I. M. Dychkivska
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
I. M. Dychkivska has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Nataliya Fedorova
Rivne State Humanities University
2 shared publications - Olha Kozliuk
Рівненський державний гуманітарний університет
2 shared publications - Ірина Улюкаєва
Berdiansk state pedagogical university
2 shared publications Рівненський Державний Гуманітарний Університет
2 shared publications- A.V. Haievska1 shared publication
- Oksana Kosarieva1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 22,p. 82-88
INSTITUTIONAL TYPOLOGY OF EARLY YEARS EDUCATION IN ENGLAND: EXPERIENCE FOR THE MODERNIZATION OF UKRAINE’S EDUCATIONAL SPACE
У статті здійснено комплексний компаративний аналіз сучасної системи дошкільної освіти Англії (Early Years Education) у контексті трансформаційних процесів вітчизняної освітньої галузі. Досліджено історичний генезис та еволюцію нормативно-правової бази Англії протягом 1980–2025 рр. Встановлено, що сучасна система дошкільної освіти Англії (Early Years Education) є високоваріативною, децентралізованою та гнучкою моделлю, яка успішно поєднує історичні традиції (ранній старт навчання) із новітніми стандартами якості (EYFS 2025). Особливу увагу приділено детальній класифікації інституційних форм дошкілля: приватних, волонтерських (Group-based), шкільних (School-based) та індивідуальних (Childminders).Доведено, що домінування приватного та волонтерського секторів (Group-based providers) у поєднанні з унікальним інститутом незалежних вихователів (Childminders) забезпечує максимальне охоплення дітей та враховує індивідуальні потреби родин. Це корелює з векторами розвитку, закладеними у новому Законі України «Про дошкільну освіту» (2024 р.).Виявлено, що ключовим інструментом забезпечення якості в Англії є не уніфікація програм, а суворе дотримання результатів навчання (EYFS) та жорсткий зовнішній контроль з боку Офісу з оцінки стандартів у освіті (Ofsted). Для України цей досвід є актуальним у контексті переходу від процесуального до результативного контролю.Визначено прогностичні можливості імплементації британського досвіду, зокрема моделі «ключового вихователя» та гнучкої мережі малих форм дошкілля, для реалізації положень нового Закону України «Про дошкільну освіту» (2024 р.).
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 22,p. 82-88
Open AccessINSTITUTIONAL TYPOLOGY OF EARLY YEARS EDUCATION IN ENGLAND: EXPERIENCE FOR THE MODERNIZATION OF UKRAINE’S EDUCATIONAL SPACE
У статті здійснено комплексний компаративний аналіз сучасної системи дошкільної освіти Англії (Early Years Education) у контексті трансформаційних процесів вітчизняної освітньої галузі. Досліджено історичний генезис та еволюцію нормативно-правової бази Англії протягом 1980–2025 рр. Встановлено, що сучасна система дошкільної освіти Англії (Early Years Education) є високоваріативною, децентралізованою та гнучкою моделлю, яка успішно поєднує історичні традиції (ранній старт навчання) із новітніми стандартами якості (EYFS 2025). Особливу увагу приділено детальній класифікації інституційних форм дошкілля: приватних, волонтерських (Group-based), шкільних (School-based) та індивідуальних (Childminders).Доведено, що домінування приватного та волонтерського секторів (Group-based providers) у поєднанні з унікальним інститутом незалежних вихователів (Childminders) забезпечує максимальне охоплення дітей та враховує індивідуальні потреби родин. Це корелює з векторами розвитку, закладеними у новому Законі України «Про дошкільну освіту» (2024 р.).Виявлено, що ключовим інструментом забезпечення якості в Англії є не уніфікація програм, а суворе дотримання результатів навчання (EYFS) та жорсткий зовнішній контроль з боку Офісу з оцінки стандартів у освіті (Ofsted). Для України цей досвід є актуальним у контексті переходу від процесуального до результативного контролю.Визначено прогностичні можливості імплементації британського досвіду, зокрема моделі «ключового вихователя» та гнучкої мережі малих форм дошкілля, для реалізації положень нового Закону України «Про дошкільну освіту» (2024 р.).
