АПАліна Прокоп'єВа

Аліна Прокоп'єВа

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Аліна Прокоп'єВа has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Artificial intelligence in strengthening international food security under the conditions of sustainable and eco-friendly production

    by Alina Prokopieva, Lesya Pobochenko, Прокоп'єва А.а.

    У статті комплексно проаналізовано роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у формуванні міжнародної продовольчої безпеки в умовах посилення кліматичних загроз, деградації природних ресурсів та зростаючої потреби у екологізації аграрного виробництва. Розкрито потенціал ШІ як ключового інструмента підвищення стійкості продовольчих систем через удосконалення механізмів прогнозування врожайності, автоматизацію процесів управління водними та земельними ресурсами, оптимізацію логістичних маршрутів, моніторинг стану ґрунтів, а також моделювання кліматичних і агроризиків у реальному часі. Визначено основні напрями застосування інтелектуальних технологій у сфері сталого землеробства, зокрема використання супутникового моніторингу, сенсорних мереж, машинного навчання та цифрових платформ для підтримки управлінських рішень. Проведено аналіз міжнародних практик цифрової трансформації продовольчих систем, включаючи програми FAO, World Bank, EU Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS та Google Earth Engine. Показано, що застосування ШІ сприяє зменшенню антропогенного навантаження на довкілля, підвищенню ресурсної ефективності агровиробництва, мінімізації втрат продовольства та забезпеченню прозорості глобальних ланцюгів постачання за рахунок точного прогнозування попиту й оптимізації логістики. З’ясовано, що для країн, що розвиваються, зокрема України, інтеграція ШІ у аграрну політику може стати важливим чинником підвищення стійкості продовольчої системи, модернізації аграрного сектору та формування ефективної стратегії адаптації до кліматичних змін. Сформульовано рекомендації щодо впровадження ШІ на національному рівні з урахуванням технологічних, інституційних та екологічних аспектів. The article provides a comprehensive analysis of the role of artificial intelligence (AI) technologies in strengthening international food security under intensifying climate risks, degradation of natural resources, and the growing necessity for the ecologization of agricultural production. The study reveals the potential of AI as a key instrument for enhancing the resilience of food systems by improving yield forecasting, automating the management of water and land resources, optimizing logistics chains, monitoring soil conditions, and modeling climate- and agro-related risks in real time. The article identifies the main directions of AI application within sustainable agriculture, including satellite monitoring, sensor networks, machine-learning models, big-data analytics, and digital decision-support platforms. Particular attention is paid to how these technologies transform production processes, reduce environmental pressures, and contribute to more efficient utilization of natural resources. The paper analyzes international practices of digital transformation in the food-security domain, focusing on initiatives by FAO, the World Bank, the EU’s Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS, and Google Earth Engine. It is demonstrated that AI integration reduces anthropogenic impact, increases resource efficiency, minimizes food losses, and enhances transparency across global supply chains through improved demand forecasting, risk detection, and optimized transport routes. For developing countries, including Ukraine, the adoption of AIdriven solutions can significantly support the modernization of the agricultural sector, accelerate adaptation to climate change, and reinforce national food-security strategies. The article provides practical recommendations for incorporating AI into national agricultural policies, considering technological, institutional, and environmental factors.

  • Open Access

    МІЖНАРОДНЕ ЛОБІЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

    by Наталія Татаренко, Леся Побоченко, Аліна Прокоп'єВа

    The article is devoted to the problem of development of economic diplomacy, enrichment of its tools in accordance with modern global realities and needs of countries. The authors propose their own methodology of analysis, specifying the categorical apparatus. In particular, economic diplomacy is interpreted as official activity of states and international organizations, which exclude negotiation processes carried out by various non-state international business institutions including TNCs. In this context, the special role of economic diplomacy is emphasized which include coordination (subordination of private economic activity to national interests), consolidation and catalyzation. These functions of economic diplomacy provide additional possibilities to defend national economic interests and impose control over the international economic activity of economic agents, ensure synergy of national and private interests and create favorable conditions for their implementation and acceleration of the processes of achieving goals (catalyst function). The consolidating function of economic diplomacy is to combine the capabilities and efforts to ensure success in international negotiation processes at the state level represented by diplomats and authorized officials, private economic agents, media, think tanks, digital platforms, NGOs, cultural and scientific figures with their broader capabilities, methods of influencing ideology, shaping public opinion, etc. Among the methods and tools of economic diplomacy, the authors distinguish those acceptable for official activities, codified by international and diplomatic law. However, the article notes that political (propaganda) methods and lobbying activities are also a component of economic diplomacy, if they do not go beyond the outlined boundaries of diplomatic activity. More effective methods of influencing the economic policy of foreign countries and the formation of a favorable international economic environment to promote the interests of national business and the state can be used by economic and non-economic agents of influence. Special attention in this study is paid to international lobbying as one of the instruments of influence on the formation of a favorable environment for national business - the combination of diplomatic efforts of the state and lobbying capabilities of business is considered by the authors as the basis for ensuring synergy of interests in the context of the tasks of the country's foreign economic policy. The article also considers mechanisms for countering the corruption component of international lobbying.


