Oksana Silvestrova
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Oksana Silvestrova has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oksana Maiboroda
Lutsk National Technical University, Lutsk, Ukraine
3 shared publications - Olena Haponchuk
Lutsk National Technical University, Lutsk, Ukraine
2 shared publications - Олександр Ситник
Луцький національний технічний університет (Луцьк, Україна)
2 shared publications - Anatolii Yarovyi
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University
1 shared publication - Galyna Poperechna
Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
1 shared publication - Ilya Devterov
NTUU - National Technical University of Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 4 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 4,p. 273-281
ПРЕКАРІАТ ЯК НОВА ГРУПА СОЦІАЛЬНОГО РИЗИКУ: ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
У статті проаналізовано теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності прекаріату як нової соціальної групи ризику та досліджено еволюцію наукових поглядів на феномен прекаризації праці у працях зарубіжних і вітчизняних учених. Узагальнено концептуальні положення А. Горца, П. Бурдьє, Р. Кастеля, У. Бека, З. Баумана, Г. Стендінга, А. Каллеберга, Л. Воско, К. Янковскі, Л. Болтанскі та Е. К’япелло щодо причин поширення нестандартної зайнятості, трансформації трудових відносин і виникнення нових соціальних ризиків. На основі аналізу праць вітчизняних дослідників (І. Олійник, Я. Пасько, М. Козловець, Р. Запорожченко) визначено, що прекаріат характеризується нимияк новий соціальний клас або соціальний феномен, для якого притаманні нестабільна зайнятість, економічна невизначеність, обмежений доступ до соціальних гарантій і посилення соціальної вразливості. Окрему увагу приділено впливу повномасштабної війни на поглиблення прекаризації праці, трансформацію соціальної структури суспільства та зростання нових форм соціальної нерівності. Водночас аналіз наукових праць свідчить, що питання розгляду прекаріату саме як нової групи соціального ризику та комплексного дослідження його впливу на систему соціального захисту України залишаються недостатньо розробленими, що зумовлює актуальність подальших наукових досліджень у цьому напрямі. У статті обґрунтовано, що прекаріат доцільно розглядати не лише як соціально-економічний феномен чи наслідок структурних змін ринку праці, а як самостійну групу соціального ризику, яка формується в умовах нестабільної зайнятості, нестійких доходів, обмеженого доступу до соціального страхування та високого рівня економічної невизначеності. Визначено, що повномасштабна війна в Україні значно прискорила процеси прекаризації праці через руйнування економічної інфраструктури, скорочення робочих місць, вимушену міграцію населення, поширення тимчасової, дистанційної та платформної зайнятості, що зумовило появу нових категорій соціально вразливого населення. Доведено, що зростання прекарних форм зайнятості супроводжується підвищенням ризиків працюючої бідності, втрати страхового стажу, обмеженням доступу до соціальних гарантій, посиленням соціальної нерівності та розширенням масштабів соціального виключення
- 4 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 4,p. 273-281
Open AccessПРЕКАРІАТ ЯК НОВА ГРУПА СОЦІАЛЬНОГО РИЗИКУ: ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
У статті проаналізовано теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності прекаріату як нової соціальної групи ризику та досліджено еволюцію наукових поглядів на феномен прекаризації праці у працях зарубіжних і вітчизняних учених. Узагальнено концептуальні положення А. Горца, П. Бурдьє, Р. Кастеля, У. Бека, З. Баумана, Г. Стендінга, А. Каллеберга, Л. Воско, К. Янковскі, Л. Болтанскі та Е. К’япелло щодо причин поширення нестандартної зайнятості, трансформації трудових відносин і виникнення нових соціальних ризиків. На основі аналізу праць вітчизняних дослідників (І. Олійник, Я. Пасько, М. Козловець, Р. Запорожченко) визначено, що прекаріат характеризується нимияк новий соціальний клас або соціальний феномен, для якого притаманні нестабільна зайнятість, економічна невизначеність, обмежений доступ до соціальних гарантій і посилення соціальної вразливості. Окрему увагу приділено впливу повномасштабної війни на поглиблення прекаризації праці, трансформацію соціальної структури суспільства та зростання нових форм соціальної нерівності. Водночас аналіз наукових праць свідчить, що питання розгляду прекаріату саме як нової групи соціального ризику та комплексного дослідження його впливу на систему соціального захисту України залишаються недостатньо розробленими, що зумовлює актуальність подальших наукових досліджень у цьому напрямі. У статті обґрунтовано, що прекаріат доцільно розглядати не лише як соціально-економічний феномен чи наслідок структурних змін ринку праці, а як самостійну групу соціального ризику, яка формується в умовах нестабільної зайнятості, нестійких доходів, обмеженого доступу до соціального страхування та високого рівня економічної невизначеності. Визначено, що повномасштабна війна в Україні значно прискорила процеси прекаризації праці через руйнування економічної інфраструктури, скорочення робочих місць, вимушену міграцію населення, поширення тимчасової, дистанційної та платформної зайнятості, що зумовило появу нових категорій соціально вразливого населення. Доведено, що зростання прекарних форм зайнятості супроводжується підвищенням ризиків працюючої бідності, втрати страхового стажу, обмеженням доступу до соціальних гарантій, посиленням соціальної нерівності та розширенням масштабів соціального виключення
