YMYevgen I. Mayboroda

Yevgen I. Mayboroda

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Yevgen I. Mayboroda has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • On the internal ordering of technogenical accumulations of the «Pivnichnyi» quarry of c. Kryviy Rih

    by Liubov S. Osmachko, Dmytro V. Charnyi, Valentyn G. Verkhovtsev, Yevgen I. Mayboroda

    The research was carried out within the «Pivnichnyi» iron ore quarry in the city of Kryvyi Rih with the aim of the comprehensive and effective further use of the technologically transformed areas of the subsoil and the Earth’s surface of Kryvbas. The fixation of bedding elements in relatively undisturbed blocks of quartzites and shales of the Saksagan suite and technogenic accumulations was carried out. In relatively undisturbed blocks of quartzite, such elements for banding, schistosity, linearity of mineral aggregates, axes of folded forms, striation, furrows, etc., were measured. Among technogenic accumulations (scree slope, embankments and filled artificial cavities), according to the degree of structuring, unstructured and structured accumulations to varying degrees were observed. Layering, mechanical schistosity and linearity were fixed within them. Layering, mechanical schistosity and linearity are fixed within them. The emergence of newly formed planes of technogenic accumulations, in almost 70% of cases, took place with the inheritance of the structural anisotropy existing in the surviving blocks with the creation of its own stratification. Therefore, the man-made geological formation under study consisting of relatively undisturbed blocks of bedrock and man-made accumulations, is a system: «surviving block–technogenic accumulations», which developed and formed as a whole object, mutually coordinated, over years–decades in surface conditions. The formation of the system of blocks of the «Pivnichnyi» quarry (both the actual surviving blocks and the planes of structuring of loose accumulations) occurred due to displacement relative to the vertical and horizontal axes. The transformation of technogenic accumulations, their «completion»/structuring, as a result of which the integrity of disturbed and missing areas of the geological volume is restored, are constructive phenomena. They are practically a natural laboratory of processes of formation of structural and textural elements in loose accumulations. Their tracking in time would make it possible to actually observe the processes of self-creation/reproduction of modern technogenic-natural objects. The ranking of structural neo formations in technogenic accumulations can be used as one of the criteria for assessing the assimilation potential of these accumulations and their suitability for economic reclamation.


  • Open Access

    Про структуризацію техногенних нагромаджень залізорудного кар’єру “Північний” (м. Кривий Ріг)

    by L. S. Osmachko, V. G. Verkhovtsev, Ye. I. Mayboroda, Є. І. Майборода

    Дослідження проведено в межах залізорудного кар’єру “Північний” (м. Кривий Ріг) з метою в подальшому комплексного й ефективного використання техногенно перетворених ділянок надр і земної поверхні Кривбасу. Наведено короткий огляд досягнень попередніх дослідників. Застосовано загальноприйняті методи досліджень. Виконано фіксацію елементів залягання у відносно непорушених невеликих за розмірами блоках (далі – блоках або “блочках”) кварцитів і сланців саксаганської світи (ціликах) та в блочках розмежування ціликів – техногенних нагромадженнях. У відносно непорушених блочках кварцитів замірялися такі елементи для смугастості, сланцюватості, лінійності за мінеральними агрегатами, осями складчастих форм, штрихами, борознами тощо. Серед техногенних нагромаджень (осипів, насипів і заповнених штучних порожнин) за ступенем структуризації спостережено неструктуровані та різною мірою структуровані. В межах останніх зафіксовано шаруватість, механічну сланцюватість та лінійність.Становлення системи блочків кар’єру “Північний” відбувалося у супроводі зміщень по вертикальній і горизонтальній осях. При цьому площинні структури, що загалом падають на захід, розосереджені набагато інтенсивніше структур східного падіння.Виникнення новоутворених площин техногенних нагромаджень відбулося з успадкуванням існуючої в ціликах структурної анізотропії зі створенням власної стратифікації. Отже, досліджувана система “блочки ціликів – техногенні нагромадження” розвивалася і формувалися як цілісний об’єкт, взаємоузгоджено, роки – десятиліття в поверхневих умовах.Перетворення техногенних нагромаджень, їх “добудова”/структуризація, внаслідок яких відновлюється цілісність порушених і зниклих ділянок геологічного об’єму, є конструктивними явищами. Вони практично є природною лабораторією процесів формування структурно-текстурних елементів у сипких нагромадженнях. Їх відстеження в часі дало б змогу фактично спостерігати процеси самостворення/відтворення сучасних техногенно-природних об’єктів.Ранжування структурних новоутворень в техногенних нагромадженнях може бути застосовано як один з критеріїв оцінки асиміляційного потенціалу цих нагромаджень та сприятливості для господарського освоєння.

