В.с. Хахула
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
В.с. Хахула has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Anatolij Maznitskij1 shared publication
D. Mykhailiuk
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
1 shared publication- D. V. Mykhailiuk
Білоцерківський національний аграрний університет
1 shared publication - Natalia Krupa
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
1 shared publication - Svitlana Hornovska
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
1 shared publication - T. Lozinska
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 94-98
Польова схожість насіння пшениці озимої залежно від сортових особливостей, норм висіву та біопрепаратів
Мета. Метою досліджень було вивчення впливу стимулятора росту рослин та мікоризоутворюючого препарату за різних норм висіву насіння пшениці озимої, на польову схожість в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводи- лись впродовж 2022–2025 років в умовах Навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ) – зона Правобережного Лісостепу України. Грунт – чорнозем звичайний.Дослід трьохфакторний: фактор А –сорт, фактор В – норма висіву, фактор С – застосування біопрепаратів (передпосівна обробка насіння, посівів). Дослід закладався за методом систематичних повторювань: у кожному повторенні варіанти досліду розміщувалися по ділянках послідовно. Повторюваність дослідів – чотириразова. Передпосівну обробку насіння здійснювали методом вологої інокуляції. Результати.Встановлено, що на сходи та початковий ріст рослин пшениці озимої істотний вплив мали метеорологічні умови. Досліджено, що передпосівна обробка насіння мікоризоутворюючим препаратом Мікофренд підвищувала енергію проростання у досліджуваних сортів на 2,1–2,9%, а стимулятором росту Агростимулін на 2,4–3,7%. Лабораторна схожість при цьому підвищувалась у сорту Лісова пісня із застосуванням Мікофренду на 2,%, із застосуванням Агростимуліну на 2,6%. У сорту Зоря ланів, відповідно, на 1,2 та 1,3%. Встановлено, що обробка насіння захисно-стимулюючими препаратами забезпечувала вищі показники польової схожості порівняно з контролем у всіх варіантах досліду. Висновок. Використання мікоризоутворюючого препарату Мікофренд і стимулятора росту рослин Агростимулін забезпечує підвищення лабораторної та польової схожості насіння пшениці озимої. Оптимальною нормою висіву у досліді встановлено 5,0 та 5,5 млн нас./га, оскільки показники польової схожості були у цих варіантах найвищими.За даними дисперсійного аналізу досліджено, що істотний вплив на польову схожість насіння мала не лише обробка насіння захисно-стимулюючими препаратами –21,3%, а й погодні умови – 19,4%.
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 94-98
Open AccessПольова схожість насіння пшениці озимої залежно від сортових особливостей, норм висіву та біопрепаратів
Мета. Метою досліджень було вивчення впливу стимулятора росту рослин та мікоризоутворюючого препарату за різних норм висіву насіння пшениці озимої, на польову схожість в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводи- лись впродовж 2022–2025 років в умовах Навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ) – зона Правобережного Лісостепу України. Грунт – чорнозем звичайний.Дослід трьохфакторний: фактор А –сорт, фактор В – норма висіву, фактор С – застосування біопрепаратів (передпосівна обробка насіння, посівів). Дослід закладався за методом систематичних повторювань: у кожному повторенні варіанти досліду розміщувалися по ділянках послідовно. Повторюваність дослідів – чотириразова. Передпосівну обробку насіння здійснювали методом вологої інокуляції. Результати.Встановлено, що на сходи та початковий ріст рослин пшениці озимої істотний вплив мали метеорологічні умови. Досліджено, що передпосівна обробка насіння мікоризоутворюючим препаратом Мікофренд підвищувала енергію проростання у досліджуваних сортів на 2,1–2,9%, а стимулятором росту Агростимулін на 2,4–3,7%. Лабораторна схожість при цьому підвищувалась у сорту Лісова пісня із застосуванням Мікофренду на 2,%, із застосуванням Агростимуліну на 2,6%. У сорту Зоря ланів, відповідно, на 1,2 та 1,3%. Встановлено, що обробка насіння захисно-стимулюючими препаратами забезпечувала вищі показники польової схожості порівняно з контролем у всіх варіантах досліду. Висновок. Використання мікоризоутворюючого препарату Мікофренд і стимулятора росту рослин Агростимулін забезпечує підвищення лабораторної та польової схожості насіння пшениці озимої. Оптимальною нормою висіву у досліді встановлено 5,0 та 5,5 млн нас./га, оскільки показники польової схожості були у цих варіантах найвищими.За даними дисперсійного аналізу досліджено, що істотний вплив на польову схожість насіння мала не лише обробка насіння захисно-стимулюючими препаратами –21,3%, а й погодні умови – 19,4%.