- 28 May 2026
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K D Ushynsky
- No. 2 (155),p. 136-142
Mobile teams of social-psychological assistance in the system of provision of social services
- 28 May 2026
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K D Ushynsky
- No. 2 (155),p. 136-142
Mobile teams of social-psychological assistance in the system of provision of social services
- Open Access
- 5 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 1,p. 321-329
МОЛОДЬ NEET В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН: НОВИЙ ВИКЛИК ДЛЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
У статті досліджено феномен молоді NEET (Not in Employment, Education or Training) у контексті трансформації сучасних соціально-економічних відносин та визначено його як новий системний виклик для національної моделі соціального захисту. Актуальність теми зумовлена зростанням масштабів молодіжної економічної пасивності під впливом структурних диспропорцій ринку праці, освітньої нерівності, демографічних змін та цифровізації економіки. Обґрунтовано, що покоління NEET не є однорідною соціальною групою, а формується під впливом комплексу економічних, інституційних, територіальних та гендерних чинників, що ускладнює вироблення універсальних механізмів політичного реагування. Проаналізовано концептуальні підходи у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях щодо змісту категорії NEET, зокрема у вимірі людського капіталу та соціального відчуження. Встановлено, що тривале перебування молоді поза сферою зайнятості та освіти призводить до накопичення соціальних ризиків, втрати професійних навичок, поглиблення бідності та формування залежності від трансфертної підтримки. Підкреслено, що зростання частки NEET трансформує традиційну функціональну модель соціального захисту, яка історично орієнтована на компенсацію втрати доходу, а не на превенцію соціального виключення та активізацію потенціалу молоді. У статті доведено необхідність переорієнтації системи соціального захисту з пасивних інструментів на інтегровані механізми активної соціальної політики, що поєднують освітні, трудові, соціальні та психологічні інтервенції. Аргументовано, що адаптація системи соціального захисту має передбачати індивідуалізовані траєкторії підтримки, розвиток інституцій соціального партнерства, впровадження програм раннього втручання та посилення міжсекторальної координації.
- 5 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 1,p. 321-329
Open AccessМОЛОДЬ NEET В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН: НОВИЙ ВИКЛИК ДЛЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
У статті досліджено феномен молоді NEET (Not in Employment, Education or Training) у контексті трансформації сучасних соціально-економічних відносин та визначено його як новий системний виклик для національної моделі соціального захисту. Актуальність теми зумовлена зростанням масштабів молодіжної економічної пасивності під впливом структурних диспропорцій ринку праці, освітньої нерівності, демографічних змін та цифровізації економіки. Обґрунтовано, що покоління NEET не є однорідною соціальною групою, а формується під впливом комплексу економічних, інституційних, територіальних та гендерних чинників, що ускладнює вироблення універсальних механізмів політичного реагування. Проаналізовано концептуальні підходи у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях щодо змісту категорії NEET, зокрема у вимірі людського капіталу та соціального відчуження. Встановлено, що тривале перебування молоді поза сферою зайнятості та освіти призводить до накопичення соціальних ризиків, втрати професійних навичок, поглиблення бідності та формування залежності від трансфертної підтримки. Підкреслено, що зростання частки NEET трансформує традиційну функціональну модель соціального захисту, яка історично орієнтована на компенсацію втрати доходу, а не на превенцію соціального виключення та активізацію потенціалу молоді. У статті доведено необхідність переорієнтації системи соціального захисту з пасивних інструментів на інтегровані механізми активної соціальної політики, що поєднують освітні, трудові, соціальні та психологічні інтервенції. Аргументовано, що адаптація системи соціального захисту має передбачати індивідуалізовані траєкторії підтримки, розвиток інституцій соціального партнерства, впровадження програм раннього втручання та посилення міжсекторальної координації.
