Anzhela Posokhova
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Anzhela Posokhova has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Maryana Kashchuk
Lviv State University of Internal Affairs
2 shared publications A. S. Marmuliak
Львівський державний університет безпеки життєдіяльност
1 shared publication- Liubov Kuzo
Львівський державний університет безпеки життєдіяльност
1 shared publication - Oksana Fedyshyn
Lviv State University of Internal Affairs
1 shared publication - Oksana Pylypets1 shared publication
- Олександр Володимирович Турчак
доктор юридичних наук, професор, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 26 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific Notes of Lviv State University of Life Safety. Pedagogy and Psychology
- No. 2(8),p. 138-143
ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОНОМНОГО ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗДОБУВАЧАМИ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне розкриття лінгводидактичних методів організації автономного вивчення професійної іноземної мови (ESP) здобувачами технічних спеціальностей в умовах інтенсивної цифровізації вищої освіти; визначення складників електронного лінгвосередовища; деталізування процесу самостійної діяльності та окреслення нової ролі викладача як цифрового фасилітатора у процесі вивчення професійної іноземної мови (ESP) здобувачами технічних спеціальностей в умовах цифровізації системи вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між потребою ринку праці у фахівцях із високим рівнем іншомовної комунікативної компетентності та тенденцією до скорочення аудиторних годин у ЗВО. Для роботи авторами використано комплекс методів, що охоплює аналіз лінгводидактичної літератури, проєктування курсів у LMS Moodle з інтеграцією цифрових технологій, а також упровадження цифрового мовного портфоліо для педагогічного моніторингу. Емпіричний аспект передбачає апробацію розроблених методів самостійної роботи студентів в умовах цифровізації вищого навчального закладу. Отримані основні результати авторського колективу доводять: сучасна технічна освіта вимагає перенесення акценту на автономне навчання, яке трансформується у провідну стратегією опанування мови; визначають складники електронного лінгвосередовища, що інтегрує курси LMS (Learning Management System) Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment), мобільні технології для засвоєння термінології та автентичні мультимедійні ресурси. У роботі деталізовано принципи конструювання самостійної діяльності студентів, серед яких виокремлено професійну контекстуалізацію та інтерактивний самоконтроль. Особливу увагу приділено впровадженню такого інструменту, як цифрове мовне портфоліо, що забезпечує метакогнітивне керування навчальним процесом, стимулює саморефлексію та фіксує динаміку індивідуальних досягнень майбутніх фахівців. Визначено нові функції викладача іноземної мови, який в умовах цифрової трансформації переходить від ролі транслятора знань до позиції цифрового фасилітатора та координатора індивідуальної освітньої траєкторії. Науковою новизною дослідження колективу авторів є теоретичне обґрунтування методів автономного навчання ESP через структурування електронного лінгвосередовища та застосування інструментів метакогнітивного керування. Практичним значенням дослідження є розроблення конкретних лінгводидактичних методів, які дають змогу системно оптимізувати самостійну роботу здобувачів та сформувати стійкі навички самоосвіти.
- 26 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific Notes of Lviv State University of Life Safety. Pedagogy and Psychology
- No. 2(8),p. 138-143
Open AccessЛІНГВОДИДАКТИЧНІ МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОНОМНОГО ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗДОБУВАЧАМИ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне розкриття лінгводидактичних методів організації автономного вивчення професійної іноземної мови (ESP) здобувачами технічних спеціальностей в умовах інтенсивної цифровізації вищої освіти; визначення складників електронного лінгвосередовища; деталізування процесу самостійної діяльності та окреслення нової ролі викладача як цифрового фасилітатора у процесі вивчення професійної іноземної мови (ESP) здобувачами технічних спеціальностей в умовах цифровізації системи вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між потребою ринку праці у фахівцях із високим рівнем іншомовної комунікативної компетентності та тенденцією до скорочення аудиторних годин у ЗВО. Для роботи авторами використано комплекс методів, що охоплює аналіз лінгводидактичної літератури, проєктування курсів у LMS Moodle з інтеграцією цифрових технологій, а також упровадження цифрового мовного портфоліо для педагогічного моніторингу. Емпіричний аспект передбачає апробацію розроблених методів самостійної роботи студентів в умовах цифровізації вищого навчального закладу. Отримані основні результати авторського колективу доводять: сучасна технічна освіта вимагає перенесення акценту на автономне навчання, яке трансформується у провідну стратегією опанування мови; визначають складники електронного лінгвосередовища, що інтегрує курси LMS (Learning Management System) Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment), мобільні технології для засвоєння термінології та автентичні мультимедійні ресурси. У роботі деталізовано принципи конструювання самостійної діяльності студентів, серед яких виокремлено професійну контекстуалізацію та інтерактивний самоконтроль. Особливу увагу приділено впровадженню такого інструменту, як цифрове мовне портфоліо, що забезпечує метакогнітивне керування навчальним процесом, стимулює саморефлексію та фіксує динаміку індивідуальних досягнень майбутніх фахівців. Визначено нові функції викладача іноземної мови, який в умовах цифрової трансформації переходить від ролі транслятора знань до позиції цифрового фасилітатора та координатора індивідуальної освітньої траєкторії. Науковою новизною дослідження колективу авторів є теоретичне обґрунтування методів автономного навчання ESP через структурування електронного лінгвосередовища та застосування інструментів метакогнітивного керування. Практичним значенням дослідження є розроблення конкретних лінгводидактичних методів, які дають змогу системно оптимізувати самостійну роботу здобувачів та сформувати стійкі навички самоосвіти.
