Valentyn Lihus
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Valentyn Lihus has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Hanna Chorna
Запорізький національний університет
1 shared publication - Hanna Tolchieva
Luhansk Taras Shevchenko National University
1 shared publication Inna Koreneva
Department of Theory and Methods of Teaching Natural Sciences, Faculty of Natural and Physical and Mathematical, Olexander Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv, Ukraine
1 shared publication- Inna Koreneva
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv, Ukraine
1 shared publication - Mariya Kalashnyk
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine
1 shared publication - Nataliia Havryliuk
Kyiv National University of Trade and Economics, Vinnytsia, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 November 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанські мистецькі студії
- No. 3,p. 38-43
РОЛЬ ТРУБИ В ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЖАНРАХ БАРОКОВОЇ ЕПОХИ: ІСТОРІЯ ТА ВИКОНАВСЬКІ ТРАДИЦІЇ
У статті досліджуються особливості виконавства на трубі в контексті інструментальної музики барокової епохи та розкривається роль цього інструмента у формуванні жанрових традицій. Велике значення приділяється історичному розвитку труби, її конструктивним особливостям, акустичним характеристикам і технічним прийомам, які визначають характер виконання музики бароко. У сучасному мистецькому середовищі важливого значення набуває відродження та інтерпретація старовинної музики, зокрема творів бароко, що обумовлено прагненням виконавців до глибшого осмислення стилю, підвищення технічної майстерності та розвитку сценічної віртуозності.У статті аналізуються різновиди трубних інструментів епохи бароко та їх вплив на формування музичних жанрів, зокрема увертюри, танцювальної сюїти, сонати та концерту. Розглядається особливість виконання трубних партій у ансамблі з іншими інструментами, зокрема струнними та бассо контінуо, та їх взаємодія з різними фактурними типами музики –поліфонічними й гомофонно-гармонічними. На основі аналізу творів для труби підкреслюється значення солюючих партій, використання концертно-віртуозних прийомів та виражальних засобів, характерних для барокової музики.Дослідження спрямоване на комплексне вивчення стилістичних особливостей бароко, розкриває специфіку жанрової організації репертуару та демонструє, як історичні традиції виконання впливають на сучасні виконавські практики. Воно також підкреслює методологічну цінність для музикантів і педагогів, оскільки результати аналізу можуть використовуватися для удосконалення технічної та сценічної підготовки виконавців, а також для більш глибокої інтерпретації творів бароко у сучасному музичному середовищі. Додатково, стаття висвітлює важливість дослідження історичних джерел, нотних видань та виконавських традицій для точного відтворення музики минулих епох. Також акцентується увага на перспективі інтеграції цих знань у сучасні освітні програми для розвитку музичної культури та виконавської майстерності.
- 28 November 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанські мистецькі студії
- No. 3,p. 38-43
Open AccessРОЛЬ ТРУБИ В ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЖАНРАХ БАРОКОВОЇ ЕПОХИ: ІСТОРІЯ ТА ВИКОНАВСЬКІ ТРАДИЦІЇ
У статті досліджуються особливості виконавства на трубі в контексті інструментальної музики барокової епохи та розкривається роль цього інструмента у формуванні жанрових традицій. Велике значення приділяється історичному розвитку труби, її конструктивним особливостям, акустичним характеристикам і технічним прийомам, які визначають характер виконання музики бароко. У сучасному мистецькому середовищі важливого значення набуває відродження та інтерпретація старовинної музики, зокрема творів бароко, що обумовлено прагненням виконавців до глибшого осмислення стилю, підвищення технічної майстерності та розвитку сценічної віртуозності.У статті аналізуються різновиди трубних інструментів епохи бароко та їх вплив на формування музичних жанрів, зокрема увертюри, танцювальної сюїти, сонати та концерту. Розглядається особливість виконання трубних партій у ансамблі з іншими інструментами, зокрема струнними та бассо контінуо, та їх взаємодія з різними фактурними типами музики –поліфонічними й гомофонно-гармонічними. На основі аналізу творів для труби підкреслюється значення солюючих партій, використання концертно-віртуозних прийомів та виражальних засобів, характерних для барокової музики.Дослідження спрямоване на комплексне вивчення стилістичних особливостей бароко, розкриває специфіку жанрової організації репертуару та демонструє, як історичні традиції виконання впливають на сучасні виконавські практики. Воно також підкреслює методологічну цінність для музикантів і педагогів, оскільки результати аналізу можуть використовуватися для удосконалення технічної та сценічної підготовки виконавців, а також для більш глибокої інтерпретації творів бароко у сучасному музичному середовищі. Додатково, стаття висвітлює важливість дослідження історичних джерел, нотних видань та виконавських традицій для точного відтворення музики минулих епох. Також акцентується увага на перспективі інтеграції цих знань у сучасні освітні програми для розвитку музичної культури та виконавської майстерності.
