Олег Бондаренко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Олег Бондаренко has a total of 21 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Микола Радченко
Полтавський військовий інститут зв'язку
5 shared publications - Андрій Тітаренко
Полтавський військовий інститут зв'язку
4 shared publications - Володимир Комаров
Полтавський військовий інститут зв'язку
4 shared publications - Олександр Білий
Полтавський військовий інститут зв'язку
3 shared publications - A.M. Serhiienko
Полтавський військовий інститут зв'язку
2 shared publications - Андрій Артющик
Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, м. Київ, Україна
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 16 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 77,p. 112-127
ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ СПРОМОЖНОСТЕЙ РЕМОНТНОГО ПІДРОЗДІЛУ ТЕХНІКИ ЗВ’ЯЗКУ
У статті обґрунтовано методику оцінювання спроможності ремонтного підрозділу техніки зв’язку виконати визначене ремонтне завдання за номенклатурою, обсягом, строками та вимогами до якості. Відомі підходи орієнтовані на ефективність логістичної системи, резерв виробничих потужностей, вартість або час ремонту й не оцінюють конкретний підрозділ відносно конкретного завдання. Запропоновано оцінювати спроможність за п’ятьма напрямами (персонал, оснащення, запасні частини, виробничі потужності, якість ремонту) із трьома показниками в кожному, що відображають кількісну повноту, якісну придатність і часову складову. Оцінка напряму та загальна оцінка визначаються за найнижчим значенням (некомпенсаційний принцип), а для критичного оснащення й критичних комплектувальних введено блокуючі умови. Різнорідну номенклатуру запропоновано привести до нормативної трудомісткості в людино-годинах. Для співставлення результатів застосовано єдину чотирирівневу шкалу від “відмінно” до “незадовільно”, а математичні обмеження вихідних даних дають змогу перевірити їх достовірність до розрахунків. Для проведення процедури оцінювання обґрунтовано застосування принципу критичного обмеження, або визначення “слабкої ланки”, де спроможність ремонтного підрозділу щодо виконання конкретного завдання визначається складовою, яка найбільше обмежує досягнення необхідного результату. Методика дає змогу не лише визначити рівень спроможності, а й виявити показник через який визначилась незадовільна оцінка, визначити фактори (внутрішні чи зовнішні), що призвели до негативної оцінки та сформувати заходи із нарощування ремонтної спроможності підрозділу техніки зв’язку.
- 16 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 77,p. 112-127
Open AccessОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ СПРОМОЖНОСТЕЙ РЕМОНТНОГО ПІДРОЗДІЛУ ТЕХНІКИ ЗВ’ЯЗКУ
У статті обґрунтовано методику оцінювання спроможності ремонтного підрозділу техніки зв’язку виконати визначене ремонтне завдання за номенклатурою, обсягом, строками та вимогами до якості. Відомі підходи орієнтовані на ефективність логістичної системи, резерв виробничих потужностей, вартість або час ремонту й не оцінюють конкретний підрозділ відносно конкретного завдання. Запропоновано оцінювати спроможність за п’ятьма напрямами (персонал, оснащення, запасні частини, виробничі потужності, якість ремонту) із трьома показниками в кожному, що відображають кількісну повноту, якісну придатність і часову складову. Оцінка напряму та загальна оцінка визначаються за найнижчим значенням (некомпенсаційний принцип), а для критичного оснащення й критичних комплектувальних введено блокуючі умови. Різнорідну номенклатуру запропоновано привести до нормативної трудомісткості в людино-годинах. Для співставлення результатів застосовано єдину чотирирівневу шкалу від “відмінно” до “незадовільно”, а математичні обмеження вихідних даних дають змогу перевірити їх достовірність до розрахунків. Для проведення процедури оцінювання обґрунтовано застосування принципу критичного обмеження, або визначення “слабкої ланки”, де спроможність ремонтного підрозділу щодо виконання конкретного завдання визначається складовою, яка найбільше обмежує досягнення необхідного результату. Методика дає змогу не лише визначити рівень спроможності, а й виявити показник через який визначилась незадовільна оцінка, визначити фактори (внутрішні чи зовнішні), що призвели до негативної оцінки та сформувати заходи із нарощування ремонтної спроможності підрозділу техніки зв’язку.
