ОАОльга Антонова

Ольга Антонова

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Ольга Антонова has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • Ljudmyla Ivashova

    University of Customs and Finance

    3 shared publications
  • Dmytro Konoplianyk

    Mykolaiv National Agrarian University

    1 shared publication
  • Igor Prykhodko

    Public Administration Professor Department of Account Taxation and Management of Financial and Economic Security Dnipro state agrarian and economic university Dnirpo Ukraine

    1 shared publication
  • Ivan Parubchak

    Public Administration Professor Department of Public Administration Rektor Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv Ukraine

    1 shared publication
  • N. І. Shevchenko

    Кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного управління та митного адміністрування, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро, Україна

    1 shared publication
  • Ruslana Kryvenkova

    Ph.D. (Public Administration), Senior Lecturer of the Department of Tourism, State Higher Educational Institution “Uzhgorod National University

    1 shared publication

Latest Publications

  • Implementation of the Balanced Scorecard in Integrated Corporate Governance: A Comparative Analysis of Global Trends and National Practices

    by Lyudmyla Ivashova, Olha Antonova

    The article examines the specific features of implementing the Balanced Scorecard (BSC) system within the framework of integrated corporate governance of state-owned enterprises and public organizations. The relevance of the topic is determined by the need to improve efficiency, transparency, accountability, and strategic orientation in the public sector under conditions of digital transformation, global competition, and institutional reforms. The paper generalizes theoretical approaches to the use of BSC as a strategic management tool that combines financial and non-financial indicators and ensures the alignment of strategic goals at both corporate and operational levels. The purpose of the study is to assess the compliance of BSC implementation in the system of integrated corporate governance of state-owned enterprises and public organizations with international corporate governance standards and to develop recommendations for adapting this tool to Ukrainian realities. The research methodology is based on a comprehensive comparative analysis of international practices, OECD and World Bank reports, and academic sources using the framework “criterion, processes, areas, enterprises.” The article substantiates a two-level model of BSC implementation, which provides for cascading strategic goals and indicators from the corporate to the operational level. A comparative analysis of BSC application in EU countries, OECD countries, and Ukraine is conducted, and the key differences in institutional models, the level of transparency, managerial autonomy, and strategic control of state-owned enterprises are identified. The study proves that in developed countries BSC is integrated into systems of strategic planning, performance management, and accountability, whereas in Ukraine its use remains fragmented and is mainly implemented through pilot projects. The practical significance of the study lies in the development of recommendations for creating national BSC standards for state-owned enterprises, strengthening the role of independent supervisory boards, digitalizing KPI monitoring, and introducing regular strategic reporting.


  • Open Access

    Демократизація публічного управління в сучасній україні: цифрові інструменти оцінювання політики фінансової стійкості територіальних громад

    by Ольга Антонова, Іван Гора

    Стаття присвячена розгляду суперечливих з позиції демократичних цінностей публічного управління в умовах воєнного стану, особливостей адміністративного реформування та посилення інституційної спроможності в умовах воєнного стану України шляхом впровадження цифрових механізмів оцінювання політики, зміцнення фінансової стійкості територіальних громад, їх здатності до відновлення життєзабезпечення в умовах високого рівня невизначеності та обмеженої демократичної участі громадян. Обґрунтовано, що відновлення територіальних громад України в умовах повномасштабної війни зумовлює необхідність переходу від точкової субсистемної відбудови до комплексної інституційної трансформації системи публічного управління, орієнтованої на інтеграцію до європейського адміністративно-правового простору. Доведено, що поєднання цифрових платформ оцінювання політики з цифровими інструментами фінансової резильєнтності територіальних громад сприяє підвищенню прозорості управління, ресурсного забезпечення і посиленню підзвітності, а фінансова резильєнтність громад зростає завдяки застосуванню сучасних бюджетних інструментів, інноваційних фінансових механізмів і децентралізованих рішень, що знижують ризики надмірної централізації, забезпечує інституційну адаптивність, координацію та самоорганізацію територіальних громад в умовах тривалої кризи та дефіциту ресурсів. Теоретичне значення полягає у розширенні концепції інституційної резильєнтності територіальних громад шляхом інтеграції цифрового й фінансового вимірів у систему публічного управління. Практична цінність полягає у формуванні рекомендацій щодо впровадження цифрових інструментів оцінювання політики щодо фінансової резильєнтності у діяльність територіальних громад з метою підвищення їх стійкості та спроможності до швидкого відновлення ресурсної бази. Тип статті: теоретична.

