Валентина Чиж
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Валентина Чиж has a total of 21 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oksana Naumenko
Institute of Food Resources of The National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
5 shared publications - І. А. Гетьман
Інститут продовольчих ресурсів НААН, м. Київ, Україна
2 shared publications - A. P. Ivanytska
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
1 shared publication - Alla Solomon
Vinnytsia National Agrarian University
1 shared publication - Anastasiya Lialyk
Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Faculty of Engineering of Machines, Structures and Technologies, Food Biotechnology and Chemistry Departmen, Ruska str., 56, 46001, Ternopil, Ukraine
1 shared publication Ivanna Lukianchuk
Institute of Food Resources of The National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 October 2026
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 5 (11 (143)) , 81-90
Determining the effect of Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 strains with high antibacterial and antifungal activity on prolonging the shelf-life of wheat bread
To control spoilage microflora, wheat bread manufacturers conventionally use chemical preservatives, which does not meet modern "clean label" principles and reduces the consumer value of the product. This study has determined the possibility of using biologically active strains of lactic acid bacteria in the composition of sourdough starter to prolong the shelf life of wheat bread. The object of the research was the level and spectrum of antimicrobial, antifungal activity of lactic acid bacteria, as well as their effect on prolonging the shelf life of packaged wheat bread. As a result of in vitro selection, Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 were chosen, which were characterized by high antimicrobial activity against test strains of pathogenic, conditionally pathogenic bacteria: Escherichia coli K12 (NCTC 10538), Escherichia coli O11 (GISK 240170), Staphylococcus aureus АТСС 6538Р, Staphylococcus aureus АТСС 25923, Bacillus subtilis 8-901, Bacillus mesentericus, Salmonella ssp.; fungicidal activity against yeast-like fungi Candida аlbicans ATCC 1918, Candida tropicalis Y-2473, Candida utilis Y-984; mold fungi Aspergillus brasiliensis 16404, Fusarium solani F-50718. In situ experiments showed that on day 6 of storage, bread made on a starter with these lactobacilli and infected with Aspergillus brasiliensis 16404 remained clean, without signs of fungal growth. Based on the results, the shelf life of wheat bread was extended from 3 to 6 days. When combining such a starter with 0.1% calcium propionate, the shelf life of bread was extended to 8 days. Therefore, the strains Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 could be used as protective cultures for biopreservation of bread, thereby increasing its microbiological, fungicidal safety. The use of these cultures in bread making technologies could replace, compensate for the effect of chemical preservatives, and, therefore, warrant the quality and environmental friendliness of food products
- 28 October 2026
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 5 (11 (143)) , 81-90
Open AccessDetermining the effect of Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 strains with high antibacterial and antifungal activity on prolonging the shelf-life of wheat bread
To control spoilage microflora, wheat bread manufacturers conventionally use chemical preservatives, which does not meet modern "clean label" principles and reduces the consumer value of the product. This study has determined the possibility of using biologically active strains of lactic acid bacteria in the composition of sourdough starter to prolong the shelf life of wheat bread. The object of the research was the level and spectrum of antimicrobial, antifungal activity of lactic acid bacteria, as well as their effect on prolonging the shelf life of packaged wheat bread. As a result of in vitro selection, Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 were chosen, which were characterized by high antimicrobial activity against test strains of pathogenic, conditionally pathogenic bacteria: Escherichia coli K12 (NCTC 10538), Escherichia coli O11 (GISK 240170), Staphylococcus aureus АТСС 6538Р, Staphylococcus aureus АТСС 25923, Bacillus subtilis 8-901, Bacillus mesentericus, Salmonella ssp.; fungicidal activity against yeast-like fungi Candida аlbicans ATCC 1918, Candida tropicalis Y-2473, Candida utilis Y-984; mold fungi Aspergillus brasiliensis 16404, Fusarium solani F-50718. In situ experiments showed that on day 6 of storage, bread made on a starter with these lactobacilli and infected with Aspergillus brasiliensis 16404 remained clean, without signs of fungal growth. Based on the results, the shelf life of wheat bread was extended from 3 to 6 days. When combining such a starter with 0.1% calcium propionate, the shelf life of bread was extended to 8 days. Therefore, the strains Lactiplantibacillus pentosus XL 3440 and Limosilactobacillus reuteri XL 4024 could be used as protective cultures for biopreservation of bread, thereby increasing its microbiological, fungicidal safety. The use of these cultures in bread making technologies could replace, compensate for the effect of chemical preservatives, and, therefore, warrant the quality and environmental friendliness of food products
