ЮНЮрій Ігорович Наконечний

Юрій Ігорович Наконечний

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Юрій Ігорович Наконечний has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Ґрунтові інформаційні системи як інструмент інтегрованого управління ґрунтовими ресурсами на основі геоінформаційних систем, просторової статистики та дистанційного зондування

    by Т. С. Ямелинець, З. П. Паньків, Я. Папіш, Ю. І. Наконечний

    У статті обґрунтовано концептуальний проєкт сучасної регіональної ґрунтової інформаційної системи як базової одиниці інформаційного ґрунтознавства. Автор розглядає перехід від статичних баз даних до інтелектуальних систем, де ключову роль відіграють географічні інформаційні системи та дані дистанційного зондування. Встановлено, що системна інтеграція результатів польових обстежень із супутниковими даними Sentinel та Landsat дозволяє значно підвищити точність картографування ґрунтових ресурсів. Особливу увагу приділено застосуванню методів математичної статистики та алгоритмів машинного навчання для предиктивного моделювання властивостей ґрунтів. Описано концепцію «ґрунтової системи координат» та «цифрового паспорта» об’єкта, що забезпечують логічну цілісність даних та їх відповідність міжнародним стандартам. Окремо проаналізовано механізми верифікації спектральних індексів за допомогою наземних спостережень, що забезпечує високу достовірність отриманих картографічних моделей. Запропонована архітектура дозволяє автоматизувати розрахунок деградаційних ризиків, інтегруючи просторову статистику безпосередньо в логіку управління земельними ресурсами. Використання хмарних обчислень та мережевих протоколів третього покоління створює передумови для формування безперервного потоку актуальної інформації про якісний стан ґрунту безпосередньо з місця досліджень. Це дозволяє здійснювати оперативний генетичний аналіз і динамічну візуалізацію ґрунтових профілів у тривимірному просторі, що є критично важливим для моніторингу територій, які зазнали значних антропогенних та військових трансформацій. Результати дослідження спрямовані на створення «цифрового двійника» ґрунтового покриву для підтримки прийняття рішень у сфері сталого землекористування.

  • Open Access

    ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ТЕХНОЛОГІЇ ТА СТАЛЕ УПРАВЛІННЯ

    by Петро Степанович Войтків, Євген Анатолійович Іванов, Юрій Ігорович Наконечний, Назар Олегович Ваньо

    Проаналізовано систему поводження з промисловими та побутовими відходами у межах Львівської області у 2022–2024 рр. Актуальність теми зумовлена критичним накопиченням понад 5 млн т відходів та середнім рівнем захоронення полігонів на 75 %, що в умовах воєнного стану та енергетичної кризи створює додаткові техногенні ризики для регіону. Метою роботи є встановлення закономірностей між структурою утворення відходів та наявною інфраструктурою їхнього оброблення для визначення стратегічних векторів екологічної безпеки. Вивчено показники діяльності найбільших промислових накопичувачів, зокрема АТ «ДТЕК Західенерго» (969 063 т золи) і ТОВ «Барком» (74 753 т біогенних залишків). Результати аналізу продемонстрували регресію загального утворення до 2 172 500 т у 2024 р. при одночасному зростанні обсягів передачі сировини стороннім операторам до 940 500 т. Виявлено глибоку територіальну спеціалізацію, де Шептицький район зосереджує понад 1 178 500 т мінеральних залишків, а Стрийський район акумулює найбільшу в області частку рідких шламів обсягом 28 038 т. Отримані результати вказують на професіоналізацію ринку управління відходами та зміщення стратегій у бік енергетичної утилізації, частка якої у процесах спалювання перевищила 99 %. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні логістичної трансформації потоків вторинної сировини в умовах дефіциту потужностей. Стратегічні заходи з покращення ситуації включають створення міжмуніципальних центрів управління, впровадження технологій механіко-біологічного оброблення та використання промислових залишків у дорожньому будівництві. Практичне значення дослідження полягає у використанні даних для проєктування шести сортувальних ліній та оптимізації мережі пунктів роздільного збирання небезпечних фракцій. Результати можуть бути безпосередньо застосовані для модернізації 22-х санкціонованих полігонів та розроблення планів рекультивації 140,15 га порушених територій з метою відновлення екосистемного балансу регіону

