Лілія Гризовська
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Лілія Гризовська has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Alla Rohova
Хмельницький національний університет
2 shared publications - Inna Choni
Poltava University of Economics and Trade
2 shared publications Ihor Hryhorchak
Kyiv International University
1 shared publicationLiliia Hryzovska
Khmelnytskyi National University
1 shared publication- Olena Shevchenko
National Scientific Centre “Institute of Agrarian Economics
1 shared publication - Ігор Григорчак
PHEE “European University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 27 August 2026
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 3,p. 193-200
ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
The article explores the entrepreneurial potential of green tourism as a direction of development of rural areas in conditions of increasing economic uncertainty, high security risks and the need to find new models of diversification of the activities of business entities. It is substantiated that green tourism should be considered not only as a type of tourism activity, but as a sphere of formation of new entrepreneurial opportunities based on the effective use of local natural, cultural and economic resources. The content of the concept of «entrepreneurial potential of green tourism» is clarified, under which it is proposed to understand the set of capabilities of business entities to create, develop and diversify a tourist product based on the resources of rural areas. It is determined that the implementation of such potential depends not only on the availability of a resource base, but also on entrepreneurial initiative, the ability to innovate, cooperation, the use of digital technologies and the adaptation of the tourist offer to modern consumer needs. It is substantiated that its entrepreneurial value lies in the possibility of transforming local resources into a competitive tourism product that ensures the creation of added value for individual business entities and rural areas in general. A conceptual approach to the implementation of the entrepreneurial potential of green tourism is proposed, which involves a combination of entrepreneurial initiative, the use of resource advantages of the territory, infrastructure development, marketing promotion and partnership between business, community and local authorities. The main directions of implementing this potential are determined through the creation of a comprehensive tourism product, diversification of agricultural enterprises, use of local products, development of agrotourism and the formation of new employment opportunities for the population. It is proven that the development of green tourism can be considered as a tool for capitalizing the resources of rural areas, as it ensures the transformation of their natural, cultural and production features into economic assets.
- 27 August 2026
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 3,p. 193-200
Open AccessПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
The article explores the entrepreneurial potential of green tourism as a direction of development of rural areas in conditions of increasing economic uncertainty, high security risks and the need to find new models of diversification of the activities of business entities. It is substantiated that green tourism should be considered not only as a type of tourism activity, but as a sphere of formation of new entrepreneurial opportunities based on the effective use of local natural, cultural and economic resources. The content of the concept of «entrepreneurial potential of green tourism» is clarified, under which it is proposed to understand the set of capabilities of business entities to create, develop and diversify a tourist product based on the resources of rural areas. It is determined that the implementation of such potential depends not only on the availability of a resource base, but also on entrepreneurial initiative, the ability to innovate, cooperation, the use of digital technologies and the adaptation of the tourist offer to modern consumer needs. It is substantiated that its entrepreneurial value lies in the possibility of transforming local resources into a competitive tourism product that ensures the creation of added value for individual business entities and rural areas in general. A conceptual approach to the implementation of the entrepreneurial potential of green tourism is proposed, which involves a combination of entrepreneurial initiative, the use of resource advantages of the territory, infrastructure development, marketing promotion and partnership between business, community and local authorities. The main directions of implementing this potential are determined through the creation of a comprehensive tourism product, diversification of agricultural enterprises, use of local products, development of agrotourism and the formation of new employment opportunities for the population. It is proven that the development of green tourism can be considered as a tool for capitalizing the resources of rural areas, as it ensures the transformation of their natural, cultural and production features into economic assets.
