SDSerhii Demediuk

Serhii Demediuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Serhii Demediuk has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    LEGAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS FOR THE IMPLEMENTATION OF EUROPEAN IOCTA STANDARDS IN THE DIGITAL SECURITY SYSTEM OF UKRAINE: A HUMANITARIAN ASPECT

    by Oleksandr Korystin, Serhii Demedyuk

    Introduction. The article provides a comprehensive theoretical and legal analysis of the implementation of the European methodology for the Internet Organised Crime Threat Assessment (IOCTA) into the national digital security system. The relevance of the study is driven by the necessity to transform techno-centric approaches to cybersecurity under martial law and transition toward an anthropocentric model for protecting citizens' constitutional rights. The problem statement identifies the risks of "institutional isomorphism" and the phenomenon of "decoupling" in the formal adoption of Western models without proper recontextualization. The methodological framework of the study is based on the concepts of sociological institutionalism from the Stanford School, the system-structural method, and methods of predictive risk modeling. The aim of the article is to justify the humanitarian vector of digital security as a foundation for Ukraine's institutional resilience. Summary of the main research results. It is proven that digital security in modern conditions is not merely a technical function but a critical humanitarian task aimed at protecting human dignity and freedom. The author conducts a critical analysis of previous experience with implementing the SOCTA methodology in Ukraine, which revealed a loss of proactive analytics and an inability to use results predictively due to a formalistic approach to standard adoption. The transition from "analytics of control" to "analytics of trust" is justified, where the key indicator is the strengthening of social resilience. The article details the regulations of the strategic analytical cycle, including continuous OSINT monitoring, expert validation through in-depth interviews, and comprehensive Foresight analysis across priority sectors. Particular attention is paid to the ethical component of the analytical process, where the analyst emerges as a communicator of strategic meanings and an ethical mediator. The creation of a "ukrainian school of analytics" is proposed to develop new institutional competencies for law enforcement agencies. Conclusions. A new paradigm for digital security is formulated, based on predictive risk management and institutional capacity to adapt international standards to a specific sociolegal context. It is concluded that the success of IOCTA implementation depends on the analytical system's ability to detect "weak signals" of technological threats while subordinating them to the protection of human dignity and the strengthening of the democratic order. Building a culture of predictive analytics is identified as a key step toward overcoming systemic vulnerabilities and ensuring Ukraine's sustainable development in the era of global digitalization.

  • Open Access

    Sustainable Development of Smart Regions via Cybersecurity of National Infrastructure: A Fuzzy Risk Assessment Approach

    by Oleksandr Korchenko, Oleksandr Korystin, Volodymyr Shulha, Svitlana Kazmirchuk, Serhii Demediuk, Serhii Zybin

    This article proposes a scientifically grounded approach to risk assessment for infrastructural and functional systems that underpin the development of digitally transformed regional territories under conditions of high threat dynamics and sociotechnical instability. The core methodology is based on modeling of multifactorial threats through the application of fuzzy set theory and logic–linguistic analysis, enabling consideration of parameter uncertainty, fragmented expert input, and the lack of a unified risk landscape within complex infrastructure environments. A special emphasis is placed on components of technogenic, informational, and mobile infrastructure that ensure regional viability across planning, response, and recovery phases. The results confirm the relevance of the approach for assessing infrastructure resilience risks in regional spatial–functional systems, which demonstrates the potential integration into sustainable development strategies at the level of regional governance, cross-sectoral planning, and cultural reevaluation of the role of analytics as an ethically grounded practice for cultivating trust, transparency, and professional maturity.


  • ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТНОЇ ВИБІРКИ В ОЦІНЮВАННІ КІБЕРРИЗИКІВ

    by С. В. Демедюк

    У статті досліджено сучасні підходи до забезпечення кібербезпеки, зокрема концепцію кіберстійкості, яка включає не лише захист від атак, але й здатність організацій швидко відновлюватися після інцидентів. Проаналізовано міжнародні та національні нормативні документи, що регулюють сферу кібербезпеки. Визначено ключові загрози в кіберпросторі та необхідність упровадження ризик-орієнтованого підходу для оцінки й мінімізації потенційних небезпек. Значну увагу приділено аналітичним методам оцінки кіберризиків, які базуються на зборі даних, їх обробці та класифікації. Важливою складовою кібербезпеки є міждисциплінарний підхід, що поєднує кримінологічні, соціологічні та математичні методи для ефективного управління загрозами. Дослідження проводилось на основі експертного опитування представників державного сектору, правоохоронних органів, військових адміністрацій, наукових установ та підприємств критичної інфраструктури. Виявлено значну варіативність оцінки кіберзагроз залежно від досвіду фахівців, що підкреслює важливість залучення широкого експертного середовища для формування стратегічних рішень у сфері кібербезпеки. У статті обґрунтовано необхідність розробки ефективних механізмів протидії кіберзлочинності на основі комплексного аналізу загроз та впровадження інструментів кіберстійкості. Запропоновано основні напрями розвитку національної системи кібербезпеки України, зокрема вдосконалення законодавчої бази, впровадження інноваційних технологій аналізу великих даних та розширення програм підготовки фахівців у цій сфері. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення державної політики у сфері кібербезпеки, розробки нормативних документів, спрямованих на зниження кіберризиків, та створення ефективних методик оцінювання загроз. Подальші дослідження мають зосередитися на глибшому аналізі ризиків з урахуванням міжнародного досвіду та технологічних інновацій, що дозволить підвищити рівень кіберзахисту державних установ, підприємств та громадянського суспільства.