- Open Access
- 24 July 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 72,p. 222-239
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ВІЙСЬКОВОЇ ЛОГІСТИКИ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ
У статті розглянуто питання оптимізації процесів військової логістики шляхом упровадження цифрових платформ. Обґрунтовано, що паперовий документообіг, розрізнені електронні таблиці та ручна звірка даних ускладнюють планування потреб, облік, зберігання, транспортування, ремонт і списання матеріально-технічних засобів. Визначено, що цифрова логістична платформа створює єдине інформаційне середовище для взаємодії підрозділів, служби логістики, складів, транспортної ланки, ремонтних органів, фінансової служби та командування. Розкрито можливості цифровізації заявок, контролю залишків, обліку руху майна, планування доставки, супроводу ремонту, підготовки документів на списання, звітності та аналітичної підтримки управлінських рішень. Окремо розглянуто мікросервісну архітектуру як підхід до побудови модульної платформи з поетапним упровадженням і масштабуванням. Наведено й підхід до оцінювання ефективності з урахуванням економії часу, зменшення помилок, оптимізації перевезень і скорочення простою техніки. Визначено переваги, обмеження та ризики впровадження у військах загалом.
- 24 July 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 72,p. 222-239
Open AccessОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ВІЙСЬКОВОЇ ЛОГІСТИКИ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ
У статті розглянуто питання оптимізації процесів військової логістики шляхом упровадження цифрових платформ. Обґрунтовано, що паперовий документообіг, розрізнені електронні таблиці та ручна звірка даних ускладнюють планування потреб, облік, зберігання, транспортування, ремонт і списання матеріально-технічних засобів. Визначено, що цифрова логістична платформа створює єдине інформаційне середовище для взаємодії підрозділів, служби логістики, складів, транспортної ланки, ремонтних органів, фінансової служби та командування. Розкрито можливості цифровізації заявок, контролю залишків, обліку руху майна, планування доставки, супроводу ремонту, підготовки документів на списання, звітності та аналітичної підтримки управлінських рішень. Окремо розглянуто мікросервісну архітектуру як підхід до побудови модульної платформи з поетапним упровадженням і масштабуванням. Наведено й підхід до оцінювання ефективності з урахуванням економії часу, зменшення помилок, оптимізації перевезень і скорочення простою техніки. Визначено переваги, обмеження та ризики впровадження у військах загалом.
- Open Access
- 17 April 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 66,p. 621-635
ОГЛЯД ТЕНДЕНЦІЙ ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОЦІЛЬОВИХ НАЗЕМНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗІ ЗВ’ЯЗКУ
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку наземних безпілотних платформ (НБП). Досліджено досвід провідних світових і вітчизняних виробників багатоцільових НБП. Основну увагу приділено функціональним можливостям та технічним характеристикам НБП, що формуються за модульним принципом, а також порівняльному аналізу типів їхніх ходових частин. Виявлено ключові інженерні складнощі комплексування НБП із системами зв’язку, що можуть використовуватись, як цільове навантаження, зокрема, в питаннях електроживлення, масо-габаритних показників та електромагнітної сумісності. Запропоновано кроки щодо етапів створення дослідного зразка до перспективних наземних комплексів, призначених для виконання завдань із забезпечення зв’язку.