  • ДЕРНОВІ ҐРУНТИ (FLUVIC GLEYIC ARENOSOLS) НА АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДАХ У МЕЖАХ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

    by Петро Войтків, Юрій Наконечний

    Дослідження ґрунтів заповідних територій має важливе значення. Вивчення дернових ґрунтів, які сформувалися на алювіальних відкладах у межах Широколужанського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПОНДВ) Карпатського біосферного заповідника, є новим і актуальним на цій території, оскільки вони тут мало вивчалися. Метою дослідження є вивчення морфологічної будови і фізико-хімічних властивостей дернових ґрунтів у межах Широколужанського ПОНДВ. Об’єктом дослідження є дернові ґрунти на алювіальних відкладах, а предметом – морфологічні особливості будови генетичного профілю і фізико-хімічні властивості цих ґрунтів. Дернові ґрунти на алювіальних відкладах у межах Широколужанського ПОНДВ займають площу 16,4 га або 0,2 %. Вони поширені в понижених формах рельєфу. Серед даних ґрунтів у межах відділення найбільш поширеними є дернові розвинуті глибокі глеюваті, незначні площі займають дернові слаборозвинуті глеюваті й дернові малопотужні глеюваті ґрунти. Особливість їх формування пов’язана з близьким рівнем залягання ґрунтових вод і слабким стоком, а також періодичним накопиченням дрібнозему, піску, хряща в результаті паводкового режиму гірських потоків. Ґрунтотворною породою є алювіальні відклади (галька, пісок). У подібних умовах під трав’яною рослинністю інтенсивно розвивається дерновий процес, який супроводжується накопиченням органічної речовини, а разом з тим – Нітрогену і зольних елементів у верхніх горизонтах ґрунту. Морфологічна будова цих ґрунтів різниться: відмінності проявляються у потужності ґрунтових профілів і горизонтів, щебенюватості, забарвленні, вологості, структурі, наявності новоутворень і включень. Вони характеризуються і слаборозвинутим, і повнорозвинутим ґрунтовим профілем. Усі ці ґрунти мають відносно малий вік і є найбільш молодими на території дослідження. Структура змінюється вниз за профілем від зернисто-грудкуватої, горіхувато-грудкуватої, грудкуватої до брилисто-призматичної. Щебенюватість обумовлена наявністю у профілі обкатаної гальки, галечника і дрібного каміння, вміст яких з глибиною збільшується від 15 до 30 %, а потім зменшується до 20 %. Фізико-хімічні властивості також різняться: відмінності проявляються у гранулометричну складі, щебенюватості, показнику рН сольового, вмісту гумусу і обмінних основ. Зокрема, гранулометричний склад у досліджуваних ґрунтах є важкосуглинковий та середньосуглинковий. Кислотність змінюється вниз по профілю від слабо- до сильнокислої до нейтральної. Вміст гумусу змінюється вниз по профілю від 7,61 до 0,83 %. Сума обмінних основ також зменшується від 7,25 до 3,15 ммоль/100 г ґрунту. Лісовирощувальні властивості цих ґрунтів змінюються від доволі високих до невисоких. У сільськогосподарських цілях їх можна використовувати під сінокоси та пасовища