- 16 December 2023
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction
- No. 24,p. 151-156
ОСНОВОПОЛОЖНІ БАНКИ ДАНИХ ПРИ СТВОРЕННІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Управління життєдіяльністю й моделювання розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) пов’язане зі збором, обробкою, розподілом і зберіганням різноманітної технічної, оперативно-розпорядчої, фінансової, природно-екологічної та іншої інформації. Вона є базисом для розв’язання різноманітних поточних і перспективних задач щодо прогнозування розвитку, поліпшення екологічного стану територій, оптимізації використання земельних, водних, інфраструктурних ресурсів, системного землекористування ОТГ. Більшість згаданих даних має просторову компоненту, що характеризує об’єкти і явища навколишнього середовища з позиції їх географічного розташування, тому організація ефективного взаємозв’язку між даними різних типів та оперування ними здійснюється на основі використання геоінформаційних технологій (ГІС). У сучасному розумінні ГІС – це інформаційна система, що забезпечує збір, зберігання, обробку, доступ, відображення і розповсюдження просторово-координатних даних. Вона містить дані щодо просторових об’єктів у формі їх цифрових уявлень (векторних, растрових та інших), при цьому включає відповідно до поставлених задач набір функціональних можливостей, в яких реалізуються операції геоінформаційних технологій, що підтримуються програмним, апаратним, інформаційним, нормативно-правовим, кадровим та організаційним забезпеченням. Візуальний аналіз – найпоширеніший і найпростіший спосіб використання геоінформаційних систем, а саме зіставлення різних об'єктів (даних про них) на одній території для виявлення та подальшого аналізу залежностей між ними. Ресурсний потенціал об’єднаної територіальної громади – наявні ресурси, зокрема просторові, земельні, а також фінансові. Спроможність ОТГ насамперед характеризується тим, чи результативно використовуються ресурси громади, що становлять її ресурсний потенціал, який відіграє ключову роль у визначенні функцій, спрямованості та безпосередньо динаміки розвитку громади. Розвиток ринкової економіки інфраструктури зобов’язує ОТГ вирішувати складні завдання управління ресурсним потенціалом, серед яких – максимально повне використання потенційних можливостей, формування здатності швидко адаптуватися до змінної ситуації на ринку.
- 16 December 2023
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction
- No. 24,p. 151-156
ОСНОВОПОЛОЖНІ БАНКИ ДАНИХ ПРИ СТВОРЕННІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Управління життєдіяльністю й моделювання розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) пов’язане зі збором, обробкою, розподілом і зберіганням різноманітної технічної, оперативно-розпорядчої, фінансової, природно-екологічної та іншої інформації. Вона є базисом для розв’язання різноманітних поточних і перспективних задач щодо прогнозування розвитку, поліпшення екологічного стану територій, оптимізації використання земельних, водних, інфраструктурних ресурсів, системного землекористування ОТГ. Більшість згаданих даних має просторову компоненту, що характеризує об’єкти і явища навколишнього середовища з позиції їх географічного розташування, тому організація ефективного взаємозв’язку між даними різних типів та оперування ними здійснюється на основі використання геоінформаційних технологій (ГІС). У сучасному розумінні ГІС – це інформаційна система, що забезпечує збір, зберігання, обробку, доступ, відображення і розповсюдження просторово-координатних даних. Вона містить дані щодо просторових об’єктів у формі їх цифрових уявлень (векторних, растрових та інших), при цьому включає відповідно до поставлених задач набір функціональних можливостей, в яких реалізуються операції геоінформаційних технологій, що підтримуються програмним, апаратним, інформаційним, нормативно-правовим, кадровим та організаційним забезпеченням. Візуальний аналіз – найпоширеніший і найпростіший спосіб використання геоінформаційних систем, а саме зіставлення різних об'єктів (даних про них) на одній території для виявлення та подальшого аналізу залежностей між ними. Ресурсний потенціал об’єднаної територіальної громади – наявні ресурси, зокрема просторові, земельні, а також фінансові. Спроможність ОТГ насамперед характеризується тим, чи результативно використовуються ресурси громади, що становлять її ресурсний потенціал, який відіграє ключову роль у визначенні функцій, спрямованості та безпосередньо динаміки розвитку громади. Розвиток ринкової економіки інфраструктури зобов’язує ОТГ вирішувати складні завдання управління ресурсним потенціалом, серед яких – максимально повне використання потенційних можливостей, формування здатності швидко адаптуватися до змінної ситуації на ринку.