- Open Access
- 30 November 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (71) , 54-60
Ukrainian vocal paradigm of Boleslav Yavorsky
- 30 November 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (71) , 54-60
Open AccessUkrainian vocal paradigm of Boleslav Yavorsky
- Open Access
- 17 July 2023
- Published by Centro Universitario La Salle - UNILASALLE in Conhecimento & Diversidade
- Vol. 15 (38) , 479-495
REGARDING THE DEVELOPMENT OF EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC POTENTIAL IN THE 21ST CENTURY:
As modernas tecnologias digitais contribuem para a transformação da ordem social e para a integração das mais recentes capacidades de processamento de informações na vida cotidiana. Essas tendências também são características da educação e da ciência como ramos separados do todo social. Portanto, o objetivo do trabalho é analisar os desafios tecnológicos no desenvolvimento do potencial educacional e científico do século XXI. Os métodos de análise e síntese, método comparativista, previsão, método de modelagem foram utilizados no estudo. O principal método empírico foi um inquérito em que participaram 130 professores e 100 trabalhadores científicos. Verificou-se que a maioria dos professores considera o uso de conquistas de digitalização como um fenômeno inevitável e positivo. Os pesquisadores estão menos otimistas - quase um em cada três funcionários da indústria não deu uma resposta positiva ao impacto da digitalização. É determinado que tal fenômeno é percebido negativamente por causa de seu impacto ambíguo na virtude acadêmica. Acadêmicos e educadores modernos compreendem igualmente a importância e o significado da competência digital no mundo globalizado e informatizado de hoje. Entre os problemas, os entrevistados apontaram como relevante o equipamento técnico das instituições de ensino e pesquisa. Especialmente para os cientistas foi o problema de financiamento insuficiente. As conclusões apontaram a importância de realizar mais pesquisas sobre a segurança do uso de ferramentas digitais em atividades de pesquisa e educação e definir uma base filosófica para as transformações, o que ajudará a prever possíveis desafios no futuro.
- 17 July 2023
- Published by Centro Universitario La Salle - UNILASALLE in Conhecimento & Diversidade
- Vol. 15 (38) , 479-495
Open AccessREGARDING THE DEVELOPMENT OF EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC POTENTIAL IN THE 21ST CENTURY:
As modernas tecnologias digitais contribuem para a transformação da ordem social e para a integração das mais recentes capacidades de processamento de informações na vida cotidiana. Essas tendências também são características da educação e da ciência como ramos separados do todo social. Portanto, o objetivo do trabalho é analisar os desafios tecnológicos no desenvolvimento do potencial educacional e científico do século XXI. Os métodos de análise e síntese, método comparativista, previsão, método de modelagem foram utilizados no estudo. O principal método empírico foi um inquérito em que participaram 130 professores e 100 trabalhadores científicos. Verificou-se que a maioria dos professores considera o uso de conquistas de digitalização como um fenômeno inevitável e positivo. Os pesquisadores estão menos otimistas - quase um em cada três funcionários da indústria não deu uma resposta positiva ao impacto da digitalização. É determinado que tal fenômeno é percebido negativamente por causa de seu impacto ambíguo na virtude acadêmica. Acadêmicos e educadores modernos compreendem igualmente a importância e o significado da competência digital no mundo globalizado e informatizado de hoje. Entre os problemas, os entrevistados apontaram como relevante o equipamento técnico das instituições de ensino e pesquisa. Especialmente para os cientistas foi o problema de financiamento insuficiente. As conclusões apontaram a importância de realizar mais pesquisas sobre a segurança do uso de ferramentas digitais em atividades de pesquisa e educação e definir uma base filosófica para as transformações, o que ajudará a prever possíveis desafios no futuro.