- Open Access
- 15 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 86
РОЛЬ КУЛЬТУРИ ГОСТИННОСТІ У ФОРМУВАННІ ТУРИСТИЧНИХ БРЕНДІВ: ДОСВІД МІЖНАРОДНИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ
У статті досліджено роль культури гостинності у формуванні туристичних брендів, яка виступає важливим брендотворчим чинником, що забезпечує перетворення локальних ресурсів на цілісний туристичний досвід. Встановлено, що українські компанії формують бренд через локальну автентичність, гастрономічний сторітелінг, винну культуру, атмосферу місця, регіональну ідентичність і безпосередню взаємодію з гостем. Особливо перспективними для України визначено гастрономічний, кулінарний, еногастрономічний та винний туризм, оскільки вони поєднують сервіс, культуру, локальне виробництво, традиції та економічний розвиток територій. Запропоновано концептуальну модель впливу культури гостинності на формування туристичного бренду, яка охоплює локальні ресурси дестинації, сервісні практики, туристичний досвід, брендові асоціації та результати для компанії й території.
- 15 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 86
Open AccessРОЛЬ КУЛЬТУРИ ГОСТИННОСТІ У ФОРМУВАННІ ТУРИСТИЧНИХ БРЕНДІВ: ДОСВІД МІЖНАРОДНИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ
У статті досліджено роль культури гостинності у формуванні туристичних брендів, яка виступає важливим брендотворчим чинником, що забезпечує перетворення локальних ресурсів на цілісний туристичний досвід. Встановлено, що українські компанії формують бренд через локальну автентичність, гастрономічний сторітелінг, винну культуру, атмосферу місця, регіональну ідентичність і безпосередню взаємодію з гостем. Особливо перспективними для України визначено гастрономічний, кулінарний, еногастрономічний та винний туризм, оскільки вони поєднують сервіс, культуру, локальне виробництво, традиції та економічний розвиток територій. Запропоновано концептуальну модель впливу культури гостинності на формування туристичного бренду, яка охоплює локальні ресурси дестинації, сервісні практики, туристичний досвід, брендові асоціації та результати для компанії й території.
- Open Access
- 5 March 2026
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Social Development: Economic and Legal Issues
- No. 15
МІСЦЕВИЙ ТУРИЗМ ЯК ДРАЙВЕР ЕКОНОМІКИ МАЛИХ ТЕРИТОРІЙ: ПОСТПАНДЕМІЧНІ ТРЕНДИ ТА ІНФРАСТРУКТУРНІ ВИКЛИКИ
Регіональний туризм як фактор економічного зростання малих територій у системі трансформації туристичного ринку: постпандемічний вимір. У науковій роботі застосовано методи загальнонаукового характеру: аналіз і синтез, порівняльний, системний, економічний і статистичний аналіз, які дали змогу дослідити місцевий туризм як систему на багатьох рівнях соціально-економічної системи, що розглядається в контексті регіонального розвитку. У статті висвітлюються типові постпандемічні тренди розвитку туристичної сфери серед яких підвищення ролі внутрішнього туризму, цифровізація туристичних послуг, зміна поведінки туристів. Сформульовані основні виклики в області інфраструктури, з яких найбільш проблематичними є транспортна доступність, незадовільний рівень розвитку сервісної та цифрової інфраструктури, обмеженість інвестиційних ресурсів і слабкість інституційного супроводу, які стримують ефективність функціонування туристичного сектора в локальному масштабі. Науково обґрунтовані перспективи підвищення ефективності місцевого туризму представляють собою інтегрований комплекс заходів, що включають вдосконалення інфраструктури, впровадження диджитал-інструментів, диверсифікацію туристичного продукту, оптимізацію системи керування та розвиток людського капіталу. Встановлено, що внутрішній туризм може генерувати мультиплікативний ефект через стимулювання діяльності пов’язаних галузей, створення робочих місць, наповнення місцевих бюджетів. Удосконалення механізмів розвитку місцевого туризму має відбуватися на основі принципів сталого розвитку, конкурентоздатності та інтеграції в глобальний туристичний простір, постійного економічного зростання малих територій у контексті кризових та посткризових трансформацій.