- Open Access
- 22 December 2025
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 13 (25) , 176-192
РАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕРМІНІВ БЕЗПЕЧНОГО ЗБЕРІГАННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ
Предмет. Умови та терміни безпечного зберігання хлібобулочних виробів. Мета. Вивчення шляхів безпечного зберігання хлібобулочних виробів та наукового прогнозування його термінів, оцінювання методів безпосереднього та прискореного оцінювання перебігу зберігання хлібобулочних і використання з цією метою методів математичного моделювання. Методи. Загальні підходи до зберігання харчових продуктів на основі їхньої харчової безпеки, технологічної ефективності та логістичної прийнятності, а також раціональні методи прогнозування допустимих термінів зберігання є предметом цієї статті, а також оцінювання застосування зазначених знань до зберігання хлібобулочних виробів. З метою виконуваних досліджень застосовували доцільні математичні методи вивчення показників якості хлібобулочних виробів і прогнозування їх безпечного зберігання. Для виконання досліджень системний підхід до фактологічних матеріалів, зокрема до наукової та науково-практичної літератури, абстрактно-логічний підхід щодо узагальнення результатів дослідження та формулювання висновків. Результати. На якість і безпеку хлібобулочних виробів під час зберігання впливають такі фактори, як температура зберігання, ефективність і надійність паковань, рівень вологості, мікробіологічна чистота. Для прогнозування термінів придатності хлібобулочних виробів використовують математичне моделювання та експериментальний аналіз. Математичне моделювання охоплює кінетичні моделі, за допомогою яких можна прогнозувати динаміку змін якості продуктів під час зберігання. Використовуючи повний факторний експеримент, можливо оцінити вплив окремих факторів і їх поєднань на термін придатності. Використання сучасних технологій пакування, математичного моделювання для прогнозування термінів придатності та підтримання оптимальних умов зберігання є основними рекомендаціями для забезпечення високої якості та безпеки хлібобулочних виробів. Ці методи спрямовані на підвищення ефективності харчової безпеки та збереження ресурсів у сільському господарстві та переробній промисловості. Сфера застосування результатів. Отримані наукові данні може бути використано для організації досліджень перебігу зберігання хлібобулочних виробів, наукового прогнозування його термінів тощо.
- 22 December 2025
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 13 (25) , 176-192
Open AccessРАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕРМІНІВ БЕЗПЕЧНОГО ЗБЕРІГАННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ
Предмет. Умови та терміни безпечного зберігання хлібобулочних виробів. Мета. Вивчення шляхів безпечного зберігання хлібобулочних виробів та наукового прогнозування його термінів, оцінювання методів безпосереднього та прискореного оцінювання перебігу зберігання хлібобулочних і використання з цією метою методів математичного моделювання. Методи. Загальні підходи до зберігання харчових продуктів на основі їхньої харчової безпеки, технологічної ефективності та логістичної прийнятності, а також раціональні методи прогнозування допустимих термінів зберігання є предметом цієї статті, а також оцінювання застосування зазначених знань до зберігання хлібобулочних виробів. З метою виконуваних досліджень застосовували доцільні математичні методи вивчення показників якості хлібобулочних виробів і прогнозування їх безпечного зберігання. Для виконання досліджень системний підхід до фактологічних матеріалів, зокрема до наукової та науково-практичної літератури, абстрактно-логічний підхід щодо узагальнення результатів дослідження та формулювання висновків. Результати. На якість і безпеку хлібобулочних виробів під час зберігання впливають такі фактори, як температура зберігання, ефективність і надійність паковань, рівень вологості, мікробіологічна чистота. Для прогнозування термінів придатності хлібобулочних виробів використовують математичне моделювання та експериментальний аналіз. Математичне моделювання охоплює кінетичні моделі, за допомогою яких можна прогнозувати динаміку змін якості продуктів під час зберігання. Використовуючи повний факторний експеримент, можливо оцінити вплив окремих факторів і їх поєднань на термін придатності. Використання сучасних технологій пакування, математичного моделювання для прогнозування термінів придатності та підтримання оптимальних умов зберігання є основними рекомендаціями для забезпечення високої якості та безпеки хлібобулочних виробів. Ці методи спрямовані на підвищення ефективності харчової безпеки та збереження ресурсів у сільському господарстві та переробній промисловості. Сфера застосування результатів. Отримані наукові данні може бути використано для організації досліджень перебігу зберігання хлібобулочних виробів, наукового прогнозування його термінів тощо.