  • Open Access

    Comparative Risk Assessment of Cyber Threats Based on Average and Fuzzy Set Theory

    by Oleksandr Korchenko, Svitlana Kazmirchuk, Serhii Demediuk, Oleksandr Oleksandrovych Korystin

    Applied results of scientific analysis should be the key focus of modern security research. A comparative analysis of research results obtained using different methods, as an applied task, forms a broader basis for interpreting the results and substantiating the conclusions. A social survey and expert opinion research were conducted to implement the general concept of strategic analysis of cybersecurity in Ukraine. Using the method based on determining the average value in a certain set of estimates, as well as the method based on the theory of fuzzy sets, the risks of spreading certain cyber threats in Ukraine were assessed. The results were compared. Although the use of different measurement methods led to some differences in quantitative risk indicators, the comparative analysis of the ratio of the level of different cyber threats did not change significantly. At the same time, the fuzzy set method provided more flexible interpretation of the results to characterize cyber threats in terms of their upward or downward trend. In general, the combined approach to cyber threat risk assessment can become an important risk management tool, as it takes advantage of different methods and allows for a deeper understanding of the current situation and the formation of more informed management decisions.


  • Open Access

    TENDENCIES AND CHARACTERISTICS OF ONLINE FRAUD IN UKRAINE

    by National Security And Defense Council Of Ukraine, Serhii Demediuk, Оleksandr Korystin, State Research Institute MIA Ukraine

    Онлайн-шахрайство є одним із найбільш поширених кіберзлочинів сучасності, щовключає фішинг, вішинг, смішинг та криптовалютні шахрайства. У статті розглянутоключові тенденції розвитку цього явища, зокрема використання штучного інтелектудля створення deepfake-злочинів та автоматизацію шахрайських схем. Особливуувагу приділено проблематиці онлайн-шахрайства в Україні, де основними формамиє фальшиві сайти, псевдопродажі та соціальна інженерія. Також аналізуютьсявплив війни на зростання кіберзлочинів та ризики в післявоєнний період. Рекомендаціїзосереджені на використанні багатошарових технологій захисту, штучного інтелектудля моніторингу транзакцій та глобальній координації для протидії загрозам.Ключові слова: кіберзлочинність, онлайн-шахрайство, фішинг, вішинг,криптовалюта, електронні гроші.


  • Open Access

    REALIZATION OF THE ABILITY OF CYBERCRIME COUNTERMEASURES SYSTEM SUBJECTS

    by National Security And Defense Council Of Ukraine, Serhii Demediuk

    Статтю присвячено аналізу проблемних питань щодо розбудови кіберстійкостіяк здатності протистояти кіберзагрозам, відновлюватися та адаптуватися до них.Незважаючи на національну та міжнародну важливість, показники стійкості дляприйняття управлінських рішень все ще перебувають на ранніх стадіях розвитку.Зазначено, що показники стійкості повинні пов’язувати цілі національної політики зконкретними системними заходами таким чином, що рішення про розподіл ресурсівможуть бути переведені в конкретні заходи та інвестиції.Запропоновано загальний підхід на основі формування матриці кіберстійкості,яка інтегрує фактичні дані, технічний стан та інші показники для оцінки стійкостісистеми у фізичній, інформаційній, когнітивній і соціальній сферах.Ключові слова: стійкість, кібербезпека, кіберстійкість, показники, кіберризик,оцінка ризиків.


