BFBohdan Ferenchuk

Bohdan Ferenchuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Bohdan Ferenchuk has a total of 37 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Mathematical model for the integral assessment of team sport athletic readiness

    by Valeria Tyshchenko, Hennadii Kotulai, Rakhmet Sautov, Ainur Katchibaeva, Ainura Mitalipova, Vladyslav Sinko, Heorhii Shnits, Oleksandr Soltyk, Bohdan Ferenchuk, Olena Pavliuk

    Background and Purpose Modern digital technologies enable the continuous monitoring of various components of preparedness of team sport athletes. However, the existing approaches focus primarily on analyzing individual indicators and do not allow to obtain the objective, integral assessment of athletic readiness. Differences in units of measurement, directionality of indicators, and their multi-component character hinder significantly the comprehensive interpretation of the results and well-founded coaching decision-making. In this regard, the development of a universal mathematical model is a matter of current importance, which integrates diverse characteristics of preparedness into a unified quantitative indicator. Materials and Methods The study is methodological in nature and relies on mathematical modeling, systems analysis, and multi-criteria assessment methods. The proposed model involves the sequential normalization of heterogeneous indicators, converting them to a unified 100-point scale, the formation of five specific indices (Physical Readiness Index, Technical Readiness Index, Tactical Readiness Index, Psychological Readiness Index, and Functional Readiness Index), and their subsequent integral aggregation using the weighted geometric mean. Results The universal mathematical model for the integral assessment of team-sport athletic readiness has been developed, and the integral indicator Athlete Readiness Index (ARI) has been proposed. It has been shown that the use of geometric aggregation reduces the mutual compensation effect among sub-indices and provides more objective assessment of athletic readiness structure as compared with arithmetic averaging. Conclusions The developed mathematical model enables a comprehensive assessment of athletic readiness within the framework of a single integral indicator. The universal structure of the model allows adaptation to various team sports by modifying the set of primary indicators without deviating from the principles of normalization and aggregation. The proposed approach can serve as the mathematical basis for digital systems designed to monitor athletes and support coaching decisions, as well as a tool for the objective assessment of athletic readiness and optimization of training process management.

  • Open Access

    A Strategic–Systemic–Cybernetic Model for Managing Elite Rugby Team Preparation: A Graph-Based Approach

    by Valeriia Tyshchenko, Oleh Kvasnytsya, Olexandr Veritov, Bauyrzhan Zaurenbek, Dinara Zhunisbek, Lina Sokolova, Iryna Skrypchenko, Ainura Zholdosheva, Meergul Asanalieva, Bohdan Ferenchuk

    Background and purpose The aim is to study to develop and theoretically substantiate a structural–functional model of training management based on a strategic–systemic–cybernetic approach...