- 16 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 1 (91) , 110-113
CORRECTION OF SPEECH DISORDERS IN CHILDREN WITH INTELLECTUAL DISABILITIES USING SENSORY INTEGRATION TOOLS
- 16 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 1 (91) , 110-113
CORRECTION OF SPEECH DISORDERS IN CHILDREN WITH INTELLECTUAL DISABILITIES USING SENSORY INTEGRATION TOOLS
- 20 December 2023
- Published by Berdiansk State Pedagogical University in Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences.
- Vol. 1 (3)
PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF OVERCOMING ANXIETY IN HIGHER EDUCATION STUDENTS DURING MARTIAL LAW
Стаття присвячена проблемі тривожності в здобувачів вищої освіти під час воєнного часу. Тривожність в умовах воєнного стану різко підвищується, оскільки воєнні дії створюють нестабільну та небезпечну обстановку, яка дуже впливає на психоемоційний стан здобувачів вищої освіти. Наголошується, що сучасний викладач закладу вищої освіти в умовах війни має бути ресурсною людиною, яка володіє техніками зниження емоційної напруги, регуляції стресового стану. Мета статті полягає в розкритті досвіду кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т. Поніманської в подоланні тривожності здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 «Дошкільна освіта» в Рівненському державному гуманітарному університеті в умовах воєнного стану. У статті представлено результати виявлення рівня тривожності за допомогою шкали тривожності Спілберга. За результатами діагностики було встановлено, що половина здобувачів відчуває підвищений рівень тривожності. Описано досвід роботи викладачів кафедри, які об’єднали свої зусилля задля організації та надання психологічної допомоги здобувачам освіти. Серед основних заходів та напрямів діяльності: 1) створення психологічної служби при кафедрі, де студенти могли отримати необхідну психологічну допомогу; 2) активне залучення здобувачів до різноманітних проєктів, благодійних акцій, волонтерської роботи, щоб відчути свою необхідність; 3) розробка і реалізація спеціальної корекційної програми для подолання тривожності. Запропоновані психолого-педагогічні умови подолання тривожності в здобувачів вищої освіти в умовах війни: відчуття безпеки в університеті; індивідуальний підхід у навчанні студентів; оволодіння навичками емоційної регуляції; оволодіння вмінням перефокусовувати увагу з оцінки себе на зовнішнє оточення; формування навичок стресостійкості за допомогою дихальних вправ; розвиток доброзичливості, взаємодопомоги, взаємоповаги у стосунках між однокурсниками в процесі навчальної діяльності; розширення взаємної довіри та ін. Знання та впровадження в практику студентського життя цих умов дозволяє не лише подолати тривожність, а й забезпечує інтелектуальне та особистісне зростання здобувачів вищої освіти, адекватний розвиток емоційно-вольової, пізнавальної та мотиваційної сфери їх особистості навіть в екстремальних умовах. Ключові слова воєнний стан, корекційна програма, здобувачі вищої освіти, тривожність, подолання тривожності.
- 20 December 2023
- Published by Berdiansk State Pedagogical University in Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences.