- Open Access
- 22 October 2025
- Published by International Journal on Culture, History, and Religion in International Journal on Culture, History, and Religion
- Vol. 7 (SI1.2) , 390-406
Information and Communication Tools in the Social Sphere: Approaches to Effective Interaction
Modern digital technologies have changed and even transformed new methods of social communication. Thanks to latest technologies, modern mobile communications and official information service portals have become much better. For this study, we used methods such as integrative review, statistical processing, as well as analysis and systematization of the data obtained. The main communication topics were identified from social networks and official websites, as well as areas of application of modern socio-psychological practices in building communication in the social sphere and transparency. Algorithmic accounting for adaptations is determined by ICT in significantly lagging, economically disadvantaged regions in general. An analysis of the main reference methodologies shows that they include targeted messages, unconventional and emotional tone, social confirmation in the form of socialized statements, active content and inadequate social platforms. Along with the main communication strategies of psycho-economic and social frameworks, these comprehensive methodologies for studying the observational control of the sanatorium treatment system in underdeveloped socio-economic structures promote active free socialism based on analytical progressive dynamics. The implementation of the paradigm of pathopsychological domination indicates the inadequacy of full-text framing for this strategy, which is the basic sequence of orthographic postmodernism, emphasizing the threat to the construction of cyber systems. Research into the emergence of communicative structures in modern conditions, where active social platforms for purposeful action are present, allows asserting the absence of operational autonomy in complex paradigmatic deinstitutionalization. Constant updating and adjustment of communication strategies ensures their effectiveness, contributing to social cohesion and the influence of social programs.
- 22 October 2025
- Published by International Journal on Culture, History, and Religion in International Journal on Culture, History, and Religion
- Vol. 7 (SI1.2) , 390-406
Open AccessInformation and Communication Tools in the Social Sphere: Approaches to Effective Interaction
Modern digital technologies have changed and even transformed new methods of social communication. Thanks to latest technologies, modern mobile communications and official information service portals have become much better. For this study, we used methods such as integrative review, statistical processing, as well as analysis and systematization of the data obtained. The main communication topics were identified from social networks and official websites, as well as areas of application of modern socio-psychological practices in building communication in the social sphere and transparency. Algorithmic accounting for adaptations is determined by ICT in significantly lagging, economically disadvantaged regions in general. An analysis of the main reference methodologies shows that they include targeted messages, unconventional and emotional tone, social confirmation in the form of socialized statements, active content and inadequate social platforms. Along with the main communication strategies of psycho-economic and social frameworks, these comprehensive methodologies for studying the observational control of the sanatorium treatment system in underdeveloped socio-economic structures promote active free socialism based on analytical progressive dynamics. The implementation of the paradigm of pathopsychological domination indicates the inadequacy of full-text framing for this strategy, which is the basic sequence of orthographic postmodernism, emphasizing the threat to the construction of cyber systems. Research into the emergence of communicative structures in modern conditions, where active social platforms for purposeful action are present, allows asserting the absence of operational autonomy in complex paradigmatic deinstitutionalization. Constant updating and adjustment of communication strategies ensures their effectiveness, contributing to social cohesion and the influence of social programs.
