VPValeriia Ponomarenko

Valeriia Ponomarenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Valeriia Ponomarenko has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА БОРОШНЯНОГО ЗБИВНОГО НАПІВФАБРИКАТУ З ВИКОРИСТАННЯМ БОРОШНА ЗЕЛЕНОЇ ГРЕЧКИ ТА АКВАФАБИ

    by В. І. Пономаренко, О. Ю. Кошель, О. А. Воронін

    У статті розглянуто перспективи застосування аквафаби та борошна зеленої гречки у виробництві бісквітних напівфабрикатів як сучасної альтернативи традиційній сировині. Актуальність роботи зумовлена необхідністю розширення асортименту кондитерських виробів з мінімальним вмістом тваринних алергенів та підвищеною біологічною цінністю. Метою даного дослідження є визначення комплексного впливу рослинного піноутворювача та нетрадиційної борошняної сировини на якісні показники бісквітного напівфабрикату. У межах роботи було розроблено нову рецептуру бісквіта, яка передбачає повну заміну яєчного білка на аквафабу та часткову заміну пшеничного борошна на борошно зеленої гречки у співвідношенні 1:1. Науково обґрунтовано доцільність вибіру компонентів: аквафаба виступає ефективним замінником альбуміну завдяки своїм високим піноутворювальним властивостям, а борошно зеленої гречки суттєво підвищує біологічну цінність виробу. На відміну від традиційного пшеничного борошна, гречане борошно містить значно більшу кількість незамінних амінокислот, мінеральних речовин (магнію, заліза, фосфору) та вітамінів групи В. Визначено органолептичні показники випеченого напівфабрикату за такими показниками, як смак, запах, колір, стан м’якушки та характер пористості. Отримані результати свідчать про високу доцільність використання комбінації аквафаби та борошна зеленої гречки для виготовлення бісквітних напівфабрикатів. Встановлено, що готові вироби мають відмінні якісні показники: вони зберігають необхідну пишність, мають ніжну дрібнопористу структуру та приємний природний колір із легким горіховим відтінком. Розроблена технологія є перспективною для впровадження у виробничий процес підприємств харчової промисловості з метою створення інноваційних продуктів дієтичного та профілактичного спрямування.

  • Open Access

    ВПЛИВ НАТУРАЛЬНИХ БАРВНИКІВ НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ

    by В. І. Пономаренко, О. Ю. Кошель

    У роботі досліджено вплив натурального барвника, отриманого з вичавок смородини, на фізико-хімічні властивості бісквітних напівфабрикатів. Метою дослідження було визначення змін активної та титрованої кислотності, а також масової частки вологи залежно від кількості внесення барвника (0–30 %).Установлено, що підвищення дози барвника зумовлює поступове зниження показника pH з 5,8 до 5,4 та збільшення титрованої кислотності з 0,25 % до 0,35 %, що свідчить про надходження органічних кислот із рослинної сировини. Масова частка вологи підвищувалася від 33,5 % до 39,4 % завдяки високій гідрофільності пектинових речовин і харчових волокон. Наукова новизна роботи полягає у встановленні закономірностей впливу вторинної рослинної сировини – смородинових вичавок – на кислотно-вологісний баланс бісквітних систем. Практична цінність полягає у можливості використання такого барвника як безпечного натурального компонента, що покращує не тільки колір, а й фізико-хімічні показники, сприяючи розвитку екологічно орієнтованих технологій у харчовій промисловості.

  • Open Access

    Assessment of the content of flavonoids in green buckwheat flour

    by Olha Sereda, Yevheniia Demydova, Olena Koshel, Valeriia Ponomarenko, Oleksandr Voronin, Inha Kuznietsova, Liudmyla Zaichuk

    The object of research is green buckwheat flour (GBF) from various brands, including Ecorod, Ecoorganic, Ms. Tally, Ecosmak, and Ahimsa, which is considered a promising raw material for functional food production. One of the main challenges in studying GBF is the insufficient amount of data on the quantitative content of individual flavonoid compounds, particularly quercetin and rutin, as well as the lack of systematic comparison of these indicators between different manufacturers. This limits the possibilities for the targeted use of GBF as a source of biologically active substances for the development of products with enhanced antioxidant activity. The study applied absorption spectrophotometry based on the formation of chelate complexes with aluminum chloride (AlCl₃), which allowed the determination of total flavonoid content and subsequent calculation of quercetin and rutin equivalents. This approach enables a quantitative assessment of the bioactive potential of the raw materials under study and reveals variability depending on the brand. The obtained results indicate a significant concentration of flavonoids in GBF: quercetin content ranged from 0.8 to 2.6 mg/100 g dry matter (DM), and rutin content ranged from 1.62 to 5.25 mg/100 g DM. This can be explained by the fact that green buckwheat, unlike heat-treated grain, preserves natural enzyme activity and its phytochemical complex, with flavonoids playing a leading role. The applied approach provides a more reasonable evaluation of the functional value of green buckwheat grain and flour, which is of direct practical importance for the food industry. The results confirm the potential of GBF as a gluten-free ingredient for functional food products aimed at reducing oxidative stress and preventing chronic non-communicable diseases.