  • Open Access

    ОЦІНКА ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ҐРУНТІВ ДОЛИНИ РІЧКИ СТАВЧАНКА У МЕЖАХ МІСТА ПУСТОМИТИ

    by Юрій Ігорович Наконечний, Зіновій Павлович Паньків

    Проведено комплексне дослідження польовими (,мокрим” органолептичним методом) і лабораторними (метод Качинського) методами гранулометричного складу ґрунтів долини річки Ставчанка у межах міста Пустомити Львівської області.Річка Ставчанка – це невелика річка, яка протікає у Львівській області, має довжину 24 км і є правою притокою річки Щирка, яка, у свою чергу, впадає у ріку Дністер. Вивчення гранулометричного складу виконували тільки у мінеральних ґрунтах долини цієї річки, а саме у дернових і лучних ґрунтах на давньоалювіальних відкладах. У органогенних торфовищах низинних, які також поширені на досліджуваній території у найбільш понижених місцях, вивчення гранулометричного складу не проводилося, оскільки ці ґрунти на більше, ніж 50% складаються більше з органічного матеріалу (різного ступеня розкладу органічної речовини). Було встановлено, що досліджувані мінеральні ґрунти характеризуються легкосуглинковим гранулометричним складом у верхніх горизонтах (вміст фізичної глини 20–30%), проте у середній частині профілю у лучних ґрунтах він є середньосуглинковим із вмістом фізичної глини 30–39%, а у ґрунтотворній породі як дернових, так і лучних ґрунтів гранулометричний склад є супіщаний (вміст фізичної глини 16–18%). Серед фракцій гранулометричних елементів чітко простежується переважання піщаної фракції, яка складається з добре обкатаних давніх алювіальних відкладів. Її вміст у генетичних горизонтах досліджуваних ґрунтів коливається у межах 30–54%. Вміст мулу характеризується широкими амплітудами значень по всьому профілю дернових і лучних ґрунтів долини р. Ставчанка у межах м. Пустомити (від 6 до 29%), причому спостерігається чергування горизонтів із більшим і меншим вмістом мулу по профілю досліджуваних ґрунтів. Це підтверджує думку про те, що ці ґрунти пройшли заплавну фазу ґрунтотворення, де відбувалось щорічне накопичення свіжовідкладеного алювію на поверхні цих ґрунтів. Отримані результати досліджень стануть у нагоді землевласникам і землекористувачам території досліджень при веденні науково-обґрунтованої господарської діяльності на цих землях.

  • ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ ДОЛИНИ РІЧКИ СТАВЧАНКА В МЕЖАХ МІСТА ПУСТОМИТИ

    by Юрій Ігорович Наконечний

    Досліджено фізико-хімічні властивості ґрунтів долини річки Ставчанки в межах міста Пустомити, а саме: вміст гумусу, зольність, кислотно-основні властивості, суму увібраних основ і ступінь насичення ґрунтів основами. Річка Ставчанка є лівою притокою другого порядку річки Дністер. Установлено, що досліджувані мінеральні дернові та лучні ґрунти належать до низько- та середньо гумусних. Таку низьку гумусованість можна пояснити високим вмістом піщаної фракції та легкосуглинковим гранулометричним складом, що не дозволяє затримуватись новоутвореним гумусовим речовинам у верхньому горизонті, тому відбувається поступове їх транспортування в нижчі горизонти. Ґрунти характеризуються прогресивно-акумулятивним розподілом вмісту гумусу за профілем. Органогенні торфовища низинні є середньозольними за вмістом золи, а також зазначено динаміку до зниження зольності вниз за профілем. Відносно великий показник зольності в досліджуваних торфовищах низинних можна пояснити близькістю їх до русла річки Ставчанки та низьким гіпсометричним рівнем залягання цих ґрунтів над рівнем води в руслі річки, що приводить до періодичного поповнення на їх поверхні мінеральними речовинами, привнесеними в завислому стані паводковими та повеневими водами під час розливу річки. Реакція ґрунтового розчину коливається від дуже кислої в торфовищах, до нейтральної – у нижніх горизонтах дернових і лучних ґрунтів. Ступінь гідролітичної кислотності коливається в широких межах – від дуже низького в дернових і лучних ґрунтах, до дуже високого – у торфовищах низинних. Показник суми ввібраних основ є середнім у дернових і підвищений – у лучних ґрунтах. Ступінь насичення основами підвищений у межах усього профілю мінеральних ґрунтів. Отримані результати досліджень стануть у пригоді землевласникам і землекористувачам території досліджень під час ведення науково обґрунтованої господарської діяльності на цих землях. Результати досліджень уже стали у пригоді під час правильного вибору деревних культур (модрини європейської, дуба черешчатого, сосни чорної та липи вузьколистої) для створення рекреаційної зони в долині річки Ставчанки.