  • Open Access

    СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ У СПОРТІ

    by Євген Павлюк, Богдан Ференчук, Максим Мельник

    Актуальність теми обумовлена потребою удосконалення навчально-тренувального процесу з метою запобігання перевантаженням, травматизму та формування стійкої мотивації до занять спортом. Серед сучасних підходів особливої уваги потребує аналіз фізичної підготовки дітей і підлітків з урахуванням сенситивних періодів, що є ключовим для ефективного та безпечного формування рухових навичок і розвитку фізичних якостей у різному віці. Метою статті є дослідження та обговорення сучасних підходів до фізичної підготовки дітей і підлітків у спорті. Аналіз позитивних практик щодо сучасних підходів до фізичної підготовки дітей і підлітків у спорті підтверджує необхідність комплексного, інтегрованого та адаптивного підходу до розвитку дитячо-юнацького спорту, в якому ключовими чинниками є міждисциплінарність підготовки кадрів, соціальна взаємодія, індивідуалізація тренувального процесу та впровадження сучасних методик оцінювання і розвитку фізичних якостей. Загалом, сучасні наукові підходи до фізичної підготовки дітей і підлітків засвідчують, що найвищу ефективність мають саме ті програми, які комплексно враховують вік, стать, стан здоров’я, рівень підготовленості, інтереси дитини та впроваджують інтеграцію традиційних і новітніх методик, включно з біомеханічним аналізом, функціональним моніторингом та самоконтролем. Таким чином, систематизація результатів досліджень дозволяє стверджувати, що майбутнє фізичної підготовки дітей і підлітків має ґрунтуватися на принципах індивідуалізації, наукової обґрунтованості, інноваційності та безперервного вдосконалення професійної компетентності фахівців у галузі фізичної культури і спорту. Фізичну підготовку дітей і підлітків потрібно планувати з урахуванням сенситивних періодів, щоб максимізувати ефективність і уникнути перевантаження. Такий підхід дозволяє не лише краще розвивати фізичні якості, а й формує позитивне ставлення до фізичної активності на все життя. У сучасних умовах зниження фізичної активності дітей та підлітків зумовлює необхідність удосконалення підходів до їхньої фізичної підготовки. Особливої уваги потребує врахування вікових та індивідуальних особливостей, сенситивних періодів розвитку, а також інтеграція інноваційних методик тренувань. У фізичній підготовці молоді важливе місце посідає комплексний підхід, що поєднує фізкультурні, оздоровчі, виховні та спортивні аспекти. Особливу роль відіграє професійна компетентність тренера, яка включає педагогічні, психологічні, медико-біологічні та інноваційні знання. Індивідуалізовані програми підготовки є головним фактором до ефективності. Вони мають враховувати рівень фізичної підготовленості, психоемоційний стан, фізіологічні характеристики та спортивний досвід кожної дитини. Тестування і спостереження за фізичним станом юних спортсменів повинні здійснюватися системно та комплексно. Це дозволяє об’єктивно оцінювати досягнення та планувати навантаження відповідно до можливостей спортсменів. Інтеграція сучасних засобів – зокрема, біомеханічного аналізу, технологій самоконтролю, цифрового моніторингу – є важливим чинником підвищення ефективності навчально-тренувального процесу. Потребує подальшого розвитку система відбору та навчання в дитячо-юнацькому спорті, зокрема з...


  • Open Access

    DEFINICYJNE UJĘCIE PŁYWANIA JAKO UMIEJĘTNOŚCI UTYLITARNEJ

    by Даріуш В. Скальські, Damian Kowalski, Nataliia Tsyhanovska, Dmytro Батулін, Bohdan Ferenchuk, Даміан Ковальські, Наталія Цигановська

    Społeczeństwo od początku swojego istnienia musiało w jakiś sposób przystosować się do środowiska wodnego, zajmuje ona aż 71% powierzchni całej planety. W pierwszym rozdziale krótko opisano historię pływania od początku aż do ostatnich igrzysk olimpijskich. Ludzkość dzięki umiejętności pływania korzystała z możliwości łowieckich. W okresie antyku cenione były osoby potrafiące pływać. W późniejszym okresie umiejętność przemieszczania się w wodzie wykorzystywana była do walk zbrojnych. W średniowieczu pływanie zostało zupełnie porzucone, jednak okres odrodzenia był powrotem do antyku. Pływanie zaczęło być uprawiane również przez sportowców, co doprowadziło do rywalizacji. Najpierw na akwenach otwartych, a z biegiem czasu na pływalniach krytych. Powszechne pływanie jakie jest znane w dzisiejszych czasach rozpoczęło się w drugiej połowie XIX wieku. To wtedy zaczęły powstawać pływalnie i szkółki pływackie. Aktualnie społeczeństwo chętnie korzysta z akwenów wodnych, buduje się coraz więcej pływalni zamkniętych czy dużych kompleksów, tzw. “aqua parków”. Ważną rolę w celu rozpowszechnienia pływania pełnią programy nauki pływania. W poniższej pracy zostały one podzielone na: programy rządowe i programy wodnego ochotniczego pogotowia ratunkowego. Ważną rolę w kontekście nauki i rozpowszechnienia pływania spełniło wodne ochotnicze pogotowie ratunkowe, które wprowadziło karty pływackie.


  • Open Access

    Control of the physical and technical fitness of elite professional rugby union players

    by Oleh Kvasnytsya, Valeria Tyshchenko, Olena Ivanska, Stanislav Ivanenko, Julia Halemendyk, Oleh Plakhotniuk, Bohdan Ferenchuk, Leonid Rybak, Larisa Potapova, Natalia Pozmogova