- Open Access
- 25 February 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Philosophy and Governance
- No. 2(6),p. epg0032
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ СУБ’ЄКТНОСТІ В ПРОЦЕСАХ ПІЗНАННЯ
У статті досліджено актуальні проблеми взаємозв’язку емоційного та штучного інтелекту у контексті філософської рефлексії суб’єктності та пізнавальних процесів, а також проаналізовано вплив новітніх технологій на уявлення про пізнання та суб’єкта. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі штучного інтелекту у когнітивних процесах, необхідністю осмислення змін у концепції суб’єктності під впливом технологічних трансформацій та потребою у філософському аналізі етичних аспектів взаємодії людини з ШІ. Метою є наукове обґрунтування взаємодії емоційного інтелекту та штучного інтелекту в контексті філософської рефлексії суб’єктності в процесах пізнання. Дослідження ґрунтувалося на контент-аналізі наукових публікацій у сфері емоційного та штучного інтелекту, філософському аналізі концепцій суб’єктності з акцентом на етичну рефлексію та критичне осмислення, порівняльному аналізі підходів до інтеграції емоційного та штучного інтелекту у пізнавальні процеси, кейс-методі для вивчення прикладів використання ШІ у бізнес-процесах, а також для дослідження механізмів інтеграції штучного інтелекту у процеси емоційного інтелекту та їхнього впливу на взаємодію з клієнтами. Результати дослідження демонструють, що приклади компаній Gong і BenchSci ілюструють прогрес у застосуванні штучного інтелекту (ШІ) для моделювання емоційних аспектів взаємодії з клієнтами. Використання технологій машинного навчання (ML) і обробки природної мови (NLP) не лише сприяє аналізу поведінкових даних, але й адаптації комунікації відповідно до емоційних реакцій користувачів. Аналіз застосування ШІ у бізнес-комунікаціях вказує на його потенціал підвищувати рівень емоційного інтелекту у взаємодії з клієнтами. Однак дослідження акцентує увагу на ключових філософських аспектах: межах суб’єктності ШІ, його здатності до розуміння емоцій і етичності взаємодії з людьми. Встановлено, що ШІ не є автономним суб’єктом пізнання, оскільки його «емоційна чутливість» полягає у відтворенні алгоритмічних патернів. Водночас здатність ШІ симулювати емоції та впливати на поведінку клієнтів висуває потребу у формуванні етичних норм та правил для регулювання таких технологій. Майбутні дослідження мають бути спрямовані на вивчення глибинних аспектів взаємодії емоційного та штучного інтелекту у процесах пізнання, аналіз етичних викликів впровадження ШІ у сферу емоційного інтелекту, а також дослідження впливу цих технологій на трансформацію уявлень про суб’єктність та людську свідомість.
- 25 February 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Philosophy and Governance
- No. 2(6),p. epg0032
Open AccessЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ СУБ’ЄКТНОСТІ В ПРОЦЕСАХ ПІЗНАННЯ
У статті досліджено актуальні проблеми взаємозв’язку емоційного та штучного інтелекту у контексті філософської рефлексії суб’єктності та пізнавальних процесів, а також проаналізовано вплив новітніх технологій на уявлення про пізнання та суб’єкта. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі штучного інтелекту у когнітивних процесах, необхідністю осмислення змін у концепції суб’єктності під впливом технологічних трансформацій та потребою у філософському аналізі етичних аспектів взаємодії людини з ШІ. Метою є наукове обґрунтування взаємодії емоційного інтелекту та штучного інтелекту в контексті філософської рефлексії суб’єктності в процесах пізнання. Дослідження ґрунтувалося на контент-аналізі наукових публікацій у сфері емоційного та штучного інтелекту, філософському аналізі концепцій суб’єктності з акцентом на етичну рефлексію та критичне осмислення, порівняльному аналізі підходів до інтеграції емоційного та штучного інтелекту у пізнавальні процеси, кейс-методі для вивчення прикладів використання ШІ у бізнес-процесах, а також для дослідження механізмів інтеграції штучного інтелекту у процеси емоційного інтелекту та їхнього впливу на взаємодію з клієнтами. Результати дослідження демонструють, що приклади компаній Gong і BenchSci ілюструють прогрес у застосуванні штучного інтелекту (ШІ) для моделювання емоційних аспектів взаємодії з клієнтами. Використання технологій машинного навчання (ML) і обробки природної мови (NLP) не лише сприяє аналізу поведінкових даних, але й адаптації комунікації відповідно до емоційних реакцій користувачів. Аналіз застосування ШІ у бізнес-комунікаціях вказує на його потенціал підвищувати рівень емоційного інтелекту у взаємодії з клієнтами. Однак дослідження акцентує увагу на ключових філософських аспектах: межах суб’єктності ШІ, його здатності до розуміння емоцій і етичності взаємодії з людьми. Встановлено, що ШІ не є автономним суб’єктом пізнання, оскільки його «емоційна чутливість» полягає у відтворенні алгоритмічних патернів. Водночас здатність ШІ симулювати емоції та впливати на поведінку клієнтів висуває потребу у формуванні етичних норм та правил для регулювання таких технологій. Майбутні дослідження мають бути спрямовані на вивчення глибинних аспектів взаємодії емоційного та штучного інтелекту у процесах пізнання, аналіз етичних викликів впровадження ШІ у сферу емоційного інтелекту, а також дослідження впливу цих технологій на трансформацію уявлень про суб’єктність та людську свідомість.