- 5 March 2026
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Social Development: Economic and Legal Issues
- No. 15
Open AccessМІСЦЕВИЙ ТУРИЗМ ЯК ДРАЙВЕР ЕКОНОМІКИ МАЛИХ ТЕРИТОРІЙ: ПОСТПАНДЕМІЧНІ ТРЕНДИ ТА ІНФРАСТРУКТУРНІ ВИКЛИКИ
Регіональний туризм як фактор економічного зростання малих територій у системі трансформації туристичного ринку: постпандемічний вимір. У науковій роботі застосовано методи загальнонаукового характеру: аналіз і синтез, порівняльний, системний, економічний і статистичний аналіз, які дали змогу дослідити місцевий туризм як систему на багатьох рівнях соціально-економічної системи, що розглядається в контексті регіонального розвитку. У статті висвітлюються типові постпандемічні тренди розвитку туристичної сфери серед яких підвищення ролі внутрішнього туризму, цифровізація туристичних послуг, зміна поведінки туристів. Сформульовані основні виклики в області інфраструктури, з яких найбільш проблематичними є транспортна доступність, незадовільний рівень розвитку сервісної та цифрової інфраструктури, обмеженість інвестиційних ресурсів і слабкість інституційного супроводу, які стримують ефективність функціонування туристичного сектора в локальному масштабі. Науково обґрунтовані перспективи підвищення ефективності місцевого туризму представляють собою інтегрований комплекс заходів, що включають вдосконалення інфраструктури, впровадження диджитал-інструментів, диверсифікацію туристичного продукту, оптимізацію системи керування та розвиток людського капіталу. Встановлено, що внутрішній туризм може генерувати мультиплікативний ефект через стимулювання діяльності пов’язаних галузей, створення робочих місць, наповнення місцевих бюджетів. Удосконалення механізмів розвитку місцевого туризму має відбуватися на основі принципів сталого розвитку, конкурентоздатності та інтеграції в глобальний туристичний простір, постійного економічного зростання малих територій у контексті кризових та посткризових трансформацій.
- Open Access
- 29 January 2026
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 318-323
ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
The article examines the impact of the external environment on the strategic planning process of tourism organizations in conditions of global economic turbulence and dynamic market transformations. It is substantiated that the effectiveness of strategic decisions largely depends on the ability of enterprises to identify and assess macro- and microenvironmental factors that shape opportunities and threats to their long-term development. Particular attention is paid to political, economic, socio-cultural, technological, environmental, and legal determinants that influence the functioning of tourism businesses and require the formation of adaptive management approaches. The study systematizes key tools of strategic analysis, including PESTEL, SWOT, and Porter’s Five Forces model, and proves the expediency of their integrated application for developing flexible and scenario-based strategies. It is determined that traditional static planning models are losing their effectiveness under conditions of high uncertainty, while adaptive and cyclic strategic planning ensures the timely revision of goals, key performance indicators, and tactical measures. The proposed approach combines analytical, scenario, and adaptive blocks, which allows tourism organizations to respond promptly to external challenges, minimize risks, and use emerging market opportunities. Special emphasis is placed on the role of risk management, stakeholder analysis, and corporate social responsibility in strengthening the competitive positions of tourism enterprises. It is argued that systematic monitoring of the external environment, digital analytical tools, and the formation of partnership networks contribute to the sustainability and resilience of tourism organizations. The practical value of the research lies in the development of methodological recommendations for integrating external environment analysis into strategic management systems in order to increase competitiveness and ensure sustainable development in a volatile market environment.
- 29 January 2026
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 318-323
Open AccessВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
The article examines the impact of the external environment on the strategic planning process of tourism organizations in conditions of global economic turbulence and dynamic market transformations. It is substantiated that the effectiveness of strategic decisions largely depends on the ability of enterprises to identify and assess macro- and microenvironmental factors that shape opportunities and threats to their long-term development. Particular attention is paid to political, economic, socio-cultural, technological, environmental, and legal determinants that influence the functioning of tourism businesses and require the formation of adaptive management approaches. The study systematizes key tools of strategic analysis, including PESTEL, SWOT, and Porter’s Five Forces model, and proves the expediency of their integrated application for developing flexible and scenario-based strategies. It is determined that traditional static planning models are losing their effectiveness under conditions of high uncertainty, while adaptive and cyclic strategic planning ensures the timely revision of goals, key performance indicators, and tactical measures. The proposed approach combines analytical, scenario, and adaptive blocks, which allows tourism organizations to respond promptly to external challenges, minimize risks, and use emerging market opportunities. Special emphasis is placed on the role of risk management, stakeholder analysis, and corporate social responsibility in strengthening the competitive positions of tourism enterprises. It is argued that systematic monitoring of the external environment, digital analytical tools, and the formation of partnership networks contribute to the sustainability and resilience of tourism organizations. The practical value of the research lies in the development of methodological recommendations for integrating external environment analysis into strategic management systems in order to increase competitiveness and ensure sustainable development in a volatile market environment.