  • Open Access

    Про структуризацію техногенних утворень в межах кар’єру “Південний” (м. Кривий Ріг)

    by L. S. Osmachko, V. G. Verkhovtsev, Ye. I. Mayboroda

    Дослідження проведені в межах залізорудного кар’єру “Південний” (м. Кривий Ріг) з метою в подальшому комплексного й ефективного використання техногенно перетворених ділянок надр і земної поверхні Кривбасу. Наведено короткий огляд досягнень попередніх дослідників. Застосовано загальноприйняті методи досліджень. Виконано фіксацію елементів залягання у відносно непорушених невеликих за розмірами блоках (далі – блоках або блочках) кварцитів і сланців саксаганської світи (ціликах) та в блочках розмежування ціликів – техногенних нагромадженнях. У відносно непорушених блочках кварцитів замірялися такі елементи для смугастості, сланцюватості, лінійності за мінеральними агрегатами, осями складчастих форм, штрихами, борознами тощо. Серед техногенних нагромаджень (осипів, насипів і заповнених штучних порожнин) за ступенем структуризації спостережено неструктуровані та різною мірою структуровані. В межах останніх зафіксовано шаруватість, механічну сланцюватість та лінійність. Фактичний матеріал про розміщення структурних елементів опрацьовано за допомогою програми StereoNett 2.46, а також зроблено розрахунки зміщень блочків досліджуваних утворень.З’ясовано, що становлення системи блочків кар’єру “Південний” відбувалося в умовах їх обертання як по вертикальній, так і по горизонтальній осях.Виникнення новоутворених площин техногенних нагромаджень відбулося з успадкуванням існуючої в ціликах структурної анізотропії зі створенням власної стратифікації. Отже, досліджувана система “блочки ціликів – техногенні нагромадження” розвивалася і формувалася як цілісний об’єкт взаємоузгоджено роками – десятиліттями в поверхневих умовах.Перетворення техногенних нагромаджень, їх “добудова”/структуризація, внаслідок яких відновлюється цілісність порушених і зниклих ділянок геологічного об’єму, є конструктивними явищами. Вони практично є природною лабораторією процесів формування структурно-текстурних елементів у сипких нагромадженнях. Їх відстеження в часі дало б змогу фактично спостерігати процеси самостворення/відтворення сучасних техногенно-природних об’єктів.Ранжування структурних новоутворень та їх еколого-техногенної стійкості в техногенних нагромадженнях може бути застосовано як один з критеріїв оцінки асиміляційного потенціалу цих нагромаджень та сприятливості для господарського освоєння.


  • Open Access

    Оцінка геологічних ризиків при освоєнні вітчизняних родовищ карбонатних порід

    by Ye. I. Mayboroda, O. O. Zubal

    This paper offers an overview of methods for assessing geological risks in the development of domestic deposits of carbonate rocks and an example of calculation for one of the deposits of the Kherson region. Conducting geological exploration at each stage of deposit development is accompanied by certain risks, which by their characteristics belong to geological and investment risks, which together make up the group of risks of the mining business. The purpose of determining geological and economic risks when carrying out geological exploration works is to take into account those negative characteristics of the subsoil area, which can objectively reduce the quantity or affect the quality of the mineral. The listed methods of taking risks into account are possible for use at the final stages of geological and economic assessment during detailed exploration of deposits. Geological risk is defined as the probability of not confirming the quantitative and qualitative characteristics of the deposit's reserves. The degree of uncertainty is quantified through the coefficient of variation of resources. For relatively well-studied objects, it is small – 0-0.2, for medium-studied ones – 0.1-0.4, for poorly studied ones – from 0.3 to 1 and more. Intervals of values overlap because they depend on the complexity of the geological structure of the object. According to the results of calculations, the assessed area has low risks of quality loss, which is ensured by the even distribution of the useful component. Fluctuations in the contents of SiO₂ and MgCO₃ can have negative consequences, because for this deposit the increased amounts of mass for SiO₂ + Al₂O₃ if we evaluate the raw material as flux. By lithological varieties, the greatest risks of non-confirmation of quality were recorded for oolite limestones and pelitomorphic shell limestones.

  • Open Access

    Оцінка якості карбонатної сировини та параметри кондицій для підрахунку запасів вітчизняних родовищ

    by Ye. I. Mayboroda, M. M. Kurylo, Є. І. Майборода

    Визначені головні промислові типи, напрями використання та ступінь забезпеченості запасами карбонатної сировини вітчизняної промисловості, серед яких найбільш дефіцитними є флюсова сировина та сировина для цементної і цукрової галузей промисловості. Доступні запаси не забезпечують достатній термін експлуатації і роботи промислових підприємств більше ніж на 10–15 років. З урахуванням необхідного часу, який становить щонайменше 3–5 років, для розвідки і підготовки родовищ карбонатних порід найбільш ефективним шляхом забезпечення запасами є перегляд об’єктів, які розробляються сьогодні в інших сферах використання (крім металургійної сировини і цукрової промисловості) для виділення частини запасів, які можуть бути придатними для цих дефіцитних напрямів. Проведено аналіз і систематизацію параметрів кондицій для підрахунку запасів різних видів карбонатних порід відповідно до їх промислових типів і вимог геолого-економічної оцінки. Базовими параметрами для підрахунку запасів є відповідність якості напряму використання, глибина підрахунку запасів, мінімальна потужність корисної копалини від 2 м, а також граничний коефіцієнт розкриву в межах 12–13 м3/т, який визначає максимальну глибину розробки відкритим способом.Визначені параметри кондицій якості: масова частка Ca + MgO на рівні 50,5–53,5 %; масова частка MgO – більше ніж 3,5–10 %; масова частка SiO₂ – не більше ніж 1,5–3 %; масова частка сірки – не більше ніж 0,06–0,15 %; масова частка фосфору – не більше ніж 0,01–0,06%; серед показників фізико-механічних властивостей (міцність на стискання) – на менше ніж 30–50 МПа. Такий напрям переоцінки є ефективним шляхом приросту розвіданих запасів карбонатної сировини, який не вимагає так багато часу та інвестицій, як розвідка і підготовка до промислового освоєння нових родовищ.