NDNataliya Dub

Nataliya Dub

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Nataliya Dub has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНИХ УМОВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ У МЕДИЧНИХ АКАДЕМІЯХ

    by Н. Є. Дуб

    У статті обґрунтовано методичні особливості реалізації спеціальних умов навчання здобува‐ чів з інвалідністю у медичних академіях як важливу складову забезпечення доступності, якості та результативності професійної підготовки майбутніх медичних фахівців. Ефективність інклюзив‐ ного освітнього процесу визначається не окремими адаптаційними заходами, а системною реаліза‐ цією комплексу педагогічних, організаційних, психолого‐педагогічних, інформаційно‐технологічних і соціальних механізмів, спрямованих на врахування індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти з інвалідністю. Підкреслено, що спеціальні умови навчання доцільно розглядати як цілісну систему, яка забезпечує доступність усіх компонентів освітньо‐професійної підготовки, формування професійних компетентностей та готовності до майбутньої професійної діяльності. Реалізація спеціальних умов навчання повинна здійснюватися з урахуванням сучасних тенденцій роз‐ витку медичної освіти та охорони здоров’я, серед яких технологізація медичної діяльності, цифровіза‐ ція медичної галузі, розвиток телемедицини, міждисциплінарність професійної підготовки, посилення ролі біоетики та доказової медицини. Зазначені тенденції обумовлюють необхідність адаптації змісту професійної підготовки, оновлення методів і форм організації навчання, а також активного викори‐ стання сучасних цифрових технологій у процесі професійної освіти здобувачів з інвалідністю. Важливою складовою методичного забезпечення інклюзивного освітнього процесу є використання цифрових та асистивних технологій, які забезпечують доступність навчальної інформації, індивіду‐ алізацію освітньої траєкторії та можливість повноцінної участі здобувачів освіти з порушеннями слуху і зору в усіх видах навчальної діяльності. До таких засобів віднесено спеціалізоване програмне забезпечення екранного доступу, засоби синтезу мовлення, технології автоматичного субтитру‐ вання, брайлівські дисплеї, електронні збільшувачі, системи оптичного розпізнавання тексту та інші цифрові інструменти підтримки інклюзивного навчання. Методичні особливості реалізації спеціальних умов навчання у медичних академіях повинні базува‐ тися на комплексному поєднанні адаптації змісту професійної підготовки, індивідуалізації освітнього процесу, використання сучасних цифрових і асистивних технологій, спеціальних методів навчання та оцінювання, а також системного психолого‐педагогічного супроводу здобувачів освіти з інвалідні‐ стю. Реалізація запропонованих методичних підходів сприятиме підвищенню доступності професій‐ ної медичної освіти, ефективному формуванню професійних компетентностей та успішній профе‐ сійній самореалізації майбутніх медичних фахівців з інвалідністю.

  • Open Access

    FEATURES OF COMPREHENSIVE SUPPORT FOR THE PREPARATION OF STUDENTS WITH DISABILITIES IN MEDICAL ACADEMIES FOR PROFESSIONAL ACTIVITY

    by N. Ye. Dub

    Актуальність дослідження визначається проблемою забезпечення ефективної освітньої підтримки здобувачів з особливими потребами. Практика адаптації освітніх програм до інклюзії залишається делікатним та маловивченим питанням, незважаючи на її масштабність. Забезпечення інклюзивності як гарантії права на освіту здобувачів з інвалідністю набуває особливої актуальності в контексті глобальних викликів. Відсутність механізмів практичної соціально-комунікаційної підтримки, низький рівень інтеграції цифрових рішень та мультимодальності зумовлює зниження рівня вмотивованості та залученості здобувачів освіти, їх академічної успішності. Метою дослідження є аналіз сучасних концепцій комплексного супроводу підготовки здобувачів освіти з інвалідністю в медичних академіях до майбутньої професійної діяльності. У статті розглядаються інноваційні підходи, засоби та інструменти в галузі інклюзивних освітніх технологій. Досліджено характер впливу активної цифровізації освіти на ефективність інклюзії в освіті. Висвітлено потенціал аудіовізуалізації, гейміфікації, проектних досліджень, імерсивних технологій та методу кейсів. Обґрунтовано ефективність поєднання мультимодальності, адаптивності, залучення цифрового інструментарію та активної проєктно-дослідницької діяльності. При цьому успішне впровадження зазначеного підходу потребує оновлення педагогічної підготовки, модернізації освітнього середовища та розробки методичних рекомендацій із впровадження інклюзивного дизайну, що враховує варіативність як ресурс адаптивного розвитку. Розв’язання проблеми вбачається у розробленні інклюзивного підходу, концептуальна основа якого поєднує передові педагогічні, цифрові та психологічні стратегії забезпечення рівного доступу до якісної освіти для усіх здобувачів освіти, з урахуванням варіативності особистісних інклюзивних можливостей.

