АПАндрій Вікторович Панасюк

Андрій Вікторович Панасюк

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Андрій Вікторович Панасюк has a total of 32 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Вплив якості кадастрових даних на економічну ефективність землевпорядних вишукувань і проєктування земельних ділянок у системі землеустрою та земельного кадастру

    by В.о. Шлапак, С.с. Іськов, А.в. Панасюк, Т.в. Барановська, М.с. Куницька

    Метою дослідження є оцінювання впливу інформаційної якості кадастрових даних на трудомісткість та економічну ефективність землевпорядних вишукувань і проєктування земельних ділянок. Землеустрій розглянуто як комплексну систему регулювання землекористування, у якій земельний кадастр формує інформаційну основу для прийняття правових, організаційних і проєктних рішень. Основною одиницею дослідження є земельна ділянка, відомості про яку проаналізовано за відкритими кадастровими записами, містобудівною документацією, ортофотопланами та доступними електронними земельними сервісами. Інформаційну якість кадастрових записів оцінено за критеріями коректності кадастрового номера, визначеності цільового призначення, наявності й однозначності відомостей про площу, форму власності та внутрішню узгодженість даних. Окремо враховано придатність відомостей для землевпорядного проєктування та їх відповідність вимогам земельного права. Для опрацювання матеріалів застосовано геоінформаційні технології, методи описової статистики, просторового аналізу та моделювання трудових витрат. Виявлено відсутність або неоднозначність окремих характеристик земельних ділянок, повторюваність записів і суперечності в атрибутивних даних. Установлено, що формальна наповненість кадастрового запису не завжди забезпечує його готовність до практичного використання, а виявлені невідповідності збільшують витрати часу на перевірку, уточнення та узгодження вихідної інформації. Новизна полягає в поєднанні інтегрального оцінювання якості кадастрових даних із визначенням їх впливу на трудомісткість робіт у системі землеустрою, а також у можливості застосування запропонованого підходу для попереднього аудиту відомостей земельного кадастру, визначення пріоритетності їх уточнення, удосконалення землевпорядних вишукувань і підвищення економічної ефективності землекористування.

  • Open Access

    ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ВИДОБУТКУ ТА ЗБАГАЧЕННЯ СИРОВИНИ ДЛЯ АКУМУЛЯТОРІВ ДЛЯ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ ТА ВАЖЛИВІСТЬ РОЗШИРЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИРОБНИКА

    by Ірина Давидова, Василь Бондарчук, Андрій Панасюк, Шлапак Володимир, Ніна Кириленко

    У статті проаналізовано екологічні ризики видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини для виробництва акумуляторів електромобілів і визначено значення розширеної відповідальності виробника (РВВ) для зниження цього впливу. Охарактеризовано ключові матеріали батарейної індустрії – літій, кобальт, нікель, марганець і графіт – та показано їх роль у сучасних типах акумуляторів (NMC, NCA, LFP). Узагальнено дані щодо географії видобутку критичних мінералів і зростання глобального попиту на них у зв’язку з розвитком електромобільності. Окрему увагу приділено впливу на водні ресурси, ґрунти, екосистеми та атмосферне повітря, зокрема ризикам виснаження водоносних горизонтів, кислотного дренажу шахт, утворення хвостів збагачення, пилових і газових викидів. На основі підходу LCA показано, що виробництво електромобілів, особливо акумуляторів, формує вищий початковий екологічний слід порівняно з автомобілями з ДВЗ, однак упродовж експлуатації електромобілі забезпечують нижчі сукупні викиди парникових газів. Обґрунтовано, що РВВ, eco-design, due diligence ланцюгів постачання, recycling, second-life підходи та впровадження battery passport є системними інструментами переходу до циркулярної економіки. Методичну основу становлять аналіз наукових джерел, порівняльний опис технологічних етапів і систематизація екологічних ризиків. Сформульовано рекомендації щодо стандартизації сталого видобутку, розвитку «зелених» технологій переробки та посилення міжнародного регулювання у сфері EV-акумуляторів.