- 17 September 2026
- Published by Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University in Academic Notes. Series: Pedagogical Science
- Vol. 1 (224)
ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN TEACHING FRENCH: OPPORTUNITIES, ADVANTAGES AND CHALLENGES
This article examines the potential of using artificial intelligence (AI) technologies in teaching the French language in higher education institutions. In the context of the ongoing digital transformation of education, the integration of AI tools has become one of the key directions for enhancing the professional training of future specialists. The rapid development of generative artificial intelligence has significantly transformed approaches to organizing the educational process, developing instructional materials, fostering foreign language communicative competence, and personalizing learning. The study analyses contemporary digital platforms and AI-powered tools that can be employed in French language instruction, including ChatGPT, Gemini, Claude, DeepL, Linguee, TV5MONDE, and RFI Savoirs. It demonstrates that the integration of artificial intelligence technologies contributes to the development of reading, listening, speaking, and writing skills, enhances students’ motivation, provides immediate feedback, and creates opportunities for personalized learning. Particular attention is given to the methodological aspects of applying artificial intelligence in the training of future professionals, identifying both its advantages and potential challenges. The main benefits include the adaptation of learning content to students’ proficiency levels, the automation of routine teaching tasks, the creation of interactive educational materials, the promotion of autonomous learning, and the enhancement of academic mobility. At the same time, the study outlines challenges related to maintaining academic integrity, verifying the reliability of information, protecting personal data, and fostering students’ critical thinking skills. The article proposes an original model for integrating AI tools into the process of teaching French, combining traditional pedagogical approaches with modern digital solutions. It substantiates the need to improve teachers’ digital competence, develop methodological guidelines for the effective use of artificial intelligence, and update educational programes in accordance with the requirements of contemporary digital society. The findings of the study may be applied by higher education instructors in organizing French language instruction, designing educational components, and implementing innovative technologies in the professional training of future specialists.
- 17 September 2026
- Published by Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University in Academic Notes. Series: Pedagogical Science
- Vol. 1 (224)
ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN TEACHING FRENCH: OPPORTUNITIES, ADVANTAGES AND CHALLENGES
This article examines the potential of using artificial intelligence (AI) technologies in teaching the French language in higher education institutions. In the context of the ongoing digital transformation of education, the integration of AI tools has become one of the key directions for enhancing the professional training of future specialists. The rapid development of generative artificial intelligence has significantly transformed approaches to organizing the educational process, developing instructional materials, fostering foreign language communicative competence, and personalizing learning. The study analyses contemporary digital platforms and AI-powered tools that can be employed in French language instruction, including ChatGPT, Gemini, Claude, DeepL, Linguee, TV5MONDE, and RFI Savoirs. It demonstrates that the integration of artificial intelligence technologies contributes to the development of reading, listening, speaking, and writing skills, enhances students’ motivation, provides immediate feedback, and creates opportunities for personalized learning. Particular attention is given to the methodological aspects of applying artificial intelligence in the training of future professionals, identifying both its advantages and potential challenges. The main benefits include the adaptation of learning content to students’ proficiency levels, the automation of routine teaching tasks, the creation of interactive educational materials, the promotion of autonomous learning, and the enhancement of academic mobility. At the same time, the study outlines challenges related to maintaining academic integrity, verifying the reliability of information, protecting personal data, and fostering students’ critical thinking skills. The article proposes an original model for integrating AI tools into the process of teaching French, combining traditional pedagogical approaches with modern digital solutions. It substantiates the need to improve teachers’ digital competence, develop methodological guidelines for the effective use of artificial intelligence, and update educational programes in accordance with the requirements of contemporary digital society. The findings of the study may be applied by higher education instructors in organizing French language instruction, designing educational components, and implementing innovative technologies in the professional training of future specialists.
