YKYu. Ye. Khomych

Yu. Ye. Khomych

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Yu. Ye. Khomych has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Re-Os вік молібденіту Ганнівського родовища, Криворізька структура, Український щит

    by Yu. Ye. Khomych, V. V. Sukach, L. V. Shumlyanskyy, S. M. Bondarenko, V. O. Syomka, S. Tessalina, M. M. Reshetnyk, Ю. Є. Хомич, С. Тессаліна

    Висвітлено результати ізотопного датування молібденіту за ізотопним Re-Os методом з метою визначення віку зруденіння Ганнівського родовища, яке розташовано в північно-східній частині Криворізької структури Українського щита. Аналітичні дослідження проведено у John de Laeter Centre (JdLC) в Університеті Кьортина, Західна Австралія. Було продатовано три проби молібденіту 1/380.6, 1/368.8 і 6/358.0, для котрих отримано палеопротерозойські модельні значення віку 1852 ± 30, 2097 ± 9 і 2316 ± 11 млн років, відповідно, що в середньому складає 2,088 млрд років. Досліджено також дві проби із Сергіївського родовища (3219/189.5 та 3217). Модельний ізотопний вік для проби 3219/189.5 становить 3013,37 ± 17,41 млн років (мезоархей), що добре узгоджується з раніше отриманими даними – 3,0–3,1 млрд років. Припускається генетичний зв’язок продуктивної мінералізації Ганнівського родовища з палеопротерозойськими тектоно-магматичними подіями, що ознаменувалися інтрузіями гранітоїдів кропивницького комплексу (приблизно 2,0 млрд років) або апліт-пегматоїдних гранітів (1,8 млрд років).

  • Open Access

    Мінералого-геохімічна характеристика рідкісноземельного зруденіння у Середньому Придніпров’ї (на прикладі Котлярівського рудопрояву)

    by V. V. Sukach, L. V. Isakov, Yu. Ye. Khomych

    Надано мінералогічну, петрографічну та геохімічну характеристику рідкісноземельної мінералізації Котлярівського рудопрояву, який був виявлений св. 114 у південно-західній частині Криничанського плагіограніт-мігматитового купола під час геологічного довивчення (ГДП-50) південної частини Верхівцівської зеленокам’яної структури та її гранітоїдного облямування.Рідкісноземельні елементи (REE) відіграють важливу роль в економіках ЄС, США, Канади, Австралії та інших розвинених країн. Українсь­кий щит є однією з найбільших рідкісноземельних металогенічних провінцій Європи. Зокрема, Середньопридніпровський мегаблок залишається перспективним, але маловивченим регіоном для відкриття нових родовищ REE. Його перспективи пов’язуються із сублужними і лужними мезоархейськими гранітоїдами та метасоматитами токівського, мокромосковського і демуринського комплексів.У результаті комплексних досліджень кернових проб із корінних та гіпергенних зруденілих порід Котлярівського рудопрояву з’ясовано, що головним мінералом-концентратором REE та ітрію є монацит. Мінерал зазнав змін, які відбулися щонайменше у два основних етапи: ендогенний гідротермально-метасоматичний та гіпергенний, пов’язаний з утворенням кори вивітрювання. Інші мінерали, такі як апатит, циркон, лейкоксен, також містять певні домішки лантаноїдів та ітрій. Отримані результати роботи підкреслюють необхідність подальших досліджень рідкісноземельного зруденіння у Середньому Придніпров’ї, що має високу як практичну, так і теоретичну цінність.


