AKA. V. Kurinnyi

A. V. Kurinnyi

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

A. V. Kurinnyi has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Experience in the use of carrageenans in hemostatic materials of plant origin (literature review)

    by Serhii Sоkolovskyi, Vitalii Gladyshеv, Serhii Sokolovskyi, Sergii Аbramov, German Тіtov, Anatoliy Gozhenko, Kyrylo Harnyk, Mykola Khmil, Ivan Kurachenko, Anton Kurinnyi

  • Аnalysis of modern approaches to the creation of local hemostatic remedies

    by Serhii Sоkolovskyi, Serhii Sokolovskyi, Sergii Аbramov, German Тіtov, Anatoliy Gozhenko, Kyrylo Harnyk, Mykola Khmil, Ivan Kurachenko, Anton Kurinnyi, Vitalii Gladyshеv

  • Open Access

    Comparative studies of the specific activity of soft dosage forms minoxidil for trichological practice

    by V. V. Hladyshev, O. B. Kharaponova, A. D. Diudiun, I. O. Pukhalska, S. A. Hladysheva, A. V. Kurinnyi, H. P. Lysianska

    Лікування та профілактика випадання волосся впродовж тривалого часу становить серйозну естетичну проблему для населення. Це пов’язано з істотним поширенням патології та її небажаних медико-соціальних наслідків. Фармакотерапевтичний арсенал препаратів, що використовують у трихологічній практиці, дуже обмежений, а ефективність багатьох із них невелика або сумнівна. Периферичний вазодилататор міноксидил – одна з небагатьох лікарських речовин, застосування яких доказово стимулює ріст волосся. Кількість препаратів міноксидилу, що дозволені Міністерством охорони здоров’я до використання в Україні, мінімальна, це здебільшого рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування. Враховуючи це, співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, реологічних і біофармацевтичних досліджень запропонували раціональні рецептури та технології двох нових м’яких аплікаційних лікарських форм міноксидилу: крему 2 % для зовнішнього застосування на емульсійній основі та шампуню гелеподібного для стабілізації процесу росту волосся та відновлення волосяного покриву в чоловіків і жінок, які хворі на андрогенну алопецію. Мета роботи – дослідження специфічної активності запропонованих топічних лікарських форм міноксидилу. Матеріали та методи. Як об’єкт доклінічних досліджень використали експериментальний крем із міноксидилом 2 % на емульсійному носії та шампунь гелеподібний, що містить 1 % міноксидилу, в поєднанні з фітоекстрактами хмелю та лопуха, а також відповідні склади-плацебо. Склади топічних фармакотерапевтичних засобів міноксидилу науково обґрунтовані, забезпечують їхні оптимальні фармакотехнологічні, біофармацевтичні, консистентні та споживчі властивості. Специфічну активність лікарських м’яких засобів міноксидилу оцінювали, вивчаючи рівні їхньої фолікулопротективної та рістстимулювальної дії. Як препарати порівняння застосували спрей для зовнішнього застосування «Пілфуд Босналек» («Bosnalijek», Боснія і Герцеговина), що містить 2 % міноксидилу, та антиалопеційний шампунь «Dove» («Unilever», Німеччина) відповідно. Результати. Виявили, що крему з міноксидилом 2 % для топічного використання, як і референс-препарату «Пілфуд Босналек» (Bosnalijek, Боснія і Герцеговина), притаманна значна рістстимулювальна дія, що статистично значущо посилює ріст волосся в експериментальних тварин, починаючи вже з 3–4 доби застосування. Шампунь «Трихломін» також має достовірний вплив на ріст волосся в експериментальних тварин, і також із 3–4 доби призначення. Сила рістстимулювального ефекту, зафіксована під час застосування шампуню «Трихломін», вірогідно перевершує дію референтного шампуню «Dove» (Unilever, Німеччина). Результати показали вірогідну фолікулостимулювальну дію досліджених препаратів міноксидилу під час лікування експериментальної алопеції та їхній позитивний вплив на вагу та структуру шерсті лабораторних тварин. Експериментально підтверджено фолікулопротективну активність шляхом упорядкування різних ланок метаболізму дерми в експериментальних лікарських форм міноксидилу (крем 2 % і шампунь гелеподібний). Застосування крему 2 % із міноксидилом і препаратів порівняння (шампуню «Dove» та спрею «Пілфуд Босналек») не призводить до нормалізації показників енергетичного обміну дерми. Втім, спостерігали позитивний вплив шампуню «Трихломін», що пов’язано з наявністю в складі фармакотерапевтичного засобу рослинно-антиоксидантного комплексу та потенціювання його дії з міноксидилом. Висновки. Доведена виражена фолікулопротективна та рістстимулювальна дії аплікаційних м’яких лікарських форм міноксидилу (шампуню 1 % на гелевій основі та крему 2 % на емульсійному носії) в процесі терапії експериментальної алопеції в білих щурів. Виявили, що значущу статистично зіставну рістстимулювальну дію зі своїм препаратом порівняння – спреєм для зовнішнього застосування «Пілфуд Босналек» (Bosnalijek, Боснія і Герцеговина) – чинить крем із міноксидилом 2 % для топічного використання. Рістстимулювальний ефект, що спостерігали під час використання шампуню «Трихломін», достовірно перевершує такий від застосування референс-препарату – шампуню «Dove» (Unilever, Німеччина). Визначили статистично значущу перевагу шампуню «Трихломін» за силою рістстимулювальної дії порівняно з шампунем «Dove» (Unilever, Німеччина), що є референтним засобом. Доведено наявність в обох експериментальних лікарських форм міноксидилу (крему 2 % і шампуню гелеподібного) фолікулопротективної дії шляхом упорядкування різних ланок метаболізму дерми. Шампунь «Трихломін» має більш виражений ефект внаслідок композиціонування в фармакотерапевтичному засобі міноксидилу з рослинно-антиоксидантними комплексами. Застосування крему 2 % з міноксидилом і препаратів порівняння (шампуню «Dove» і спрею «Пілфуд Босналек») вірогідно не впливає на досліджені показники енергетичного обміну дерми.

