OFOleksii Fesenko

Oleksii Fesenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Oleksii Fesenko has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Аналіз системи ситуаційної обізнаності delta у контексті підтримки прийняття рішень

    by О. Д. Фесенко, А. А. Усик, Р. О. Бєляков

    У статті представлено результати системного аналізу недоліків національної військової системи ситуаційної обізнаності DELTA у контексті підтримки прийняття рішень командирами тактичної, оперативно-тактичної та оперативної ланок управління. Розглянуто узагальнену архітектуру екосистеми DELTA, функціональне призначення її ключових складових Monitor, Vezha, Mission Control, Target Hub, Element та UA Drone ID, а також статистичні показники функціонування системи за відкритими даними Міністерства оборони України. На основі циклу OODA встановлено, що наявні модулі забезпечують високий рівень автоматизації фаз спостереження та орієнтації, тоді як фаза вироблення рішення підтримується лише опосередковано. Запропоновано багаторівневу модель контуру управління «дані – ситуаційна обізнаність – аналітична обробка – формування варіантів рішень –управляючий вплив», яка дає змогу локалізувати функціональні розриви між рівнями архітектури. Систематизовано недоліки DELTA за шістьма групами: інформаційні, архітектурні, нормативні, інтероперабельні, кібербезпекові та ергономічні. Встановлено, що фаза вироблення та узгодження рішення може займати до 52 % загальної тривалості циклу управління, що зумовлено відсутністю формалізованих моделей генерації, прогнозування, багатокритеріального оцінювання та ранжування варіантів дій. Сформульовано математичну постановку задачі синтезу рівня інтелектуальної підтримки прийняття рішень із визначенням вхідних даних, цільової функції, обмежень і допущень. Визначено концептуальні варіанти усунення виявлених розривів на основі продукційно-онтологічного, нейромережевого та гібридного підходів із використанням алгоритмів класу ELM і адаптивної селекції експертів. Результати дослідження створюють підґрунтя для подальшої інтелектуалізації DELTA зі збереженням визначальної ролі командира

  • Adaptive Hyperspectral Image Classification Using a CNN-MAOELM Hybrid Architecture

    by Oleksii Fesenko, Robert Bieliakov, Hryhorii Radzivilov, Andrii Bernatskyi, Dmytro Koltovskov

  • Open Access

    КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНОЮ МЕРЕЖЕЮ MANET І FANET КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

    by Р. О. Бєляков, О. Д. Фесенко

    У даній роботі детально розглянуто особливості забезпечення принципів управління сучасними мобільними комунікаційними мережами спеціального призначення класу MANET-FANET. Було проаналізовано ряд наукових праць що розкривають суть функціонування інтелектуальних систем управління. Було підкреслено, що основний інтерес дослідження процесу управління наземними мережами викликано рядом протиріч та проблем інтеграції повітряних комунікаційних мереж та ресурсними обмеженнями під час функціонування наземних мобільних комунікаційних мереж в умовах апріорної невизначеності – динамічної топології, тобто в умовах, коли фізичні носії комунікаційного обладнання рухаються із змінною швидкістю обумовленою змінами рельєфу місцевості та наявністю перешкод, різних технічних характеристик мобільних користувачів, моделями шумових характеристик та завад різного роду. Автори акцентують увагу, що існуючий науково-методологічний апарат не дозволяє описати процес міжрівневої взаємодії наземної та повітряної компоненти сучасних мобільних комунікаційних мереж для управління в реальному часі. Наукова новизна запропонованої моделі обумовлена використанням математичних співвідношень алгоритму машинного навчання, що враховує фізичні властивості середовища функціонування комунікаційних вузлів завдяки нейронним мережам кожної з цільових функцій, які є основою для отримання бази знань починаючи з етапу планування. В статті підкреслюється, що отримання бази статистичних даних на етапі планування з використанням набору адекватних моделей функціонування наземно-повітряною комунікаційною мережею (НПМ), дозволить виявити закономірності поведінкових моделей вузлових елементів для досягнення визначених користувальницьких або мережевих цільових функцій. Що забезпечить виграш у часі пошуку оптимального рішення управління НПМ.


  • Open Access

    МОДЕЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НАЗЕМНОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ КЛАСУ MANET

    by Роберт Бєляков, Олексій Фесенко

    Стаття присвячена розробці моделі інтелектуального управління ресурсами наземної комунікаційної мережі класу MANET. Управління мережами MANET є складним завданням через їхню динамічну природу, високу мобільність вузлів, обмежені ресурси: енергію батареї, технічні характеристики комунікаційних засобів, протоколи різних рівнів моделі OSI, та потребу реалізації функцій управління на вузловому і мережевому рівні в умовах відсутності централізованого контролю. Наукова новизна розробленої математичної моделі полягає у впровадженні алгоритмів машинного навчання з підкріпленням для управління процесом формування управляючих рішень на мережевому рівні, та сукупності нейромереж для забезпечення вимог щодо якості інформаційного обміну на вузловому рівні (реалізація користувальницьких цілей). Процес навчання нейромереж включає використання нової моделі мобільності, що враховує фізичні параметри вузлів мережі, а в сукупності із метриками радіозв’язності та метриками маршрутизації відповідно до вибраного протоколу забезпечується адаптація до змін у мережі в реальному часі. Крім того, використання роботизованих платформ – мобільних базових станцій може підвищити гнучкість та адаптивність мережі. Використання дворівневої інтелектуальної системи управління дозволяє розділити процес на два етапи. На першому – пропонується застосовувати ейромережі для оптимізації окремих цільових функцій на вузловому рівні. На другому - використання алгоритму Q-навчання з підкріпленням для адаптації до змін у середовищі з використанням прогнозу винагороди за максимальний виграш у реалізації цільових функцій управління, за рахунок представлення процесу управління ресурсом як Марківський процес. Використання такого підходу може забезпечити ефективне управління мережею, адаптуючись до змін у середовищі та враховуючи різні цільові функції.