- 1 January 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (85) , 326-330
TYPES OF INTERACTIVE EXERCISES FOR IMPROVING ENGLISH COMMUNICATION SKILLS
- 1 January 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (85) , 326-330
TYPES OF INTERACTIVE EXERCISES FOR IMPROVING ENGLISH COMMUNICATION SKILLS
- Open Access
- 18 July 2023
- Published by Uzhhorod National University in Analytical and Comparative Jurisprudence
- No. 3,p. 432-436
Legal basis of the international military cooperation of the Armed Forces of Ukraine during the Russian-Ukrainian war (2014- 2023)
У статті проаналізовано правові засади міжнародного військового співробітництва Збройних Сил України в ході російсько-української війни. Його витоки сягають початку 2000-х рр. З початком російської агресії у 2014 році відкрився новий етап співробітництва з країнами-членами НАТО, котрий пов’язується з рішеннями Уельського, Варшавського та Брюссельського самітів. Міжнародне військове співробітництво з інституціями Європейського Союзу здійснювалося відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та пов’язаними з нею міжнародними нормативними актами. У 2014 році Збройні Сили України приєднались до Ініціативи взаємосумісності партнерів. Знаковим щодо розвитку такого співробітництва став Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» від 23 грудня 2014 р. Основною формою міжнародного співробітництва була участь Збройних Сил у міжнародних військових навчаннях. З цією метою щорічно приймалися нормативно-правові акти, що затверджували плани та участь у них. Активно розвивалася співпраця з оборонними відомствами Республіки Польща, країн Балтії, Великої Британії, Канади, Туреччини та ряду інших країн. Багатостороннє співробітництво здійснювалося в рамках Хартії про особливе партнерство, щорічного Робочого Плану співробітництва Збройних Сил України та Секретаріату Ради ЄС. Важливими програмними документами були Стратегія національної безпеки України (2015 р.) та Стратегія сталого розвитку «Україна-2020». Значним досягненням у розвитку відносин з НАТО стало надання Україні 12 червня 2020 р. статусу партнера з розширеними можливостями. Подальші міжнародні нормативні акти та внутрішнє законодавство розвивали підвалини військового співробітництва між Україною та країнами-членами НАТО і Європейського Союзу. Таким чином, слід констатувати, що Україною та її партнерами закладені дієві правові засади міжнародного військового співробітництва.
- 18 July 2023
- Published by Uzhhorod National University in Analytical and Comparative Jurisprudence
- No. 3,p. 432-436
Open AccessLegal basis of the international military cooperation of the Armed Forces of Ukraine during the Russian-Ukrainian war (2014- 2023)
У статті проаналізовано правові засади міжнародного військового співробітництва Збройних Сил України в ході російсько-української війни. Його витоки сягають початку 2000-х рр. З початком російської агресії у 2014 році відкрився новий етап співробітництва з країнами-членами НАТО, котрий пов’язується з рішеннями Уельського, Варшавського та Брюссельського самітів. Міжнародне військове співробітництво з інституціями Європейського Союзу здійснювалося відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та пов’язаними з нею міжнародними нормативними актами. У 2014 році Збройні Сили України приєднались до Ініціативи взаємосумісності партнерів. Знаковим щодо розвитку такого співробітництва став Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» від 23 грудня 2014 р. Основною формою міжнародного співробітництва була участь Збройних Сил у міжнародних військових навчаннях. З цією метою щорічно приймалися нормативно-правові акти, що затверджували плани та участь у них. Активно розвивалася співпраця з оборонними відомствами Республіки Польща, країн Балтії, Великої Британії, Канади, Туреччини та ряду інших країн. Багатостороннє співробітництво здійснювалося в рамках Хартії про особливе партнерство, щорічного Робочого Плану співробітництва Збройних Сил України та Секретаріату Ради ЄС. Важливими програмними документами були Стратегія національної безпеки України (2015 р.) та Стратегія сталого розвитку «Україна-2020». Значним досягненням у розвитку відносин з НАТО стало надання Україні 12 червня 2020 р. статусу партнера з розширеними можливостями. Подальші міжнародні нормативні акти та внутрішнє законодавство розвивали підвалини військового співробітництва між Україною та країнами-членами НАТО і Європейського Союзу. Таким чином, слід констатувати, що Україною та її партнерами закладені дієві правові засади міжнародного військового співробітництва.