M. O. Riabokon
Research Subjects
M. O. Riabokon has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Alla V. Boychuk
I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ukraine
1 shared publication - Artem Malanchuk
I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine
1 shared publication - Larysa Malanchuk
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
1 shared publication - Serhiy Malanchuk
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
1 shared publication - T.O. Budnik
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
1 shared publication - О. М. Якимчук
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
- No. 4,p. 123-127
ANALYSIS OF RISK FACTORS FOR OBSTETRIC AND PERINATAL COMPLICATIONS PATHOGENETICALLY LINKED TO GESTATIONAL DIABETES MELLITUS
Purpose: To analyze the prevalence of gestational diabetes mellitus among pregnant women and evaluate its impact on maternal and neonatal quality of life. Materials and Methods. A comprehensive review of contemporary scientific literature from the past ten years was conducted using databases such as PubMed, Scopus, and Web of Science. The selection included studies examining epidemiological data, metabolic and angiogenic markers, and clinical outcomes associated with gestational diabetes mellitus. Comparative and analytical methods were applied to summarize current findings and identify key determinants influencing disease development and pregnancy outcomes. Results. The analysis revealed a global increase in the prevalence of gestational diabetes mellitus, ranging from 2% to 38% depending on population and diagnostic criteria. GDM was shown to significantly contribute to maternal complications such as preeclampsia, hypertension, and metabolic syndrome, as well as adverse neonatal outcomes including macrosomia, hypoglycemia, and long-term metabolic disorders. Furthermore, alterations in angiogenic balance were identified as an important pathogenetic link between GDM and placental dysfunction. Early detection and preventive management strategies were found to improve pregnancy outcomes and reduce perinatal risks. Conclusion: Gestational diabetes mellitus represents a major metabolic and vascular challenge in pregnancy, underscoring the need for early diagnostic screening and targeted interventions to improve maternal and neonatal health outcomes.
- 31 December 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
- No. 4,p. 123-127
Open AccessANALYSIS OF RISK FACTORS FOR OBSTETRIC AND PERINATAL COMPLICATIONS PATHOGENETICALLY LINKED TO GESTATIONAL DIABETES MELLITUS
Purpose: To analyze the prevalence of gestational diabetes mellitus among pregnant women and evaluate its impact on maternal and neonatal quality of life. Materials and Methods. A comprehensive review of contemporary scientific literature from the past ten years was conducted using databases such as PubMed, Scopus, and Web of Science. The selection included studies examining epidemiological data, metabolic and angiogenic markers, and clinical outcomes associated with gestational diabetes mellitus. Comparative and analytical methods were applied to summarize current findings and identify key determinants influencing disease development and pregnancy outcomes. Results. The analysis revealed a global increase in the prevalence of gestational diabetes mellitus, ranging from 2% to 38% depending on population and diagnostic criteria. GDM was shown to significantly contribute to maternal complications such as preeclampsia, hypertension, and metabolic syndrome, as well as adverse neonatal outcomes including macrosomia, hypoglycemia, and long-term metabolic disorders. Furthermore, alterations in angiogenic balance were identified as an important pathogenetic link between GDM and placental dysfunction. Early detection and preventive management strategies were found to improve pregnancy outcomes and reduce perinatal risks. Conclusion: Gestational diabetes mellitus represents a major metabolic and vascular challenge in pregnancy, underscoring the need for early diagnostic screening and targeted interventions to improve maternal and neonatal health outcomes.
