ВЧВалентина Чиж

Валентина Чиж

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Валентина Чиж has a total of 21 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Determining the effect of Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 strains with high antibacterial and antifungal activity on prolonging the shelf-life of wheat bread

    by Oksana Naumenko, Ivanna Lukianchuk, Valentyna Chyzh, Tsvitana Korol, Nataliia Shulga, Sergiy Narizhnyy, Serhii Bobokalo, Nataliia Demianchuk

    To control spoilage microflora, wheat bread manufacturers conventionally use chemical preservatives, which does not meet modern "clean label" principles and reduces the consumer value of the product. This study has determined the possibility of using biologically active strains of lactic acid bacteria in the composition of sourdough starter to prolong the shelf life of wheat bread. The object of the research was the level and spectrum of antimicrobial, antifungal activity of lactic acid bacteria, as well as their effect on prolonging the shelf life of packaged wheat bread. As a result of in vitro selection, Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 were chosen, which were characterized by high antimicrobial activity against test strains of pathogenic, conditionally pathogenic bacteria: Escherichia coli K12 (NCTC 10538), Escherichia coli O11 (GISK 240170), Staphylococcus aureus АТСС 6538Р, Staphylococcus aureus АТСС 25923, Bacillus subtilis 8-901, Bacillus mesentericus, Salmonella ssp.; fungicidal activity against yeast-like fungi Candida аlbicans ATCC 1918, Candida tropicalis Y-2473, Candida utilis Y-984; mold fungi Aspergillus brasiliensis 16404, Fusarium solani F-50718. In situ experiments showed that on day 6 of storage, bread made on a starter with these lactobacilli and infected with Aspergillus brasiliensis 16404 remained clean, without signs of fungal growth. Based on the results, the shelf life of wheat bread was extended from 3 to 6 days. When combining such a starter with 0.1% calcium propionate, the shelf life of bread was extended to 8 days. Therefore, the strains Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 could be used as protective cultures for biopreservation of bread, thereby increasing its microbiological, fungicidal safety. The use of these cultures in bread making technologies could replace, compensate for the effect of chemical preservatives, and, therefore, warrant the quality and environmental friendliness of food products

  • Open Access

    РАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕРМІНІВ БЕЗПЕЧНОГО ЗБЕРІГАННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ

    by С. Б. Вербицький, О. В. Науменко, А. М. Соломон, Н. М. Пацера, В. М. Чиж

    Предмет. Умови та терміни безпечного зберігання хлібобулочних виробів. Мета. Вивчення шляхів безпечного зберігання хлібобулочних виробів та наукового прогнозування його термінів, оцінювання методів безпосереднього та прискореного оцінювання перебігу зберігання хлібобулочних і використання з цією метою методів математичного моделювання. Методи. Загальні підходи до зберігання харчових продуктів на основі їхньої харчової безпеки, технологічної ефективності та логістичної прийнятності, а також раціональні методи прогнозування допустимих термінів зберігання є предметом цієї статті, а також оцінювання застосування зазначених знань до зберігання хлібобулочних виробів. З метою виконуваних досліджень застосовували доцільні математичні методи вивчення показників якості хлібобулочних виробів і прогнозування їх безпечного зберігання. Для виконання досліджень системний підхід до фактологічних матеріалів, зокрема до наукової та науково-практичної літератури, абстрактно-логічний підхід щодо узагальнення результатів дослідження та формулювання висновків. Результати. На якість і безпеку хлібобулочних виробів під час зберігання впливають такі фактори, як температура зберігання, ефективність і надійність паковань, рівень вологості, мікробіологічна чистота. Для прогнозування термінів придатності хлібобулочних виробів використовують математичне моделювання та експериментальний аналіз. Математичне моделювання охоплює кінетичні моделі, за допомогою яких можна прогнозувати динаміку змін якості продуктів під час зберігання. Використовуючи повний факторний експеримент, можливо оцінити вплив окремих факторів і їх поєднань на термін придатності. Використання сучасних технологій пакування, математичного моделювання для прогнозування термінів придатності та підтримання оптимальних умов зберігання є основними рекомендаціями для забезпечення високої якості та безпеки хлібобулочних виробів. Ці методи спрямовані на підвищення ефективності харчової безпеки та збереження ресурсів у сільському господарстві та переробній промисловості. Сфера застосування результатів. Отримані наукові данні може бути використано для організації досліджень перебігу зберігання хлібобулочних виробів, наукового прогнозування його термінів тощо.