  • Open Access

    Virgin forests as environmental, educational and scientific object of the Ukrainian Carpathians

    by Andrii Manko, Petro Voitkiv, Yurii Nakonechnyi

    The virgin forests of the Ukrainian Carpathians are unique ecosystems in which preserved natural, protected, recreational, historical and cultural objects. That is why a comprehensive study of the forest ecosystems of the Ukrainian Carpathians is needed in order to preserve these unique treasures of our country. The Ukrainian Carpathians are characterized in ecological, educational and scientific-cognitive aspects, as a significant number of objects and monuments of nature, history, architecture and culture are concentrated here. In the region under study, there is a well-developed network of nature reserve fund, the objects of which are basic for the organization of tourist activity. The importance of virgin forests as an ecological-educational and scientific-cognitive object of the Ukrainian Carpathians is revealed. The purpose of the research was to study the forests of the Ukrainian Carpathians, as an object of ecological, educational and cognitive perception. The object of the research was the forest ecosystems within the conservation areas of the Ukrainian Carpathians. The subject of the study was the consideration of forest ecosystems as an ecological-educational and scientific-cognitive object. To achieve this goal, the following tasks were set: to give a complete definition of the term “primaeval” forests and their varieties; to identify, establish distribution areas and forest areas in the Ukrainian Carpathians; to analyze their ecological-educational and scientific-cognitive functions. It is revealed that the centres of distribution of forest ecosystems in the Ukrainian Carpathians are nature conservation areas, namely: Carpathian Biosphere Reserve, Carpathian National Park, Uzhansky, Synevyr Verkhovyna, Cheremosky, Hutsulshchyna, Vyzhnytsya, Zacharovanyi Krai. It is stated that ecological-educational and scientific-cognitive objects in the region are natural undisturbed by the anthropogenic activity of the place. The best network of ecological-educational and scientific-educational trails is set up in the Carpathian Biosphere Reserve. The most popular are the eco-routes “To Goverla Mountain from Lazeshchyna”, “Kevelsky Forests to Petros”, “Beech Forests of Velyka Ugolka”, “To Sokolino Berdo”. It is revealed that the ecological-educational and scientific-cognitive potential of the forests of the Ukrainian Carpathians is special. The primaeval forests are widespread in the Ukrainian Carpathians, and their area is about 50 thousand hectares, and much of it requires identification. Forests have a special status in Ukraine and are strictly protected in nature reserves and perform ecological-educational and scientific-cognitive functions, since within them preserved natural, intact, virgin objects and also represent the cultural heritage of the region. Key words: Ukrainian Carpathians, virgin forests, quasi-virgin forests, ancient forests, ecological-educational and scientific-cognitive objects.


  • Open Access

    Group fractional composition of humus of alluvial soils of floodplain of Western Bug River

    by Yuriy Nakonechnyy

    Fractionally-group composition of humus alluvial turf, meadow, meadow marsh and bog soils of floodplain of Western Bug River was characterized. The results of studies of quality of soil humus of floodplain of this river by Ukrainian and foreign researchers were analyzed. The main indicators of fractionally-group composition of humus soils were studied. Key words: alluvial soils, humus of soil, fractionally-group composition of humus, humic acids, fulvic acids.