OSOksana Shelever

Oksana Shelever

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Oksana Shelever has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Neuropsychological Classes for Preschool Children: A Narrative Review of Kinesiological Approaches

    by Oksana Shelever, Liudmyla Peretyaha, Alla Omelianenko, Hanna Syzko, Natalya Anastasova, Nataliia Serdiuk

    This narrative review examines the role of kinesiological exercises in neuropsychological classes for preschool children. Its relevance arises from the growing number of preschoolers who experience difficulties in intellectual, emotional, and motor development. The review aims to: (1) clarify the concepts of sensory integration and kinesiology, (2) examine neuropsychological mechanisms underlying motor skill and spatial thinking development, and (3) evaluate the potential benefits of kinesiological exercises in preschool settings. A narrative review of peer-reviewed literature and methodological sources was conducted across Google Scholar, Web of Science, and PubMed. The reviewed evidence suggests that experiencing learning difficulties, such as problems perceiving information, inattentiveness, problems related to memory or logical thinking may reflect insufficient neurological readiness for cognitive demands. This highlights the critical role of the brain in coordinating and regulating vital bodily functions. When its functioning is less effective, both children and adults may struggle to respond appropriately to external stimuli, underscoring the importance of targeted interventions. Kinesiological exercises appear to be a promising approach for supporting neuropsychological development in preschool children by promoting interhemispheric synchronisation. Physical activity contributes not only to motor development but also to the cultivation of cognitive processes. The article also presents a set of kinesiological exercises suitable for use in preschool neuropsychological classes. However, the evidence base consists primarily of small-sample studies, and further controlled research is needed to establish effectiveness.

  • Open Access

    CONCEPTUAL FOUNDATIONS FOR THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL LEADERSHIP IN THE CONTEXT OF THE TRANSFORMATION OF THE HIGHER EDUCATION ENVIRONMENT

    by Oksana Shelever

    In this study, the author analyses the theoretical and methodological foundations of the development of pedagogical leadership in the context of the transformation of the educational environment in higher education institutions, and explores the nature and significance of critical thinking as an integrative factor in effective leadership by teaching staff. Particular attention is paid to substantiating the productive synergy between pedagogical leadership and critical thinking, which ensures the intellectual dynamism of the educational process, improves its quality, strengthens motivation for learning, and fosters the inner integrity of all members of the academic community. The relevance of the study stems from the profound transformational processes in the higher education system, driven by digitalisation, globalisation, social crises and military challenges. In these conditions, pedagogical leadership emerges as a key factor in ensuring the sustainability and competitiveness of higher education institutions, whilst critical thinking is a necessary condition for making informed managerial and pedagogical decisions, fostering academic freedom, and developing a democratic culture. The research methodology employed is based on systemic, competence-based and interdisciplinary approaches, which have enabled a comprehensive understanding of the phenomenon under study. It is noted that pedagogical leadership and critical thinking have a productive synergy that contributes to the creation of an open, cognitive- communicative educational environment focused on developing learners’ intellectual autonomy, reflectiveness and responsibility. The development of this interaction should be a systematic and purposeful process, involving the introduction of facilitative teaching models, problem-based learning, reflective practices, the development of media literacy and the creation of a collaborative academic environment. The study found that the development of pedagogical leadership contributes to improving the quality of educational services, fostering an innovative educational environment and ensuring the sustainable development of higher education institutions. У процесі дослідження авторкою проаналізовано теоретико-методологічні засади формування педагогічного лідерства в контексті трансформації освітнього середовища закладів вищої освіти, а також розкрито сутність і значення критичного мислення як інтегративного чинника ефективної лідерської діяльності викладача. Особливу увагу приділено обґрунтуванню продуктивної синергії педагогічного лідерства і критичного мислення, що забезпечує інтелектуальну динаміку освітнього процесу, підвищення його якості, посилення мотивації до пізнання та формування внутрішньої цілісності всіх учасників академічної спільноти. Актуальність дослідження зумовлена глибокими трансформаційними процесами у системі вищої освіти, спричиненими цифровізацією, глобалізаційними змінами, соціальними кризами та воєнними викликами. У цих умовах педагогічне лідерство постає ключовим чинником забезпечення стійкості та конкурентоспроможності закладів вищої освіти, а критичне мислення – необхідною умовою прийняття обґрунтованих управлінських і педагогічних рішень, формування академічної свободи та розвитку демократичної культури. Використана методологія дослідження ґрунтується на системному, компетентнісному, міждисциплінарному підходах, що забезпечили комплексне осмислення досліджуваного феномену. Зазначено, що педагогічне лідерство і критичне мислення мають продуктивну синергію, яка сприяє створенню відкритого когнітивно-комунікативного освітнього середовища, орієнтованого на розвиток інтелектуальної автономії, рефлексивності та відповідальності здобувачів освіти. Формування цієї взаємодії має бути системним і цілеспрямованим процесом, що передбачає впровадження фасилітаційних моделей викладання, проблемно-орієнтованого навчання, рефлексивних практик, розвитку медіаграмотності та створення партнерського академічного середовища. У результаті дослідження встановлено, що розвиток педагогічного лідерства сприяє підвищенню якості освітніх послуг, формуванню інноваційного освітнього середовища та забезпеченню сталого розвитку закладів...

