YIY. Ilchenko

Y. Ilchenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Y. Ilchenko has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Передпосівна обробка насіння біостимулятором як елемент покращення розвитку рослин буряка цукрового в умовах глобальних кліматичних змін

    by Т.д. Сонець, С.м. Михайлик, З.б. Києнко, Я.в. Ільченко, С.о. Ткачук

    Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні агроекологічної та економічної ефективності використання різних дозувань інноваційного препарату Епівіо Енерджі для стабілізації потенціалу продуктивності гібриду СІУ в умовах зростаючого гідротермічного стресу та реалізації стратегії «Зеленого цифрового переходу». Методи дослідження базувалися на проведенні польових експериментів у Рівненській філії УІЕСР впродовж 2025 року із застосуванням візуально-морфологічних спостережень та вимірювально-вагових аналізів. Системний підхід до розрахунку емісійного профілю технології здійснювали за методологією оцінки життєвого циклу продукції. Результати науково-дослідної роботи засвідчили, що в умовах дефіциту опадів у період «сівба – повні сходи» передпосівна підготовка насіння дозволяє рослинам значно ефективніше використовувати ґрунтову вологу та активувати життєву енергію на початкових етапах вегетації. Встановлено, що при використанні максимальної норми 15 мл/п.о. повні сходи з’являються на 3 доби раніше, ніж у контрольному варіанті, а тривалість активного періоду накопичення вегетативної маси зростає на 3 доби. Експериментально підтверджено, що інтенсифікація початкового органогенезу призводить до зростання господарських показників: урожайність коренеплодів у варіанті з максимальною дозою склала 110,5 т/га, що забезпечило приріст 17,6% відносно контролю. Особливої уваги заслуговує подолання традиційного фізіологічного бар’єру «врожайність – цукристість», оскільки за найвищої продуктивності вміст цукру також зріс до 20,4%, що є на 0,5% вище базового показника. Це дозволило отримати збір цукру на рівні 22,5 т/га. Розрахунок вуглецевого сліду показав, що при загальних викидах 414,9 кг СО2е/га, де вагому частку займає паливо (61,8%), інтенсифікація технології дозволяє знизити питому емісію на одну тонну цукру на 16,9% (з 22,19 до 18,44 кг СО2е/т). Також, зафіксовано позитивний вплив на архітектоніку коренеплодів: зменшення відсотка повністю заглиблених у ґрунт до 24,3% проти 29,8% у контролі, що мінімізує опір ґрунту за збирання та знижує витрати дизельного пального. Висновки. Застосування досліджуваного препарату у дозі 15 мл/п.о. є агроекологічно виправданим та економічно ефективним заходом, який дозволяє оптимізувати емісійний профіль культури та забезпечує конкурентоспроможність агровиробництва в умовах декарбонізації економіки та вимог «Зеленого курсу» Європейського Союзу щодо зниження вуглецевого сліду продукції харчування.