, тоді як найнижчі – на дерново-підзоли- стих ґрунтах. Вміст клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого становив на сірих лісових ґрунтах – 11,94–12,36 %, на чорноземі типовому – 13,73–14,27 %, на дерно- во-підзолистих ґрунтах – 10,94–11,53 %. Отримані результати підтверджують доціль- ність вирощування сильфію пронизанолистого на високородючих ґрунтах для отримання максимальної продуктивності та якісної рослинної сировини.
- 13 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 151,p. 469-476
Вміст клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого (Silphium perfoliatum L.), вирощеного на різних ґрунтах
Зміни природно-кліматичних факторів та енергетична нестабільність зумовлюють розширення спектра вирощування нетрадиційних для України культур, зокрема енерге- тичних, які одночасно поповнюють склад нектаро- та пилконосних рослин. Серед таких культур важливе місце займає сильфій пронизанолистий, що характеризується тривалим періодом цвітіння, переважно наприкінці літа та на початку осені. Використання цієї культури у нектаро-пилконосному конвеєрі бджіл у зазначений період сприяє поповненню кормової бази, що позитивно впливає на розвиток бджолиних сімей, нарощування їх сили перед зимівлею та підвищення продуктивності пасік. Крім того, сильфій пронизаноли- стий є перспективною багаторічною культурою, яка поєднує високу кормову, медоносну та енергетичну цінність, що робить його важливим елементом сучасних агроекосистем. Ефективність використання сильфію пронизанолистого значною мірою залежить від умов його вирощування, насамперед від ґрунтово-кліматичних особливостей. Тип ґрунту визначає рівень забезпечення рослин вологою та поживними речовинами, впливає на інтен- сивність росту, накопичення органічної маси та формування біохімічного складу рослин. Вміст клітковини є одним із важливих показників якості стеблової маси, оскільки харак- теризує ступінь розвитку тканин, технологічні властивості біомаси та її придатність для використання як кормової чи енергетичної сировини. У даній статті наведено резуль- тати досліджень щодо вмісту клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого, вирощеного на різних типах ґрунтів (сірий лісовий, чорнозем типовий, дерново-підзоли- стий). За результатами досліджень встановлено, що вміст клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого залежить від типу ґрунту. Найвищі показники зафіксовано при вирощуванні культури на чорноземі типовому, тоді як найнижчі – на дерново-підзоли- стих ґрунтах. Вміст клітковини у стебловій масі сильфію пронизанолистого становив на сірих лісових ґрунтах – 11,94–12,36 %, на чорноземі типовому – 13,73–14,27 %, на дерно- во-підзолистих ґрунтах – 10,94–11,53 %. Отримані результати підтверджують доціль- ність вирощування сильфію пронизанолистого на високородючих ґрунтах для отримання максимальної продуктивності та якісної рослинної сировини.
- Open Access
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 258-267
Інтенсивність накопичення свинцю енергетичними культурами, вирощеними на різних ґрунтах
Мета дослідження полягає у визначенні рівня накопичення свинцю (Pb) у надземній вегетативній масі енергетичних культур за їх вирощування на сірому лісовому ґрунті, чорноземі типовому та дерново-підзолистому піщаному ґрунті. Методи дослідження включали польові спостереження та відбір зразків надземної вегетативної маси міскантусу (Miscanthus), мальви пенсильванської (Sida hermaphrodita) і сильфію пронизанолистого (Silphium perfoliatum) упродовж 2023–2025 рр. Зразки формували точковим відбором із подальшим складанням середніх проб. Вміст Pb у рослинній масі визначали атомно-абсорбційним методом у науково-дослідній лабораторії Інституту сільського господарства Полісся УААН (м. Житомир). Оцінювання потенційного ризику здійснювали за коефіцієнтом небезпеки, розрахованим як співвідношення фактичного вмісту Pb до допустимого рівня. Результати. У середньому за 2023–2025 рр. вміст Pb у надземній вегетативній масі всіх досліджуваних культур не перевищував допустимого рівня. Порівняння культур показало чітку тенденцію зростання вмісту Pb у надземній вегетативній масі в такій послідовності: міскантус → мальва пенсильванська → сильфій пронизанолистий. Найвищі значення Pb для міскантусу та мальви пенсильванської встановлено за вирощування на чорноземі типовому, тоді як для сильфію пронизанолистого – за вирощування на дерново-підзолистому піщаному ґрунті (з незначною різницею порівняно з чорноземом типовим). Розраховані коефіцієнти небезпеки Pb у надземній вегетативній масі були меншими за 1,0, що свідчить про відсутність перевищення граничного рівня за умов проведеного досліду та підтверджує можливість вирощування зазначених енергетичних культур на досліджених ґрунтах з позицій контролю накопичення Pb у біомасі. Висновки. За 2023–2025 рр. за вирощування міскантусу, мальви пенсильванської та сильфію пронизанолистого на сірому лісовому ґрунті, чорноземі типовому та дерново-підзолистому піщаному ґрунті середній вміст Pb у надземній вегетативній масі не перевищував допустимий рівень. Найвищі значення Pb встановлено у міскантусу й мальви пенсильванської за вирощування на чорноземі типовому, а у сильфію пронизанолистого – на дерново-підзолистому піщаному ґрунті; найнижчі – у міскантусу та сильфію пронизанолистого на сірому лісовому ґрунті і у мальви пенсильванської на дерново-підзолистому піщаному ґрунті. Загалом на всіх типах ґрунтів зберігається послідовність зростання вмісту Pb, зокрема, міскантус → мальва пенсильванська → сильфій пронизанолистий.