  • Open Access

    УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ОЧИСНИХ ГІРНИЧИХ РОБІТ НА ЗЕМНУ ПОВЕРХНЮ ЗА ДАНИМИ МАРКШЕЙДЕРСЬКИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ВИМІРЮВАНЬ

    by Валентин Олексійович Назаренко, Ганна Валеріївна Бруй, Андрій Вікторович Панасюк, Світлана Валеріївна Молокова, Марина Сергіївна Куницька

    Наведено результати дослідження параметрів процесу зрушення земної поверхні над гірничими роботами шах Західного Донбасу. Автори використовували графоаналітичний метод дослідження геометричних параметрів зрушення, отриманих методом натурних маркшейдерських інструментальних вимірювань на спеціальних спостережних станціях. Запропоновано вдосконалити методику прогнозування зрушень та деформацій земної поверхні при відпрацюванні вугільних пластів довгими стовпами в напрямку вхрест простягання пласта. Розглянуті питання зміни параметрів зрушення земної поверхні під час повторної підробки. На прикладі натурних спостережень за зрушенням земної поверхні в Західному Донбасі показано, що вони значно відрізняються від умов первинної підробки. Установлено, що в разі відпрацювання пластів довгими стовпами хрест простягання мульда зрушення в плані приймає «грушоподібну», а не еліптичну форму, через невідповідності напівмульд у головних перерізах за простяганням у зонах падіння й повстання пласта. Відмінність коефіцієнтів, що характеризують підробленість земної поверхні в основних перетинах по простяганню на ділянці «плоського дна» призводить до поступового зростання максимального осідання в бік повстання пласта. Істотна відмінність коефіцієнтів у зонах з боку падіння та повстання пласта призводить до зміни характеру розподілу зрушень та деформацій у межах напівмульд. Установлені відмінності параметрів зрушення земної поверхні при первинній і повторній підробках властиві умовам підробки спостережної станції № 7. Але вони дають змогу зробити висновок, що подібні відмінності мають місце й вони на стільки істотні, що докорінно змінюють представлення про закономірності зрушення земної поверхні при веденні очисних робіт в умовах порушеного гірничими роботами породного масиву. Це, своєю чергою, указує на необхідність проведення системних досліджень процесу зрушення земної поверхні в Західному Донбасі з метою встановлення параметрів зрушення при повторній і наступних підробках.

  • Open Access

    Інтеграція даних БПЛА-зйомки в систему геодезичного моніторингу підземних гірничих виробок

    by Андрій Вікторович Панасюк, Марина Сергіївна Куницька, Валентин Олексійович Назаренко, Ганна Валеріївна Бруй, Світлана Володимирівна Сахно

    У статті розглянуто методологічні та практичні аспекти інтеграції даних безпілотної авіаційної зйомки (БПЛА-фотограмметрії) із традиційним маркшейдерським геодезичним моніторингом підземних гірничих виробок. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення оперативності та просторової щільності спостережень за деформаціями земної поверхні в умовах інтенсифікації гірничих робіт та обмежених можливостей класичних методів. Метою дослідження є розробка комплексної методики суміщення поверхневих цифрових моделей рельєфу (ЦМР), отриманих засобами БПЛА, із підземними інструментальними спостереженнями у єдиній системі координат УСК-2000. Методи дослідження включають геопросторову прив’язку хмар точок, отриманих у різні періоди спостережень, їх узгодження в єдиній системі координат та подальше зіставлення для кількісної оцінки осідання земної поверхні над діючими очисними вибоями. Наведено результати апробації методики на прикладі шахтного поля, де середньоквадратична похибка інтегрованого рішення не перевищувала ±23 мм по висоті, що відповідає нормативним вимогам до маркшейдерських знімань. Показано, що застосування інтегрованого підходу дозволяє скоротити час польових робіт на 60–70 %, підвищити частоту спостережень та забезпечити дистанційний контроль небезпечних зон. Запропонована методика може бути впроваджена у систему геодезичного забезпечення гірничих підприємств. Отримані результати доцільно використовувати для вдосконалення систем моніторингу деформацій земної поверхні.