  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ БАРВНИКІВ У КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ

    by О. Ю. Кошель, В. І. Пономаренко

    У статті розглянуто доцільність використання натурального барвника, отриманого з вичавок чорної смородини у виробництві бісквітних напівфабрикатів. Актуальність теми зумовлена потребою у створенні безпечних, натуральних та функціональних харчових продуктів із високими органолептичними та поживними характеристиками. Метою дослідження є визначення впливу барвника з вичавок чорної смородини на якісні показники бісквіту, зокрема органолептичні властивості, харчову цінність, а також на мікро- і макроелементний склад бісквітної продукції. У дослідженні проаналізовано сучасні тенденції використання натуральних барвників у харчовій промисловості, особливо в кондитерській, де для споживача важливі візуальні характеристики. Натуральні барвники здатні не тільки покращити зовнішній вигляд, але і відіграють функціональну роль завдяки наявності біологічно активних речовин. Також у даній роботі розроблено чотири нові рецептури бісквітного напівфабрикату з різним вмістом натурального барвника (0, 10, 20 та 30 %) та проведено пробне випікання. органолептична оцінка зразків здійснювалася відповідно до вимог ДСТУ 4803:2013. Результати показали, що зі збільшенням вмісту барвника покращується колір, аромат і смак бісквітів, при цьому оптимальним виявився зразок з 20 % барвника який забезпечує найкращий баланс між зовнішнім виглядом, смаковими характеристиками та поживною цінністю. Додавання барвника сприяло зниженню енергетичної цінності виробу на 12,4 % супроводжувалося збагаченням мінерального складу – зокрема, калієм, магнієм, залізом та марганцем. Отримані результати підтверджують ефективність використання барвника з вичавок чорної смородини як перспективного інгредієнта у складі борошняних кондитерських виробів, який дозволяє не лише покращити зовнішній вигляд і смак виробу, а й підвищити його біологічну цінність.

  • ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ БІСКВІТУ З ВИКОРИСТАННЯМ БОРОШНА ЗЕЛЕНОЇ ГРЕЧКИ

    by О. Ю. Кошель, В. І. Пономаренко

    У статті розглянуто перспективи застосування борошна зеленої гречки у виробництві бісквітних напівфабрикатів як альтернативи традиційному пшеничному борошну. Метою дослідження є визначення впливу борошна зеленої гречки на якісні показники бісквіту. Було розроблено нову рецептуру бісквітного напівфабрикату з повною заміною пшеничного борошна на борошно зеленої гречки. Створено технологічну схему виробництва бісквітних напівфабрикатів із борошна зеленої гречки. Визначено органолептичні показники випеченого напівфабрикату. Отримані результати свідчать про доцільність використання борошна зеленої гречки для виготовлення бісквітних напівфабрикатів, оскільки випечені напівфабрикати мають гарні органолептичні показники, зберігають пишність і мають природний колір, що робить їх привабливими для споживачів.

  • Open Access

    ЗАСТОСУВАННЯ БОРОШНА КІНОА В ТЕХНОЛОГІЇ ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА

    by Наталія Вікторівна Болгова, Валерія Ігорівна Соловей, V. І. Solovei

    У статті розглянута перспектива використання високобілкових рослинних добавок в хлібопекарській промисловості на прикладі використання борошна кіноа. Аналіз досліджень даної проблематики дозволяє стверджувати, що кіноа є надзвичайно багатообіцяючою високобілковою добавкою, однак слід підібрати відсоток її внесення та технологію підготовки перед внесенням, яка дозволить зберегти біологічну цінність, забезпечить оптимальні органолептичні властивості готового продукту. Метою дослідження є обґрунтування рецептури хліба пшеничного з додаванням регіонального кіноа сорту Квартет. Об’єктом дослідження є технологія виробництва хліба пшеничного опарним способом. Пропонується додавання борошна кіноа в рецептуру хлібопекарських виробів, шляхом заміни частини пшеничного борошна на борошно кіноа. Розроблено рецептури 3 зразків із заміною 5, 10 та 15% пшеничного борошна на борошно кіноа. Для приготування хліба використовувалося насіння кіноа сорту Квартет, пристосоване до наших кліматичних умов, яке було селекціоновано і вирощене в Сумському НАУ. Проведено дослідження та аналіз органолептичних та фізико-хімічних показників виробів. За результатами органолептичної оцінки можна зробити висновок, що оптимальною кількістю заміни пшеничного борошна на борошно кіноа є 10%. Отриманий продукт не лише відповідає вимогам нормативної документації, але і набуває нових, характерних внесеній добавці, смако-ароматичних характеристик. Слід зазначити, що заміна пшеничного борошна на борошно кіноа позитивно вплинула на пористість хліба, збільшивши показник на 6%. Отже, за фізико-хімічними показниками другий зразок не перевищував допустимі норми та був кращим контролю. Висновки. Встановлено, що внесення в тісто високобілкових добавок замість частини пшеничного борошна сприяє інтенсифікації процесу бродіння і зміни структурно-механічних властивостей тіста: збільшення водопоглинальної здатності, швидкості утворення тіста, зменшення його розпливчасті. Оптимальна кількість заміни борошна складає 10%. Визначено, що внесення такої кількості борошна кіноа в рецептуру сприяє як покращенню органолептичних та фізико-хімічних показників. Обґрунтовано доцільність використання борошно кіноа в хлібопекарській промисловості для збільшення частки нової продукції.