  • Open Access

    РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК ЗАХИСНИЙ ФАКТОР ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

    by Оксана Шелевер

    У процесі дослідження автором проаналізовано дефініцію «резильєнтність», зазначено, що вона розглядається як інтегративна характеристика особистості, яка відображає здатність до адаптації, подолання стресових ситуацій та відновлення психоемоційного стану в умовах дії несприятливих чинників. Обґрунтовано, що резильєнтність виступає не лише механізмом психологічного захисту, а й ресурсом особистісного розвитку, що забезпечує ефективне функціонування індивіда в умовах невизначеності та соціальних трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на здобувачів закладів вищої освіти в умовах сучасних соціальних викликів, зокрема воєнного стану, соціально-економічної нестабільності та трансформації освітнього середовища. Встановлено, що зазначені фактори сприяють підвищенню ризику розвитку емоційного вигорання, що негативно впливає на академічну успішність, мотивацію до навчання та загальний психічний стан студентської молоді. У роботі здійснено теоретичний аналіз взаємозв’язку між рівнем резильєнтності та проявами емоційного вигорання, охарактеризовано основні структурні компоненти резильєнтності (емоційний, когнітивний, поведінковий), а також визначено їх роль у процесі подолання стресових ситуацій. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до розгляду резильєнтності як системного захисного ресурсу, що забезпечує профілактику та подолання емоційного вигорання здобувачів освіти в умовах соціальних викликів. У результаті дослідження встановлено, що високий рівень резильєнтності корелює зі зниженням проявів емоційного виснаження, деперсоналізації та втрати навчальної мотивації. Обґрунтовано доцільність впровадження психолого-педагогічних технологій, спрямованих на розвиток психологічної стійкості, емоційної саморегуляції та ціннісно-смислових орієнтацій студентів. Зазначено, що формування резильєнтності є важливим чинником забезпечення психоемоційного благополуччя та успішної адаптації здобувачів вищої освіти.