  • ВПЛИВ ЗАКВАСОК НА СПОЖИВЧУ ЦІННІСТЬ ХЛІБА

    by І. А. Гетьман, О. В. Науменко, В. М. Чиж, І. В. Лук’яНчук, Т. О. Кирічок, Л. О. Михонік

    Предмет. Вівсяна та гречана закваски спонтанного бродіння, пшеничний хліб оздоровчого спрямування з вівсяною закваскою спонтанного бродіння та вівсяними пластівцями, пшенично-житній хліб оздоровчого спрямування із закваскою спонтанного бродіння з борошна зеленої гречки та гречаними пластівцями. Мета – дослідити споживчі властивості хліба, виготовленого з використанням заквасок спонтанного бродіння та продуктів переробки круп’яних культур. Методи. При написанні статті використовували фізико-хімічні, мікробіологічні методи досліджень згідно загальноприйнятих методик проведення експериментів. Результати. Внесення альтернативної сировини в технології хліба потребує корегування рецептур та способів тістоприготування з метою збереження його споживчих характеристик. Перспективними нині інгредієнтами є продукти переробки круп’яних культур, зокрема, борошно гречане, вівсяне та пластівці, які володіють вищою харчовою цінністю, порівняно з пшеничним сортовим, але можуть погіршувати реологічні властивості хліба. Включення до складу рецептур таких виробів 2-3% сухої пшеничної клейковини помітно покращує фізико-хімічні показники хліба. З’ясовано, що сумісне використання заквасок спонтанного бродіння з альтернативних видів борошна (вівсяного та гречаного) разом із сухою пшеничною клейковиною в технології хліба оздоровчого призначення дозволяє не тільки зберегти споживчі характеристики хліба, але й покращити їх. Зразки хліба із запропонованим складом інгредієнтів повільніше черствіли, мали меншу крихкуватість та вищі гідрофільні властивості м’якушки через 48 год зберігання, порівняно з контрольними зразками з традиційними заквасками, а за мікробіологічним аналізом були безпечними для споживання. Сфера застосування результатів. Отримані результати досліджень можуть бути використані при створенні рецептур хліба із спонтанними заквасками та продуктами переробки круп’яних культур для розширення асортименту харчових продуктів оздоровчо-профілактичного спрямування.


  • Open Access

    Improving the quality of wheat bread by enriching teff flour

    by Oksana Naumenko, Inna Нetmаn, Valentyna Chyzh, Sergiy Gunko, Larysa Bal-Prylypko, Marina Bilko, Leonid Tsentylo, Anastasiya Lialyk, Alla Ivanytska, Svitlana Liashenko


  • Open Access

    БІОТЕХОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ЗАКВАСОК (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

    by Оксана Науменко, Валентина Чиж

    Предмет дослідження. Біотехнологічні властивості мікробіоти хлібопекарської закваски. Мета. Проаналізувати дані літературних джерел, одержані науковими дослідженнями хлібопекарських мікроорганізмів. Методи. Використовували аналітичні Методи. Результати. Загально прийняте технічне визначення описує хлібопекарську закваску як суміш борошна та води, що ферментується молочнокислими бактеріями та дріжджами, має здатність до підкислення та розпушування тіста. Зазвичай співвідношення між молочнокислими бактеріями та дріжджами у заквасці становить 100:1. На склад мікробіоти закваски впливає низка внутрішніх і зовнішніх факторів: вид та якість борошна, параметри технологічного процесу (температура, рН, вихід тіста, способи виробництва тощо). Завдяки унікальному мікробному складу та функціональності закваска вважається незамінною для поліпшення сенсорних, реологічних властивостей і подовження термінів зберігання хлібобулочних виробів. Окрім цього чисельними науковими дослідженнями доведено, що застосування хлібопекарської закваски для виробництва хліба збільшує біодоступність мінералів, дозволяє збагатити продукт харчовими волокнами, знижує глікемічний індекс, поліпшує засвоюваність білка та зменшує вміст антихарчових факторів. Критерії відбору штамів для створення хлібопекарської закваски доволі різноманітні, включають технологічні (рівень підкислення тіста, темпи росту, реологічні, сенсорні параметри), біохімічні (синтез летких компонентів, протеоліз, утворення екзополісахаридів) та харчові властивості (протигрибкова, антимікробна активність, біодоступність мінералів, антиоксидантна активність, зниження глікемічного індексу, деградація антихарчових факторів: фітинової кислоти, рафінози). Сфера застосування результатів. Використання закваски у технології хліба позитивно впливає на всі аспекти якості продукції, тому дослідження мікробіоти хлібопекарських заквасок, виділення з них активних штамів молочнокислих бактерій та дріжджів є перспективним напрямом у хлібопекарській промисловості.