ОДО. І. Дзюбановський

О. І. Дзюбановський

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

О. І. Дзюбановський has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • A. D. Bedeniuk

    Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна

    1 shared publication
  • Andrii M. Prodan

    I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

    1 shared publication
  • M. M. Halei

    Волинська обласна клінічна лікарня, Луцьк, Україна Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна

    1 shared publication
  • І. Я. Дзюбановський

    Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

    1 shared publication
  • Арсен Арсенович Гудима

    Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

    1 shared publication
  • М.-І. Р. Варварук

    Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ

    by А. Д. Беденюк, О. І. Дзюбановський, М. М. Галей, М.-І. Р. Варварук

    Мета роботи: вивчити переваги лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів із гострим холециститом залежно від конституційної тілобудови та проаналізувати частоту післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи. Досліджено особливості та переваги виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) у 215 хворих на гострий холецистит (ГХ) із різними конституційними типами тіла, серед яких переважали жінки (72 %). Типи конституційної тілобудови оцінювали за допомогою антропометричних методів. У дослідженні використовували інсуфлятор Aesculap Flow 40 з подачею СО2 із тиском 0,6 МПа. Відеопорт розташовували за загальноприйнятою методикою. Пневмоперитонеум встановлювали на рівні 5 мм рт. ст. із подальшим поступовим збільшенням до досягнення достатнього рівня. Результати тиску СО2 вносили у журнал обліку для обчислення середніх статистичних значень. Провели однофакторний та багатофакторний аналізи для визначення чинників, повʼязаних зі складною ЛХЕ і розрахували відношення шансів (ВШ) та їх 95 % довірчі інтервали (ДІ). Для статистичного аналізу використали програмне забезпечення SAS (SAS Institute, NC. USA). Результати. Розпрацьовано мінімальний рівень пневмоперитонеуму для візуалізації зони операційного впливу при встановленні портів для інструментів залежно від розвитку підшкірної клітковини, вибір точного місця та кута введення відеопорту залежно від тілобудови. При індексі маси тіла (ІМТ) 19–25 кг/м2 мінімальний рівень пневмоперитонеуму склав 6,9–10 мм рт. ст., при ІМТ 25–35 кг/м2 – 7,4–10 мм рт. ст., при ІМТ 35–40 кг/м2 – 8,3–10 мм рт. ст. Проаналізовано частоту післяопераційних ускладнень у хворих з різними типами тілобудови. Стверджено, що гіперстенічна тілобудова є найвищим фактором ризику серед усіх ускладнень після ЛХЕ в пацієнтів із ГХ, а саме: найбільший ризик троакарної грижі (ВШ=6,91); статистично значущо підвищений ризик інфікування ран (ВШ=3,89), інфільтрат (ВШ=5,58), серома (ВШ=4,18); загальний ризик ускладнень у 5,51 рази вищий порівняно з астено-нормостенічними типами. Висновки. Результати післяопераційних ускладнень, пов’язаних із ЛХЕ, дозволили оптимізувати технічні аспекти операції у хворих на гострий холецистит з урахуванням конституційної тілобудови.

  • Open Access

    ТЕХНІЧНІ ТРУДНОЩІ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ

    by Ю. В. Запорожець, О. І. Дзюбановський

    РЕЗЮМЕ. Лапароскопічна холецистектомія є «золотим стандартом» лікування жовчнокам’яної хвороби, яка все ще пов’язана з ризиком ускладнень, зокрема, пошкодженням жовчних проток, виникненням кровотечі та інфекцій. Мета – проаналізувати технічні труднощі, які виникають при виконанні лапароскопічної холецистектомії, та розробити стратегії для їх подолання. Матеріал і методи. Проаналізовано медичні карти 457 пацієнтів. Технічні труднощі оцінювали на основі інтраопераційних записів та відеозаписів операцій і класифікували за типом та ступенем складності. Результати оцінювали шляхом однофакторного і багатофакторного статистичного аналізу. Результати. Проведено статистичний аналіз факторів ризику труднощів доступу до черевної порожнини при гострому холециститі, розраховано відношення шансів та довірчі інтервали для факторів ризику з прогнозуванням їх ступеня, стратифікацію ризику за кількістю факторів ризику. Створена прогностична модель труднощів доступу до черевної порожнини, проведена порівняльна характеристика факторів ризику для різних вікових груп. Розраховано відношення шансів ризику інтраопераційних ускладнень під час видалення жовчного міхура. Висновки. Ретельна передопераційна оцінка факторів ризику, таких як зменшений жовчний міхур, попередній гострий холецистит, товщина стінки > 3мм, множинні конкременти та ожиріння. Це дозволяє хірургу планувати операцію з урахуванням потенційних труднощів та вживати заходів для мінімізації ризику ускладнень.

  • Open Access

    ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА У ХВОРИХ З ОБТУРАЦІЙНОЮ ЖОВТЯНИЦЕЮ ДОБРОЯКІСНОГО ГЕНЕЗУ

    by О. Дзюбановський

    Актуальність. Холедохолітіаз ускладненням якого є обтураційна жовтяниця є актуальною проблемою біліарної хірургії, що супроводжується рівнем летальності від 7 до 20 % [1-3].

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ СИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХІРУРГІЇ

    by І. Я. Дзюбановський, А. М. Продан, М. Ю. Кріцак, О. І. Дзюбановський

    Анотація. На сьогодні у світі близько 90 % операційних втручань виконується з лапароскопічного доступу. Постійно зростаюче впровадження цієї технології в Україні поставило проблему організованої підготовки лікарів-інтернів та курсантів основ лапароскопічної хірургії. На кафедрі хірургії ФПО розпрацьована модель симуляційного навчання, що складається з вивчення техніки базових лапароскопічних маніпуляцій та їх засвоєння під час виконання різних етапів операцій на експериментальних тваринах. У 85 % лікарів-інтернів позитивно оцінили симуляційне навчання, як передумову до включення в операційні бригади для асистенції в умовах базового хірургічного відділу.


  • Open Access

    ВПЛИВ ДЕКОМПРЕСІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ НА ДИНАМІКУ ПРОЦЕСІВ ЖОВЧОУТВОРЕННЯ І ЖОВЧОВИДІЛЕННЯ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХОЛЕСТАЗУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ

    by О. І. Dzyubanovskyi, А. А. Gudyma

    Мета. Дослідити вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на жовчоутворювальну і жовчовидільну функції печінки після експериментального холестазу різної тривалості. Матеріали і методи. В експерименті на нелінійних білих щурах моделювали обтураційну жовтяницю і вивчали показники жовчоутворення і жовчовиділення. Результати. Після холестазу протягом 3 діб і реканалізації спільної жовчної протоки (СЖП) відновлення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки відзначали через 5 діб; після 7 діб холестазу – через 7 діб; після 14 діб холестазу - пригнічення функціонального стану печінки в усі строки після реканалізації СЖП з тимчасовим покращенням через 9 діб. Обговорення. Реканалізація СЖП супроводжується зменшенням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот і холестеролу, збільшенням літогенних властивостей жовчі та уповільненням її відтоку. Динаміка та інтенсивність виявлених порушень залежать від тривалості обтурації, максимальні – після 14 діб холестазу. Висновок. Інтенсивність порушення функціонального стану печінки залежить від тривалості холестазу і прогресує від 3-ї до 14-ї доби холестазу.