- 17 April 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 66,p. 621-635
Open AccessОГЛЯД ТЕНДЕНЦІЙ ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОЦІЛЬОВИХ НАЗЕМНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗІ ЗВ’ЯЗКУ
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку наземних безпілотних платформ (НБП). Досліджено досвід провідних світових і вітчизняних виробників багатоцільових НБП. Основну увагу приділено функціональним можливостям та технічним характеристикам НБП, що формуються за модульним принципом, а також порівняльному аналізу типів їхніх ходових частин. Виявлено ключові інженерні складнощі комплексування НБП із системами зв’язку, що можуть використовуватись, як цільове навантаження, зокрема, в питаннях електроживлення, масо-габаритних показників та електромагнітної сумісності. Запропоновано кроки щодо етапів створення дослідного зразка до перспективних наземних комплексів, призначених для виконання завдань із забезпечення зв’язку.
- Open Access
- 6 March 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 63,p. 611-623
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РАДІОРЕТРАНСЛЯТОРІВ НА БАЗІ НАЗЕМНИХ РОБОТИЗОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ
В роботі розглянуто способи організації радіоретрансляторів на базі стаціонарних об’єктів, повітряних безпілотних платформ та наземних роботизованих комплексів та проаналізовано їх переваги та обмеження. Висвітлено приклади практичної організації радіоретрансляторів на базі наземних роботизованих комплексів. Акцентовано увагу на тенденції розвитку радіоретрансляторів на базі наземних роботизованих комплексів. Запропоновано ключові моделі використання радіоретрансляторів на базі наземних роботизованих комплексів: комбіновані мобільні вузли (з функціями РЕБ), розподілені наземні mesh-мережі для управління групами безпілотних платформ та спеціалізовані ad-hoc вузли для роботи в закритих просторах та напрям подальших досліджень щодо розробки алгоритмів динамічного позиціонування НРК-ретрансляторів на основі штучного інтелекту.
- 6 March 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 63,p. 611-623
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РАДІОРЕТРАНСЛЯТОРІВ НА БАЗІ НАЗЕМНИХ РОБОТИЗОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ
В роботі розглянуто способи організації радіоретрансляторів на базі стаціонарних об’єктів, повітряних безпілотних платформ та наземних роботизованих комплексів та проаналізовано їх переваги та обмеження. Висвітлено приклади практичної організації радіоретрансляторів на базі наземних роботизованих комплексів. Акцентовано увагу на тенденції розвитку радіоретрансляторів на базі наземних роботизованих комплексів. Запропоновано ключові моделі використання радіоретрансляторів на базі наземних роботизованих комплексів: комбіновані мобільні вузли (з функціями РЕБ), розподілені наземні mesh-мережі для управління групами безпілотних платформ та спеціалізовані ad-hoc вузли для роботи в закритих просторах та напрям подальших досліджень щодо розробки алгоритмів динамічного позиціонування НРК-ретрансляторів на основі штучного інтелекту.
- Open Access
- 14 November 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 58
СУЧАСНІ МЕТОДИ ФІШИНГУ ТА СПОСОБИ ПРОТИДІЇ
В роботі розглянуто сучасні методи фішингу, тенденції їх розвитку та ефективні способи протидії. Проаналізовано динаміку зростання фішингових атак у світі, зокрема еволюцію від масових електронних листів до цільового фішингу, смішингу, вішингу та використання штучного інтелекту для створення діпфейків. Висвітлено приклади реальних інцидентів, зокрема компрометацію екосистеми npm, що продемонструвала високі ризики для ланцюгів постачання програмного забезпечення. Акцентовано увагу на соціально-інженерних аспектах атак та зростанні ролі психологічного впливу на користувачів. Запропоновано комплексний підхід до протидії фішингу, який поєднує технічні, організаційні та освітні заходи. Особливу увагу приділено впровадженню механізму Trusted Sender Verification System (TSVS) — системи верифікації довірених відправників, що забезпечує багаторівневу автентифікацію електронної пошти та підвищує довіру до комунікацій. Зазначено, що поєднання криптографічних перевірок з моделлю соціальної довіри може суттєво знизити ефективність фішингових атак. Отримані результати мають практичне значення для підвищення кіберстійкості державних і корпоративних структур України.