- Vol. 1 (3)
PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF OVERCOMING ANXIETY IN HIGHER EDUCATION STUDENTS DURING MARTIAL LAW
Стаття присвячена проблемі тривожності в здобувачів вищої освіти під час воєнного часу. Тривожність в умовах воєнного стану різко підвищується, оскільки воєнні дії створюють нестабільну та небезпечну обстановку, яка дуже впливає на психоемоційний стан здобувачів вищої освіти. Наголошується, що сучасний викладач закладу вищої освіти в умовах війни має бути ресурсною людиною, яка володіє техніками зниження емоційної напруги, регуляції стресового стану. Мета статті полягає в розкритті досвіду кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т. Поніманської в подоланні тривожності здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 «Дошкільна освіта» в Рівненському державному гуманітарному університеті в умовах воєнного стану. У статті представлено результати виявлення рівня тривожності за допомогою шкали тривожності Спілберга. За результатами діагностики було встановлено, що половина здобувачів відчуває підвищений рівень тривожності. Описано досвід роботи викладачів кафедри, які об’єднали свої зусилля задля організації та надання психологічної допомоги здобувачам освіти. Серед основних заходів та напрямів діяльності: 1) створення психологічної служби при кафедрі, де студенти могли отримати необхідну психологічну допомогу; 2) активне залучення здобувачів до різноманітних проєктів, благодійних акцій, волонтерської роботи, щоб відчути свою необхідність; 3) розробка і реалізація спеціальної корекційної програми для подолання тривожності. Запропоновані психолого-педагогічні умови подолання тривожності в здобувачів вищої освіти в умовах війни: відчуття безпеки в університеті; індивідуальний підхід у навчанні студентів; оволодіння навичками емоційної регуляції; оволодіння вмінням перефокусовувати увагу з оцінки себе на зовнішнє оточення; формування навичок стресостійкості за допомогою дихальних вправ; розвиток доброзичливості, взаємодопомоги, взаємоповаги у стосунках між однокурсниками в процесі навчальної діяльності; розширення взаємної довіри та ін. Знання та впровадження в практику студентського життя цих умов дозволяє не лише подолати тривожність, а й забезпечує інтелектуальне та особистісне зростання здобувачів вищої освіти, адекватний розвиток емоційно-вольової, пізнавальної та мотиваційної сфери їх особистості навіть в екстремальних умовах. Ключові слова воєнний стан, корекційна програма, здобувачі вищої освіти, тривожність, подолання тривожності.
- 30 September 2023
- Published by Berdiansk State Pedagogical University in Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences.
- Vol. 1 (2)
HUMANISM AS A FACTOR OF FORMATION OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE SPEECH THERAPISTS
У статті здійснено обґрунтування гуманізму як чинника формування професійної компетентності майбутніх логопедів, детально розглянуто специфіку їх підготовки в умовах університету. Проаналізовано шлях суспільства до сучасного розуміння гуманістичних завдань спеціальної освіти, періоди становлення системи освіти осіб із порушеннями розвитку в Україні. Історичний огляд розвитку гуманістичної педагогіки та аналіз стану сучасної освіти переконливо доводять, що ідея гуманізму, покладена в основу найвідоміших прогресивних педагогічних учень, набуває найбільшої актуальності у вирішальні періоди суспільного розвитку, коли чітко простежується потреба певного суспільства в духовному єднанні людей. Саме тому сьогодні відбувається орієнтація українського суспільства на демократичні принципи, гуманізацію освітнього процесу, впровадження інклюзивного освітнього середовища. Наголошується, що гуманізація ставлення сучасного українського суспільства до людей з особливостями розвитку виявилася в державній політиці інклюзії в освіті та усіх інших сферах соціального життя, внесла суттєві зміни в професійну діяльність педагогів загалом і педагогів у сфері спеціальної освіти, логопедів, зокрема. Цілком закономірно, що у зв’язку з цим державою висуваються якісно нові вимоги до фахівців системи спеціальної освіти. У статті підкреслено, що в умовах зміни парадигмальних проєкцій зростає роль майбутнього логопеда як прикладу соціально-педагогічно доцільних способів взаємодії з оточуючими та безпосереднього організатора гуманістичного середовища в інклюзивному освітньому просторі, в якому він взаємодіє з дитиною з особливими потребами, дитячим колективом, батьками дітей. Для розв’язання названих вище завдань визначальне значення має професійна компетентність логопеда, сформована на засадах гуманізму в результаті підготовки у закладах вищої освіти. Ключові слова: гуманізм, гуманізація, професійна компетентність, майбутні логопеди, фахова підготовка.
- 30 September 2023
- Published by Berdiansk State Pedagogical University in Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences.