- Open Access
- 20 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry
- No. 2 (16),p. 81-86
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Сучасні реалії забезпечення конкурентоспроможності закладів індустрії гостинності передбачають застосування інноваційного підходу до організації та провадження бізнес-процесів. В основі такого інноваційного підходу на перший план виходить технологія штучного інтелекту, яка покликана інтегрувати інформаційні системи і технології готелів, ресторанів, туристичних підприємств самостійно приймати управлінські рішення на основі готових алгоритмів. Програмні продукти такого типу здатні не лише автоматизувати рутинні завдання, такі як бронювання, реєстрація, обслуговування гостей, що дозволяє персоналу зосередитися на більш важливих завданнях, а й оптимізувати управління ресурсами, прогнозування попиту, персоналізація послуг – усе це підвищує ефективність роботи закладу індустрії гостинності в цілому. Інноваційні технології в туризмі та готельно-ресторанному бізнесі, де функції персоналу виконують продукти штучного інтелекту, сприяють автоматизованому якісному виконанню запитів гостей, із мінімальними витратами для закладу, максимальними якісними параметрами сервісу та фінансовими показниками. Так, чат-боти та віртуальні помічники надають цілодобову підтримку гостям, відповідають на запитання, допомагають з бронюванням, вибором туру чи замовленням сніданку. Персоналізовані рекомендації та пропозиції на основі даних про гостей роблять перебування в готелі чи ресторані більш комфортним, що забезпечує клієнтоорієнтований сервіс і, як результат, стійку лояльність гостей. Як висновок, застосування АІ-технологій дозволяє скоротити витрати на персонал, зменшити кількість помилок, оптимізувати використання енергії та інших ресурсів, і його використання стає обов’язковою умовою успішного майбутнього сфери гостинності. Впровадження технологій штучного інтелекту у сферу гостинності відкриває нові перспективи розвитку галузі, створює численні можливості зміцнення міжнародних зв’язків у сфері туризму, дозволяє українським ресторанам, готелям і туристичним агенціям застосовувати інноваційні практики обслуговування гостей.
- 20 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry
- No. 2 (16),p. 81-86
Open AccessШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Сучасні реалії забезпечення конкурентоспроможності закладів індустрії гостинності передбачають застосування інноваційного підходу до організації та провадження бізнес-процесів. В основі такого інноваційного підходу на перший план виходить технологія штучного інтелекту, яка покликана інтегрувати інформаційні системи і технології готелів, ресторанів, туристичних підприємств самостійно приймати управлінські рішення на основі готових алгоритмів. Програмні продукти такого типу здатні не лише автоматизувати рутинні завдання, такі як бронювання, реєстрація, обслуговування гостей, що дозволяє персоналу зосередитися на більш важливих завданнях, а й оптимізувати управління ресурсами, прогнозування попиту, персоналізація послуг – усе це підвищує ефективність роботи закладу індустрії гостинності в цілому. Інноваційні технології в туризмі та готельно-ресторанному бізнесі, де функції персоналу виконують продукти штучного інтелекту, сприяють автоматизованому якісному виконанню запитів гостей, із мінімальними витратами для закладу, максимальними якісними параметрами сервісу та фінансовими показниками. Так, чат-боти та віртуальні помічники надають цілодобову підтримку гостям, відповідають на запитання, допомагають з бронюванням, вибором туру чи замовленням сніданку. Персоналізовані рекомендації та пропозиції на основі даних про гостей роблять перебування в готелі чи ресторані більш комфортним, що забезпечує клієнтоорієнтований сервіс і, як результат, стійку лояльність гостей. Як висновок, застосування АІ-технологій дозволяє скоротити витрати на персонал, зменшити кількість помилок, оптимізувати використання енергії та інших ресурсів, і його використання стає обов’язковою умовою успішного майбутнього сфери гостинності. Впровадження технологій штучного інтелекту у сферу гостинності відкриває нові перспективи розвитку галузі, створює численні можливості зміцнення міжнародних зв’язків у сфері туризму, дозволяє українським ресторанам, готелям і туристичним агенціям застосовувати інноваційні практики обслуговування гостей.
