MPMarianna Podolkhova

Marianna Podolkhova

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Marianna Podolkhova has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Особливості управління зелено-блакитною інфраструктурою міст у контексті ландшафтно-архітектурного проєктування

    by І. О. Рибалка, Я. В. Гончаренко, А. А. Сокольник, М. О. Подольхова, Ю. І. Вергелес

    Запропоновано інтегровані підходи до управління міською зелено-блакитною інфраструктурою на прикладі урочища яружно-балкового типу "Кітлярчин Яр" (м. Харків). Досліджували балку завдовжки близько 5,3 км і площею водозбірного басейну 1-го порядку близько 4,9 км2, у центральній частині якої розташовані ставок і джерела питної води "Салтівське-2". Довкола джерела і ставка на початку 2000-х років створено парк, який є популярною рекреаційною зоною для мешканців прилеглих мікрорайонів. У ході широкомасштабної агресії РФ проти України внаслідок ракетного удару в жовтні 2024 р. виникла нагальна потреба повторної реконструкції рекреаційної зони. Польові дослідження (2024-2025 рр.) проведено задля інвентаризації насаджень, оцінювання їх видового різноманіття та підготовки генерального плану реконструкції. Здійснено аналіз супутникових знімків місцевості рівня L2A з розрахунком так званого "покращеного індексу рослинності". Встановлено, що в ландшафтному покриві басейну домінує багатоповерхова та малоповерхова забудова (53 % від загальної площі). Ландшафтне планування території парку "Кітлярчин струмок" здійснено з використанням регулярних композиційних прийомів. Видове багатство дерев і чагарників представлено 28 видами покритонасінних рослин загальною кількістю 326 екз., із домінуванням Ligustrum vulgare L., Tilia cordata Mill., Acer negundo L., Prunus armeniaca L. Індекс різноманіття за Шенноном дорівнює 2,593±0,003. Під час дослідження встановлено, що стан більшості рослин (92,9 %) є задовільним. План реконструкції насаджень парку передбачає збільшення видового багатства до 33 видів та культиварів дерев і чагарників й більш рівномірним розподілом загальної кількості 408 екз. між видами (індекс Шеннона зросте до 2,867±0,002). Аналіз просторового розподілу рослинності дав змогу виокремити три просторових кластери з індексом EVI = 0,8-0,9: це саме ті ділянки, де збереглись залишки водно-болотяних комплексів, які разом із прибережними насадженнями утворюють архіпелагоподібний біокоридор, що пов'язує витоки струмка із р. Харків. Штучні насадження парку "Кітлярчин струмок" примикають до водно-болотяного біокоридору й підсилюють його потенціал для збереження біорізноманіття та реалізації не тільки соціально-культурних, а й регулювальних та підтримувальних екосистемних послуг.