    Background. Rugby is one of the most popular sports abroad, that must have good physical, psychological, physiological, functional, technical condition for every athlete. The search for set of tests for monitoring the physical and technical fitness to achieve the successful performance of an athlete or a team in major competitions in Elite Professional Rugby Union Players continues to be an urgent problem. Purpose. This study aims to substantiate and develop a set of tests for monitoring the physical and technical fitness of rugby players aged 17-18. Material and Methods. There were eighty-seven male rugby players aged 17-18 from Ukrainian National team U18. All athletes volunteered to participate in the research. The following research methods have been used to solve the tasks of the research: analysis and synthesis of literature of the research topic; pedagogical observations; testing the technical, tactical and physical fitness; methods of mathematical and statistical analysis which are scientifically based and are widely used in sports science (correlation and factor analysis). The object of research is the indicators of the technical, tactical skills and physical fitness of 17-18 years old rugby players. Results. The authors offer the unified testing program and general quantitative criteria in the tests. Two approaches have been used as the main criteria for the informative tests – logical one, based on the explanation of physiological mechanism that determine high efficiency of players in the conditions of gaming activities, and empirical approach, based on the information about the factor structure and the validity of the tests used for these purposes. Information on the level of fitness of players at each stage can be used selectively in connection with aims and objectives that contribute to the management of the training process in general. Conclusions. With the help of motor and ergonomic tests, a general set of guidelines has been substantiated, which allowed to assess the state of technical, tactical and physical fitness of rugby players aged 17-18.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

    by Сергій Гуменюк, Богдан Ференчук

    У статті проаналізовано особливості побудови і проведення педагогічного експерименту в галузі фізичної культури і спорту. Науковими можуть вважатися лише ті явища, які здатні багаторазово відтворюватися в експериментальних умовах. Створює таку можливість педагогічний експеримент для відтворення досліджуваних явищ. Організація спеціально створених умов передбачає системні зміни протягом тривалого періоду з паралельним встановленням закономірностей досліджуваного явища. Отримати об'єктивні результати від проведення педагогічного експерименту можна лише тоді, якщо буде здійснено ретельний контроль за супутніми чинниками, що викликають побічний вплив. Супутні чинники можуть «викривити» результати педагогічного експерименту, тому їх слід усунути, щоб створити доказовість дії експериментального чинника. Будь-який експериментальний чинник під час порівняльного аналізу з традиційним, повинен мати диспаратність. Поняття диспаратності обумовлюється обов'язковою вимогою: чинники, що співставляються, повинні спрямовуватися на виконання одного і того ж завдання. Доказовість дослідження з експериментальним завданням може бути досягнута за умови одночасного вивчення зв'язків даного спортивно-педагогічного чинника з усією системою. Тривалість педагогічного експерименту визначається у кожному конкретному випадку індивідуально. Вона залежно від завдань дослідження та складності їх вирішення. Досліджуючи вплив засобів фізичного виховання чи спортивного тренування на розвиток психічної сфери людини, слід розуміти, що експеримент повинен тривати не менше року. Аналогічна ситуація з процесом виховання особистісних якостей людини. Педагогічні дослідження, зазвичай, також тривають один-два роки. Експеримент за участю школярів або студентів, повинен враховувати структуру та календарні терміни навчального року.

  • Open Access

    ПОПУЛЯРНІСТЬ СПОРТУ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

    by Микола Латишев, Юрій Тропін, Богдан Ференчук, Олена Юшина

    Популярність спорту можна описати як ступінь визнання та зацікавленості людей до певного виду спорту або спортивних подій в цілому. Популярність спорту може мати значний вплив на культурні та економічні аспекти суспільства. Популярність спорту в країні може залежати від багатьох факторів. У дослідженні використовувалися наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та джерел Інтернет, аналіз даних з відкритих інформаційних систем, методи математичної статистики. Для визначення популярності спорту в Україні та світі застосовувалася база даних web-застосунку Google Trends. Аналіз популярності спорту за останні п’ять років демонструє певні особливості пов’язані зі значними подіями. Візуально можна спостерігати певний взаємозв’язок між світовими та українськими тенденціями популярності спорту. Результати кореляційного аналізу вказують на високий рівень взаємозв’язку рівня популярності в світі та Україні. З аналізу даних, можна стверджувати, що відносна популярність спорту в Україні (53,7 ум.од.) нижче, ніж у світі (75,4 ум.од.) на 40,4 %. Нижчий рівень популярності спорту в Україні може бути пов'язано зі значною кількістю населення України, яке не має можливості повноцінно займатися спортом через відсутність часу, фінансових можливостей або доступу до спортивної інфраструктури.