- Open Access
- 27 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 5,p. 131-138
ПРОБЛЕМА ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ
У статті проаналізовано проблему домашнього насильства в контексті глобальних викликів соціальній роботі. Показано, що домашнє насильство залишається поширеною проблемою, яка посилюється через глобальні кризи (бідність, міграція, війни та конфлікти, пандемії, зміна клімату тощо). Звернено увагу, що проблема домашнього насильства не має географічних, культурних, економічних та інших кордонів, гальмуючи прогресивний розвиток суспільства. У статті висвітлено зв’язок проблеми домашнього насильства із Цілями сталого розвитку та «Великими викликами соціальній роботі», у яких проаналізовано глобальні соціальних проблем та запропоновано шляхи їх вирішення. Хоча безпосередньо в цих документах не говориться про домашнє насильство, проте звертається увага на те, що його причинами часто є бідність, нерівність фінансових можливостей, соціальна ізоляція, гендерна нерівність, нетерпимість тощо. Так, у Цілях сталого розвитку підкреслено, що завданнями для сучасного світу є досягнення миру і безпеки, подолання бідності, гендерної нерівності, захист довкілля, розбудова стійких спільнот та ін. У Великих викликах соціальні роботі показано негативний вплив гендерної нерівності, нерівного доступу до освіти та медицини, розрив у фінансових можливостях, відсутність рівності на соціальне благополуччя осіб та сімей. Тому ця проблема є однією з ключових для системи соціальної допомоги, оскільки її подолання вимагає не лише чіткого законодавчого та нормативно-правового регулювання, а й дієвих механізмів реагування на факти насильства та допомоги постраждалим. Це можливо через координацію зусиль різних структур та організацій (центральних та місцевих органів виконавчої влади, Національної поліції, судів, прокуратури, соціальних служб та спеціалізованих служб підтримки, освітніх та медичних закладів) для ефективної протидії домашньому насильству, залучення до надання допомоги постраждалим особам широкого кола фахівців. Домашнє насильство є серйозною соціальною проблемою, оскільки призводить до порушення соціального функціонування людини, завдає шкоди фізичному та психічному здоров’ю та може стати причиною смерті. Хоча воно й має місце в першу чергу на рівні сім’ї (мікрорівні), але воно є й макропроблемою, яка вимагає втручання на всіх рівнях соціальної роботи.
- 27 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 5,p. 131-138
Open AccessПРОБЛЕМА ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ
У статті проаналізовано проблему домашнього насильства в контексті глобальних викликів соціальній роботі. Показано, що домашнє насильство залишається поширеною проблемою, яка посилюється через глобальні кризи (бідність, міграція, війни та конфлікти, пандемії, зміна клімату тощо). Звернено увагу, що проблема домашнього насильства не має географічних, культурних, економічних та інших кордонів, гальмуючи прогресивний розвиток суспільства. У статті висвітлено зв’язок проблеми домашнього насильства із Цілями сталого розвитку та «Великими викликами соціальній роботі», у яких проаналізовано глобальні соціальних проблем та запропоновано шляхи їх вирішення. Хоча безпосередньо в цих документах не говориться про домашнє насильство, проте звертається увага на те, що його причинами часто є бідність, нерівність фінансових можливостей, соціальна ізоляція, гендерна нерівність, нетерпимість тощо. Так, у Цілях сталого розвитку підкреслено, що завданнями для сучасного світу є досягнення миру і безпеки, подолання бідності, гендерної нерівності, захист довкілля, розбудова стійких спільнот та ін. У Великих викликах соціальні роботі показано негативний вплив гендерної нерівності, нерівного доступу до освіти та медицини, розрив у фінансових можливостях, відсутність рівності на соціальне благополуччя осіб та сімей. Тому ця проблема є однією з ключових для системи соціальної допомоги, оскільки її подолання вимагає не лише чіткого законодавчого та нормативно-правового регулювання, а й дієвих механізмів реагування на факти насильства та допомоги постраждалим. Це можливо через координацію зусиль різних структур та організацій (центральних та місцевих органів виконавчої влади, Національної поліції, судів, прокуратури, соціальних служб та спеціалізованих служб підтримки, освітніх та медичних закладів) для ефективної протидії домашньому насильству, залучення до надання допомоги постраждалим особам широкого кола фахівців. Домашнє насильство є серйозною соціальною проблемою, оскільки призводить до порушення соціального функціонування людини, завдає шкоди фізичному та психічному здоров’ю та може стати причиною смерті. Хоча воно й має місце в першу чергу на рівні сім’ї (мікрорівні), але воно є й макропроблемою, яка вимагає втручання на всіх рівнях соціальної роботи.