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 258-267
Open AccessІнтенсивність накопичення свинцю енергетичними культурами, вирощеними на різних ґрунтах
Мета дослідження полягає у визначенні рівня накопичення свинцю (Pb) у надземній вегетативній масі енергетичних культур за їх вирощування на сірому лісовому ґрунті, чорноземі типовому та дерново-підзолистому піщаному ґрунті. Методи дослідження включали польові спостереження та відбір зразків надземної вегетативної маси міскантусу (Miscanthus), мальви пенсильванської (Sida hermaphrodita) і сильфію пронизанолистого (Silphium perfoliatum) упродовж 2023–2025 рр. Зразки формували точковим відбором із подальшим складанням середніх проб. Вміст Pb у рослинній масі визначали атомно-абсорбційним методом у науково-дослідній лабораторії Інституту сільського господарства Полісся УААН (м. Житомир). Оцінювання потенційного ризику здійснювали за коефіцієнтом небезпеки, розрахованим як співвідношення фактичного вмісту Pb до допустимого рівня. Результати. У середньому за 2023–2025 рр. вміст Pb у надземній вегетативній масі всіх досліджуваних культур не перевищував допустимого рівня. Порівняння культур показало чітку тенденцію зростання вмісту Pb у надземній вегетативній масі в такій послідовності: міскантус → мальва пенсильванська → сильфій пронизанолистий. Найвищі значення Pb для міскантусу та мальви пенсильванської встановлено за вирощування на чорноземі типовому, тоді як для сильфію пронизанолистого – за вирощування на дерново-підзолистому піщаному ґрунті (з незначною різницею порівняно з чорноземом типовим). Розраховані коефіцієнти небезпеки Pb у надземній вегетативній масі були меншими за 1,0, що свідчить про відсутність перевищення граничного рівня за умов проведеного досліду та підтверджує можливість вирощування зазначених енергетичних культур на досліджених ґрунтах з позицій контролю накопичення Pb у біомасі. Висновки. За 2023–2025 рр. за вирощування міскантусу, мальви пенсильванської та сильфію пронизанолистого на сірому лісовому ґрунті, чорноземі типовому та дерново-підзолистому піщаному ґрунті середній вміст Pb у надземній вегетативній масі не перевищував допустимий рівень. Найвищі значення Pb встановлено у міскантусу й мальви пенсильванської за вирощування на чорноземі типовому, а у сильфію пронизанолистого – на дерново-підзолистому піщаному ґрунті; найнижчі – у міскантусу та сильфію пронизанолистого на сірому лісовому ґрунті і у мальви пенсильванської на дерново-підзолистому піщаному ґрунті. Загалом на всіх типах ґрунтів зберігається послідовність зростання вмісту Pb, зокрема, міскантус → мальва пенсильванська → сильфій пронизанолистий.
- Open Access
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 51-56
Динаміка питомої активності радіоактивних ізотопів (137Cs, 40K, 226Ra, 232Th) у сірому лісовому ґрунті Правобережного Лісостепу залежно від застосування мінеральних добрив при культивуванні озимого ріпаку
Мета статті – визначити вміст радіонуклідів 40K, 226Ra, 232Th, 137Cs у основних видах мінеральних добрив (азотних, фосфорних, калійних) та оцінити загальний радіонуклідний внесок цих добрив у сірий лісовий ґрунт при вирощуванні озимого ріпаку з різною запланованою врожайністю (30 ц/га і 35 ц/га). Методи. Проведено гамма-спектрометричне визначення питомої активності радіонуклідів (137Cs, 40K, 226Ra, 232Th) у зразках аміачної селітри, суперфосфату подвійного та калію хлористого. На основі отриманих даних та фактичних норм внесення добрив, необхідних для досягнення запланованої врожайності озимого ріпаку, розраховано загальне надходження радіоактивних речовин у Бк/га у сірий лісовий ґрунт. Результати. Встановлено, що мінеральні добрива є джерелом надходження у ґрунт радіонуклідів радіонуклідів. Калій хлористий демонструє найвищу питому активність серед усіх добрив за рахунок високого вмісту природного ізотопу 40K (до 16 400 Бк/кг), який є головним домінуючим радіонуклідом. Фосфорні добрива (суперфосфат подвійний) мають підвищений вміст 226Ra та 232Th. При внесенні добрив для вирощування озимого ріпаку (врожайність 30–35 ц/га) загальне радіоактивне навантаження на сірий лісовий ґрунт складає 3,7–5,2 МБк/га. Найбільший внесок у загальне забруднення забезпечує калій хлористий 63–66 %), а 40K становить переважну частку внесеної радіоактивності. Висновки. Мінеральні добрива є вагомим чинником додаткового радіоактивного навантаження на ґрунт. Калійні та фосфорні добрива несуть найбільший радіонуклідний ризик. Калій хлористий є найбільшим джерелом внесення у ґрунт 137Cs, 40K, 226Ra, 232Th. Необхідно обов’язково враховувати вміст радіонуклідів у добривах при плануванні агротехнічних заходів для мінімізації їх надходження у ґрунтово-рослинну систему.
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 51-56
Open AccessДинаміка питомої активності радіоактивних ізотопів (137Cs, 40K, 226Ra, 232Th) у сірому лісовому ґрунті Правобережного Лісостепу залежно від застосування мінеральних добрив при культивуванні озимого ріпаку
Мета статті – визначити вміст радіонуклідів 40K, 226Ra, 232Th, 137Cs у основних видах мінеральних добрив (азотних, фосфорних, калійних) та оцінити загальний радіонуклідний внесок цих добрив у сірий лісовий ґрунт при вирощуванні озимого ріпаку з різною запланованою врожайністю (30 ц/га і 35 ц/га). Методи. Проведено гамма-спектрометричне визначення питомої активності радіонуклідів (137Cs, 40K, 226Ra, 232Th) у зразках аміачної селітри, суперфосфату подвійного та калію хлористого. На основі отриманих даних та фактичних норм внесення добрив, необхідних для досягнення запланованої врожайності озимого ріпаку, розраховано загальне надходження радіоактивних речовин у Бк/га у сірий лісовий ґрунт. Результати. Встановлено, що мінеральні добрива є джерелом надходження у ґрунт радіонуклідів радіонуклідів. Калій хлористий демонструє найвищу питому активність серед усіх добрив за рахунок високого вмісту природного ізотопу 40K (до 16 400 Бк/кг), який є головним домінуючим радіонуклідом. Фосфорні добрива (суперфосфат подвійний) мають підвищений вміст 226Ra та 232Th. При внесенні добрив для вирощування озимого ріпаку (врожайність 30–35 ц/га) загальне радіоактивне навантаження на сірий лісовий ґрунт складає 3,7–5,2 МБк/га. Найбільший внесок у загальне забруднення забезпечує калій хлористий 63–66 %), а 40K становить переважну частку внесеної радіоактивності. Висновки. Мінеральні добрива є вагомим чинником додаткового радіоактивного навантаження на ґрунт. Калійні та фосфорні добрива несуть найбільший радіонуклідний ризик. Калій хлористий є найбільшим джерелом внесення у ґрунт 137Cs, 40K, 226Ra, 232Th. Необхідно обов’язково враховувати вміст радіонуклідів у добривах при плануванні агротехнічних заходів для мінімізації їх надходження у ґрунтово-рослинну систему.