- 5 June 2025
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 13 (24) , 130-137
ВПЛИВ ЗАКВАСОК НА СПОЖИВЧУ ЦІННІСТЬ ХЛІБА
Предмет. Вівсяна та гречана закваски спонтанного бродіння, пшеничний хліб оздоровчого спрямування з вівсяною закваскою спонтанного бродіння та вівсяними пластівцями, пшенично-житній хліб оздоровчого спрямування із закваскою спонтанного бродіння з борошна зеленої гречки та гречаними пластівцями. Мета – дослідити споживчі властивості хліба, виготовленого з використанням заквасок спонтанного бродіння та продуктів переробки круп’яних культур. Методи. При написанні статті використовували фізико-хімічні, мікробіологічні методи досліджень згідно загальноприйнятих методик проведення експериментів. Результати. Внесення альтернативної сировини в технології хліба потребує корегування рецептур та способів тістоприготування з метою збереження його споживчих характеристик. Перспективними нині інгредієнтами є продукти переробки круп’яних культур, зокрема, борошно гречане, вівсяне та пластівці, які володіють вищою харчовою цінністю, порівняно з пшеничним сортовим, але можуть погіршувати реологічні властивості хліба. Включення до складу рецептур таких виробів 2-3% сухої пшеничної клейковини помітно покращує фізико-хімічні показники хліба. З’ясовано, що сумісне використання заквасок спонтанного бродіння з альтернативних видів борошна (вівсяного та гречаного) разом із сухою пшеничною клейковиною в технології хліба оздоровчого призначення дозволяє не тільки зберегти споживчі характеристики хліба, але й покращити їх. Зразки хліба із запропонованим складом інгредієнтів повільніше черствіли, мали меншу крихкуватість та вищі гідрофільні властивості м’якушки через 48 год зберігання, порівняно з контрольними зразками з традиційними заквасками, а за мікробіологічним аналізом були безпечними для споживання. Сфера застосування результатів. Отримані результати досліджень можуть бути використані при створенні рецептур хліба із спонтанними заквасками та продуктами переробки круп’яних культур для розширення асортименту харчових продуктів оздоровчо-профілактичного спрямування.
- 5 June 2025
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 13 (24) , 130-137
ВПЛИВ ЗАКВАСОК НА СПОЖИВЧУ ЦІННІСТЬ ХЛІБА
Предмет. Вівсяна та гречана закваски спонтанного бродіння, пшеничний хліб оздоровчого спрямування з вівсяною закваскою спонтанного бродіння та вівсяними пластівцями, пшенично-житній хліб оздоровчого спрямування із закваскою спонтанного бродіння з борошна зеленої гречки та гречаними пластівцями. Мета – дослідити споживчі властивості хліба, виготовленого з використанням заквасок спонтанного бродіння та продуктів переробки круп’яних культур. Методи. При написанні статті використовували фізико-хімічні, мікробіологічні методи досліджень згідно загальноприйнятих методик проведення експериментів. Результати. Внесення альтернативної сировини в технології хліба потребує корегування рецептур та способів тістоприготування з метою збереження його споживчих характеристик. Перспективними нині інгредієнтами є продукти переробки круп’яних культур, зокрема, борошно гречане, вівсяне та пластівці, які володіють вищою харчовою цінністю, порівняно з пшеничним сортовим, але можуть погіршувати реологічні властивості хліба. Включення до складу рецептур таких виробів 2-3% сухої пшеничної клейковини помітно покращує фізико-хімічні показники хліба. З’ясовано, що сумісне використання заквасок спонтанного бродіння з альтернативних видів борошна (вівсяного та гречаного) разом із сухою пшеничною клейковиною в технології хліба оздоровчого призначення дозволяє не тільки зберегти споживчі характеристики хліба, але й покращити їх. Зразки хліба із запропонованим складом інгредієнтів повільніше черствіли, мали меншу крихкуватість та вищі гідрофільні властивості м’якушки через 48 год зберігання, порівняно з контрольними зразками з традиційними заквасками, а за мікробіологічним аналізом були безпечними для споживання. Сфера застосування результатів. Отримані результати досліджень можуть бути використані при створенні рецептур хліба із спонтанними заквасками та продуктами переробки круп’яних культур для розширення асортименту харчових продуктів оздоровчо-профілактичного спрямування.