  • Open Access

    Вибір оптимального методу геоприв’язки БПЛА для забезпечення високоточної фотограмметричної обробки

    by Дмитро Сергійович Поліщук, Андрій Вікторович Панасюк

    Останнім часом спостерігається все більший інтерес до фотограмметричних матеріалів, а саме зйомки поверхні, які виконані за допомогою БПЛА. Особливо розвинене це питання для гірничодобувних підприємств, які мають великі розміри за площею. У зв’язку з постійним розвитком гірничодобувної промисловості та ускладненням технологічних процесів, значення дистанційних методів збору просторових даних, зокрема за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА), невпинно зростає. Використання БПЛА в маркшейдерських роботах стає все більш поширеним завдяки простоті застосування та здатності швидко отримувати точні дані. У таких умовах особливої актуальності набуває питання вибору оптимального підходу до геоприв’язки та планування польотів БПЛА з метою забезпечення високої якості знімального матеріалу. На сьогодні відсутнє чітке порівняння різних способів прив’язки БПЛА для визначення точних координат місцевості. У зв’язку з цим актуальним є дослідження, спрямоване на визначення найефективнішої методики прив’язки БПЛА для подальшої обробки фотограмметричних матеріалів у програмному забезпеченні Agisoft Metashape. В межах експерименту проаналізовано, як варіанти прив’язки впливають на точність визначення координат місцевості, що є ключовим при геопросторових вимірюваннях. Результати дослідження мають практичну цінність для створення топооснов, оскільки дозволяють підвищити точність геоприв’язки та зменшити похибки під час виконання зйомки. Раціональне планування маршрутів сприяє оптимізації витрат, зменшенню людського впливу на якість даних, покращенню результатів 3D-моделювання та розширенню можливостей застосування БПЛА в гірничій справі. З огляду на зазначене вище, доцільним є проведення дослідження щодо вибору найефективнішого підходу до геоприв’язки БПЛА під час виконання робіт з побудови топопланів.

  • Open Access

    Вплив термомеханічних напружень на зміну ширини запобіжного цілика при підземній газифікації вугілля

    by Світлана Володимирівна Сахно, Іван Георгійович Сахно, Валентин Олексійович Назаренко, Сергій Іванович Башинський, Андрій Вікторович Панасюк

    Підземна газифікація вугілля належить до сучасних напрямів розвитку чистих вугільних технологій і розглядається як один із перспективних способів реалізації концепції «зеленого» видобутку корисних копалин. Її суть полягає у перетворенні вугілля, що залягає у надрах, безпосередньо в газоподібне паливо в результаті контрольованого процесу горіння та хімічних реакцій. Основні принципи цього процесу відомі ще з початку ХХ століття, проте практична реалізація технології довгий час стримувалася через складність керування гідродинамічними й термомеханічними процесами в масиві порід. Останніми роками інтерес до підземної газифікації суттєво зріс у зв’язку з розвитком методу CRIP (Controlled Retractable Injection Point), який забезпечує ефективніше управління процесом горіння та підвищує рівень безпеки робіт. Саме цей метод став предметом аналізу у даному дослідженні. Однією з ключових невирішених проблем залишається визначення оптимальної ширини вугільного цілика між суміжними реакторними порожнинами з урахуванням впливу термомеханічного руйнування масиву. Для вирішення цього завдання застосовано числове моделювання із використанням програмного комплексу ANSYS 17.2, що дало змогу дослідити просторовий розподіл термомеханічних напружень у тілі вугільного цілика під час газифікації. Для прогнозування моменту та характеру руйнування на різній глибині було використано теорію Мора, яка дозволяє оцінити критичні значення напружень у породі. Отримані результати свідчать, що руйнування вугільного пласта поблизу продуктивної та нагнітальної свердловин призводить до зменшення ефективної ширини запобіжного цілика, хоча ступінь цього впливу виявився меншим, ніж очікувалося. Встановлено, що зі збільшенням глибини залягання пласта розширюється зона термомеханічного пошкодження вугілля, що обумовлено зростанням опорного тиску внаслідок обвалення покрівельних порід у постгазифікаційний період. Таким чином, головним чинником руйнування цілика є саме підвищений гірський тиск, а не локальні температурні ефекти.