- Open Access
- 28 November 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 32,p. 7-11
Інтенсивність накопичення радіонуклідів урожаєм еспарцету піщаного за його вирощування в умовах Полісся
Мета статті – вивчити інтенсивності накопичення 137Cs, 40K, 226Ra, 232Th надземною вегетативною масою, насінням та квітковим пилком еспарцету піщаного.Методи. Дослідження проводились у Поліссі, в місті Коростень. Для експерименту використовували еспарцет піщаний, який висівали за загальноприйнятою технологією в чотирикратній повторності. Зразки ґрунту відбирали методом «конверта» з п’яти різних ділянок на глибині 22-25 см. Потім зразки змішували, щоб отримати однорідну масу, з якої виділяли репрезентативну пробу масою 500 г для подальших лабораторних досліджень. Надземну вегетативну масу, насіння та бджолине обніжжя (квітковий пилок) відбирали методом точкових проб. Визначення питомої активності радіонуклідів (137Cs, 40K, 226Ra та 232Th) у ґрунті та рослинній масі проводили гамма-спектрометричним методом. Результати обробляли біометрично, враховуючи середнє арифметичне значення, середньоквадратичне відхилення та достовірність різниці. Результати. За результатами досліджень встановлено, що у всіх частинах еспарцету (вегетативній масі, насінні та квітковому пилку) найвищий вміст радіонуклідів був у 40K. Загальна питома активність радіонуклідів у врожаї еспарцету піщаного склала 2230,4 Бк/кг, з яких найбільша частка припадала на вегетативну масу (43,43%), а насіння та квітковий пилок містили 28,52% та 29,03% відповідно. Висновки. Дослідження показали, що найвища питома активність радіонуклідів у врожаї еспарцету піщаного спостерігалася за 40K. Радіонукліди накопичувалися у врожаї в наступній послідовності (у порядку спадання): 40K, 137Cs, 232Th, 226Ra. Загальна активність радіонуклідів, що концентруються в урожаї з одного гектара, становить 2230,4 Бк.
- 28 November 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 32,p. 7-11
Open AccessІнтенсивність накопичення радіонуклідів урожаєм еспарцету піщаного за його вирощування в умовах Полісся
Мета статті – вивчити інтенсивності накопичення 137Cs, 40K, 226Ra, 232Th надземною вегетативною масою, насінням та квітковим пилком еспарцету піщаного.Методи. Дослідження проводились у Поліссі, в місті Коростень. Для експерименту використовували еспарцет піщаний, який висівали за загальноприйнятою технологією в чотирикратній повторності. Зразки ґрунту відбирали методом «конверта» з п’яти різних ділянок на глибині 22-25 см. Потім зразки змішували, щоб отримати однорідну масу, з якої виділяли репрезентативну пробу масою 500 г для подальших лабораторних досліджень. Надземну вегетативну масу, насіння та бджолине обніжжя (квітковий пилок) відбирали методом точкових проб. Визначення питомої активності радіонуклідів (137Cs, 40K, 226Ra та 232Th) у ґрунті та рослинній масі проводили гамма-спектрометричним методом. Результати обробляли біометрично, враховуючи середнє арифметичне значення, середньоквадратичне відхилення та достовірність різниці. Результати. За результатами досліджень встановлено, що у всіх частинах еспарцету (вегетативній масі, насінні та квітковому пилку) найвищий вміст радіонуклідів був у 40K. Загальна питома активність радіонуклідів у врожаї еспарцету піщаного склала 2230,4 Бк/кг, з яких найбільша частка припадала на вегетативну масу (43,43%), а насіння та квітковий пилок містили 28,52% та 29,03% відповідно. Висновки. Дослідження показали, що найвища питома активність радіонуклідів у врожаї еспарцету піщаного спостерігалася за 40K. Радіонукліди накопичувалися у врожаї в наступній послідовності (у порядку спадання): 40K, 137Cs, 232Th, 226Ra. Загальна активність радіонуклідів, що концентруються в урожаї з одного гектара, становить 2230,4 Бк.
- Open Access
- 15 November 2025
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 29,p. 9-14
ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ І МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ВЕГЕТАТИВНІЙ МАСІ БАВОВНИКУ, ВИРОЩЕНОГО НА СІРИХ ЛІСОВИХ ҐРУНТАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
Інтенсифікація рослинництва сприяє збільшенню обсягів виробництва, внаслідок чого посилюється техногенне навантаження на довкілля, зокрема на ґрунти, що негативно впливає на якість і безпеку рослинницької продукції. Однією з головних екологічних загроз є накопичення важких металів, надходження яких у ґрунти значно зросло внаслідок активного використання мінеральних добрив, пестицидів, промислових викидів, а також воєнної агресії росії проти України. Досліджено інтенсивність накопичення важких металів (свинцю та кадмію) та мікроелементів (цинку і міді) у вегетативній масі бавовнику (Gossypіum L.), вирощеного на сірих лісових ґрунтах Правобережного Лісостепу. Проаналізовано вміст зазначених елементів у ґрунті та рослинній масі. Визначено коефіцієнти накопичення важких металів з метою оцінки ефективності вирощування бавовнику сорту Дніпровський 5 для фіторемедіації забруднених територій. Встановлено, що цинк найбільше нагромаджується у вегетативній масі бавовнику, що майже вчетверо більше, ніж мідь, і у вісім разів більше, ніж свинець. Досліджено, що мідь посідає друге місце за рівнем накопичення у вегетативній масі, що у 2,2 рази більше, ніж свинець, і у 21 разів більше, ніж кадмій. Виявлено, що концентрація кадмію у вегетативній масі з-поміж усіх досліджуваних важких металів була найнижча. За рівнем накопичення у надземній частині бавовнику важкі метали та мікроелементи розташувалися у такій зростаючій послідовності: кадмій → свинець → мідь → цинк. На основі коефіцієнта накопичення (Кн) визначено високу здатність бавовнику до акумуляції міді (Кн = 45,9) та цинку (Кн = 19,4), що свідчить про його ефективність щодо фіторемедіації забруднених територій. Накопичення вегетативною масою свинцю (Кн = 3,73) та кадмію (Кн = 4,57) також підтверджує здатність рослини вилучати токсиканти з ґрунту. Оцінено потенціал використання рослин бавовнику для очищення ґрунтів від забруднень важкими металами. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій фіторемедіації та оцінки екологічної безпеки агроекосистем.