- Open Access
- 24 September 2024
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Salud, Ciencia y Tecnología - Serie de Conferencias
- Vol. 3, .1216
Aspects of effective communication (european experience): digital, informational, and sociolinguistic dimensions
Introduction: The modern era of digital technologies and globalization has brought about significant transformations in communication methods. This article explores how digital, informational, and sociolinguistic dimensions influence the processes of effective communication, focusing particularly on European experiences.Objective: The objective of this study is to analyze the impact of digital transformation, information transparency, linguistic diversity, and cultural adaptation on effective communication in modern European society. The research aims to uncover both the benefits and challenges posed by these factors in the context of communication processes.Methods: This research employed a theoretical approach, synthesizing a wide range of literature and conducting psychological and sociolinguistic analyses. Comparative methods were used to assess different strategies of communication in European contexts, while particular attention was paid to understanding how digitalization and sociolinguistic factors interact.Results: The findings suggest that digitalization enhances accessibility and the speed of communication but introduces challenges, such as the digital divide and data protection issues. Information transparency and accessibility have been identified as crucial in building trust and ensuring the effective exchange of information. Moreover, sociolinguistic factors, especially cultural and language adaptation, have proven essential for effective intercultural communication in Europe.Conclusions: The study concludes that successful communication strategies must incorporate digital, informational, and sociolinguistic aspects, particularly in multilingual and culturally diverse contexts. Awareness and adaptation to cultural norms and linguistic nuances are vital for creating more effective communication practices in both international and local interactions. Practical recommendations include focusing on cultural sensitivity and data transparency to further enhance communication processes
- 24 September 2024
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Salud, Ciencia y Tecnología - Serie de Conferencias
- Vol. 3, .1216
Open AccessAspects of effective communication (european experience): digital, informational, and sociolinguistic dimensions
Introduction: The modern era of digital technologies and globalization has brought about significant transformations in communication methods. This article explores how digital, informational, and sociolinguistic dimensions influence the processes of effective communication, focusing particularly on European experiences.Objective: The objective of this study is to analyze the impact of digital transformation, information transparency, linguistic diversity, and cultural adaptation on effective communication in modern European society. The research aims to uncover both the benefits and challenges posed by these factors in the context of communication processes.Methods: This research employed a theoretical approach, synthesizing a wide range of literature and conducting psychological and sociolinguistic analyses. Comparative methods were used to assess different strategies of communication in European contexts, while particular attention was paid to understanding how digitalization and sociolinguistic factors interact.Results: The findings suggest that digitalization enhances accessibility and the speed of communication but introduces challenges, such as the digital divide and data protection issues. Information transparency and accessibility have been identified as crucial in building trust and ensuring the effective exchange of information. Moreover, sociolinguistic factors, especially cultural and language adaptation, have proven essential for effective intercultural communication in Europe.Conclusions: The study concludes that successful communication strategies must incorporate digital, informational, and sociolinguistic aspects, particularly in multilingual and culturally diverse contexts. Awareness and adaptation to cultural norms and linguistic nuances are vital for creating more effective communication practices in both international and local interactions. Practical recommendations include focusing on cultural sensitivity and data transparency to further enhance communication processes
- Open Access
- 11 September 2024
- Published by Futurity Research Publishing in Futurity Philosophy
- Vol. 3 (4) , 4-19
Philosophical Dimensions of Digital Transformation and Their Impact on the Future
