ОТОлексій Григорович Тонких

Олексій Григорович Тонких

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article

Previous Organizations / Institutes

The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years


Олексій Григорович Тонких has a total of 30 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ШТУЧНІ НЕЙРОННІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

    by Артем Васильович Антоненко, Наталія Олександрівна Лащевська, Олексій Григорович Тонких, Микола Анатолійович Ляшук, Андрій Павлович Приходько

    The article investigates and analyzes the impact of neural networks and deep learning systems on increasing software performance through adaptive and proactive optimization mechanisms. The relevance of the topic is due to the rapid complication of architectures (microservices, containerization, cloud platforms), the dynamics of loads and the generation of huge arrays of telemetric data, the processing of which by classical methods (static analysis, manual tuning, traditional profiling) is inefficient. The paper examines in detail the architectural transition of modern software from reactive coping with failures to intelligent management of computational processes. The main areas of application of neural network models in the context of increasing performance are: forecasting peak loads based on historical logs (with an accuracy that ensures automatic scaling of the infrastructure), intelligent resource allocation in the clouds, automatic parameter tuning (caching, routing, database queries) in real time, as well as neurocompilation and integration of models into execution systems to select optimal code transformations and increase energy efficiency. The research analyzed the experience of world leaders (Google DeepMind, Microsoft, IBM) and current practical intelligent monitoring tools (Azure Monitor AI Insights, Amazon DevOps Guru, Google Vizier, Meta Ax). The results of a survey of IT professionals are presented, which illustrate the structure of the implementation of AI optimizers: auto-tuning of services (41%), performance forecasting (36%), load balancing of microservices (28%), algorithm acceleration (19%). The restraining factors for the implementation of the technology are substantiated, including the high computational cost of training models, the risk of erroneous recommendations, and the lack of specialized competencies in teams. The conclusions formulate a long-term forecast for the development of the industry until 2030, according to which more than 50% of corporate platforms will contain built-in AI agents for adaptive optimization, which will increase the performance of services by 20–40% and reduce infrastructure costs. The need to develop new technical standards, increase the technical literacy of engineers (DevOps, Cloud), and create autonomous software systems capable of self-learning without human intervention is emphasized.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТА У ПОШИРЕННІ ФЕЙКОВИХ НОВИН В МЕДІА

    by Олександр Голубенко, Катерина Грабовик, Данило Березовський, Артем Антоненко, Олексій Тонких

    У статті проведено аналіз впливу штучного інтелекту (ШІ) на сучасну медіасферу, з особливим акцентом на поширення фейкових новин у цифровому просторі. Останні роки відзначилися швидким розвитком технологій ШІ для автоматичної генерації контенту — текстів, зображень, аудіо та відео, які дедалі важче відрізнити від справжніх зразків інформації. Це створює нові виклики для забезпечення інформаційної безпеки та збереження достовірності інформації, оскільки традиційні методи фільтрації і перевірки фактів виявляються менш ефективними. Завдяки високій реалістичності згенерованих ШІ матеріалів, зростає ризик поширення політичних маніпуляцій, пропаганди, дезінформаційних кампаній і фальшивих новин у різних сферах суспільного життя, що особливо актуально в умовах гібридних війн і складних соціально-політичних конфліктів. В статті окреслюються ключові технологічні тренди: використання генеративних нейронних мереж (наприклад, GANs) для створення дипфейків і високоякісних фейкових відео, автоматизованих ботів для поширення неправдивої інформації, а також алгоритмів соцмереж, які сприяють вірусному розповсюдженню контенту з високим емоційним зарядом. Проаналізовано сучасний стан технологій детекції фейків і дипфейків, їх обмеження та можливості покращення, що є важливими для зменшення шкоди від штучно створеного контенту. Також розглядаються практичні кейси застосування ШІ у традиційних медіа: автоматичне створення новинних випусків, швидке редагування та переклад контенту, що дозволяє підвищити оперативність і якість інформаційного потоку, але водночас ставить питання про роль людського фактора у контрольовані процеси. Обговорення охоплює етичні, правові та соціальні аспекти, зокрема проблеми відповідальності за створення та поширення дезінформації, питання прозорості алгоритмів і необхідність розробки міжнародних стандартів та нормативних актів. Особливо потрібно враховувати роль автоматизованих ботів і чатботів, які поширюють фейки, впливаючи на громадську думку і формуючи ілюзію масштабної підтримки певних ідеологій або політичних сил. Запропоновані шляхи протидії включають розвиток технологій для виявлення штучного контенту, автоматизацію фактчекінгу, підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення у населення, а також міжнародний правовий та регуляторний режим, що сприятиме більш відповідальному використанню ШІ у медіа-системі. Застосування таких заходів дозволить знизити рівень поширення неправдивої інформації і зміцнити довіру до медіа-джерел.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ СТРАВОВАРИЛЬНИХ КОТЛІВ У РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ ТА ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

    by М. Ю. Криворучко, А. В. Антоненко, Р. А. Расулов, А. Т. Ратушенко, А. О. Горкун, О. Г. Тонких