- 15 November 2025
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 29,p. 9-14
Open AccessІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ І МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ВЕГЕТАТИВНІЙ МАСІ БАВОВНИКУ, ВИРОЩЕНОГО НА СІРИХ ЛІСОВИХ ҐРУНТАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
Інтенсифікація рослинництва сприяє збільшенню обсягів виробництва, внаслідок чого посилюється техногенне навантаження на довкілля, зокрема на ґрунти, що негативно впливає на якість і безпеку рослинницької продукції. Однією з головних екологічних загроз є накопичення важких металів, надходження яких у ґрунти значно зросло внаслідок активного використання мінеральних добрив, пестицидів, промислових викидів, а також воєнної агресії росії проти України. Досліджено інтенсивність накопичення важких металів (свинцю та кадмію) та мікроелементів (цинку і міді) у вегетативній масі бавовнику (Gossypіum L.), вирощеного на сірих лісових ґрунтах Правобережного Лісостепу. Проаналізовано вміст зазначених елементів у ґрунті та рослинній масі. Визначено коефіцієнти накопичення важких металів з метою оцінки ефективності вирощування бавовнику сорту Дніпровський 5 для фіторемедіації забруднених територій. Встановлено, що цинк найбільше нагромаджується у вегетативній масі бавовнику, що майже вчетверо більше, ніж мідь, і у вісім разів більше, ніж свинець. Досліджено, що мідь посідає друге місце за рівнем накопичення у вегетативній масі, що у 2,2 рази більше, ніж свинець, і у 21 разів більше, ніж кадмій. Виявлено, що концентрація кадмію у вегетативній масі з-поміж усіх досліджуваних важких металів була найнижча. За рівнем накопичення у надземній частині бавовнику важкі метали та мікроелементи розташувалися у такій зростаючій послідовності: кадмій → свинець → мідь → цинк. На основі коефіцієнта накопичення (Кн) визначено високу здатність бавовнику до акумуляції міді (Кн = 45,9) та цинку (Кн = 19,4), що свідчить про його ефективність щодо фіторемедіації забруднених територій. Накопичення вегетативною масою свинцю (Кн = 3,73) та кадмію (Кн = 4,57) також підтверджує здатність рослини вилучати токсиканти з ґрунту. Оцінено потенціал використання рослин бавовнику для очищення ґрунтів від забруднень важкими металами. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій фіторемедіації та оцінки екологічної безпеки агроекосистем.
- Open Access
- 25 April 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 30,p. 18-24
Вивчення інтенсивності накопичення важких металів рослинами буркуну білого (MelilotuS Albus) на ґрунтах, що зазналивпливу бойових дій
Метою дослідження є вивчення інтенсивності накопичення важких металів у рослинах буркуну білого (Melilotus albus), вирощених на ґрунтах, які зазнали впливу бойових дій, зокрема внаслідок забруднення уламками боєприпасів, вибухових речовин, важкої техніки та збройного втручання. Особливу увагу приділено оцінці фіторемедіаційного потенціалу буркуну як культури для відновлення деградованих територій і очищення ґрунтів від токсичних елементів. Методи. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Вивчено інтенсивність забруднення важкими металами різних типів ґрунтів, що зазнали наслідків бойових дій та вирощування на них рослин-фіторемедіантів буркуну білого (Melilotus albus). Встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій Pb, Cd, Zn та Cu у дерново-підзолистих ґрунтах міста Овруч Житомирської області та сірих лісових ґрунтах міста Калинівка, які безпосередньо піддавались впливу бойових дій, у вигляді детонації уламкових матеріалів крилатих ракет Х-101. Дослідження показали ефективність вирощування на таких ґрунтах буркуну білого (Melilotus albus), як потужного фіторемедіанта. У рослинній масі буркуну білого виявлено перевищення гранично допустимої концентрації важких металів тільки по Zn, що вказує на позитивний ефект вирощування даної сільськогосподарської культури на землях, що зазнали впливу бойових дій. Висновки. Результати дослідження підтверджують високу ефективність буркуну білого у процесах фіторемедіації ґрунтів, забруднених унаслідок бойових дій. Рослина виявила здатність накопичувати важкі метали: Pb, Cd та Cu і в меншій мірі – Zn, який буркун білий може накопичувати у більших концентраціях, що показано у наших дослідженнях, толерувати високі концентрації забруднювачів. Для вилучення перевищених концентрацій Zn, на цих землях можна висаджувати інші культури фіторемедіанти, які здатні накоптчувати в меншій мірі важкий метал – Zn.
