PSPavlo Shuber

Pavlo Shuber

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Pavlo Shuber has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Warunki termiczne we Lwowie (1951–2023)

    by Krzysztof Bartoszek, Bogusław M. Kaszewski, Krzysztof Siwek, Pawlo Shuber

    The aim of the study is to determine the changes in air temperature in Lviv from 1951 to 2023 and their significance in the context of climate change in western Ukraine. Data were sourced from meteorological observations at Danylo Halytskyi International Airport in Lviv. The Mann-Kendall test was used to detect trends, and Sen’s method estimated the rate of air temperature change. Additionally, selected indicators assessed the degree of climate continentality and its temporal variability in Lviv. Results reveal a statistically significant increase in annual mean air temperature of 0.31°C per decade, with pronounced warming in spring and summer. The number of frost days is decreased, while hot days and warm nights have become more frequent. Despite rising air temperatures, no significant changes in climate continentality were observed. These trends align with ongoing climate warming in Central Europe and may impact urban functionality and residents’ thermal comfort.


  • Зміна клімату міста Львова: ретроспективна та перспективна характеристики

    by Іван Круглов, Анатолій Смалійчук, Павло Шубер, Катерина Кінаш

    Адаптація урбанізованих ландшафтів до зміни клімату є одним з основних наукових і політичних пріоритетів. Інформація щодо зміни клімату важлива для Львівської міської громади, яка прагне досягнути “кліматичної нейтральності” до 2030 р. Отже, мета цього дослідження полягає в характе-ристиці зміни клімату Львова протягом минулих десятиліть, а також в описі можливих майбутніх траєкторій зміни клімату до кінця XXI ст. Для ретроспективного аналізу протягом двох кліматичних періодів, – 1961–1990 та 1991–2020 рр., – використали дані Львівської авіаційної метеостанції щодо середніх та екстремальних місячних температур повітря та середніх місячних значень атмосферних опадів. Ми також скористалися регіонально-відкаліброваними виводами трьох кліматичних моделей CMIP6 для проєкцій середніх місячних значень температури повітря і опадів за двома сценаріями, – SSP2-4.5 і SSP3-7.0, – для трьох майбутніх періодів: 2021–2040, 2041–2060 та 2081–2100 рр. Зараз (1991–2020) клімат Львова характеризується середньою річною температурою повітря +8,3°С і середньою річною кількістю опадів у 769 мм. Порівняно з попереднім періодом (1961–1990), середньорічна температура зросла на 1,1 °С, а середньомісячна – від 0,4 °С (жовтень) до 2,0 °С (січень). Середньорічна кількість опадів зросла на 39 мм, а середньомісячна змінилася від -11 мм у червні до +18 мм у травні. Абсолютна максимальна температура повітря змінилася від -1,4°С у березні до +4,2°С у вересні та жовтні. Зміни абсолютної мінімальної температури продемонстрували більшу амплітуду – від -5,5 °С у жовтні до +5,0 °С у вересні і жовтні. Порівняно з періодом 1961–2020 рр., обоє сценаріїв майбутньої зміни клімату передбачають подальше та швидше зростання температури повітря. Середньорічна температура може зрости на 1,2–1,3 °С протягом двох наступних десятиліть та на 3,1 °С (SSP2-4.5) або навіть на 4,5 °С (SSP3-7.0) до кінця століття. Найбільше зростання температури повітря передбачається для зимових місяців – на 1,9–5,5 °С на кінець століття, а найменше – для червня і липня – на 0,6–4,0 °С. Кліматичні проєкції також окреслюють незначне зменшення середньорічної кількості опадів, але невелике підвищення у квітні, червні та липні. Отже, майбутня зміна клімату може спричинити значну модифікацію ландшафтно-екологічних умов Львова.

  • Open Access

    Climate as a factor in the modern relief formation of the northeastern macroslope of Chornohora

    by L. Ya. Kostiv, P. M. Shuber, O. O. Burianyk, M. M. Karabiniuk

    Purpose. To analyze climatic indicators that cause the formation and development of a wide range of geomorphological processes, including dangerous or catastrophic ones. Methods. Statistical, system analysis. Results. The research was based on the analysis of a number of climatic indicators (amount and intensity of precipitation, air and soil temperature, thickness of snow cover and water reserves in it) of the Pozhyzhevska snow avalanche station and the Laboratory of Landscape Monitoring of the Chornohora Geographical Station of the Ivan Franko National University of Lviv, which represent different oroclimatic zones.As a result of the study, the climatic indicators influencing the formation of modern relief processes of the northeastern slope of Chornohora were mainly established, and their heterogeneity in the different natural territorial complexes was characterized. Particular attention is paid to the processes of physical weathering, which are quite widespread and form the material for the further development of erosion and gravity processes. Their development is determined by significant temperature amplitudes and temperature transitions through 0°C. It has been established that an the Chornohora Geographical Station, daily air temperature amplitudes above 10°C are characteristic of 2/3 of the days of the warm period, above 15°C - on a third of the days, above 20°C in some cases, with a maximum value of 25.2°C. The daily amplitudes of temperature on the open soil surface above 20°C were recorded on half of the days of the warm period with repeated exceeding of 30°C. With depth, these indicators in the soil are smoothed out, but are still noticeable at a depth of 20 cm. The transition of the air temperature through 0°C (also one of the factors of defluxation) to the Chornohora Geographical Station was recorded on average on 98 days per year (including 38 in the snowless period). The amount and intensity of precipitation affecting the development of erosion processes, the formation of floods, mudflows, avalanches, and indirectly landslides and landslides. Conclusions. It has been found that the main climatic indicators that cause the formation and development of various geomorphological processes are precipitation, temperature, and snow cover thickness.