  • Open Access

    ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ ТА СПЕЦИФІЧНІ ПРИНЦИПИ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ З ІНВАЛІДНІСТЮ В МЕДИЧНИХ АКАДЕМІЯХ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    by Наталія Дуб

    статті обґрунтовано загальнонаукові та специфічні принципи підготовки здобувачів освіти з інвалідністю в медичних академіях до професійної діяльності. Розглянуто підготовку студентів з інвалідністю як комплексне явище, що поєднує педагогічні, психолого- педагогічні, соціальні та технологічні підходи для забезпечення їх професійної та соціальної інтеграції. У статті розглянуто загальні принципи, що забезпечують цілісність освітньої системи: системність, яка дозволяє розглядати підготовку студентів як цілісну систему з інтеграцією всіх елементів; гуманізм, що передбачає повагу до прав і гідності кожного учасника інклюзивного середовища; відкритість, яка забезпечує автономію закладу у визначенні методів навчання, формування кадрового потенціалу та створенні умов для рівного доступу; суб’єктність і полісуб’єктність, що забезпечує активну взаємодію студентів, викладачів і батьків, формування самостійності та психологічної безпеки. Специфічні принципи підготовки охоплюють: індивідуалізацію, яка враховує індивідуальнонозологічні особливості студентів і спрямована на максимальне розкриття їх потенціалу; тифлопедагогіку та соціалізацію, що забезпечують ефективну адаптацію та інтеграцію студентів у професійне середовище; адаптивну фізичну культуру, яка підтримує фізичний розвиток та здоров’я; варіативність стратегій і технологій, що реалізується через різноманітні методи, форми навчання та інтерактивні підходи; гнучкість та інтегративність, що передбачають комплексний медико-психолого-педагогічний супровід та координацію діяльності всіх учасників освітнього процесу; комплексність підтримки, яка включає адаптаційні, компенсаторні та професійно-орієнтовані механізми для забезпечення ефективного навчання і соціальної інтеграції.

  • Open Access

    Clinical prediction methods as a learning tool in medical education

    by Tetiana Sviatenko, Inna Gogunska, Kostyantyn Prockopets, Olga Moroziuk, Natalia Dub

    The relevance of the study is determined by the need to develop the ability of medical students to make clinical prediction as a key component of professional thinking. The aim is to develop and evaluate the effectiveness of a training module on methods for predicting treatment outcomes in the training of future doctors. Research methods: modified Objective Structured Clinical Examination (OSCE), Clinical Reasoning Test, analytical test Medical Logic, self-assessment questionnaire, semi-structured group interview. As a result, the experimental group (EG) students (n=50) demonstrated significantly higher indicators on all criteria compared to the control group (CG) (n=50): Clinical Reasoning Test – 7.8 versus 5.1 points; OSCE – 8.3 versus 5.5; analytical thinking – 26.1 versus 19.2 points; improved self-esteem – up to +2.2 points. The training module turned out to be effective for the development of clinical reasoning, decision logic, and professional confidence. The academic novelty of the study is the first-ever approved integration of clinical prediction scales (CHA₂DS₂-VASc, SHFM, APACHE II, etc.) as a didactic tool in the Clinical Reasoning course. The prospects for future research is scaling up the module for interdisciplinary training, as well as in studying its impact on real clinical decisions of interns.

  • Open Access

    РОЛЬ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ В МЕДИЧНИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

    by Наталія Дуб

    Органічним складником сучасних навчальних планів, які відбивають кореляцію академічного життя зі світом культур, суспільств, смислів в глобальному, мінливому просторі вищої освіти стає академічна мобільність студентів з інвалідністю. Актуальна повістка вищої медичної освіти насичена світовим трендом, спрямованим на посилення інтеграції для інновацій як властивості емерджентності відкритих систем, з урахуванням взаємодії в гетерогенної середовищі. Академічна мобільність нині є як контекстом, принципом, формою, механізмом освітньої політики держави, університету. Підсумовано, що питання забезпечення можливостей академічної мобільності для студентів з інвалідністю розглядається в межах особистісно-зорієнтованого підходу й апелює до розширення теоретико-практичного досвіду, необхідного для застосування у майбутній професійній та навчальній діяльності, а також для професійного та особистісного розвитку. Підкреслено, що важливим кроком до забезпечення академічної мобільності студентів з інвалідністю є використання в освітній практиці інформаційно-комунікаційних технологій, комп’ютерного навчання (онлайн курсів та програм). Академічна мобільність визначається середовищем, в якому знаходиться студент з особливими освітніми потребами та інвалідністю, системою соціальних відносин із суспільством, побудованих на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілей діяльності суб’єктів, особистісних особливостей. Розвиток академічної мобільності у студентів з інвалідністю сприятиме їхній успішній підготовці до майбутнього працевлаштування та самореалізації у професії, підвищенню конкурентоспроможності. Специфічність забезпечення академічної мобільності студентів з інвалідністю в медичних освітніх закладах полягає в необхідності врахування того, що на її розвиток впливають об’єктивні та суб’єктивні фактори. Об’єктивним фактором, що ускладнює її організацію визначено просторово-середовищні умови, рівень доступності до всіх програм, які реалізовується ЗВО. До суб’єктивних факторів віднесено індивідуальну картину інвалідності студента. Узагальнено, що забезпечення академічної мобільності студентів з інвалідністю в медичних освітніх закладах базується на кадрових, інформаційних, навчально-методичних, організаційних, матеріально-технічних, просторових, психолого-педагогічних ресурсах мобільного освітнього середовища.