  • The Aerospace Industry in Post-Industrial Development

    by Natalia M. Hrushchynska, National Aviation University, Lesya M. Pobochenko, Inna I. Nabok, Alina A. Prokopieva


  • Open Access

    СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

    by Леся Побоченко, Наталія Татаренко, Аліна Прокоп’єва

    Стаття присвячена дослідженню сучасних трендів розвитку світового ринку зерна та місця України на ньому в умовах війни. Підкреслено, що в умовах російсько-української війни хоча і вторгнення росії значно позбавило Україну можливості експорту зернових культур, але країна продовжує бути одним з провідних виробників та експортерів зернових у світі. Визначено, що з початку російської агресії, світ став відчувати недостатність української пшениці, і хоча експорт пшениці з Аргентини, Індії та України може скоротитись прогнозні дані Організації з питань продовольства і сільського господарства ООН (ФАО) говорять про збільшення виробництва, експорту та запасів пшениці у світі. Проаналізовано основні країни-виробники, експортери пшениці, а також виділені головні країни-імпортери української пшениці. Оцінено динаміку світового виробництва, пропозиції та запасів фуражних зернових культур в даний період та їх прогноз.


  • Open Access

    АНАЛІЗ ЕФЕКТІВ УТІЛЕННЯ УГОДИ ПРО СПІЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ІЗ ЄС ДЛЯ ГАЛУЗІ ПАСАЖИРСЬКИХ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ УКРАЇНИ В ДОВОЄННИЙ ПЕРІОД

    by Зоя Соколова, Інна Набок, Аліна Прокоп'єва, Катерина Сидоренко, Дмитро Бойчук, Павло Родіонов

    У статті проведено аналіз ефектів утілення угоди про Спільний авіаційний простір із ЄС для української галузі пасажирських авіаперевезень та для національної економіки загалом, а також окреслено шляхи покращення прибутковості та корисності авіагалузі саме для економіки України з урахуванням існуючого досвіду лібералізації повітряних перевезень у світі. Досліджено історію розвитку лібералізації галузі пасажирських авіаперевезень. Окреслено особливості дерегуляції авіаперевезень у США та Європі. Установлено, що дерегуляція авіаперевезень сприяє розвитку ринку. Відзначено, що лібералізація має позитивні ефекти не тільки для самої галузі авіаперевезень, а також і для економіки загалом. Розглянуто стан двосторонніх угод про повітряне сполучення України з країнами-членами ЄС окремо. Виділена підгрупа країн ЄС, із якими укладені угоди про «відкрите небо». Детально проаналізовано стан ринку міжнародних пасажирських авіаперевезень України. Визначено, що всі показники мають тенденцію до зростання (окрім ковідного 2020 року), зокрема кількість авіакомпаній, кількість країн, куди здійснюються польоти, кількість нових авіамаршрутів, кількість перевезених авіапасажирів. Установлено домінування іноземних авіакомпаній над українськими. Спрогнозовано, що втілення угоди про Спільний авіаційний простір (далі – САП) із ЄС для України повинен сприяти розвитку галузі. Виявлені фактори, важливі для ефективного втілення авіаційного «безвізу» України з Євросоюзом. На основі стану чинних угод про повітряне сполучення України з країнами ЄС зроблено висновок, що після втілення угоди про САП із ЄС нові авіамаршрути, скоріш за все, будуть відкриті в напрямках до Данії, Португалії, Фінляндії, Швеції. Зроблені ґрунтовні припущення, що зниження цін на авіаквитки відбудеться тільки в напрямках до країн, із якими в України авіаперевезення є регульованими за кількістю рейсів та/або авіакомпаній, це стосується таких країн, як: Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Португалія, Фінляндія, Хорватія, Угорщина, Чехія, – а також про малоймовірність каботажних перевезень європейськими авіакомпаніями в межах України.