  • Open Access

    DIVERSITY OF GYMNOSPERMS IN THE LANDSCAPING OF THE HOLY SPIRIT CATHEDRAL IN CHERNIVTSI

    by Ya. Honcharenko, U. Sokolenko, N. Oleksiichenko, M. Podolkhova

    У статті наведено результати озеленення території Кафедрального собору Святого Духа в Чернівцях та аналізу асортименту голонасінних рослин. Під час проєктування подібних територій та підкреслення їхнього тематичного значення варто враховувати принципи добору рослин, а саме спиратися на сакральний символізм рослин, який проявляється завдяки їхнім декоративним якостям. Завдання ускладнено тим, що інформації щодо добору рослин для таких територій недостатньо, наявними є лише рекомендації щодо формування біблійних садів. На території собору виявлено 30 видів і культиварів декоративних шпилькових рослин, які відсутні в інших садово-паркових об’єктах міста. За аналізом відповідності декоративних якостей існуючих шпилькових рослин, згідно з рекомендаціями, сакральний символізм рослин дотримано не повною мірою. Виявлено недоліки в побудові ландшафтних композицій, які зумовлені тим, що озелененням займаються парафіяни-аматори. Зважаючи на важливі функції сакральних споруд як своєрідних центрів реабілітації, способів приваблення туристів і підсилення іміджу міста, рекомендовано проводити добір рослин та формування рослинних композицій після розроблених проєктів озеленення. Метою досліджень є аналіз асортименту голонасінних рослин на території Свято-Духівського кафедрального собору в Чернівцях для виявлення потенціалу найбільш цінних декоративних рослин для подальшого запровадження на об’єктах благоустрою міста і підвищення їхньої привабливості. Завдання передбачають: аналіз історичних аспектів формування Свято-Духівського кафедрального собору, дослідження відповідності наявного асортименту рослин ідейному навантаженню території, виявлення малопоширених в озелененні міста декоративних рослин для їх більш широкого запровадження. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі літературних даних, вивченні існуючих прикладів озеленення сакральних споруд в Україні та закордонних країн. Для визначення асортименту рослин використано методи маршрутних і натурних обстежень, аналізу та порівняння. Результати дослідження показують, що добір асортименту рослин для озеленення територій сакральних споруд унаслідок відсутності чітких правил є дискусійним питанням. Сучасний асортимент розплідників дає змогу залучати декоративні рослини різних життєвих форм, із різною формою крони, широким колористичним спектром у забарвленні шпильок. Усе це дає змогу формувати високодекоративні стійкі ландшафтні композиції. Відсутність проєкту озеленення території і науково обґрунтованого асортименту може стати причиною того, що рослини, які були висаджені без урахування екологічних вимог, утрачатимуть відповідний санітарний стан і, як наслідок, матимуть низьку декоративність. Наявність в озелененні території собору адаптованих високодекоративних культиварів рослин, які відсутні в парках і скверах Чернівців, дає підстави щодо збагачення різноманіття шпилькових у різних типах насаджень міста. Території сакральних споруд можуть додатково виконувати функції своєрідних реабілітаційних центрів, поліпшувати психоемоційний стан людини, сприяти привабленню туристів. Наукова новизна полягає у виявленні асортименту декоративних шпилькових рослин на території Свято-Духівського кафедрального собору в...

  • ON THE QUESTION OF THE FORMATION OF THE UNIFIED CLASSIFICATION OF TOPIARY FORMS OF PLANTS

    by Yanina Honcharenko, Nadiia Oleksiichenko, Marianna Podolkhova

    The article conciders the problem of creating a unified classification for topiary forms and proposes an improved classification for hedges and topiary forms. This problem is caused by the fact that topiary art was born a long time ago. It has gone through a long way of formation, has experienced prosperity and decline and different times. If topiary forms are collected in special gardens, these gardens are divided according to stylistic features into classical, thematic, collectible and bionic living sculptures. Literary sources describe various hedges and topiaries, which can be geometric or amorphous in shape. Often their names indicate the functions assigned to them. It is proposed to called classic and frame topiaries. The interpretation of frame topiaries by different authors is filled with different meanings, which complicates classification. The interpretation of frame topiaries by different authors is filled with different meanings, which complicates classification. The interpretation of frame topiaries by different authors is filled with different meanings, which complicates classification. Hedges are specific and should be separated from topiary forms into another group. The signs by which classification is recommended are as follows: structure; storage; functions; type; height; number of lines; frontal form; cross section; mobility; decorativeness of containers for mobile figures; decorativeness during the growing season; dangerous qualities. For topiary forms, the following signs are recommended: form; dynamic or static, the presence of a subject Bonsai, penjing, and niwaki should exist independently of topiary. Although imitation nivaki (European nivaki) is included in topiary.; use of frames; decorativeness during the growing season; dangerous qualities. New techniques for creating topiary forms and the emergence of new forms will require constant improvement of the classification. At this stage, it can also be used to assess the decorative qualities of topiaries. Мета. Формування уніфікованої класифікації топіарних форм рослин на основі порівняння і критичного аналізу існуючих розрізнених класифікацій, що розроблені науковою спільнотою у сучасній ландшафтній архітектурі. Методологія. Базисом для проведення досліджень є середовищний підхід. Матеріалами для досліджень слугували результати проведених натурних обстежень ландшафтних об’єктів у м. Чернівці упродовж 2022–2023 рр. (Чернівецька область). Для збору матеріалу були використані загальнонаукові (емпірічні методи, аналіз, синтез та узагальнення інформації) та спеціальні методи (візуальні, дендрологічні, ландшафтні, флористичний аналіз, фотофіксація) дослідження. Результати. У статті актуалізовано важливість створення естетичного середовища для людини, яке еволюціонує разом із цивілізаціями. Наведено критичний аналіз класифікацій топіарних форм, якими користуються закордонні й українські науковці. Актуалізовано проблеми, що виникають при розробці класифікацій. Виявлено значні розбіжності у класифікаціях, що робить неможливим порівнювати результати отримані на основі класифікацій різних авторів. Для формування уніфікованої класифікації запропоновано додаткові ознаки топіарних форм із можливістю розкриття декоративних якостей. Зроблено акцент на урахуванні морфобіологічних властивостей рослин: наявність колючок, шипів, емергенців, отруйність й алергенність. Наукова новизна. Удосконалено і уніфіковано існуючі класифікації топіарних форм, які зведено до класифікацій живоплотів і топіарних форм. Практична значущість. Використання єдиної класифікації дасть можливість отримувати достовірні результати і порівнювати їх за комплексом ознаками. Також її можна використовувати в якості шкали для оцінки декоративності топіаріїв, що проявляється не лише в цікавих геометричних формах, але й в динаміці кольорів листків, квіток, плодів; сезонному розвитку; тривалості певних фаз вегетації.