- Open Access
- 14 January 2022
- Published by Revista Tempos e Espacos em Educacao in Revista Tempos e Espaços em Educação
- Vol. 15 (34) , 17228
The unity and interrelation of the educational, upbringing, and developmental functions of the learning process in the context of the COVID-19 pandemic
The article deals with the problem of unity and interrelation of educational, educative, and developmental functions of the educational process in the conditions of the COVID-19 pandemic. The authors substantiated the productivity of the attempt to study the unity and interrelation of educational, upbringing, and developmental functions of the educational process under the conditions of the COVID-19 pandemic. The authors used a survey of 189 respondents, scientific and pedagogical workers of higher education, as an experimental method of research: National University of Culture and Arts (Kyiv, Ukraine); Vinnytsia Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics, (Vinnytsia, Ukraine); Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (Vinnytsia, Ukraine); Zaporizhia National University (Zaporizhia, Ukraine); Alexander Dovzhenko Hlukiv (National Pedagogical University) (Hlukiv, Ukraine). The problem of the unity of educational, upbringing, and developmental function of the learning process in the conditions of the COVID-19 pandemic was considered based on the elaborated sources of foreign and domestic scientists. An empirical study was carried out, which helped to determine the situation in 2021 in retrospect of the considered problem. It is concluded that the unity and interrelation of educational, pedagogical, and developing functions of the learning process in the conditions of the COVID-19 pandemic are the key factors of identity formation because its formation is possible only in the context of dialogical and man-centered models of education, where it is fully possible to take into account the anthropological characteristics of man, in particular his need for dialogue as communication. The authors point out that in the article scientific and pedagogical employees prefer the distance form of education because they believe that it is possible to use more various platforms and services for training and education of higher education applicants. The data of the empirical study showed that the majority of educators believe that the educational function of the learning process under the COVID-19 pandemic has changed for the better because the applicants have become more self-organized and disciplined, tired and eager to learn new material through various Internet resources. It has been observed that academic educators show indicators of improvement in their competencies during practice in the COVID-19 pandemic. The study found that educators use a variety of online tools to work with applicants, such as: Zoom, Classtime, Google Meet, and others.