This article aims to highlight digital transformation within the context of an in-depth philosophical analysis from the perspectives of epistemological, axiological, ethical, and anthropological dimensions. The period of general philosophical interpretation of the practical-everyday status of digitalisation has evolved into a need for a comprehensive characterisation of the essence of the digital space. The tasks of the article involve organising various philosophical characteristics of digital transformation and aligning them within the scientific worldview paradigm of the future. The article's methodology is based on a qualitative study of the problem of digitalisation within the scientific-philosophical discourse of the last five years. A varied sampling in the literature review has facilitated the analysis of most philosophical dimensions of digitalisation in its contemporary manifestation. The scientific-philosophical synergetic approach is intended to ensure a holistic understanding of the essence of digitalisation as a socio-cultural phenomenon and to optimise the use of its practical structural-technological characteristics. The research results demonstrate the alignment of thematic clusters within the philosophical dimension of digitalisation. The initial dominance of epistemological themes related to the innovation of the digital space is gradually being transformed into a more balanced philosophical interpretation with the actualisation of axiological, ethical, and anthropological contexts. The impact of digital products on individuals and society requires evaluation and understanding how to regulate their activity. Therefore, a review of the literature dedicated to the philosophical aspects of digitalisation indicates a quantitative increase in works of a value-ethical and anthropocentric nature. Philosophy is dynamically shaping the content and format of the structural analysis of digital transformation as a critical sociocultural phenomenon of modernity. At the same time, prospects for philosophical research into the digital space are emerging, which involve outlining short-term tactics for understanding digital transformation in the ethical and anthropological segments and long-term strategies for the axiological and epistemological dimensions. Conclusion: Digital transformation has reached a large scale and intensity within the sociocultural dimension and requires a comprehensive worldview interpretation from science, philosophy, and cultural perspectives. A complete philosophical characterisation of digital transformation should consist of epistemological, axiological, ethical, and anthropological justifications for digitalisation's institutional-organisational and structural-functional aspects.
- 11 September 2024
- Published by Futurity Research Publishing in Futurity Philosophy
- Vol. 3 (4) , 4-19
Open AccessPhilosophical Dimensions of Digital Transformation and Their Impact on the Future
This article aims to highlight digital transformation within the context of an in-depth philosophical analysis from the perspectives of epistemological, axiological, ethical, and anthropological dimensions. The period of general philosophical interpretation of the practical-everyday status of digitalisation has evolved into a need for a comprehensive characterisation of the essence of the digital space. The tasks of the article involve organising various philosophical characteristics of digital transformation and aligning them within the scientific worldview paradigm of the future. The article's methodology is based on a qualitative study of the problem of digitalisation within the scientific-philosophical discourse of the last five years. A varied sampling in the literature review has facilitated the analysis of most philosophical dimensions of digitalisation in its contemporary manifestation. The scientific-philosophical synergetic approach is intended to ensure a holistic understanding of the essence of digitalisation as a socio-cultural phenomenon and to optimise the use of its practical structural-technological characteristics. The research results demonstrate the alignment of thematic clusters within the philosophical dimension of digitalisation. The initial dominance of epistemological themes related to the innovation of the digital space is gradually being transformed into a more balanced philosophical interpretation with the actualisation of axiological, ethical, and anthropological contexts. The impact of digital products on individuals and society requires evaluation and understanding how to regulate their activity. Therefore, a review of the literature dedicated to the philosophical aspects of digitalisation indicates a quantitative increase in works of a value-ethical and anthropocentric nature. Philosophy is dynamically shaping the content and format of the structural analysis of digital transformation as a critical sociocultural phenomenon of modernity. At the same time, prospects for philosophical research into the digital space are emerging, which involve outlining short-term tactics for understanding digital transformation in the ethical and anthropological segments and long-term strategies for the axiological and epistemological dimensions. Conclusion: Digital transformation has reached a large scale and intensity within the sociocultural dimension and requires a comprehensive worldview interpretation from science, philosophy, and cultural perspectives. A complete philosophical characterisation of digital transformation should consist of epistemological, axiological, ethical, and anthropological justifications for digitalisation's institutional-organisational and structural-functional aspects.
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Актуальні проблеми філософії та соціології
- No. 49,p. 122-127
Comparative analysis of the influence of classical and co philosophy on the ideas of civil society
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Актуальні проблеми філософії та соціології
- No. 49,p. 122-127
Comparative analysis of the influence of classical and co philosophy on the ideas of civil society