ВБВолодимир Миколайович Боголюбов

Володимир Миколайович Боголюбов

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Володимир Миколайович Боголюбов has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ВОГНЮ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

    by Денис Анатолійович Сагайдак, Володимир Миколайович Боголюбов

    The paper presents methodological guidelines and recommendations for measuring the impact of military operations on air quality, mainly by such indicators as fine dust (solid particles of 2.5 and 10 microns/m3 – PM2.5, PM10), formaldehyde, nitrogen dioxide, sulfur dioxide, carbon monoxide, and ozone. The impact of various means of fire (artillery, tanks, grenade launchers, machine guns, etc.) is analyzed using mobile automatic observation stations capable of continuously recording changes in air quality or a specially designed quadcopter with a gas analyzer that can continuously measure the level of air pollution and instantly move the measurement point both in the plane and vertically. The measurements are carried out in close to real combat conditions, taking into account all factors affecting the measurement results. The location of the analyzing devices was chosen taking into account the factors affecting the sensors, and the most optimal distance to the epicenters of contamination (explosions) was found experimentally. Two scenarios are considered: analysis of air quality directly at the place of the shot, and changes in air quality at the place of impact of a cartridge, projectile, etc. The data obtained after the shots are recorded in the relevant tables and compared with background and regulatory indicators. In addition to the automatic stations, it is also possible to measure air quality at the places of shooting and arrival remotely using specially designed unmanned aerial vehicles (UAVs) with a remote online camera, GPS navigation for precise movement, and mounts for automatic gas analyzers. The use of the unmanned vehicle is carried out in compliance with safety precautions and under the supervision of the relevant licensing authorities. The results of all measurements indicate a sharp increase in the content of pollutants caused by the means of fire. The data obtained can be recommended for use in calculating the environmental damage caused by military operations. У роботі викладено методичні вказівки та рекомендації з вимірювання впливу воєнних дій на якість атмосферного повітря переважно за такими показниками, як дрібнодисперсний пил (тверді часточки в 2,5 та 10 мкм/м3 – ТЧ2,5, ТЧ10), формальдегіди, діоксид азоту, діоксид сірки, чадний газ та озон. Передбачено аналіз впливу різних засобів ведення вогню (артилерія, танки, гранатомети, кулемети, тощо) з використанням пересувних автоматичних станцій спостереження, здатних безперервно фіксувати зміни якості повітря, або спеціально сконструйованого квадрокоптеру із газоаналізатором, які безперервно можуть вимірювати рівень забруднення атмосферного повітря, а також миттєво пересувати точку вимірювання як по площині, так і по вертикалі. Вимірювання проводяться в наближених до реальних умовах ведення бою з урахуванням усіх факторів впливу на результати вимірювання. Розташування аналізуючих приладів було обрано із урахуванням факторів впливу на сенсори. Експериментальним шляхом знайдено оптимальну відстань до епіцентрів забруднень (вибухів). Розглядаються два таких сценарії: аналіз якості повітря безпосередньо в місці пострілу та зміни якості повітря в місці влучання гранати, снаряду тощо. Отримані після пострілів дані записуються у відповідні таблиці та порівнюються із фоновими і нормативними показниками. Для вимірювання якості атмосферного повітря в місцях пострілу та прильоту передбачена можливість виконувати зняття показників дистанційно з використанням спеціально сконструйованих безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з дистанційно працюючою онлайн-камерою та GPS-навігацією для точного переміщення автоматичних газоаналізаторів. Безпілотний апарат використовується зі збереженням техніки безпеки під наглядом відповідних дозвільних служб. Результати всіх вимірювань свідчать про різке підвищення вмісту забруднюючих речовин, спричинене саме засобами ведення вогню. Отримані дані можна рекомендувати для використання у розрахунках завданої шкоди навколишньому середовищу від воєнних дій.

  • ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПЕРЕХОДУ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

    by Олена Іванівна Наумовська, Алла Володимирівна Клепко, Валерія Іванівна Бондарь, Володимир Миколайович Боголюбов

    Процес переходу сільських громад до сталого розвитку розглядається в контексті безпеки та якості життя мешканців села. У статті обґрунтовується шляхи оцінювання процесу переходу сільських об'єднаних територіальних громад до сталого розвитку. При цьому вважається доцільним врахувати національні завдання та індикатори їх виконання, визначені у 17-ти Національних Цілях сталого розвитку до 2030 року. Особлива увага приділена системі економічних та соціально-екологічних показників, які можна отримати з державних статистичних звітів. Для врахування регіональних особливостей звертається увага на розвиток регіональних автоматизованих систем моніторингу довкілля, зокрема і на територіях сільських громад. Розроблено комплекс оціночних показників для оцінювання ефективності процесу переходу сільських територіальних громад до сталого розвитку. До обов'язкових для використання оціночних показників рекомендовано такі: показник оцінки балансу вуглецю на основі прогнозованих величин; відсоток площ, зайнятих органічним виробництвом; доступ до централізованого водопостачання і водовідведення; співвідношенням нестабільних факторів (рілля, сади) до стабільних (луки, ліси); частка територій та об’єктів природно-заповідного фонду; площа лісо-вкритих територій. Рівень радіаційної безпеки оцінюється потужністю дози гамма-випромінювання, сумарною бета-активністю та вмістом радіонуклідів 137Cs та 90Sr в атмосферних опадах, а також сумарною бета-активністю та вмістом 137Cs і 90Sr у ґрунтах та поверхневих водах. З метою активізації процесів переходу до сталого розвитку сільських громад запропоновано активізувати впровадження принципів збалансованого землекористування та вдосконалити систему поводження з твердими побутовими відходами. Вважаємо також, що необхідно забезпечити організацію і проведення моніторингу досягнення Цілей сталого розвитку сільських громад.

  • ENVIRONMENTAL INDICATORS FOR ASSESSING THE STATE OF THE RURAL TERRITORIAL COMMUNITY IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT

    by National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Svitlana Pustova, Volodymyr Bogoliubov

    The article discusses the essence and concept of sustainable development, the results of the agro-ecological assessment of the given territorial community lands, and determines the indicators of the goals of sustainable development that can be used in the local territories. The author has worked on scientific materials in Ukrainian and international professional publications and outlined the prospects for further scientific research in this direction. The general scientific, ecological, sociological, and mathematical research methods are used in the work. A brief analysis of indicator systems for forecasting the state of the environment is provided using the example of the settlement of Velyka Snitynka. It was established that the excess content of heavy metals in the soil is mainly related to the incorrect use of mineral fertilizers. It has been investigated that the assessment of the ecological state of water bodies in rural areas is an important indicator for the development of a strategy for sustainable development: the main contribution to water pollution is made by anthropogenic sources, in particular, the livestock complex and domestic manure storages and dumps. It was determined that the air quality index is a relevant indicator: exceeding the average daily concentration of fine dust indicates the need to develop programs for local monitoring of the atmospheric air.