- 14 November 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 58
Open AccessСУЧАСНІ МЕТОДИ ФІШИНГУ ТА СПОСОБИ ПРОТИДІЇ
В роботі розглянуто сучасні методи фішингу, тенденції їх розвитку та ефективні способи протидії. Проаналізовано динаміку зростання фішингових атак у світі, зокрема еволюцію від масових електронних листів до цільового фішингу, смішингу, вішингу та використання штучного інтелекту для створення діпфейків. Висвітлено приклади реальних інцидентів, зокрема компрометацію екосистеми npm, що продемонструвала високі ризики для ланцюгів постачання програмного забезпечення. Акцентовано увагу на соціально-інженерних аспектах атак та зростанні ролі психологічного впливу на користувачів. Запропоновано комплексний підхід до протидії фішингу, який поєднує технічні, організаційні та освітні заходи. Особливу увагу приділено впровадженню механізму Trusted Sender Verification System (TSVS) — системи верифікації довірених відправників, що забезпечує багаторівневу автентифікацію електронної пошти та підвищує довіру до комунікацій. Зазначено, що поєднання криптографічних перевірок з моделлю соціальної довіри може суттєво знизити ефективність фішингових атак. Отримані результати мають практичне значення для підвищення кіберстійкості державних і корпоративних структур України.
- 9 August 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Maritime Security and Defense
- No. 2,p. 59-67
ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРИ МОДЕЛІ МАЛОГАБАРИТНИХ СТАНЦІЙ ТРОПОСФЕРНОГО ЗВ’ЯЗКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Тенденції розвитку засобів зв’язку, що застосовуються у системах управління військами і зброєю, істотно залежать від змін характеру сучасних бойових дій. Реалізація вищезазначених тенденцій повинна здійснюватися на основі глобальної взаємодії оперативних об’єднань, з’єднань, частин і підрозділів, технологічної досконалості військ та інформаційної переваги шляхом ведення військових дій у єдиному інформаційному просторі або з використанням об’єднаних інформаційно-керуючих мереж (NCW – Network Centric Warfare). Платформою функціонування NCW є інтегрована система електронних комунікацій, що складається з різних видів та родів зв’язку. Тропосферний зв’язок є одним із родів радіозв’язку поряд із радіорелейним і супутниковим, що застосовується в інтегрованій системі електронних комунікацій. Ефективність використання тропосферних станцій для організації зв’язку на користь армій найбільш розвинених держав неодноразово доведено результатами експлуатаційного моніторингу, а можливість їх використання на користь ЗС України обґрунтовано програмами розвитку як ЗС загалом, так і системи управління зокрема. Висока ефективність тропосферних ліній зумовлена меншою кількістю ретрансляційних станцій порівняно з радіорелейними лініями прямої видимості, можливістю працювати у важкодоступних районах, високою мобільністю розгортання та стійкістю зв’язку. Висока мобільність під час експлуатації, відсутність демаскуючих ознак та мінімальна кількість персоналу забезпечення вигідно виділяють станції тропосферного зв’язку перед іншими засобами зв’язку. Радіосигнали станції тропосферного зв’язку з точки передачі до точки прийому надходять за рахунок їх розсіювання на неоднорідностях тропосфери. Специфіка ліній тропосферного радіозв’язку визначає яскраво виражений багатопроменевий характер поширення сигналів, що викликають швидкі глибокі завмирання та значні ослаблення сигналу. Явище далекого тропосферного поширення, незрозуміле з позицій теорії дифракції за однорідної тропосфері, описується за допомогою теорії розсіювання, яка потребує глибокого знання фізичних явищ і використовує практично перевірені емпіричні формули та графіки в інженерних методиках розрахунку ліній зв’язку. Розроблення нових та модернізація існуючих станцій тропосферного радіозв’язку набувають дедалі більшої актуальності, а напрями розвитку зосереджуються на створенні малогабаритних станцій тропосферного зв’язку, що мають функції радіорелейних станцій. Створенню систем тропосферного радіозв’язку передувала низка теоретичних розробок, один з яких ґрунтується на понятті ентропії кількості інформації, що дає змогу проводити кількісний опис процесів передачі інформації, установити загальні закономірності і визначити пропускну спроможність каналу. Даний підхід, головним чином, зосереджений на кодуванні і декодуванні, розглядуваних із найбільш загальних позицій. Цей напрям зумовлює необхідність застосування математичного моделювання та чисельних методів під час створення та випробування обладнання ліній тропосферного радіозв’язку.