    У статті описано особливості теплового варильного технологічного устаткування. У роботі розглянуто особливості взаємодії теплового варильного устаткування з продовольчою сировиною та харчовими продуктами та дано огляд застосування для різних технологічних процесів у харчовій промисловості та закладах ресторанного господарства. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених темі технологічного обладнання, зокрема варильного устаткування, в Україні це недостатньо висвітлена тема, яка потребує дослідження, враховуючи сучасні умови в національній економіці. Розглянуто будову та принципи дії стравоварильних котлів з прямим і непрямим нагрівом у закладах харчування. Використання котлів дає змогу прискорити процес варіння; питомі витрати енергії та втрати теплоти менші, порівняно з плитами. Під час варіння у сучасних каструлях теплові втрати перевищують 50 % від використаної потужності конфорки. Робоча камера котла оточена пароводяною оболонкою, де перегріта пара під тиском ефективно передає теплоту вмісту варильної ємності крізь усю поверхню стінки. Щільна кришка на варильній ємності запобігає втратам теплоти згори. Стравоварильні котли встановлюються в їдальнях, ресторанах, інших пунктах харчування з великою кількістю відвідувачів. Електричні котли з непрямим нагріванням оснащені парогенератором для виробництва пари з дистильованої води. Нагрівальними елементами є ТЕНи, які закріплюють на фланці спільним блоком. Блок приєднують до корпусу парогенератора за допомогою гвинтів. В закладах ресторанного господарства переважно використовують електричні і газові котли, рідше – парові. Показники роботи котлів залежать від режиму роботи та правильної експлуатації. Усі показники роботи впливають на коефіцієнт корисної дії котла або залежать від нього. Експлуатаційні характеристики котлів покращуються, якщо варильна ємність нагрівається двома групами нагрівачів, розміщеними біля днища та стінок, та за умови правильного налаштування терморегуляторів, які запобігають бурхливому кипінню рідини, в тому числі під час неповного заповнення робочої камери. Коефіцієнт корисної дії зростає зі збільшенням коефіцієнта завантаження варильної ємності під час нагрівання вмісту котла до кипіння, оскільки знижується питома поверхня теплообміну.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЧНОГО ПОДРІБНЮВАЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ ТА ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

    by М. Ю. Криворучко, А. В. Антоненко, С. М. Неіленко, В. С. Михайлик, Н. П. Форостяна, О. Г. Тонких

    У статті описано особливості механічного подрібнювального технологічного устаткування. У роботі розглянуто особливості взаємодії механічного технологічного устаткування з продовольчою сировиною та харчовими продуктами та дано огляд застосування для різних технологічних процесів у харчовій промисловості та закладах ресторанного господарства. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених темі технологічного обладнання, зокрема механічного устаткування, в Україні це недостатньо висвітлена тема, яка потребує дослідження, враховуючи сучасні умови в національній економіці. Розглянуто будову та принципи дії машин для подрібнення кави, розмелювальних механізмів та протиральних машин для закладів ресторанного господарства. Залежно від характеру діючих сил на продукт, розрізняють такі види дроблення: роздавлювання, розколювання, розламування, розтирання, зріз, удар. Названі способи мають різну ступінь деформацій стискання та зсуву. Дробленням подрібнюють тверді та крихкі матеріали. Роздавлювання деформує увесь об’єм матеріалу, і під час досягнення значень напружень, які перевищують межу міцності до стискання, відбувається руйнування матеріалу. Зазвичай подрібнювання здійснюється впливом комбінації зусиль: роздавлювання і стирання, стирання і удар та ін. Процес різання поділяється на розрізання та розпилення. Розрізання застосовують для подрібнення напівтвердих і пластичних матеріалів. Під час розрізання частинам продукту надається задана форма та розміри, тобто, на відміну від дроблення, процес керований. Застосування технологічного механічного устаткування з іншими фізичними методами та енергоносіями дає змогу інтенсифікувати технологічні процеси, знизити собівартість готової продукції, а також підвищити харчову та біологічну цінність сировини, напівфабрикатів і готової продукції. Перебіг процесу подрібнення залежить від таких чинників: структура та фізико-мехнічні властивості продуктів, конструктивні та геометричні показники робочих органів і характер їх руху, кінематичні та динамічні параметри подрібнювального устаткування. Кожний продукт має свою структуру, яка визначає спосіб подрібнення. Фізико-механічні властивості продукту впливають на характер його руйнування в місці контакту з робочим органом.