  • Open Access

    Actualization of cyber resilience and historical origins of the concept of "resilience"

    by O. Korystyn, S. Demediuk

    У цій статті кіберстійкість визначається як здатність протистояти зовнішнім потрясінням, спричиненим кіберризиками, відновлюватися після них та адаптуватися до них. Зазначено на важливості розбудови системи кіберстійкості в сучасних умовах та наведено приклади надзви­чайних ситуацій застосування кібератак. Розглядається необхідність забезпечення кіберстійкості на об'єктах та установах, висвітлюються різні типи загроз, спрямовані на різні системи, а та­кож наслідки їх негативного впливу. Зазначено, що стійкість та управління ризи­ками хоча і є взаємопов'язаними, все ж відрізня­ються. Управління ризиками передбачає кількіс­ну оцінку ризиків, що формує рішення про най­більш відповідну стратегію реагування на них. Стійкість має важливе значення, коли ризик не піддається обчисленню, коли небезпечні умови є повною несподіванкою, або коли аналітичні па­раметри ризику виявилися неефективними. Акцентовано на тому, що на фундаментально­му рівні існують певні розбіжності щодо справж­нього значення стійкості: для одних вона пе­редбачає здатність системи витримати шок і по­вернутися до свого початкового стану, тоді як для інших - це еволюційний процес, що веде до адаптації та нового стану рівноваги. Стійкість має тривалу і багату історію в різ­них галузях наукового пізнання, в тому числі в екології, психології та управлінні катастрофами. Однією з її основних переваг є те, що вона до­зволяє складним системам підготуватися до не­сприятливих подій і продовжувати працювати в надзвичайних умовах. Робиться висновок, що парадигма «запобігти і захистити», яка є доміну­ючою і сьогодні, є недостатньою, і що інструмен­тарій управління ризиками необхідно розвивати в напрямі кіберстійкості.


  • Open Access

    DEVELOPMENT OF NATIONAL CYBER RESILIENCE AND PROTECTION OF CRITICAL INFORMATION INFRASTRUCTURE

    by National Security And Defense Council Of Ukraine, Serhii Demediuk

    Статтю присвячено аналізу проблемних питань щодо розбудови національної сис-теми кіберстійкості суспільства. Методологічно зосереджується увага на усвідом-ленні ключових напрямів: захисту критичної інформаційної інфраструктури, боротьбиз кіберзлочинністю та розвитку спроможності реагування на кіберінциденти. Акцен-товано увагу на тому, що національна кіберполітика має відношення до внутрішніхсправ, безпеки оборони і зовнішньої політики, промислової та економічної політики,а також політики у сфері досліджень, освіти та технологічного розвитку. Розкритоособливості реалізації ключових вимог державної політики у розбудові стійкої націо-нальної кіберсистеми з особливим акцентом на побудові адекватних механізмів захи-сту критичної інформаційної інфраструктури.Ключові слова: кібербезпека, кіберінцидент, кіберзлочинність, критична інформа-ційна інфраструктура, кіберстійкість.

  • Open Access

    PROTECTING CRITICAL SERVICES IN THE DIGITAL AGE

    by National Security and DefenseCouncil of Ukraine, Serhii Demediuk

    Статтю присвячено аналізу проблемних питань щодо розбудови національноїсистеми кіберстійкості суспільства. Методологічно зосереджується увага наусвідомленні ключових напрямів – захисту критично важливої інформаційноїінфраструктури. Акцентовано увагу на моделях щодо розвитку системи захистуКВІІ та на основі характерних узагальнень визначено їх своєрідність. Розкритоособливості реалізації ключових вимог державної політики у розбудові стійкоїнаціональної кіберсистеми з акцентом на нормативно-правовому регулюванні систе-ми кібербезпеки, необхідності розвитку дієвого державно-приватного партнерствасуб’єктів, розбудови адекватної регуляторної політики на засадах взаєморозуміння таефективності механізмів захисту критичної інформаційної інфраструктури.Ключові слова: кібербезпека, кіберстійкість, захист критично важливоїінформаційної інфраструктури, ЗКІІ.

  • Open Access

    INSTITUTIONALIZATION OF CYBER RESILIENCE

    by National Security And Defense Council Of Ukraine, Serhii Demediuk

    Статтю присвячено аналізу проблемних питань щодо розбудови кіберстійкості як здатності протистояти кіберризиками, відновлюватися та адаптуватися до них. Проаналізовано три типи інституційних підходів, які використовуються для підви- щення кіберстійкості, що передбачає розроблення широкого спектру інструментів та заходів: маркетингового, що просувається індустрією кібербезпеки; стандартизова- ного, який намагаються упроваджувати у розроблюваних міжнародних стандартах кібербезпеки; і регуляторного на основі комплаєнсу та дотримання вимог, спрямова- них на підвищення кіберстійкості. Ключові cловa: кібербезпека, кіберризик, управління ризиками, кіберстійкість, стандарт, регуляторні органи.