- 25 April 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 30,p. 18-24
Open AccessВивчення інтенсивності накопичення важких металів рослинами буркуну білого (MelilotuS Albus) на ґрунтах, що зазналивпливу бойових дій
Метою дослідження є вивчення інтенсивності накопичення важких металів у рослинах буркуну білого (Melilotus albus), вирощених на ґрунтах, які зазнали впливу бойових дій, зокрема внаслідок забруднення уламками боєприпасів, вибухових речовин, важкої техніки та збройного втручання. Особливу увагу приділено оцінці фіторемедіаційного потенціалу буркуну як культури для відновлення деградованих територій і очищення ґрунтів від токсичних елементів. Методи. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Вивчено інтенсивність забруднення важкими металами різних типів ґрунтів, що зазнали наслідків бойових дій та вирощування на них рослин-фіторемедіантів буркуну білого (Melilotus albus). Встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій Pb, Cd, Zn та Cu у дерново-підзолистих ґрунтах міста Овруч Житомирської області та сірих лісових ґрунтах міста Калинівка, які безпосередньо піддавались впливу бойових дій, у вигляді детонації уламкових матеріалів крилатих ракет Х-101. Дослідження показали ефективність вирощування на таких ґрунтах буркуну білого (Melilotus albus), як потужного фіторемедіанта. У рослинній масі буркуну білого виявлено перевищення гранично допустимої концентрації важких металів тільки по Zn, що вказує на позитивний ефект вирощування даної сільськогосподарської культури на землях, що зазнали впливу бойових дій. Висновки. Результати дослідження підтверджують високу ефективність буркуну білого у процесах фіторемедіації ґрунтів, забруднених унаслідок бойових дій. Рослина виявила здатність накопичувати важкі метали: Pb, Cd та Cu і в меншій мірі – Zn, який буркун білий може накопичувати у більших концентраціях, що показано у наших дослідженнях, толерувати високі концентрації забруднювачів. Для вилучення перевищених концентрацій Zn, на цих землях можна висаджувати інші культури фіторемедіанти, які здатні накоптчувати в меншій мірі важкий метал – Zn.
- Open Access
- 21 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 58 (4) , 30-36
РАДІОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ ПРИРОДНИХ ЛУК ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПІСЛЯ 37-РІЧНОГО ПЕРІОДУ ВІД АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Техногенне навантаження на природні кормові угіддя щороку зростає внаслідок антропогенної діяльності населення. Серед токсикантів радіонукліди займають одне із перших місць по небезпечності для живих організмів. Перебуваючи в обмінній формі та мігруючи в природних екосистемах, радіонукліди потрапляють в живі організми, викликаючи різні порушення на клітинному, органному та організмовому рівні в цілому. Порушення, які виникають при опроміненні викликають цілий ряд захворювань, внаслідок яких відбувається пониження імунної ланки організму. Основний шлях надходження радіонуклідів до живих організмів є харчовий ланцюг. Забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами призводить до накопичення їх в продукції рослинництва. Використання такої продукції в харчуванні людини сприяє підвищенню радіаційного навантаження на її організм включаючи різні захворювання. З метою зниження радіаційного навантаження на населення використовують ряд заходів, які перешкоджають переміщення радіонуклідів в системі ґрунт → рослинна продукція → організм людини. До основних із них необхідно віднести агротехнічні заходи, зокрема, обробіток ґрунту, застосування сорбентів, мінеральні удобрення, спеціалізація галузі рослинництва, яка передбачає виробництво на забруднених ґрунтах продукції яка не використовується в харчовій сфері людини, але є необхідна для промисловості, зокрема енергетичні культури. Однак, в умовах природних лук дані заходи є малоефективними, тому використання їх рослинності повинно бути під постійним контролем. Проблеми використання агротехнічних заходів щодо зниження міграції радіонуклідів у системі ґрунт → рослинність в умовах природних лук полягають у високих матеріальних витратах на відновлення цих угідь. Природні луки перед застосуванням агротехнічних заходів щодо зниження міграції радіонуклідів у рослинність потребують додаткових витрат для проведення підготовки площ під відновлення, до того ж нерівномірний рельєф не дає можливості ефективного застосування агротехніки. Моніторинг на забруднення природних кормових лук цезієм-137 в умовах Вінниччини показав, що вміст цього токсиканту в сірих лісових ґрунтах не перевищує рівень до аварійного періоду на Чорнобильській атомній електростанції та складає від 0,105 Ki/км² до 0,247 Ki/км². За результатами досліджень встановлено, що в умовах Лісостепу правобережного вміст цезію-137 у сірому лісовому ґрунті природних кормових лук знаходився у такий зростаючий послідовності: нормальні суходоли → абсолютні суходоли → суходоли надмірного зволоження. Найнижчий вміст цезію-137 у сірому лісовому ґрунті спостерігався в умовах нормальних суходолів, тоді як найвищий – у перезволожених суходолів. Найвищу різницю за період 2019–2024 рр. по вмісту цезію-137 у сірих лісових ґрунтах виявлено в умовах нормальних суходолів, які характеризуються високою злаково-бобовою рослинністю та активним використанням під випас великої рогатої худоби. Тоді як найнижча різниця була виявлена в умовах перезволожених лук, кормова сировина яких малопридатна для годівлі тварин. Тобто продуктивність природних лук та інтенсивність використання тваринами їх рослинності має суттєвий вплив на радіологічний стан природних лук. Радіонукліди, перебуваючи в обмінній формі по трофічному ланцюгу,...