- Open Access
- 28 March 2024
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 120-124
СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТУРИЗМІ
Розглянуто актуальність впровадження сучасних інформаційних технологій в діяльність туристичних фірм. Наведена класифікація інформаційних технологій. Відмічені основні переваги впровадження сучасних інформаційних технологій. Розглянуто систему інформаційних технологій індустрії гостинності. Наведено основні туристичні портали, що використовуються вітчизняними суб’єктами туристичного бізнесу.
- 28 March 2024
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 120-124
Open AccessСУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТУРИЗМІ
Розглянуто актуальність впровадження сучасних інформаційних технологій в діяльність туристичних фірм. Наведена класифікація інформаційних технологій. Відмічені основні переваги впровадження сучасних інформаційних технологій. Розглянуто систему інформаційних технологій індустрії гостинності. Наведено основні туристичні портали, що використовуються вітчизняними суб’єктами туристичного бізнесу.
- Open Access
- 7 April 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 33,p. 66-73
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПОРОШКУ ШИПШИНИ В ТЕХНОЛОГІЇ БІСКВІТНИХ ВИРОБІВ
Розглянуто доцільність використання порошку з плодів шипшини в технології бісквітних виробів для збагачення на вітамін С. Метою даної статті є визначення оптимальних параметрів висушування плодів шипшини з метою максимального збереження аскорбінової кислоти; дослідження впливу порошку шипшини різної концентрації на фізико-хімічні (вологість, пористість) і органолептичні показники готового бісквіту. Проведено аналітичний огляд літератури щодо збагачення борошняних кондитерських виробів біологічно активними речовинами за рахунок порошків з нетрадиційної сировини. Проаналізовано можливість використання порошку з плодів шипшини з метою підвищення харчової цінності в інших технологіях зокрема у виробництві хлібобулочних виробів. Встановлено, що плоди шипшини є природним полівітамінним концентратом, який є основною рослинною сировиною для вітамінної промисловості. Але конкретний вміст харчових речовин у шипшині за літературними даними дуже розрізняється, що обумовлено сортом, місцем вирощування, кліматичними і погодними умовами. Запропоновано спосіб висушування шипшини з використанням НВЧ – енергопідводі. Досліджено вплив порошку шипшини на фізико-хімічні та органолептичні показники якості готових пончиків. Визначено, що максимальне дозування добавки в кількості 25% від маси пшеничного борошна вищого ґатунку призводить до зниження якості готових виробів. Запропоновано вводити добавку разом з борошном пшеничним на стадії замісу тіста. Відмічено, що додавання порошку шипшини призводить до збільшення пористості. На основі органолептичної оцінки та фізико-хімічних досліджень готових виробів обґрунтовано раціональне дозування порошку шипшини в технології бісквітного напівфабрикату, яке становить 20% взамін пшеничного вищого ґатунку. Готові вироби відрізняються високими споживчими властивостями. Кількість вітаміну С у випеченому бісквіті складає 55,6±0,5 мг у 100 г, що наближено добовій потребі людини.