- Vol. 1 (2)
HUMANISM AS A FACTOR OF FORMATION OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE SPEECH THERAPISTS
У статті здійснено обґрунтування гуманізму як чинника формування професійної компетентності майбутніх логопедів, детально розглянуто специфіку їх підготовки в умовах університету. Проаналізовано шлях суспільства до сучасного розуміння гуманістичних завдань спеціальної освіти, періоди становлення системи освіти осіб із порушеннями розвитку в Україні. Історичний огляд розвитку гуманістичної педагогіки та аналіз стану сучасної освіти переконливо доводять, що ідея гуманізму, покладена в основу найвідоміших прогресивних педагогічних учень, набуває найбільшої актуальності у вирішальні періоди суспільного розвитку, коли чітко простежується потреба певного суспільства в духовному єднанні людей. Саме тому сьогодні відбувається орієнтація українського суспільства на демократичні принципи, гуманізацію освітнього процесу, впровадження інклюзивного освітнього середовища. Наголошується, що гуманізація ставлення сучасного українського суспільства до людей з особливостями розвитку виявилася в державній політиці інклюзії в освіті та усіх інших сферах соціального життя, внесла суттєві зміни в професійну діяльність педагогів загалом і педагогів у сфері спеціальної освіти, логопедів, зокрема. Цілком закономірно, що у зв’язку з цим державою висуваються якісно нові вимоги до фахівців системи спеціальної освіти. У статті підкреслено, що в умовах зміни парадигмальних проєкцій зростає роль майбутнього логопеда як прикладу соціально-педагогічно доцільних способів взаємодії з оточуючими та безпосереднього організатора гуманістичного середовища в інклюзивному освітньому просторі, в якому він взаємодіє з дитиною з особливими потребами, дитячим колективом, батьками дітей. Для розв’язання названих вище завдань визначальне значення має професійна компетентність логопеда, сформована на засадах гуманізму в результаті підготовки у закладах вищої освіти. Ключові слова: гуманізм, гуманізація, професійна компетентність, майбутні логопеди, фахова підготовка.
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education
- Vol. 27 (27(1)) , 165-178
Professional Training of Future Masters in Preschool Education in Conditions of Martial Law
The article is devoted to the problem of professional training of future specialists in preschool education at the second (Master's degree) level of higher education in conditions of martial law. It emphasizes that dynamism, innovative forms and methods of teaching Master’s students characterize the modern education system, and, therefore, it requires updating and incorporating modern disciplines into educational and professional programs aimed at ensuring professional mobility, “soft skills”, innovative-communicative competence, and the ability to solve complex professional tasks.The aim of the article is to highlight the experience of the Department of Preschool Pedagogy and Psychology and Special education named after prof. T. I. Ponimanska, in training Master’s students in Preschool Education at Rivne State University of Humanities in conditions of martial law. The article provides a detailed analysis of the changes made to the educational and professional program, taking into account the requirements of the higher education standard for the second (Master’s degree) level of higher education in the field of Preschool Education (specialty 012) and the professional standard “Head (Director) of a Preschool Education Institution”. It also discusses the peculiarities of organizing the educational process in conditions of martial law and the changes introduced to the educational components, considering contemporary requirements. The presentation of the article’s material relies on the extensive use of theoretical methods such as problem-targeted, logical-systemic, and structural-functional analysis, as well as specific search methods including synthesis, forecasting, and generalization.The article concludes that the preparation of future Masters in Preschool Education, as well as directors of preschool institutions, requires fundamental changes and a comprehensive approach. Additionally, the preparation should have an integrated nature and practical orientation, encompassing both theoretical knowledge and practical skills, ensuring the psychological and physical well-being of children, and facilitating effective communication with parents and other professionals responsible for child safety. Future Masters in Preschool Education can effectively work in various conditions, including those of martial law, ensuring the safety and holistic development of children in preschool institutions with only proper training and support for the development of professional skills.Furthermore, using modern technologies, electronic resources, and distance learning tools is relevant, as they are important means of education and communication in today’s world. They allow Masters to access up-to-date information, interact with professionals from different fields and countries to exchange experiences, and learn from the best experts in the field of preschool education.The article’s material will be useful for scientific and pedagogical workers of institutions of higher education and departments that train students of higher education at the second (Master’s degree) level of higher education in order to include experience of national institutions of higher education for the development of their own educational and professional programs. Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх фахівців з дошкільної освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти в умовах воєнного стану. Наголошується, що сучасна система освіти вирізняється динамічністю, інноваційністю форм і методів навчання студентів магістратури, а відтак потребує оновлення та включення в освітньо-професійні програми сучасних дисциплін, покликаних забезпечити професійну мобільність, гнучких («soft skills») навичок, інноваційно-комунікаційної компетентності, уміння вирішувати складні професійні завдання.Метою статті є висвітлення досвіду кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т. І. Поніманської з підготовки магістрів дошкільної освіти в Рівненському державному гуманітарному університеті в умовах воєнного стану. У статті детально проаналізовано зміни, унесені до освітньо-професійної програми з урахуванням вимог стандарту вищої освіти для другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта, професійного стандарту «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти», а також особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та зміни, які внесені до освітніх компонентів з урахуванням вимог сьогодення. Викладення матеріалу статті пов’язане із широким використанням теоретичних методів проблемно-цільового, логіко-системного і структурно-функціонального аналізу, а також конкретно-пошукових методів: синтезу, методів...