- 21 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 58 (4) , 30-36
Open AccessРАДІОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ ПРИРОДНИХ ЛУК ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПІСЛЯ 37-РІЧНОГО ПЕРІОДУ ВІД АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Техногенне навантаження на природні кормові угіддя щороку зростає внаслідок антропогенної діяльності населення. Серед токсикантів радіонукліди займають одне із перших місць по небезпечності для живих організмів. Перебуваючи в обмінній формі та мігруючи в природних екосистемах, радіонукліди потрапляють в живі організми, викликаючи різні порушення на клітинному, органному та організмовому рівні в цілому. Порушення, які виникають при опроміненні викликають цілий ряд захворювань, внаслідок яких відбувається пониження імунної ланки організму. Основний шлях надходження радіонуклідів до живих організмів є харчовий ланцюг. Забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами призводить до накопичення їх в продукції рослинництва. Використання такої продукції в харчуванні людини сприяє підвищенню радіаційного навантаження на її організм включаючи різні захворювання. З метою зниження радіаційного навантаження на населення використовують ряд заходів, які перешкоджають переміщення радіонуклідів в системі ґрунт → рослинна продукція → організм людини. До основних із них необхідно віднести агротехнічні заходи, зокрема, обробіток ґрунту, застосування сорбентів, мінеральні удобрення, спеціалізація галузі рослинництва, яка передбачає виробництво на забруднених ґрунтах продукції яка не використовується в харчовій сфері людини, але є необхідна для промисловості, зокрема енергетичні культури. Однак, в умовах природних лук дані заходи є малоефективними, тому використання їх рослинності повинно бути під постійним контролем. Проблеми використання агротехнічних заходів щодо зниження міграції радіонуклідів у системі ґрунт → рослинність в умовах природних лук полягають у високих матеріальних витратах на відновлення цих угідь. Природні луки перед застосуванням агротехнічних заходів щодо зниження міграції радіонуклідів у рослинність потребують додаткових витрат для проведення підготовки площ під відновлення, до того ж нерівномірний рельєф не дає можливості ефективного застосування агротехніки. Моніторинг на забруднення природних кормових лук цезієм-137 в умовах Вінниччини показав, що вміст цього токсиканту в сірих лісових ґрунтах не перевищує рівень до аварійного періоду на Чорнобильській атомній електростанції та складає від 0,105 Ki/км² до 0,247 Ki/км². За результатами досліджень встановлено, що в умовах Лісостепу правобережного вміст цезію-137 у сірому лісовому ґрунті природних кормових лук знаходився у такий зростаючий послідовності: нормальні суходоли → абсолютні суходоли → суходоли надмірного зволоження. Найнижчий вміст цезію-137 у сірому лісовому ґрунті спостерігався в умовах нормальних суходолів, тоді як найвищий – у перезволожених суходолів. Найвищу різницю за період 2019–2024 рр. по вмісту цезію-137 у сірих лісових ґрунтах виявлено в умовах нормальних суходолів, які характеризуються високою злаково-бобовою рослинністю та активним використанням під випас великої рогатої худоби. Тоді як найнижча різниця була виявлена в умовах перезволожених лук, кормова сировина яких малопридатна для годівлі тварин. Тобто продуктивність природних лук та інтенсивність використання тваринами їх рослинності має суттєвий вплив на радіологічний стан природних лук. Радіонукліди, перебуваючи в обмінній формі по трофічному ланцюгу,...
- 10 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 59 (1) , 51-56
БІОТИЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСТУ І РОЗВИТКУ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ В АГРОЕКОСИСТЕМІ НА ПЕВНІЙ ВІДСТАНІ ВІД ЛІСУ
Соя – одна з найпоширеніших сільськогосподарських культур, яка широко використовується завдяки особливому хімічному складу білка та жиру. Високий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником продуктів тваринного походження у харчуванні людини. Соя засвоюється організмом на 98%. Соєва олія містить насичені і ненасичені жирні кислоти, біологічно активні сполуки. Соя – цінна кормова культура, її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу тощо. За даними Мінагрополітики, у воєнному 2022 році вітчизняні аграрії зібрали сою з площі 1,5 млн га, намолотивши 3,7 млн тонн. Порівняно з попереднім, мирним роком, зібрані площі збільшились на 4%. Це означає, що на культуру покладали певні надії у складних обставинах сезону. У 2023 році площі під соєю ще збільшились, а культуру було названо однією з наймаржинальніших в умовах обмеження експортних можливостей та цін на зерно. У воєнний час, дуже важливо враховувати всі можливі фактори росту і розвитку сільськогосподарських рослин, адже Україна, в першу чергу, це аграрна країна, а частка вирощування різних сільськогосподарських культур в умовах Лісостепу правобережного складає приблизно 15% аграрного сектору країни. Багато факторів впливають на показники росту і розвитку рослин сої, головними завжди залишались: вибір сорту, внесення добрив, інокулянтів, способи догляду за посівами, але нашими дослідженнями стало за мету дослідити як змінюються біотичні показники росту і розвитку рослин сої в залежності їх розташування в агроекосистемі на різній відстані від лісу. Біотичні показники є важливими показниками росту рослин, що залежать від хімічних та механічних операцій догляду за посівами, але і з врахуванням природних чинників їх розвитку, що є актуальним питанням сьогодення для захисту навколишнього середовища з використанням цих тенденцій в агрономії. В результаті наших досліджень встановлено закономірність збільшення біотичних показників росту рослин сої в залежності їх розташування на відстані від лісу у 50 метрів. Досліджено, що у всіх досліджених варіантах, показники висоти рослин, кількості рослин на погонний метр, кількість насінин, кількість листків, кількість абортивних та повних бобів на одній рослині також мають високі показники у варіантах дослідження їх розташування в агроекосистемі на відстані 100, 500 та 1000 метрів.
- 10 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 59 (1) , 51-56
БІОТИЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСТУ І РОЗВИТКУ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ В АГРОЕКОСИСТЕМІ НА ПЕВНІЙ ВІДСТАНІ ВІД ЛІСУ
Соя – одна з найпоширеніших сільськогосподарських культур, яка широко використовується завдяки особливому хімічному складу білка та жиру. Високий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником продуктів тваринного походження у харчуванні людини. Соя засвоюється організмом на 98%. Соєва олія містить насичені і ненасичені жирні кислоти, біологічно активні сполуки. Соя – цінна кормова культура, її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу тощо. За даними Мінагрополітики, у воєнному 2022 році вітчизняні аграрії зібрали сою з площі 1,5 млн га, намолотивши 3,7 млн тонн. Порівняно з попереднім, мирним роком, зібрані площі збільшились на 4%. Це означає, що на культуру покладали певні надії у складних обставинах сезону. У 2023 році площі під соєю ще збільшились, а культуру було названо однією з наймаржинальніших в умовах обмеження експортних можливостей та цін на зерно. У воєнний час, дуже важливо враховувати всі можливі фактори росту і розвитку сільськогосподарських рослин, адже Україна, в першу чергу, це аграрна країна, а частка вирощування різних сільськогосподарських культур в умовах Лісостепу правобережного складає приблизно 15% аграрного сектору країни. Багато факторів впливають на показники росту і розвитку рослин сої, головними завжди залишались: вибір сорту, внесення добрив, інокулянтів, способи догляду за посівами, але нашими дослідженнями стало за мету дослідити як змінюються біотичні показники росту і розвитку рослин сої в залежності їх розташування в агроекосистемі на різній відстані від лісу. Біотичні показники є важливими показниками росту рослин, що залежать від хімічних та механічних операцій догляду за посівами, але і з врахуванням природних чинників їх розвитку, що є актуальним питанням сьогодення для захисту навколишнього середовища з використанням цих тенденцій в агрономії. В результаті наших досліджень встановлено закономірність збільшення біотичних показників росту рослин сої в залежності їх розташування на відстані від лісу у 50 метрів. Досліджено, що у всіх досліджених варіантах, показники висоти рослин, кількості рослин на погонний метр, кількість насінин, кількість листків, кількість абортивних та повних бобів на одній рослині також мають високі показники у варіантах дослідження їх розташування в агроекосистемі на відстані 100, 500 та 1000 метрів.