  • Open Access

    Пегматити Сурської та Верхівцівської зеленокам’яних структур Середнього Придніпров’я, Український щит

    by V. V. Sukach, L. V. Isakov, K. I. Hoholev, M. S. Kotenko, Yu. Ye. Khomych

    Наведено маловідомі дані про пегматити Сурської і Верхівцівської зеленокам’яних структур, які було отримано в результаті ретельного вивчення, аналізу та переінтерпретації фондових та архівних матеріалів. Зокрема, розкрито їх геолого-структурну позицію, межі розповсюдження, мінералого-геохімічні особливості, зв’язок з гранітними комплексами і масивами тощо, а також окреслено їхні перспективи на рідкіснометалеве зруденіння. На півночі Сурської зеленокам’яної структури у межах Карнаухівського синклінального відгалуження під час пошуків на силікатний нікель у 1961 р. розкрито понад 60 пегматитових жил, більшість із яких інтрудують ультрабазити однойменного масиву. Вони залягають субвертикально, прослідковуються на 150–250 м. Для жил Карнаухівського пегматитового вузла з’ясована зональна будова. В межах окремих тіл виділяється до п’яти зон: аплітова, різнозернистого граніту, пегматоїдна, блокового кварцу і мікрокліну. Північно-західна частина Сурської зеленокам’яної структури виокремлюється як перспективне Правдинсько-Карнаухівське пегматитове поле.Верхівцівська структура має складну блокову будову, що дає підстави очікувати виявлення глибоко еродованих пегматитоносних блоків. Серії пегматитових і аплітових жил з аномальним вмістом рідкісних і рідкісноземельних металів виявлені в межах Шмаківського відгалуження та більшою мірою в його гранітоїдному оточенні. Дана ділянка виділяється як Грушево-Рудицинське пегматитове поле.В межах Карнаухівсько-Правдинського та Грушево-Рудицинського пегматитових полів рекомендується виконати спеціалізовані пошукові роботи на рідкісні метали, пов’язані з пегматитами.


  • MOLYBDENUM MINERALIZATION OF THE HANNIVKA DEPOSIT, KRYVYI RIH STRUCTURE

    by V.V. Sukach, N.V. Baryatska, S.M. Bondarenko, V.O. Syomka, Yu.E. Khomych, M.M. Reshetnyk, M.S. Kotenko

    The Hannivka molybdenum deposit is located in the northeastern side of the Kryvyi Rih structure, within the East Hannivka monocline. Molybdenum mineralization is confined to the contact zone of granitoids of the Demuryne complex with metabasites of the Novokryvorizka suite. The main volume of molybdenum mineralization is concentrated in the exocontact, in metabasites, and only 10-15% in endocontact granitoids. The molybdenum-bearing zone is represented by schistose, moderately quartzized and biotitized fine-grained metabasalts, which contain quartz, epidote-quartz, epidote, sometimes feldspar-quartz veins and veinlets and moderate (0.5-3%) sulfide mineralization. The volume of vein material ranges from 0.5% to 3-5%. The geological-morphological type of mineralization is defined as linear stockwork. Leading processes responsible for the development of molybdenite are quartzization and biotitization, namely silicic-alkaline metasomatism. Using JSM-6700F і JXСА-733 electron microscopes, the following ore minerals have been diagnosed and studied: magnetite, ilmenite, molybdenite, loellingite, arsenopyrite, pyrrhotite, pyrite, chalcopyrite, sphalerite. Based on their structural positions and relationships, several successive ore stages have been identified: early oxide (ilmenite-magnetite), main sulfide with molybdenite, potentially gold-bearing arsenide-sulfoarsenide-sulfide and late sulfide. Molybdenite is localized in zalbands of thin (1-3 mm, occasionally up to 2 cm) quartz veinlets, sometimes in the form of boudinaged structures, lenses and pockets reaching sizes up to 4 cm, as well as in host metabasalts and plagiogranites. Conditionally, three morphological types of molybdenite can be distinguished: a) medium-sized elongated tabular, platy, and foliated crystals ranging in size from 0.1 mm to 1.5-2 mm, which are oriented subparallel to the vein structures and rock foliation; b) fine-grained (from 10-20 µm to 0.1 mm) elongated flakes uniformly or randomly oriented; с) isometric crystals of hexagonal-tabular habitus with sizes ranging from 0.1 to 0.7 mm. Outlined are several areas that require further investigation: epitaxial growths of molybdenite and silicates and the conditions of their formation, the time of formation of molybdenite and ore-generating granitoids.