  • Open Access

    ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОТОКОЛІВ МАРШРУТИЗАЦІЇ OLSR, AODV, DSDV, MAODV СПЕЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ КЛАСУ MANET

    by Р. О. Бєляков, О. Д. Фесенко

    У даній роботі детально розглянуто особливості функціонування мобільних комунікаційних мереж спеціального призначення класу MANET. Було проаналізовано ряд наукових праць що розкривають суть функціонування протоколів маршрутизації трьох основних класів – активних, реактивних та гібридних. Було підкреслено, що основний інтерес дослідження процесу управління маршрутизацією викликано ресурсними обмеженнями під час функціонування мобільних комунікаційних мереж в умовах динамічної топології, тобто в умовах, коли фізичні носії комунікаційного обладнання рухаються із змінною швидкістю обумовленою змінами рельєфу місцевості та наявністю перешкод. Автори акцентують увагу, що наукова новизна дослідження обумовлена використанням моделі мобільності, що враховує фізичні властивості комунікаційних вузлів, яка є основою для отримання метрик мобільності (переміщення). В статті проаналізовано чотири протоколи маршрутизації, описано процеси побудови та підтримання маршрутів передачі даних. Визначено, що кожен із протоколів (OLSR, AODV, DSDV, MAODV) мають як переваги так і недоліки, тому було визначено дослідити ці протоколи у плані продуктивності, шляхом оцінки метрик маршрутизації. Імітаційне моделювання проводилось із використанням мов програмування Phyton у інтерактивному середовищі GoogleColab. Час моделювання – 40 хвилин, час ініціалізації параметрів мережі – 50 секунд, кількість мобільних вузлів – 85. Під час імітаційного моделювання не розглядались процеси резервування за рахунок покращених характеристик мобільних базових станцій. В результаті моделювання встановлено, що протоколи маршрутизації MAODV та OLSR показують кращу адаптивну здатність функціювання в умовах високої динаміки (зміни швидкості вузлів мережі) відносно інших розглянутих протоколів (AODV, DSDV) з точки зору ключових метрик (пропускна здатність, затримка, Jitter та процес розряду батареї). Виявлена статистична кореляція між затримкою, Jitter та пропускною здатністю, що може бути використано для подальшої оптимізації алгоритмів маршрутизації. Також під час моделювання було отримано оцінку енергоефективності вузлів, показано, що протоколи MAODV та OLSR мають менший відсоток розряду батареї в порівнянні з іншими протоколами, що є критично важливим для мобільних мереж, де енергозабезпечення є обмеженим.


  • Open Access

    FANET management process simulation at the deployment and operation stage

    by Robert Bieliakov, Oleksii Fesenko

    The object of the study is the process of managing the air network of air communication platforms of the FANET class (Flying Ad-Hoc Network), which is a component of the ground-air communication network, and which is performed on rotary unmanned aerial vehicles (UAVs) of the mini class, at the stage of deployment and operational management. The scientific research is aimed at the managing process formalization of aerial communication platforms of the air communication network in the implementation of two classes of management tasks – the class of traffic management tasks and the class of communication tasks. The analysis of this subject area showed that the management tasks at the stage of deployment and operational management of the air subnet are a multi-parameter optimization task and require the formation of control solutions at the OSI physical, channel and network levels, open systems interaction model. Tasks related to the adaptive management of radio coverage in zones (geographic areas of the area), including the clustering of terrestrial subscribers (communication nodes), were not considered, and relate to processes at the transport and application levels. At the same time, the article shows the mathematical apparatus of the approach to the compensation of the deviations of the trajectory of an unmanned aerial vehicle (UAV) in the conditions of a directional obstacle, which will allow the formation of control solutions for adaptive control, directional patterns at the output of the transmission path. Such compensation is carried out using methods of algorithmic exchange of probes (messages) between the mobile base station and communication platforms with a certain periodicity – solutions at the channel and network levels, as well as the use of Multi User MIMO technologies. This technology allows for information exchange with several client devices at the same time, and not sequentially, sending probes to several spacecraft on one channel, using several transmitting and receiving antennas, and the calculation of channel coefficients allows to estimate the azimuthal angle of deviation and the angle of elevation.


  • Open Access

    Модель мобільності наземної комунікаційної мережі спеціального призначення

    by R. Bieliakov, O. Fesenko

    Проведено аналіз існуючих моделей мобільності вузлів наземних комунікаційних мереж типу Ad-Hoc. У статті показано, що застосування існуючих моделей мобільності для опису наземної радіомережі спеціального призначення не враховує особливості функціонування в різних географічних районах із певними особливостями рельєфу. Встановлено, що перешкоди на місцевості, непрохідні, заміновані райони, інші особливості поля бою можуть впливати на фізичну швидкість та напрям руху наземних комунікаційних вузлів, а в результаті прогнозування – оцінку метрик маршрутизації (відстаней до сусідніх вузлів, географічних координат тощо). Для врахування фізичної швидкості пропонується застосовувати розроблений коефіцієнт маневреності, а для визначення зон функціонування – ранги мобільних користувачів. Управління положенням мобільних базових станцій пропонується здійснювати у відповідності до цільових функцій управління наземною комунікаційною мережею в автоматичному режимі за децентралізованим принципом. Застосування розробленої моделі прогнозовано зменшить обсяг службової інформації про стан мережі та дозволить підвищити ефективність інформаційного обміну