- Open Access
- 4 July 2023
- Published by Ternopil State Medical University in Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
- No. 1,p. 85-89
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ ВІТАМІНУ D
Мета дослідження – вивчити клініко-лабораторні особливості результатів обстеження вагітних жінок із різним рівнем вітаміну D. Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження 60 вагітних жінок з обтяженим перебігом вагітності (основна група) та 68 жінок з фізіологічною вагітністю (контрольна група), що перебували на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» від листопада 2020 до січня 2022 р. та кафедрі акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (затверджено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського – протокол № 61 від 13 листопада 2020 р.). Всі учасники були поінформовані про цілі, організацію, методи дослідження та підписали інформовану згоду на участь у ньому, а також вжито всіх заходів для забезпечення анонімності пацієнтів. При виконанні роботи були дотримані основні положення міжнародних стандартів етичних норм, якості наукових досліджень та належної клінічної практики GCP (1996 р.), Declaration of Helsinki «World Medical Association Declaration of Helsinki Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (2001 р.). Критерієм включення був термін вагітності від 30 до 34 тижнів гестації. Вагітні жінки із порушеннями функціонального стану печінки та нирок в анамнезі були виключені з дослідження. Крім того, жінок, які раніше отримували добавки вітаміну D, також не включали в дослідження. Визначення рівня вітаміну 25(OH)D проводили імуноферментним методом з використанням аналізатора Multiskan FC та тестового набору 25-OH Vitamin D ELISA (EUROIMMUN, Germany) у третьому триместрі вагітності. Дослідження проводили в осінній та зимовий період. Забір крові для визначення рівня 25(OH)D проводили вранці натще після 10–12 годин нічного голодування. Дефіцит вітаміну D розглядається як клінічний синдром при низькому рівні 25(OH)D у сироватці крові (менше 20,0 нг/мл). Результати дослідження та їх обговорення. Захворювання шлунково-кишкового тракту і органів гепатобіліарного комплексу (хронічні гастрити, ентероколіти, холецистити, гепатити) виявлено у 5,7 раза частіше (OR=5,27; 95 % CІ: (1,89–12,03); р10,05 в основній групі. Відмінності між 1 та 2 групами і 3 та 4 групами склало PВисновки. За нашими даними, дефіцит вітаміну D був виявлений у 61,8–76,7 % вагітних жінок і лише у 33–38 % був виявлений достатній рівень вітаміну D. Для того, щоб новонароджені діти були здоровими, необхідно забезпечити медикаментозну корекцію рівня вітаміну D для оптимальних умов їх розвитку в утробі матері.
- 4 July 2023
- Published by Ternopil State Medical University in Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
- No. 1,p. 85-89
Open AccessКЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ ВІТАМІНУ D
Мета дослідження – вивчити клініко-лабораторні особливості результатів обстеження вагітних жінок із різним рівнем вітаміну D. Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження 60 вагітних жінок з обтяженим перебігом вагітності (основна група) та 68 жінок з фізіологічною вагітністю (контрольна група), що перебували на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» від листопада 2020 до січня 2022 р. та кафедрі акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (затверджено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського – протокол № 61 від 13 листопада 2020 р.). Всі учасники були поінформовані про цілі, організацію, методи дослідження та підписали інформовану згоду на участь у ньому, а також вжито всіх заходів для забезпечення анонімності пацієнтів. При виконанні роботи були дотримані основні положення міжнародних стандартів етичних норм, якості наукових досліджень та належної клінічної практики GCP (1996 р.), Declaration of Helsinki «World Medical Association Declaration of Helsinki Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (2001 р.). Критерієм включення був термін вагітності від 30 до 34 тижнів гестації. Вагітні жінки із порушеннями функціонального стану печінки та нирок в анамнезі були виключені з дослідження. Крім того, жінок, які раніше отримували добавки вітаміну D, також не включали в дослідження. Визначення рівня вітаміну 25(OH)D проводили імуноферментним методом з використанням аналізатора Multiskan FC та тестового набору 25-OH Vitamin D ELISA (EUROIMMUN, Germany) у третьому триместрі вагітності. Дослідження проводили в осінній та зимовий період. Забір крові для визначення рівня 25(OH)D проводили вранці натще після 10–12 годин нічного голодування. Дефіцит вітаміну D розглядається як клінічний синдром при низькому рівні 25(OH)D у сироватці крові (менше 20,0 нг/мл). Результати дослідження та їх обговорення. Захворювання шлунково-кишкового тракту і органів гепатобіліарного комплексу (хронічні гастрити, ентероколіти, холецистити, гепатити) виявлено у 5,7 раза частіше (OR=5,27; 95 % CІ: (1,89–12,03); р10,05 в основній групі. Відмінності між 1 та 2 групами і 3 та 4 групами склало PВисновки. За нашими даними, дефіцит вітаміну D був виявлений у 61,8–76,7 % вагітних жінок і лише у 33–38 % був виявлений достатній рівень вітаміну D. Для того, щоб новонароджені діти були здоровими, необхідно забезпечити медикаментозну корекцію рівня вітаміну D для оптимальних умов їх розвитку в утробі матері.