- Open Access
- 27 January 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 27,p. 29-36
ECOLOGICAL AND ECONOMIC ASSESSMENT OF THE STATE OF FOREST ECOSYSTEMS IN THE CONDITIONS OF MARITAL STATE IN UKRAINE
The purpose of the article to investigate the current ecological state of forest ecosystems on the example of the Vinnytsia Forestry branch of the State Enterprise Forests of Ukraine under the conditions of martial law in Ukraine. Methods. The methodological basis of this research is: empirical (field experiments and observations; measurement of indicators of the research object; theoretical (putting forward a hypothesis and forming conclusions based on research results; statistical; mathematical. Results. In the territory of the forest ecosystems of the Hnivan Forestry at the point of soil sampling at a distance of 1000 m from the point of explosion of the fragment, there were no exceedances of the MPC, although the concentration was close to the MPC. Thus, the concentration of Pb, Cd, Zn, and Cu was lower than the MPC by 1.03, 1.07, 1.18, and 1.86 times, respectively. The highest content of heavy metals in point №2 was Cu, and it was higher than Pb, Cd, and Zn by 5.06, 45.33, and 1.51 times, respectively. The highest content of heavy metals in Voronovetski forestry at the point of explosion was Cu, compared with Pb, Cd, and Zn in 3.03, 23.23, and 1.94 times, respectively. In soil sample №2, no exceedance of the MPC of heavy metals was observed, the total content of Pb, Cd, Zn, and Cu was lower than the MPC by 1.31, 1.48, 1.4 and 2.6 times, respectively. At that time, the highest content of heavy metals in sample №2 was Cu, which was higher compared to Pb, Cd, and Zn by 4.61, 44.9 and 1.29 times, respectively. The hazard ratio in sample №1 of Hnivan forestry was higher for Pb, Cd, Zn Cu by 4.27, 2.69, 1.46, and 2.03 times, respectively, compared to sample №2. Similarly, when comparing the indicators of the hazard ratio between the samples taken on the territory of the Voronovytskyi forestry, the hazard ratio in sample №1 was higher for Pb, Cd, Zn, and Cu by 4.14, 5.22, 1.8, and 2.73 times, respectively, compared to sample №2. Conclusions. The content of heavy metals in the soils of the SE "Vinnytsia Forestry" on the territory of the Hnivansky and Voronovytskyi forests exceeded the maximum permissible concentrations in the samples taken on the territory of forest ecosystems at the explosion points of fragments of downed missiles. The content of Pb, Cd, Zn and Cu was higher than the MPC by 4.11, 2.48, 1.23 and 1.08 times, respectively, in samples from Hnivan Forestry. In the territory of forest ecosystems of the Voronovytskyi Forestry the concentration of Pb, Cd, Zn, and Cu was higher than the MPC in 3.15, 3.52, 1.28 and 1.04 times respectively. The studied indicators of the hazard ratio exceed the numerical value of 1 in the selected samples in the zone of the rupture of the missile fragment, both in the territory of Hnivanskyi and in the territory of Voronovetski forestry, which indicates that this territory is dangerous for harvesting non-wood forestry products and breeding of forest species.
- 27 January 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 27,p. 29-36
Open AccessECOLOGICAL AND ECONOMIC ASSESSMENT OF THE STATE OF FOREST ECOSYSTEMS IN THE CONDITIONS OF MARITAL STATE IN UKRAINE
The purpose of the article to investigate the current ecological state of forest ecosystems on the example of the Vinnytsia Forestry branch of the State Enterprise Forests of Ukraine under the conditions of martial law in Ukraine. Methods. The methodological basis of this research is: empirical (field experiments and observations; measurement of indicators of the research object; theoretical (putting forward a hypothesis and forming conclusions based on research results; statistical; mathematical. Results. In the territory of the forest ecosystems of the Hnivan Forestry at the point of soil sampling at a distance of 1000 m from the point of explosion of the fragment, there were no exceedances of the MPC, although the concentration was close to the MPC. Thus, the concentration of Pb, Cd, Zn, and Cu was lower than the MPC by 1.03, 1.07, 1.18, and 1.86 times, respectively. The highest content of heavy metals in point №2 was Cu, and it was higher than Pb, Cd, and Zn by 5.06, 45.33, and 1.51 times, respectively. The highest content of heavy metals in Voronovetski forestry at the point of explosion was Cu, compared with Pb, Cd, and Zn in 3.03, 23.23, and 1.94 times, respectively. In soil sample №2, no exceedance of the MPC of heavy metals was observed, the total content of Pb, Cd, Zn, and Cu was lower than the MPC by 1.31, 1.48, 1.4 and 2.6 times, respectively. At that time, the highest content of heavy metals in sample №2 was Cu, which was higher compared to Pb, Cd, and Zn by 4.61, 44.9 and 1.29 times, respectively. The hazard ratio in sample №1 of Hnivan forestry was higher for Pb, Cd, Zn Cu by 4.27, 2.69, 1.46, and 2.03 times, respectively, compared to sample №2. Similarly, when comparing the indicators of the hazard ratio between the samples taken on the territory of the Voronovytskyi forestry, the hazard ratio in sample №1 was higher for Pb, Cd, Zn, and Cu by 4.14, 5.22, 1.8, and 2.73 times, respectively, compared to sample №2. Conclusions. The content of heavy metals in the soils of the SE "Vinnytsia Forestry" on the territory of the Hnivansky and Voronovytskyi forests exceeded the maximum permissible concentrations in the samples taken on the territory of forest ecosystems at the explosion points of fragments of downed missiles. The content of Pb, Cd, Zn and Cu was higher than the MPC by 4.11, 2.48, 1.23 and 1.08 times, respectively, in samples from Hnivan Forestry. In the territory of forest ecosystems of the Voronovytskyi Forestry the concentration of Pb, Cd, Zn, and Cu was higher than the MPC in 3.15, 3.52, 1.28 and 1.04 times respectively. The studied indicators of the hazard ratio exceed the numerical value of 1 in the selected samples in the zone of the rupture of the missile fragment, both in the territory of Hnivanskyi and in the territory of Voronovetski forestry, which indicates that this territory is dangerous for harvesting non-wood forestry products and breeding of forest species.