  • Open Access

    Сучасний стан елементів топіарного мистецтва у ландшафтах сільської місцевості Пожезько-Славонської жупанії (Хорватія)

    by Н. О. Олексійченко, М. О. Подольхова, Я. В. Гончаренко

    В озелененні населених міст елементи топіарного мистецтва відіграють важливу естетичну роль та можуть надавати унікальності ландшафтним об'єктам. З урахуванням цього доцільно ширше впроваджувати результати вітчизняних та закордонних наукових досліджень, щоб проаналізувати практичний досвід використання топіарного мистецтва для міських і сільських ландшафтів, громадських і приватних просторів. Наведено результати натурних обстежень та аналізу сучасного стану елементів топіарного мистецтва у ландшафтах сільської місцевості Пожезько-Славонської жупанії (Хорватія) на прикладі трьох сіл: Нурковаць, Заврш'є, Ново Село. На їх території виявлено 20 елементів топіарного мистецтва у приватних маєтках центральної частини сіл. Встановлено, що для формування ландшафтних об'єктів застосовано широкий асортимент рослин, який налічує 17 таксонів на рівні виду, а саме дев'ять видів та вісім культиварів. Переважна кількість дослідних топіаріїв створена із хвойних рослин, зокрема із рослин роду Thuja L. (сім об'єктів). Окрім цього, виявлено три види топіарних форм, серед яких переважають живоплоти, які різняться за дендрологічним складом, висотою, шириною, профілем тощо. Вони створені у вигляді однорядних прямолінійних посадок переважно вздовж дороги периметром приватних ділянок (15 об'єктів). Висота живоплотів становить від 0,2 до 2,0 м, при цьому переважають високі живоплоти (1,0-1,5 м, шість об'єктів). Більшість живоплотів має ширину 0,8-1,1 м (10 об'єктів). Найпоширенішими є формовані (12 об'єктів), а за формою поперечного перерізу – прямокутні живоплоти (вісім об'єктів), при цьому наявні також овальні. За формою поздовжнього профілю більше виявлено суцільних живоплотів (11 об'єктів). Є також п'ять топіаріїв у вигляді геометричних форм (куль та спіралі), а також сегментної форми європейського Нівакі. Ці топіарії розташовані переважно перед будинком у вхідній частині приватних маєтків. Визначено, що велика кількість досліджених елементів топіарного мистецтва перебуває у доброму стані, а переважна більшість – у задовільному. Досвід використання топіарних форм у сільській місцевості регіону досліджень можна застосовувати і для озеленення ландшафтів українських сіл з поправкою на різницю у кліматичних умовах та екологічні вимоги рослин.