- Open Access
- 30 June 2023
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 3 (11 (123)) , 33-41
Improving the quality of wheat bread by enriching teff flour
- 30 June 2023
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 3 (11 (123)) , 33-41
Open AccessImproving the quality of wheat bread by enriching teff flour
- Open Access
- 25 December 2022
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 10 (19) , 107-115
БІОТЕХОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ЗАКВАСОК (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Предмет дослідження. Біотехнологічні властивості мікробіоти хлібопекарської закваски. Мета. Проаналізувати дані літературних джерел, одержані науковими дослідженнями хлібопекарських мікроорганізмів. Методи. Використовували аналітичні Методи. Результати. Загально прийняте технічне визначення описує хлібопекарську закваску як суміш борошна та води, що ферментується молочнокислими бактеріями та дріжджами, має здатність до підкислення та розпушування тіста. Зазвичай співвідношення між молочнокислими бактеріями та дріжджами у заквасці становить 100:1. На склад мікробіоти закваски впливає низка внутрішніх і зовнішніх факторів: вид та якість борошна, параметри технологічного процесу (температура, рН, вихід тіста, способи виробництва тощо). Завдяки унікальному мікробному складу та функціональності закваска вважається незамінною для поліпшення сенсорних, реологічних властивостей і подовження термінів зберігання хлібобулочних виробів. Окрім цього чисельними науковими дослідженнями доведено, що застосування хлібопекарської закваски для виробництва хліба збільшує біодоступність мінералів, дозволяє збагатити продукт харчовими волокнами, знижує глікемічний індекс, поліпшує засвоюваність білка та зменшує вміст антихарчових факторів. Критерії відбору штамів для створення хлібопекарської закваски доволі різноманітні, включають технологічні (рівень підкислення тіста, темпи росту, реологічні, сенсорні параметри), біохімічні (синтез летких компонентів, протеоліз, утворення екзополісахаридів) та харчові властивості (протигрибкова, антимікробна активність, біодоступність мінералів, антиоксидантна активність, зниження глікемічного індексу, деградація антихарчових факторів: фітинової кислоти, рафінози). Сфера застосування результатів. Використання закваски у технології хліба позитивно впливає на всі аспекти якості продукції, тому дослідження мікробіоти хлібопекарських заквасок, виділення з них активних штамів молочнокислих бактерій та дріжджів є перспективним напрямом у хлібопекарській промисловості.
- 25 December 2022
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 10 (19) , 107-115
Open AccessБІОТЕХОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ЗАКВАСОК (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Предмет дослідження. Біотехнологічні властивості мікробіоти хлібопекарської закваски. Мета. Проаналізувати дані літературних джерел, одержані науковими дослідженнями хлібопекарських мікроорганізмів. Методи. Використовували аналітичні Методи. Результати. Загально прийняте технічне визначення описує хлібопекарську закваску як суміш борошна та води, що ферментується молочнокислими бактеріями та дріжджами, має здатність до підкислення та розпушування тіста. Зазвичай співвідношення між молочнокислими бактеріями та дріжджами у заквасці становить 100:1. На склад мікробіоти закваски впливає низка внутрішніх і зовнішніх факторів: вид та якість борошна, параметри технологічного процесу (температура, рН, вихід тіста, способи виробництва тощо). Завдяки унікальному мікробному складу та функціональності закваска вважається незамінною для поліпшення сенсорних, реологічних властивостей і подовження термінів зберігання хлібобулочних виробів. Окрім цього чисельними науковими дослідженнями доведено, що застосування хлібопекарської закваски для виробництва хліба збільшує біодоступність мінералів, дозволяє збагатити продукт харчовими волокнами, знижує глікемічний індекс, поліпшує засвоюваність білка та зменшує вміст антихарчових факторів. Критерії відбору штамів для створення хлібопекарської закваски доволі різноманітні, включають технологічні (рівень підкислення тіста, темпи росту, реологічні, сенсорні параметри), біохімічні (синтез летких компонентів, протеоліз, утворення екзополісахаридів) та харчові властивості (протигрибкова, антимікробна активність, біодоступність мінералів, антиоксидантна активність, зниження глікемічного індексу, деградація антихарчових факторів: фітинової кислоти, рафінози). Сфера застосування результатів. Використання закваски у технології хліба позитивно впливає на всі аспекти якості продукції, тому дослідження мікробіоти хлібопекарських заквасок, виділення з них активних штамів молочнокислих бактерій та дріжджів є перспективним напрямом у хлібопекарській промисловості.