- 14 January 2022
- Published by Revista Tempos e Espacos em Educacao in Revista Tempos e Espaços em Educação
- Vol. 15 (34) , 17228
Open AccessThe unity and interrelation of the educational, upbringing, and developmental functions of the learning process in the context of the COVID-19 pandemic
The article deals with the problem of unity and interrelation of educational, educative, and developmental functions of the educational process in the conditions of the COVID-19 pandemic. The authors substantiated the productivity of the attempt to study the unity and interrelation of educational, upbringing, and developmental functions of the educational process under the conditions of the COVID-19 pandemic. The authors used a survey of 189 respondents, scientific and pedagogical workers of higher education, as an experimental method of research: National University of Culture and Arts (Kyiv, Ukraine); Vinnytsia Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics, (Vinnytsia, Ukraine); Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (Vinnytsia, Ukraine); Zaporizhia National University (Zaporizhia, Ukraine); Alexander Dovzhenko Hlukiv (National Pedagogical University) (Hlukiv, Ukraine). The problem of the unity of educational, upbringing, and developmental function of the learning process in the conditions of the COVID-19 pandemic was considered based on the elaborated sources of foreign and domestic scientists. An empirical study was carried out, which helped to determine the situation in 2021 in retrospect of the considered problem. It is concluded that the unity and interrelation of educational, pedagogical, and developing functions of the learning process in the conditions of the COVID-19 pandemic are the key factors of identity formation because its formation is possible only in the context of dialogical and man-centered models of education, where it is fully possible to take into account the anthropological characteristics of man, in particular his need for dialogue as communication. The authors point out that in the article scientific and pedagogical employees prefer the distance form of education because they believe that it is possible to use more various platforms and services for training and education of higher education applicants. The data of the empirical study showed that the majority of educators believe that the educational function of the learning process under the COVID-19 pandemic has changed for the better because the applicants have become more self-organized and disciplined, tired and eager to learn new material through various Internet resources. It has been observed that academic educators show indicators of improvement in their competencies during practice in the COVID-19 pandemic. The study found that educators use a variety of online tools to work with applicants, such as: Zoom, Classtime, Google Meet, and others.
- Open Access
- 5 June 2019
- Published by Kyiv National University of Culture and Arts in Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»
- No. 40,p. 106-111
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ СТИЛЮ В МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Мета роботи – проаналізувати історіографію проблеми музичного стилю як однієї із глобальних категорій музичного мислення; на підставі опрацювання фундаментальних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених ХХ – початку ХХІ ст. виокремити й висвітлити теоретичні аспекти цієї проблеми, які охоплюють дефініцію поняття стилю, систематику характерних стильових ознак, ієрархічну структуру стилю, історичну типологію стилів, тенденції розвитку теорії стилю протягом означеного періоду; визначити перспективи дослідження стильової проблематики. Методологія дослідження базується на таких теоретичних методах: систематизації – для пізнання й осмислення наукових теорій стилю; абстрагування – у диференційованому розгляді найістотніших рис музичного стилю; аналізу – для встановлення зв’язків між різними рівнями категорії стилю; синтезу – для розгляду стилю як компонента ієрархічної системи музики. Крім того, використано дескриптивний метод – в аналізі наукових інтерпретацій поняття музичного стилю. Наукова новизна роботи полягає в систематизації наукового досвіду дослідження музичного стилю, у висвітленні основних теоретичних аспектів проблеми стилю, у розвитку теоретичного дискурсу стильової природи музичних явищ. Висновки. Узагальнено науковий досвід дослідження проблеми стилю. Визначено дискусійний характер вивчення проблеми стилю. Систематизовано базові положення теорії стилю з погляду художньої єдності, диференційованості, стабільності, системної цілісності стильових ознак, інтонаційної сутності стилю та його багаторівневої природи. Виявлено історичну взаємообумовленість стильових рівнів: «стиль епохи», «національний стиль» та «індивідуальний стиль». Окреслено вектор розвитку сучасних теорій музичного стилю.