- 2 December 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 28,p. 36-41
ВПЛИВ СПОСОБУ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ ЦЕЗІЮ-137 У ВЕГЕТАТИВНІЙ МАСІ ГРЯСТИЦІ ЗБІРНОЇ (DACTYLIS GLOMERATA L.)
Техногенна діяльність спричинила забруднення компонентів навколишнього середовища, зокрема природних лук, різними токсикантами. Враховуючи низьку ефективність агротехнологічних заходів для покращання природних лук, ці угіддя – найкритичніші для виробництва якісної та безпечної рослинної сировини. Зауважено, що особливого техногенного навантаження природні луки зазнали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що призвело до їхнього забруднення радіонуклідами, серед яких цезій-137 є одним із найнебезпечніших через високу здатність до міграції в системі ґрунт-рослини. Наведено результати досліджень впливу способу обробітку ґрунту природних лук після 38-річного періоду після аварії на Чорнобильській АЕС за їхнього поліпшення щодо інтенсивності накопичення цезію-137 у вегетативній масі грястиці збірної. Дослідження проводили в умовах Лісостепу Правобережного на території Вінниччини, на сірих лісових ґрунтах природних луків, які протягом зазначеного періоду не зазнавали окультурення. Для реалізації поставленої мети використали два варіанти досліду, кожен з яких передбачав чотири повторення. Площа кожної ділянки становила 25 м². Перший варіант досліджень передбачав дискування ґрунтів на глибину 10-14 см, а другий – оранку на глибину 22-24 см. Переорювання та дискування виконували в осінній період. Перед посівом трав навесні проводили передпосівну культивацію та боронування. Ґрунт для радіологічних досліджень відбирали методом конверту в п'яти точках по 0,5 кг з кожної ділянки на глибині 10 см. Вегетативну масу грястиці збірної відбирали методом точкових проб із загальної партії, отриманої перед початком фази бутонізації, на площі 1 м² для кожного варіанта досліджень та його окремих повторень. Уміст цезію-137 у ґрунті та вегетативній масі грястиці збірної визначали за допомогою гамма-спектрометра СЕГ-05. Виявлено, що при дискуванні природних луків на глибину до 14 см вміст цезію-137 у 10-сантиметровому прошарку ґрунту знизився на 5,6 %, тоді як при переорюванні на глибину до 24 см його вміст зменшився у 2,07 раза. Обробіток природних лук позитивно вплинув на зниження інтенсивності накопичення цезію-137 у вегетативній масі грястиці збірної. За умов дискування ґрунтів на глибину до 14 см вміст цезію-137 у вегетативній масі зменшився на 11,0 %, тоді як при оранці на глибину до 24 см – на 44,1 %. Ці результати підкреслюють важливість агрономічних заходів для покращання якості рослинної сировини в умовах забруднення угідь.
- 2 December 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 28,p. 36-41
ВПЛИВ СПОСОБУ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ ЦЕЗІЮ-137 У ВЕГЕТАТИВНІЙ МАСІ ГРЯСТИЦІ ЗБІРНОЇ (DACTYLIS GLOMERATA L.)
Техногенна діяльність спричинила забруднення компонентів навколишнього середовища, зокрема природних лук, різними токсикантами. Враховуючи низьку ефективність агротехнологічних заходів для покращання природних лук, ці угіддя – найкритичніші для виробництва якісної та безпечної рослинної сировини. Зауважено, що особливого техногенного навантаження природні луки зазнали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що призвело до їхнього забруднення радіонуклідами, серед яких цезій-137 є одним із найнебезпечніших через високу здатність до міграції в системі ґрунт-рослини. Наведено результати досліджень впливу способу обробітку ґрунту природних лук після 38-річного періоду після аварії на Чорнобильській АЕС за їхнього поліпшення щодо інтенсивності накопичення цезію-137 у вегетативній масі грястиці збірної. Дослідження проводили в умовах Лісостепу Правобережного на території Вінниччини, на сірих лісових ґрунтах природних луків, які протягом зазначеного періоду не зазнавали окультурення. Для реалізації поставленої мети використали два варіанти досліду, кожен з яких передбачав чотири повторення. Площа кожної ділянки становила 25 м². Перший варіант досліджень передбачав дискування ґрунтів на глибину 10-14 см, а другий – оранку на глибину 22-24 см. Переорювання та дискування виконували в осінній період. Перед посівом трав навесні проводили передпосівну культивацію та боронування. Ґрунт для радіологічних досліджень відбирали методом конверту в п'яти точках по 0,5 кг з кожної ділянки на глибині 10 см. Вегетативну масу грястиці збірної відбирали методом точкових проб із загальної партії, отриманої перед початком фази бутонізації, на площі 1 м² для кожного варіанта досліджень та його окремих повторень. Уміст цезію-137 у ґрунті та вегетативній масі грястиці збірної визначали за допомогою гамма-спектрометра СЕГ-05. Виявлено, що при дискуванні природних луків на глибину до 14 см вміст цезію-137 у 10-сантиметровому прошарку ґрунту знизився на 5,6 %, тоді як при переорюванні на глибину до 24 см його вміст зменшився у 2,07 раза. Обробіток природних лук позитивно вплинув на зниження інтенсивності накопичення цезію-137 у вегетативній масі грястиці збірної. За умов дискування ґрунтів на глибину до 14 см вміст цезію-137 у вегетативній масі зменшився на 11,0 %, тоді як при оранці на глибину до 24 см – на 44,1 %. Ці результати підкреслюють важливість агрономічних заходів для покращання якості рослинної сировини в умовах забруднення угідь.