  • GENDER EQUALITY AS A COMPONENT OF INTEGRITY IN THE PUBLIC SERVICE OF UKRAINE

    by Olha Antonova, Victor Kоvalov

    The article examines gender equality as an integral component of public service integrity and a significant factor in reducing corruption risks. The theoretical gap is the fragmentary nature of approaches to the issue, with a special focus on gender equality and its consideration outside the institutional mechanism for ensuring the integrity of public servants, as well as the work with citizens' appeals and the principles of public accountability. The purpose of the article is to justify the feasibility of integrating gender equality into the institutional mechanism for ensuring integrity in public service by introducing procedural justice and changing the organizational culture. The methodological basis of the study is theoretical generalizations based on a review of scientific and political-legal sources, a comparative analysis of practices in EU countries and Ukraine, in particular content analysis of codes of ethics, regulations for the selection and/or promotion of personnel, as well as the implementation of gender equality principles in the activities of public authorities. The empirical base is mainly represented by national regulatory and legal acts, recommendations based on the results of surveys conducted and published by international research organizations, the results of surveys of civil servants, and data on disciplinary proceedings. The results demonstrate that institutionally embedded mechanisms for gender equality — transparent competitions, gender-balanced commissions, equal representation in leadership positions, zero tolerance policies towards discrimination and harassment, and gender-responsive budgeting — correlate with lower rates of ethical violations, higher levels of trust in procedures, increased motivation to serve in public office, and improved decision-making quality. The indirect role of organizational culture has been identified — an inclusive environment reduces tolerance for abuse, increases willingness to report violations (whistleblowing) and supports standards of integrity. The impact of Ukraine's martial law on the transformation of gender roles and the challenges of maintaining ethical standards in stressful conditions have been outlined. The scientific novelty lies in the proposed conceptual model of «gender equality → procedural justice → integrity», supplemented by a system of indicators (the proportion of women in senior management, pay gaps, gender audit results, indices of procedural inclusiveness, dynamics of disciplinary sanctions, perception of fairness). The practical significance lies in the recommendations developed for authorities, such as: integration of gender dimensions into codes of ethics and risk assessment, introduction of HR analytics to monitor parity, parity requirements for competitive and disciplinary bodies, mentoring programs and flexible working arrangements, and external independent oversight of compliance with standards. The limitations of the study relate to the availability of causal conclusions and the completeness of data; the prospects lie in the need to continue surveys to assess the long-term impact of gender equality on the integrity of the public service.

  • Open Access

    Раціональна бюрократія у трансформації публічного управління: європейський досвід сталого розвитку та резильєнтності

    by Ольга Антонова, Микита Котович

    Анотація. У статті досліджується роль раціональної бюрократії в умовах трансформації публічного управління крізь призму європейського досвіду сталого розвитку та резильєнтності. Обґрунтовано актуальність переосмислення традиційних бюрократичних моделей у контексті глобальних і національних кризових викликів, що зумовлюють еволюцію концептуальної парадигми публічного управління та державної служби. Проаналізовано вплив адміністративних реформ на формування адаптивних і стійких управлінських систем, здатних забезпечувати стабільність, справедливість і ефективність публічної влади. Особливу увагу приділено діалектиці традицій і інновацій у реформуванні публічного управління, а також потенціалу неовеберівської концепції держави («neo-weberian state») в умовах конвергенції публічної служби з громадянським суспільством. Мета статті полягає у визначенні сучасних трендів дослідження та переосмисленні підходів раціональної бюрократії у процесі трансформації публічного управління з акцентом на європейський досвід сталого розвитку та резилієнтності, з урахуванням Цілей сталого розвитку ООН (зокрема зеленої трансформації, інклюзивності та кризової стійкості), а також у визначенні перспектив їх упровадження в Україні в умовах адміністративних реформ, євроінтеграції та необхідністю формування адаптивних і стійких систем публічного управління. Обґрунтовано, що раціональна бюрократія в умовах трансформації публічного управління не втрачає своєї значущості, а зазнає змістовного оновлення у зв’язку із впровадженням цифрових, мережевих та місій-орієнтованих підходів. Запропоновані сучасні тренди дозволяють цілісно оцінити еволюцію бюрократичних інститутів у країнах ЄС та визначити напрями їх адаптації до сучасних українських реалій.