- 1 January 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education
- Vol. 27 (27(1)) , 165-178
Open AccessProfessional Training of Future Masters in Preschool Education in Conditions of Martial Law
The article is devoted to the problem of professional training of future specialists in preschool education at the second (Master's degree) level of higher education in conditions of martial law. It emphasizes that dynamism, innovative forms and methods of teaching Master’s students characterize the modern education system, and, therefore, it requires updating and incorporating modern disciplines into educational and professional programs aimed at ensuring professional mobility, “soft skills”, innovative-communicative competence, and the ability to solve complex professional tasks.The aim of the article is to highlight the experience of the Department of Preschool Pedagogy and Psychology and Special education named after prof. T. I. Ponimanska, in training Master’s students in Preschool Education at Rivne State University of Humanities in conditions of martial law. The article provides a detailed analysis of the changes made to the educational and professional program, taking into account the requirements of the higher education standard for the second (Master’s degree) level of higher education in the field of Preschool Education (specialty 012) and the professional standard “Head (Director) of a Preschool Education Institution”. It also discusses the peculiarities of organizing the educational process in conditions of martial law and the changes introduced to the educational components, considering contemporary requirements. The presentation of the article’s material relies on the extensive use of theoretical methods such as problem-targeted, logical-systemic, and structural-functional analysis, as well as specific search methods including synthesis, forecasting, and generalization.The article concludes that the preparation of future Masters in Preschool Education, as well as directors of preschool institutions, requires fundamental changes and a comprehensive approach. Additionally, the preparation should have an integrated nature and practical orientation, encompassing both theoretical knowledge and practical skills, ensuring the psychological and physical well-being of children, and facilitating effective communication with parents and other professionals responsible for child safety. Future Masters in Preschool Education can effectively work in various conditions, including those of martial law, ensuring the safety and holistic development of children in preschool institutions with only proper training and support for the development of professional skills.Furthermore, using modern technologies, electronic resources, and distance learning tools is relevant, as they are important means of education and communication in today’s world. They allow Masters to access up-to-date information, interact with professionals from different fields and countries to exchange experiences, and learn from the best experts in the field of preschool education.The article’s material will be useful for scientific and pedagogical workers of institutions of higher education and departments that train students of higher education at the second (Master’s degree) level of higher education in order to include experience of national institutions of higher education for the development of their own educational and professional programs. Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх фахівців з дошкільної освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти в умовах воєнного стану. Наголошується, що сучасна система освіти вирізняється динамічністю, інноваційністю форм і методів навчання студентів магістратури, а відтак потребує оновлення та включення в освітньо-професійні програми сучасних дисциплін, покликаних забезпечити професійну мобільність, гнучких («soft skills») навичок, інноваційно-комунікаційної компетентності, уміння вирішувати складні професійні завдання.Метою статті є висвітлення досвіду кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т. І. Поніманської з підготовки магістрів дошкільної освіти в Рівненському державному гуманітарному університеті в умовах воєнного стану. У статті детально проаналізовано зміни, унесені до освітньо-професійної програми з урахуванням вимог стандарту вищої освіти для другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта, професійного стандарту «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти», а також особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та зміни, які внесені до освітніх компонентів з урахуванням вимог сьогодення. Викладення матеріалу статті пов’язане із широким використанням теоретичних методів проблемно-цільового, логіко-системного і структурно-функціонального аналізу, а також конкретно-пошукових методів: синтезу, методів...