  • Open Access

    Перспективи підземної розробки родовищ корисних копалин в Україні

    by Андрій Вікторович Панасюк, Ірина Володимирівна Давидова, Василь Васильович Мамрай, Василь Миколайович Бондарчук

    У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи підземної розробки родовищ корисних копалин в Україні в контексті євроінтеграційних процесів та викликів гірничодобувної галузі. Розглянуто гірничо-геологічні та техніко-економічні особливості підземного видобутку в основних мінерально-сировинних регіонах країни, враховуючи Донецький, Дніпропетровський, Криворізький та інші басейни, з урахуванням специфіки геологічної будови та умов залягання корисних копалин. Систематизовано основні проблеми розвитку гірничодобувної галузі, серед яких критична необхідність технічного переоснащення багатьох добувних підприємств із застарілим обладнанням, забезпечення належного рівня промислової безпеки відповідно до міжнародних стандартів, дотримання екологічних норм та активне впровадження інноваційних технологій видобування. Особливу увагу приділено аналізу аспектів модернізації гірничих підприємств та пошуку оптимальних механізмів розвитку підземних гірничих підприємств. Розглянуто перспективи цифрової трансформації гірничих підприємств, враховуючи впровадження систем Індустрії 4.0, застосування автоматизованих систем для оптимізації процесів видобутку та моніторингу стану обладнання та безпеки праці, а також перспективи впровадження роботизованих систем. Проаналізовано можливості раціонального використання відпрацьованого простору підземних гірничих виробок для створення підземних сховищ, геотермальних станцій та інших альтернативних способів використання. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо стратегічних напрямів інтеграції української гірничодобувної промисловості у європейську систему сталого розвитку гірничодобувного сектору.

  • Open Access

    Інтеграція GNSS-технологій у систему геодезичного моніторингу та управління гірничим транспортом

    by Андрій Вікторович Панасюк, Володимир Олександрович Шлапак, Денис Олександрович Тарнавський, Ярослав Романович Шапар

    У статті розглянуто теоретичні, методологічні та практичні аспекти інтеграції GNSS-технологій у систему геодезичного моніторингу та управління гірничим транспортом у контексті цифрової трансформації гірничої галузі. Визначено ключові фактори, що впливають на точність супутникового позиціонування в умовах відкритих гірничих робіт, зокрема геометрію супутникового сузір’я, атмосферні затримки, мультипас-ефект і технічні характеристики приймачів. Проведено систематизацію сучасних диференційних методів позиціонування (RTK, PPK, DGPS, PPP) та здійснено порівняльну оцінку їх точності. Результати дослідження засвідчили, що використання режимів RTK і PPP забезпечує сантиметрову точність координат, що є критично важливою для керування транспортними потоками, моніторингу робочих зон і побудови цифрових моделей рельєфу. Проаналізовано практичні результати впровадження GNSS-систем на українських гірничих підприємствах (Ferrexpo, Інгулецький, Південний ГЗК) та у світових компаніях (Rio Tinto, BHP Billiton, Caterpillar). Встановлено, що застосування GNSS-моніторингу дає змогу зменшити простої техніки на 10–15 %, підвищити продуктивність на 8–12 % та скоротити витрати пального на 5–9 %. Впровадження GNSS-модулів у поєднанні з інерціальними системами (INS) і технологіями LiDAR та БПЛА сприяє створенню інтегрованих комплексів просторового контролю, що підвищують деталізацію цифрових моделей місцевості та знижують сумарну похибку позиціонування до 0,04–0,05 м. Запропоновано алгоритм оцінювання ефективності впровадження GNSS-технологій на основі інтегрального показника, який враховує технічні, економічні й організаційні чинники. Доведено, що впровадження комплексних GNSS-систем є ключовим елементом концепцій Smart Quarry і Digital Twin, які забезпечують автоматизацію управління транспортом, підвищення безпеки праці та створення динамічних тривимірних моделей кар’єру. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із розробленням інтелектуальних систем GNSS–LiDAR–AI для автоматичного аналізу геодезичних даних і прогнозування виробничих ситуацій у режимі реального часу.