  • Open Access

    Comparative study of the specific activity of soft application drugs with vinpocetine

    by V. V. Hladyshev, D. M. Romanina, O. B. Kharaponova, A. V. Kurinnyi, I. V. Hnitko, I. O. Pukhalska, S. A. Hladysheva

    У сучасній неврології основною складовою успішного лікування цереброваскулярної патології вважають фармакотерапію. Разом із тим, арсенал ефективних лікарських засобів доказової медицини в цій галузі доволі обмежений. Один із препаратів, що здійснюють ефективну вибіркову корекцію мозкової перфузії, – вінпоцетин (кавінтон). Використання альтернативних шляхів всмоктування вінпоцетину (ректального та назального) в певних м’яких аплікаційних лікарських формах дасть змогу істотно збільшити біодоступність лікарської речовини, знизити рівень побічних реакцій від його застосування і розширити фармакотерапевтичний арсенал вітчизняних ефективних нейропротективних препаратів. Враховуючи це, співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, реологічних і біофармацевтичних досліджень запропонували раціональні рецептури та технології двох нових м’яких аплікаційних лікарських форм вінпоцетину: супозиторіїв ректальних на ліпофільній основі та крему назального на емульсійній основі – для терапії артеріальної гіпертензії II–III стадій із цереброваскулярними ускладненнями, зменшення проявів неврологічних та/або психічних симптомів при різних формах недостатності мозкового кровообігу, наслідків інсульту, транзиторної ішемічної атаки тощо. Мета роботи – дослідження специфічної активності запропонованих інноваційних аплікаційних лікарських форм вінпоцетину. Матеріали та методи. Як об’єкт доклінічних досліджень використали назальну мазь, що містить 0,5 % вінпоцетину, на емульсійній основі та супозиторії ректальні з вінпоцетином 0,01 г на ліпофільному носії, що забезпечують оптимальне вивільнення активного фармацевтичного інгредієнта. Специфічну активність розроблених лікарських форм вінпоцетину вивчали на моделі гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за типом ішемічного інсульту. Таблетки вінпоцетину (Астрафарм, Україна), які застосовують у неврологічній практиці досить ефективно і впродовж тривалого часу, використовували як препарат порівняння. Результати. Призначення всіх досліджуваних препаратів сприяло підвищенню рухової активності. Крім цього, призначення лікарських форм вінпоцетину зменшувало розвиток когнітивно-мнестичних розладів після ГПМК. Найкращий результат зафіксували у групі тварин, які інтраназально курсом отримували вінпоцетин. У групах тварин, що одержували протягом 4 діб препарати вінпоцетину, достовірно знижувалися маркери оксидативного стресу (АФГ і КФГ). Найбільшу активність мала лікарська форма вінпоцетину, яку вводили інтраназально протягом 4 діб. Уведення лікарських форм вінпоцетину мало енерготропний вплив, що виявляли за збільшенням рівня макроергічних фосфатів. Очевидно, вінпоцетин чинить прямий позитивний вплив на трикарбонові ділянки циклу Кребса та сприяє збільшенню продукції АТФ. Найбільша енерготропна активність властива назальному крему вінпоцетину, що застосовували інтраназально протягом 4 діб. Висновки. Доклінічними дослідженнями розроблених аплікаційних м’яких лікарських засобів із вінпоцетином на моделі ГПМК за типом ішемічного інсульту експериментально підтверджено виражену нейропротективну активність ректальних супозиторіїв і назального крему з вінпоцетином. Виявили, що ефективність від терапії цими аплікаційними лікарськими формами доказово перевищує таку для пероральних таблетованих засобів.