  • Open Access

    Механізми публічного управління критичною інфраструктурою в умовах кризових і воєнних викликів

    by Ольга Антонова, Віктор Ковальов

    У статті досліджено механізми публічного управління критичною інфраструктурою (КІ) в умовах кризових і воєнних викликів, що визначають стійкість держави та безперервність надання життєво важливих послуг. Теоретико-методологічну основу становлять підходи управління через стійкість (resilience-based governance), ризик-орієнтоване планування та інституційна координація між органами державної влади, місцевим самоврядуванням, операторами інфраструктури й громадянським суспільством. На основі системного, інституційного та структурно-функціонального аналізу узагальнено ключові компоненти управлінського циклу стійкості КІ: прогнозування загроз, оцінювання вразливостей, превентивні та компенсаційні заходи, кризове реагування, відновлення та адаптація. Показано, що ефективність державної політики у сфері КІ залежить від наявності узгоджених процедур обміну даними, єдиних стандартів планів безперервності (BCP), цифрових інструментів моніторингу інцидентів, а також спроможності кадрів публічного сектору ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Окреслено роль цифрової трансформації (електронне урядування, кіберстійкість, міжвідомчі платформи даних) і публічно-приватного партнерства у забезпеченні оперативності та прозорості управлінських рішень. На прикладі українського досвіду воєнного часу акцентовано на переході від нормативно-процедурної моделі до ситуаційно-оперативної, посиленні децентралізації функцій захисту та зростанні значення локального рівня в організації стійкості. Запропоновано практичні напрями удосконалення: інституційне закріплення координаційних центрів стійкості, розвиток компетентностей державних службовців з ризик-менеджменту та кризового управління, впровадження єдиних методик оцінки стійкості для різних секторів КІ, розбудова національної аналітичної платформи ризиків з інструментами моделювання сценаріїв. Результати дослідження можуть бути використані для оновлення стратегічних документів, секторальних політик, планів безперервності та місцевих програм безпеки, а також для проєктування навчальних програм з публічного управління у сфері критичної інфраструктури. Зроблено висновок, що сталий розвиток КІ в умовах тривалих загроз потребує інтегрованої моделі публічного управління, яка поєднує інституційну узгодженість, цифрову взаємодію, партнерство з бізнесом і культуру безперервного навчання та адаптації.


  • Open Access

    ASSESSING THE IMPACT OF MACROECONOMIC INDICATORS AND WAR ON INVESTMENT ACTIVITY IN THE FIELD OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP

    by Liudmyla Ivashova, Igor Prykhodko, Ivan Parubchak, Ольга Антонова, Dmytro Konoplianyk, Людмила Івашова, Ігор Приходько, Іван Парубчак, Дмитро Конопляник

    The purpose of the article is to assess how key macroeconomic indicators (inflation, discount rate) affect the volume of investments in public-private partnership projects in Ukraine in the context of a full-scale war and subsequent reconstruction. The object of the study is investment activity within the framework of public-private partnership in Ukraine. The main task is to form a multiple regression model to assess the impact of macroeconomic factors on the volume of investments in public-private partnerships. The article identifies the relationships between the main macroeconomic factors and investment activity in the field of public-private partnership in Ukraine in the period 2021–2024. It is proven that the level of inflation and discount rate are characterized by negative dynamics of influence, reducing the interest of private capital in participating in joint infrastructure initiatives with the state. The article presents the results of an econometric analysis of the relationship between key macroeconomic indicators (inflation, discount rate) and the volume of investments in public-private partnership projects in Ukraine in the period 2021–2024. Particular attention is paid to the structural shock caused by a full-scale war, which was formalized using the artificial variable WAR. The results obtained allow us to conclude that an adaptive investment policy of the state is necessary in conditions of high economic and security turbulence. At the same time, an alternative is presented in the form of a passive strategy, which takes place but is not relevant in today's conditions.