  • FEATURES OF DEVELOPING AND MAINTAINING MOTIVATION FOR LEARNING AMONG UNDERGRADUATE STUDENTS IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY MILITARY CONFLICTS

    by Anna Kvіatkovska, Iryna Tamozhska, Oksana Shelever

    In the course of this study, the authors have analysed the definitions of ‘motivation’ and ‘motivation to learn’. It has been established that motivation to learn is a complex, multi-component psycho-pedagogical phenomenon that combines a system of internal and external incentives determining the activity of learners in the process of acquiring knowledge, developing competences and achieving educational outcomes. It has been established that, in the context of contemporary military conflicts, the issue of maintaining motivation for learning takes on particular relevance, as the educational process operates amidst constant social, psychological and security challenges. The relevance of the study is confirmed by the need to ensure the continuity of the educational process under martial law, the increase in educational losses, the psychological strain on learners, the forced transition to blended and distance learning, as well as the need to adapt pedagogical approaches to new social and technological realities. The scientific novelty of the study lies in a comprehensive analysis of the characteristics of the formation and maintenance of learners’ motivation to learn in the context of military conflicts. As part of the study, an empirical survey was conducted involving 126 students to determine their level of motivation to learn, identify the main factors influencing its formation under martial law, and analyse students’ attitudes towards the organisation of the educational process. It was found that 54.8% of students sometimes experience difficulties in maintaining their motivation to learn under martial law, whilst 11.1% face significant difficulties. At the same time, career prospects and the desire to acquire a profession remain the main motivating factors, and the blended learning format was identified as the most effective. The survey results made it possible to identify key issues in the students’ motivation and to determine possible ways of improving the effectiveness of the educational process.

  • Open Access

    Counselling and Psychological Support for Mental Health Professionals in Wartime: A Neuroethical Perspective

    by Oksana Shelever, Hanna Yavorska, Oksana Chuyko, Tamara Kryvonis, Maksym Yavorskyi, Yuliya Klymenko

    This article analyses a unique set of challenges faced by psychologists and psychotherapists during wartime – specifically, neuroethical dichotomies that threaten their professional and personal integrity. Central to the discussion are internal conflicts: between empathy and analytical thinking, humanism and the dehumanisation of the enemy, and the breakdown of moral codes under the pressure of war. The authors adopt a synergistic methodological approach, integrating neuroscience, ethics, andragogy, psychotherapeutic practice, and an analysis of current warfare. Within this framework, they propose a typology of neuroethical “splits,” including burnout versus resilience and self-preservation versus self-sacrifice. These dichotomies form a new epistemological field that highlights the professional vulnerability of mental health practitioners. Building on this analysis, the article introduces a framework for neuropsychological support. It also presents five original models of co-counselling, namely, “Ethical Pendulum,” “Neuroreset,” “Moral Landscape,” among others. Ultimately, the article demonstrates that the psychotherapist in wartime is not only a helper but also a bearer of the ethical front – someone who requires specialised support through neuroethical integration. As such, this study contributes to the emerging field of applied neuroethics in humanitarian contexts.

  • Open Access

    РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИКЛАДАЧА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ

    by О. В. Шелевер

    У статті авторкою досліджується роль технологій відкритої освіти в розвитку професійних компетентностей викладача в умовах сучасного освітнього процесу. Підкреслюється, що інформатизація суспільства і дедалі більший попит на доступність, гнучкість і якість освіти зумовлюють імперативну необхідність інтеграції відкритої освіти. Аналізується сутність відкритої освіти як комплексу взаємопов’язаних компонентів, що містять відкриті освітні ресурси, масові відкриті онлайн-курси, відкрите програмне забезпечення та хмарні технології. Обґрунтовано, що використання цих технологій не лише розширює доступ викладачів до актуальних знань та передових методик, а й активно сприяє формуванню і вдосконаленню їхніх цифрових, предметних, методичних, дослідницьких та комунікативних компетентностей. Зазначено, що сучасний освітній ландшафт надає педагогічним працівникам значно розширені можливості для безперервного професійного розвитку й удосконалення педагогічної майстерності, що виходить за межі виключно традиційних форм навчання.Запропоновано авторські рекомендації для освітніх закладів і викладачів щодо системної інтеграції технологій відкритої освіти, що охоплюють розробку програм професійного розвитку, створення сприятливої інфраструктури та активної мережі. Висновки підтверджують, що технології відкритої освіти є стратегічним інструментом для забезпечення безперервного професійного зростання викладачів і підвищення якості освіти відповідно до європейських стандартів і викликів цифрового суспільства. Відкриті освітні ресурси надають викладачам безоплатний доступ до актуальних матеріалів, методик та інструментів, що дає їм змогу постійно оновлювати предметні знання, розвивати цифрові навички, обмінюватися досвідом та інтегрувати інноваційні підходи у свою професійну діяльність, підвищуючи якість викладання.