- 5 June 2019
- Published by Kyiv National University of Culture and Arts in Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»
- No. 40,p. 106-111
Open AccessТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ СТИЛЮ В МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Мета роботи – проаналізувати історіографію проблеми музичного стилю як однієї із глобальних категорій музичного мислення; на підставі опрацювання фундаментальних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених ХХ – початку ХХІ ст. виокремити й висвітлити теоретичні аспекти цієї проблеми, які охоплюють дефініцію поняття стилю, систематику характерних стильових ознак, ієрархічну структуру стилю, історичну типологію стилів, тенденції розвитку теорії стилю протягом означеного періоду; визначити перспективи дослідження стильової проблематики. Методологія дослідження базується на таких теоретичних методах: систематизації – для пізнання й осмислення наукових теорій стилю; абстрагування – у диференційованому розгляді найістотніших рис музичного стилю; аналізу – для встановлення зв’язків між різними рівнями категорії стилю; синтезу – для розгляду стилю як компонента ієрархічної системи музики. Крім того, використано дескриптивний метод – в аналізі наукових інтерпретацій поняття музичного стилю. Наукова новизна роботи полягає в систематизації наукового досвіду дослідження музичного стилю, у висвітленні основних теоретичних аспектів проблеми стилю, у розвитку теоретичного дискурсу стильової природи музичних явищ. Висновки. Узагальнено науковий досвід дослідження проблеми стилю. Визначено дискусійний характер вивчення проблеми стилю. Систематизовано базові положення теорії стилю з погляду художньої єдності, диференційованості, стабільності, системної цілісності стильових ознак, інтонаційної сутності стилю та його багаторівневої природи. Виявлено історичну взаємообумовленість стильових рівнів: «стиль епохи», «національний стиль» та «індивідуальний стиль». Окреслено вектор розвитку сучасних теорій музичного стилю.
- Open Access
- 11 August 2018
- Published by Kyiv National University of Culture and Arts in Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»
- No. 38,p. 188-195
ПРОБЛЕМА ЖАНРУ В МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ХХ–ХХІ СТ.
Мета роботи. Стаття присвячена історіографії проблеми музичного жанру – однієї з найважливіших категорій музичного мислення, вивчення якої вирізняється дискусійним характером. Розглядаються різні трактування поняття жанру в дослідженнях ХХ–ХХІ ст. В основі методології – теоретичний метод систематизації, що полягає в осмисленні наукових концепцій жанру. Використано ін. теоретичні методи: абстрагування (у виділенні найістотніших рис жанру), аналіз (у встановленні зв’язків між смисловими рівнями і характеристиками категорії жанру) та синтез (у розгляді жанру як компонента ієрархічної системи музики). Також застосовано історичний метод (у розгляді історичної типології жанру). Наукова новизна полягає в систематизації музикознавчого досвіду дослідження поняття жанру, в окресленні сучасних тенденцій вивчення жанрової проблематики, у розвитку теоретичного дискурсу жанрової природи музичних явищ. Висновки. На підставі опрацювання наукових досліджень ХХ–ХХІ ст. визначено базові положення теорії жанру; систематизовано наукові концепції жанру; виокремлено концепцію «жанрового віку» М. Арановського як дієвий методологічний інструмент у дослідженні жанрової природи музики ХХ–ХХІ ст.
- 11 August 2018
- Published by Kyiv National University of Culture and Arts in Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»
- No. 38,p. 188-195
Open AccessПРОБЛЕМА ЖАНРУ В МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ХХ–ХХІ СТ.
Мета роботи. Стаття присвячена історіографії проблеми музичного жанру – однієї з найважливіших категорій музичного мислення, вивчення якої вирізняється дискусійним характером. Розглядаються різні трактування поняття жанру в дослідженнях ХХ–ХХІ ст. В основі методології – теоретичний метод систематизації, що полягає в осмисленні наукових концепцій жанру. Використано ін. теоретичні методи: абстрагування (у виділенні найістотніших рис жанру), аналіз (у встановленні зв’язків між смисловими рівнями і характеристиками категорії жанру) та синтез (у розгляді жанру як компонента ієрархічної системи музики). Також застосовано історичний метод (у розгляді історичної типології жанру). Наукова новизна полягає в систематизації музикознавчого досвіду дослідження поняття жанру, в окресленні сучасних тенденцій вивчення жанрової проблематики, у розвитку теоретичного дискурсу жанрової природи музичних явищ. Висновки. На підставі опрацювання наукових досліджень ХХ–ХХІ ст. визначено базові положення теорії жанру; систематизовано наукові концепції жанру; виокремлено концепцію «жанрового віку» М. Арановського як дієвий методологічний інструмент у дослідженні жанрової природи музики ХХ–ХХІ ст.