  • Open Access

    ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІОТ В СИСТЕМАХ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

    by Є. О. Зайцев, В. О. Березниченко, М. В. Панчик, А. В. Антоненко, О. Г. Тонких

    У статті показано, можливості та переваги використання технології Інтернету речей для електропостачання підприємств. Наведено інфраструктуру мережі побудовану у відповідності з основними положеннями концепції мереж Smart Grid на основі компонентів такої структури заснованих на технології Internet of Things(IoT), які полягають на міжмашинній взаємодії та телеуправлінні можуть використовуватися в галузі для побудови «розумних» мереж. Показано, що впровадження концептуальних рішень основаних на технології IoT дозволяють інтегрувати інформаційні дані та додатки на основі IoT у структуру енергетичних об’єктів. При цьому енергетичний сектор робить крок вперед щодо моніторингу енергоресурсів в реальному часі. Зазначено, що енергетичні мікрогрід мережі промислових підприємств, які побудовані із застосування IoT технологій дозволяють аналізувати наявні данні з метою забезпечення зниження споживання енергії, систематизувати великі об’єми даних та збільшити ефективність роботи енергообладнання. Це дозволяє промисловому підприємству переходити від моделі класичного споживача до проактивного споживача, який ефективно інтегрує ресурси своєї енергетичної та комунікаційної інфраструктури в загальну енергетичну систему сприяючи переходу від традиційної мережі розподілу та споживання електроенергії до цифрових розумних електромереж. Розумні електромережі із широкою інтеграцією IoT технологій в своїй структурі є найкращою альтернативою звичайним енергосистемам. Однак для того, щоб зробити ці мережі більш економічними та стабільними, потрібні ефективні методи та інструменти управління енергією. Розробка та впровадження, яких дозволить контролювати енергоспоживання, стан компонентів енергомережі та створювати розумну структуру енергетичного ринку. Проаналізовано та наведено умови для створення глобального середовища із енергоефективними системами електропостачання промислових підприємств на базі технологій IoT.

  • Open Access

    ОСНАЩЕННЯ МЕРЕЖЕВИМ ОБЛАДНАННЯМ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ КОМПЛЕКСІВ

    by С.с. Коротков, А.о. Твердохліб, Д.с. Коротін, О.с. Гунько, В.і. Степанчук, А.р. Коваленко, А.а. Балвак, Г.а. Толок, О.г. Тонких, А.о. Горкун, et al.

    Аннотация An analytical review of literary sources shows that the data provided by equipment manufacturers is insufficient for effective design. This forces us to use experimental and calculated parameter values. A WLAN design methodology has been developed that ta

  • Open Access

    ТЕХНОЛОГІЯ ДЕСЕРТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

    by А. В. Антоненко, Т. В. Бровенко, Н. М. Стукальська, М. Ю. Криворучко, Г. А. Толок, О. Г. Тонких

    Найважливішим чинником здоров’я населення є харчування та інтенсивність способу життя. Розроблення функціональних харчових продуктів зі зниженим вмістом вуглеводів та створення шляхів покращення структури харчування в цілому вплине на подальший розвиток технологій харчових продуктів з підвищеною харчовою та зниженою енергетичною цінністю. Основною проблемою харчування в нашій країні є надмірне споживання легкозасвоюваних вуглеводів і забезпечення населення ессенціальними нутрієнтами, які відповідають фізіологічним потребам організму. У статті розглядається актутальність та розроблення технологій десертних страв функціонального призначення – мусу яблучного з фруктозою та борошном кіноа. Проведено органолептичні, технологічні та фізико-хімічні дослідження, які довели доцільність використання фруктози та борошном кіноа. У процесі технологічних розробок з урахуванням органолептичної оцінки, обрано дослідний зразок і розроблено технологію мусу яблучного з фруктозою та борошном кіноа. Було проведено технологічні проробки щодо заміни манної крупи на борошно кіноа. Його вносили в кількості від 10 до 100% до маси манної крупи. Встановлено, що оптимальним являється дозування борошна кіноа в кількості 45 %. Проведена органолептична оцінка мусу яблучного з повним вилученням цукру і манної крупи з використанням кіноа, желатину та фруктози за 5-бальною шкалою, де визначали такі показники якості, як зовнішній вигляд, колір, запах, смак, консистенція. За результатами проведених досліджень розроблено технологію мусу яблучного з фруктозою та кіноа з покращеним вмістом есенціальних нутрієнтів. На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що розроблений мус яблучного з фруктозою та кіноа, збагачують раціон харчування людини дефіцитними нутрієнтами та зменшують кількість легкозасвоюваних вуглеводів. Розроблені вироби можна рекомендувати у раціонах з метою профілактики цукрового діабету, для покращення травлення та зміцнення імунітету. Соціальна ефективність розробленої технології мусу яблучного з фруктозою та кіноа полягає у розширенні асортименту десертних страв зі зменшеною кількістю легкозасвоюваних вуглеводів. Розроблена десертна продукція може бути рекомендована для харчування у повсякденних раціонах людей, що працюють на виробництвах важкої промисловості, проживають на екологічно забруднених територіях та всіх верств населення, для задоволення попиту споживачів на функціональні харчові продукти, а також для людей хворих на цукровий діабет і сприятиме поліпшенню якості харчування та оздоровленню населення України.