  • Open Access

    Електронна демократія та цифрова держава як інструменти громадянського суспільства в Україні

    by О. В. Антонова, С. О. Шаталов

    Стаття присвячена актуальному питанню в контексті політичного, соціального та технологічного розвитку сучасної України. У дослідженні підкреслюється зростаюче значення електронної демократії та механізмів цифрової держави у розширенні можливостей громадянського суспільства та сприянні управлінню за участі громадськості. Мета дослідження - проаналізувати роль та ефективність інструментів електронної демократії та цифрової держави у посиленні впливу громадянського суспільства на процеси прийняття рішень в Україні. Дизайн дослідження включає поєднання теоретичних та емпіричних підходів у вивченні взаємозв'язків між технологічними інноваціями, моделями врядування та громадянською активністю. У дослідженні використовуються якісні та кількісні методи дослідження, зокрема огляд наукової літератури та тематичні дослідження успішних ініціатив і результати їх вимірювання у сфері е-демократії в Україні. Ці методи забезпечують комплексне розуміння предмета дослідження та висвітлюють практичне застосування цифрових інструментів в управлінні. Результати дослідження свідчать про значний прогрес у розвитку інфраструктури е-демократії в Україні, демонструють їх позитивний вплив на прозорість, підзвітність та суспільну довіру. Водночас виявлено виклики, пов'язані з цифровою грамотністю, нерівномірністю розвитку інфраструктури та ризиками кібербезпеки, подолання яких безпосередньо залежать від політичного режиму та позиціювання урядових структур на міжнародній арені. Теоретичне значення полягає в подальшій концептуалізації е-демократії та її інтеграції в розвиток громадянського суспільства та цифрового врядування. Практичне значення полягає в тому, що дослідження пропонує практичні рекомендації щодо підвищення ефективності та доступності цифрових інструментів. Дослідження окреслює перспективи подальших досліджень, зокрема вивчення найкращих міжнародних практик, ролі штучного інтелекту в електронній демократії, наслідків і ризиків цифрового врядування для країн «демократичного транзиту» та постіндустріального розвитку. Стаття класифікується як аналітично-емпіричне дослідження, що поєднує теоретичні висновки з практичним застосуванням для просування дискурсу про е-демократію та цифрову державу в Україні.


  • Open Access

    Цифрова трансформація публічного сектора в забезпеченні регіонального партнерства

    by Ольга Антонова, Сергій Серьогін, Олексій Літвінов, Руслана Кривенкова

    В актуальності визначено відмінності цифровізації та цифрової трансформації, особливості цифрової трансформації в публічному управлінні заради забезпечення розвитку цифрової економіки. Мета статті полягає у дослідженні підходів до формування цифрових екосистем в публічному секторі на регіональному рівні (від мережі партнерів та заінтересованих сторін, пріоритети розвитку держави, обслуговування споживачів, збір та обробка інформації, організаційна культура, базові компетентності лідерство та цифрові навички, середовище, досвід споживачів – клієнтський досвід, моделі робочого місця, час обробки звернення, обмеження ресурсів, підготовка фахівців, суміжність «готових» рішень і т.і.). У результатах проаналізовано необхідність формування спільноти «розумних регіонів» як основного напряму впровадження цифрової економіки, наближення України до цифрового ринку ЄС. Вивчено еволюцію формування української національної коаліції цифрової трансформації. Проведено аналіз основних нормативно-правових документів та акцентовано увагу на діяльності заступників з питань цифрової трансформації. Доведено доцільність формування широких партнерств цифрового лідерства на регіональному, муніципальному рівнях. Відзначено активну роль громадських організацій у впровадженні цифрових навичок публічних службовців і цифрових амбасадорів для формування цифрового лідерства серед регіонів. Виокремлено важливу роль розвитку цифрової освіти та набуття цифрових компетентностей клієнтами-споживачами, обґрунтовано доцільність застосування клієнтського досвіду, брендування регіону як надійного роботодавця. Наведено стислий аналіз практики застосування індексу цифрової трансформації регіонів. У висновках розроблено рекомендації з тенденцій регіональної цифрової трансформації: формування регіональних коаліцій цифрової трансформації для «готових рішень» для громад, застосування клієнтського досвіду, управління талантами, підвищення продуктивності та прогнозного аналізу поведінки споживача.