- 9 August 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Maritime Security and Defense
- No. 2,p. 59-67
ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРИ МОДЕЛІ МАЛОГАБАРИТНИХ СТАНЦІЙ ТРОПОСФЕРНОГО ЗВ’ЯЗКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Тенденції розвитку засобів зв’язку, що застосовуються у системах управління військами і зброєю, істотно залежать від змін характеру сучасних бойових дій. Реалізація вищезазначених тенденцій повинна здійснюватися на основі глобальної взаємодії оперативних об’єднань, з’єднань, частин і підрозділів, технологічної досконалості військ та інформаційної переваги шляхом ведення військових дій у єдиному інформаційному просторі або з використанням об’єднаних інформаційно-керуючих мереж (NCW – Network Centric Warfare). Платформою функціонування NCW є інтегрована система електронних комунікацій, що складається з різних видів та родів зв’язку. Тропосферний зв’язок є одним із родів радіозв’язку поряд із радіорелейним і супутниковим, що застосовується в інтегрованій системі електронних комунікацій. Ефективність використання тропосферних станцій для організації зв’язку на користь армій найбільш розвинених держав неодноразово доведено результатами експлуатаційного моніторингу, а можливість їх використання на користь ЗС України обґрунтовано програмами розвитку як ЗС загалом, так і системи управління зокрема. Висока ефективність тропосферних ліній зумовлена меншою кількістю ретрансляційних станцій порівняно з радіорелейними лініями прямої видимості, можливістю працювати у важкодоступних районах, високою мобільністю розгортання та стійкістю зв’язку. Висока мобільність під час експлуатації, відсутність демаскуючих ознак та мінімальна кількість персоналу забезпечення вигідно виділяють станції тропосферного зв’язку перед іншими засобами зв’язку. Радіосигнали станції тропосферного зв’язку з точки передачі до точки прийому надходять за рахунок їх розсіювання на неоднорідностях тропосфери. Специфіка ліній тропосферного радіозв’язку визначає яскраво виражений багатопроменевий характер поширення сигналів, що викликають швидкі глибокі завмирання та значні ослаблення сигналу. Явище далекого тропосферного поширення, незрозуміле з позицій теорії дифракції за однорідної тропосфері, описується за допомогою теорії розсіювання, яка потребує глибокого знання фізичних явищ і використовує практично перевірені емпіричні формули та графіки в інженерних методиках розрахунку ліній зв’язку. Розроблення нових та модернізація існуючих станцій тропосферного радіозв’язку набувають дедалі більшої актуальності, а напрями розвитку зосереджуються на створенні малогабаритних станцій тропосферного зв’язку, що мають функції радіорелейних станцій. Створенню систем тропосферного радіозв’язку передувала низка теоретичних розробок, один з яких ґрунтується на понятті ентропії кількості інформації, що дає змогу проводити кількісний опис процесів передачі інформації, установити загальні закономірності і визначити пропускну спроможність каналу. Даний підхід, головним чином, зосереджений на кодуванні і декодуванні, розглядуваних із найбільш загальних позицій. Цей напрям зумовлює необхідність застосування математичного моделювання та чисельних методів під час створення та випробування обладнання ліній тропосферного радіозв’язку.