  • Open Access

    Climate change in forest zone of Ukraine: case study of UNESCO biosphere reserves

    by Аnatoliy Smaliychuk, Pavlo Shuber

    У статті висвітлено результати аналізу нещодавньої зміни клімату (1991–2018 рр.) на прикладі трьох біосферних резерватів (БР), розташованих у мішаній та широколистяній зонах України. З’ясовано, що середньорічна температура повітря у всіх трьох БР – Деснянському, Шацькому та “Розточчя” – зросла на 1,0–1,1 °C у порівнянні з кліматичною нормою. Незважаючи на деякі відмінності у річному розподілі, зміни в основному відбулися за рахунок показників зимових та літніх місяців. У кількості та місячному розподілі опадів у трьох БР виявлено деякі відмінності. У Деснянському БР середньорічна кількість опадів зменшилась, натомість у Шацькому БР та БР “Розточчя” кількість опадів зросла на 6–8 % із збільшенням частоти сильних злив. Запропо­новано систему з 13 індикаторів зміни клімату, що характеризують температурний режим (напри­клад, кількість спекотних днів чи тропічних ночей), надходження атмосферних опадів (наприклад, максимальна добова кількість опадів, тривалість бездощового періоду) та перебіг вегетації рослин (наприклад, тривалість вегетаційного періоду). Загалом на території Деснянського БР відчутніший вплив теплового стресу на місцеві екосистеми, в той час як на Розточчі зафіксовані найвищі показники індикаторів, що пов’язані з режимом випадання атмосферних опадів. Відзначено, що розробка та впровадження ефективних заходів з адаптації до зміни клімату потребує першочергово достовірної просторової інформації про такі зміни, що можна досягти шляхом поєднання стаціонарних і дистанційних методів збору даних із застосуванням ГІС моделювання.

  • Open Access

    Morphometric and landscape factors influencing the precipitation and temperature fields in the Western regions of Ukraine

    by Alexander Mkrtchian, Pavlo Shuber

    Розглянуто особливості впливу морфометричних параметрів рельєфу на просторовий розподіл характеристик температурного режиму та кількості опадів у межах західних регіонів України. Серед морфометричних чинників, які, імовірно, впливали на розподіл температури й опадів, розглядали висоту над рівнем моря, фактор експозиції поверхні, показник її вертикального розчленування. Два останні розраховано з застосуванням відповідних фокальних операторів до ЦМР. Стосовно річної кількості опадів, найбільш значимим виявився вплив вертикального розчленування рельєфу, фактора експозиції та абсолютної висоти. Водночас вплив на кількість опадів абсолютної висоти найсильніший за розміру рухомого вікна 7 км, вплив вертикального розчленування рельєфу – 10 км, вплив фактора експозиції –50–70 км. Найбільша кількість опадів випадає на макросхилах з північно-західною експозицією, найменша – з південно-східною. Коефіцієнт множинної кореляції становив понад 0,98, тоді як коефіцієнт часткової кореляції для фактора вертикального розчленування – понад 0,9. Якщо в аналізі враховували лише рівнинні метеостанції, то цей зв’язок майже зникав; отже, на розподіл опадів насамперед впливає великомасштабна розчленованість рельєфу, властива гірським територіям. Середньомісячні температури повітря виявились найтісніше пов’язаними з абсолютною висо­тою; деякий вплив також має вертикальне розчленування рельєфу, тоді як вплив фактора мезо­експозиції був доволі слабкий. Вплив висоти на середньомісячну температуру найсильнішим був улітку, найслабшим – узимку (імовірно, через частий розвиток температурних інверсій). Верти­кальний градієнт температури виявився нижчим у місяці з переважанням циклонального типу атмосферної циркуляції. За переважання антициклональної погоди схили східної експозиції дещо тепліші від схилів західної, за переважання циклональних – навпаки. Визначено, що морфометричні показники слугують добрими предикторами середньомісячних значень температури повітря та річної кількості опадів і можуть бути використані для просторової інтерполяції даних метеостанцій та отримання просторово розподілених даних.

  • Open Access

    The river network structure transformation in Berezhnycya river basin geosystems

    by I. Kovalchuk, P. Shuber, O. Shvets, Y. Andreychuk

    The parameterization of Berezhncya (right tributary of Dnister) river network as at 1880, 1945 and 2009 years, which became as main component in complex geoinformational model, was made. In research also was made calculations of water flows length and count transformation coefficient. Results showed a river structure changes along 130 years period. The climatic conditions (precipitation and temperature regime) influence on processes of river network forming, and therefore on their structure simplification and complication was considered. Key words: GIS technologies, transformation coefficient, small river, water flow order, river system structure.