- 7 April 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 33,p. 66-73
Open AccessОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПОРОШКУ ШИПШИНИ В ТЕХНОЛОГІЇ БІСКВІТНИХ ВИРОБІВ
Розглянуто доцільність використання порошку з плодів шипшини в технології бісквітних виробів для збагачення на вітамін С. Метою даної статті є визначення оптимальних параметрів висушування плодів шипшини з метою максимального збереження аскорбінової кислоти; дослідження впливу порошку шипшини різної концентрації на фізико-хімічні (вологість, пористість) і органолептичні показники готового бісквіту. Проведено аналітичний огляд літератури щодо збагачення борошняних кондитерських виробів біологічно активними речовинами за рахунок порошків з нетрадиційної сировини. Проаналізовано можливість використання порошку з плодів шипшини з метою підвищення харчової цінності в інших технологіях зокрема у виробництві хлібобулочних виробів. Встановлено, що плоди шипшини є природним полівітамінним концентратом, який є основною рослинною сировиною для вітамінної промисловості. Але конкретний вміст харчових речовин у шипшині за літературними даними дуже розрізняється, що обумовлено сортом, місцем вирощування, кліматичними і погодними умовами. Запропоновано спосіб висушування шипшини з використанням НВЧ – енергопідводі. Досліджено вплив порошку шипшини на фізико-хімічні та органолептичні показники якості готових пончиків. Визначено, що максимальне дозування добавки в кількості 25% від маси пшеничного борошна вищого ґатунку призводить до зниження якості готових виробів. Запропоновано вводити добавку разом з борошном пшеничним на стадії замісу тіста. Відмічено, що додавання порошку шипшини призводить до збільшення пористості. На основі органолептичної оцінки та фізико-хімічних досліджень готових виробів обґрунтовано раціональне дозування порошку шипшини в технології бісквітного напівфабрикату, яке становить 20% взамін пшеничного вищого ґатунку. Готові вироби відрізняються високими споживчими властивостями. Кількість вітаміну С у випеченому бісквіті складає 55,6±0,5 мг у 100 г, що наближено добовій потребі людини.
- Open Access
- 30 March 2023
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 61-67
ВИКОРИСТАННЯ НВЧ-НАГРІВУ ДЛЯ ВИПІКАННЯ БІСКВІТНОГО НАПІВФАБРИКАТУ
У статті розглянуто можливість використання НВЧ-нагріву для випікання бісквітного напівфабрикату з метою скорочення тривалості даного процесу. Розроблено оптимальну кількість рідини, яку необхідно додати у рецептуру для отримання виробу високої якості. Оцінювали вплив висоти тіста перед випіканням, параметрів температури та потужності НВЧ-камери на фізико-хімічні (вологість, упік), структурно-механічні (щільність, гранична напруга зсуву) і органолептичні показники готового бісквіту. На основі проведених досліджень було отримано оптимальні параметри приготування бісквітних напівфабрикатів: кількість води – 5 % від маси сировини, початкова висота тіста – 10 мм, температура випікання – 1000С, тривалість 240 с та поступове підвищення потужності магнетрона від 300 до 600 Вт.
- 30 March 2023
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 61-67
Open AccessВИКОРИСТАННЯ НВЧ-НАГРІВУ ДЛЯ ВИПІКАННЯ БІСКВІТНОГО НАПІВФАБРИКАТУ
У статті розглянуто можливість використання НВЧ-нагріву для випікання бісквітного напівфабрикату з метою скорочення тривалості даного процесу. Розроблено оптимальну кількість рідини, яку необхідно додати у рецептуру для отримання виробу високої якості. Оцінювали вплив висоти тіста перед випіканням, параметрів температури та потужності НВЧ-камери на фізико-хімічні (вологість, упік), структурно-механічні (щільність, гранична напруга зсуву) і органолептичні показники готового бісквіту. На основі проведених досліджень було отримано оптимальні параметри приготування бісквітних напівфабрикатів: кількість води – 5 % від маси сировини, початкова висота тіста – 10 мм, температура випікання – 1000С, тривалість 240 с та поступове підвищення потужності магнетрона від 300 до 600 Вт.