  • Open Access

    Оптимізація параметрів підземної розробки пегматитових родовищ на основі критеріїв перспективності та продуктивності

    by Андрій Вікторович Панасюк, Ірина Володимирівна Давидова, Сергій Станіславович Іськов, Дмитро Сергійович Поліщук

    Розроблено комплексний підхід до оптимізації параметрів підземної розробки пегматитових родовищ, що ґрунтується на встановлених закономірностях впливу структурних характеристик пегматитових тіл на їх продуктивність. Проведені дослідження показали, що саме зональна будова, потужність окремих зон та якісні ознаки мінералів визначають рівень промислової цінності родовища. На основі цих положень сформульовано об’єднаний критерій перспективності, що інтегрує ключові геологічні параметри – загальну потужність пегматитового тіла, просторово-генетичні особливості його внутрішньої будови та колір польових шпатів як показник якості сировини. Встановлені математичні залежності між продуктивністю та параметрами пегматитових тіл вирізняються високим ступенем достовірності та дають змогу не лише уточнити прогнозування економічного потенціалу родовища, але й оптимізувати просторове розміщення гірничих виробок. Запропонована методика дозволяє зменшити обсяг розкривних робіт, скоротити довжину підхідних виробок і тим самим підвищити ефективність видобування п’єзооптичної сировини. Додатково розроблено методику поділу родовища на шахтні поля з урахуванням геологічних та структурних особливостей, що забезпечує раціональне використання ресурсів та оптимізацію системи розкриття. Важливим практичним результатом дослідження стало створення програмного продукту для автоматизованого визначення перспективності пегматитових тіл. Він дає можливість швидко й з високою точністю виконувати розрахунки геологічних параметрів, визначати раціональні межі шахтних полів та оперативно формувати вихідні дані для проєктування гірничих робіт. Це значно підвищує ефективність планування та створює передумови для більш повного й екологічно безпечного освоєння мінерально-сировинної бази.

  • Open Access

    Оптимізація автомобільного транспорту та навантажувального обладнання на кар’єрах з видобування щебеню

    by В.о. Шлапак, А.о. Криворучко, А.в. Панасюк, В.м. Бондарчук

    У статті розглянуто проблему підвищення продуктивності кар’єрів з видобування щебеню через оптимізацію автомобільного транспорту та навантажувального обладнання. Проаналізовано обмеження існуючого парку автосамоскидів та навантажувальних машин, а також геометричні параметри транспортних траншей, які не дозволяють використовувати традиційні великовантажні двоосьові самоскиди. Обґрунтовано доцільність застосування сучасних трьохосьових самоскидів з оптимізованими габаритними розмірами в комплексі з відповідним навантажувальним обладнанням, які забезпечують збільшення об’єму кузова при меншій ширині транспортного засобу та раціональне співвідношення параметрів екскаваторів і самоскидів. Доведено, що впровадження узгодженого транспортно-навантажувального комплексу дозволяє організувати ефективний двосторонній рух у траншеях обмеженої ширини та підвищити загальну продуктивність видобувних робіт на 25–30 %. Результати дослідження можуть бути використані при модернізації транспортних систем діючих кар’єрів та проєктуванні нових видобувних підприємств.