  • Open Access

    ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

    by Оксана Шелевер, Лариса Капітан, Ярослав Бордіян

    У статті авторами проаналізовані основні дефініції «компетентність» і «інформаційна компетентність. Зазначено, що сучасний світ стрімко змінюється, а з ним і вимоги до викладача (педагога). Якщо раніше викладач був носієм знань, то сьогодні він – фасилітатор навчання, який допомагає здобувачам самостійно здобувати знання і навички в інформаційному просторі. Встановлено, що однією із ключових компетентностей, необхідних для успішної роботи викладача в таких умовах, є інформаційна компетентність. Інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного освітнього процесу, сприяючи розвитку особистості як активного учасника інформаційного суспільства, здатного створювати нові знання та ефективно використовувати їх для вирішення різноманітних завдань. Автори визначають інформаційну компетентність викладачів (педагогів) як здатність адаптувати наукову інформацію до специфіки педагогічного процесу, формулювати педагогічні проблеми та використовувати різноманітні інформаційно-комунікативні засоби для їх розв’язання авторами у статті проаналізовані основні компоненти інформаційної компетентності викладача. Визначені ключові педагогічні складові, як глибоке розуміння педагогічних можливостей інформаційних технологій,здатність розробляти і використовувати інноваційні методи навчання, вміння створювати інформаційно-освітнє середовище, урахування якісного рівня початкової «вхідної» інформаційної компетентності особистості педагога та інші. У результаті наукових досліджень проаналізовані вимоги, які пред’являються до сучасного викладача у контексті розвитку інформаційної компетентності здобувачів, зокрема грунтовне володіння інформаційними технологіями, здатність інтегрувати інформаційні технології в освітній процес, розвиток навичок критичного мислення у здобувачів, розвиток своїх цифрових навичок.


  • ВАЖЛИВІСТЬ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

    by Оксана Шелевер, Ольга Ступак, Наталя Пшенична

    У статті авторами досліджена необхідність розвитку критичного мислення у здобувачів вищої освіти. Під час аналізу науково-педагогічної літератури було встановлено, що критичне мислення є предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних науковців та педагогів. Особлива увага зосереджена на значенні концепції формування критичного мислення особистості, яка отримала визнання у всьому світі та впроваджується на всіх рівнях освіти. Зазначено, що цифрові технології швидко змінюють суспільство та ринки праці, підкреслюючи важливість критичного мислення для аналізу, оцінки та реагування на нові виклики; перетворюють сучасне суспільство, змінюючи способи комунікації, роботи та навчання. У таких умовах критичне мислення стає надзвичайно важливим для ефективної адаптації та успіху в різних сферах життя. Мета дослідження: визначення способів та особливостей упровадження технологій розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти в умовах цифровізації. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному методі через аналіз наукової літератури з проблеми дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні важливості розвитку критичного мислення серед здобувачів вищої освіти в умовах цифровізації. Висновки дослідження. Розвиток критичного мислення сприяє формуванню здатності до наукового пошуку, яка є важливим напрямом у діяльності майбутнього фахівця, його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг. Використання технологій ставить нові виклики у освіті і відіграє важливу роль у формуванні навичок 21 століття. З часом модель навчання повинна бути модифікована, щоб адаптуватися до цифровізації 21-го століття. Результати дослідження дають підстави для рекомендацій щодо вдосконалення навчальних програм, методів викладання та організації освітнього процесу з метою забезпечення ефективного розвитку критичного мислення у здобувачів.