Олексій Анатолійович Толмачов
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Олексій Анатолійович Толмачов has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Віктор Михайлович Івчук9 shared publications
К. Ю. Марущенко
7 shared publications- О. О. Могиль
Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради
7 shared publications - Олександр Вельган
Національний університет оборони України
7 shared publications І. І. Світлак
4 shared publications- Лариса Родченко
ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом
4 shared publications
Latest Publications
- 21 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 10,p. 578-585
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ПРАВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ
- 21 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 10,p. 578-585
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ПРАВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ
- Open Access
- 21 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 293-302
ПСИХОЕМОЦІЙНІ ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЯК ОСНОВА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ РАННЬОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ
У статті представлено результати комплексного дослідження психоемоційних індикаторів ризику дезадаптації військовослужбовців, які виконують бойові завдання в зоні застосування сил, та обґрунтовано можливість їх використання як основи для моделювання системи раннього психологічного втручання. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в умовах пролонгованого бойового стресу та необхідністю переходу від реактивної до превентивної моделі психологічного супроводу. Метою дослідження є виявлення структури та прогностичної значущості психоемоційних показників військовослужбовців і розроблення на цій основі структурно-функціональної моделі системи раннього психологічного втручання. У дослідженні взяли участь 41 військовослужбовець. Використано комплекс теоретичних, психодіагностичних і статистичних методів. Застосовано шкалу ситуативної тривожності Ч. Спілбергера (STAI), експрес-опитувальник дезадаптивності (О. Приходько), методику первинного скринінгу ПТСР та інструмент оцінки стрес-факторів військової служби. Статистична обробка здійснювалася з використанням описової статистики, кореляційного, регресійного та медіаційного аналізів. Результати засвідчили системний характер взаємозв’язків між показниками тривожності, посттравматичних симптомів і дезадаптивності. Множинний регресійний аналіз визначив посттравматичні симптоми як ключовий предиктор дезадаптації (p < 0,001). Медіаційний аналіз підтвердив повну опосередковану модель, відповідно до якої вплив інтенсивності стрес-факторів на дезадаптацію реалізується через формування посттравматичних симптомів. На основі отриманих результатів запропоновано багаторівневу модель системи раннього психологічного втручання, спрямовану на своєчасну ідентифікацію та стабілізацію посттравматичних проявів на доклінічному етапі. Встановлено, що саме посттравматичне реагування виступає центральним механізмом трансформації бойового стресу у дезадаптаційний стан, що визначає пріоритетність превентивного психологічного моніторингу в системі збереження ментального здоров’я військовослужбовців
- 21 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 293-302
Open AccessПСИХОЕМОЦІЙНІ ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЯК ОСНОВА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ РАННЬОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ
У статті представлено результати комплексного дослідження психоемоційних індикаторів ризику дезадаптації військовослужбовців, які виконують бойові завдання в зоні застосування сил, та обґрунтовано можливість їх використання як основи для моделювання системи раннього психологічного втручання. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в умовах пролонгованого бойового стресу та необхідністю переходу від реактивної до превентивної моделі психологічного супроводу. Метою дослідження є виявлення структури та прогностичної значущості психоемоційних показників військовослужбовців і розроблення на цій основі структурно-функціональної моделі системи раннього психологічного втручання. У дослідженні взяли участь 41 військовослужбовець. Використано комплекс теоретичних, психодіагностичних і статистичних методів. Застосовано шкалу ситуативної тривожності Ч. Спілбергера (STAI), експрес-опитувальник дезадаптивності (О. Приходько), методику первинного скринінгу ПТСР та інструмент оцінки стрес-факторів військової служби. Статистична обробка здійснювалася з використанням описової статистики, кореляційного, регресійного та медіаційного аналізів. Результати засвідчили системний характер взаємозв’язків між показниками тривожності, посттравматичних симптомів і дезадаптивності. Множинний регресійний аналіз визначив посттравматичні симптоми як ключовий предиктор дезадаптації (p < 0,001). Медіаційний аналіз підтвердив повну опосередковану модель, відповідно до якої вплив інтенсивності стрес-факторів на дезадаптацію реалізується через формування посттравматичних симптомів. На основі отриманих результатів запропоновано багаторівневу модель системи раннього психологічного втручання, спрямовану на своєчасну ідентифікацію та стабілізацію посттравматичних проявів на доклінічному етапі. Встановлено, що саме посттравматичне реагування виступає центральним механізмом трансформації бойового стресу у дезадаптаційний стан, що визначає пріоритетність превентивного психологічного моніторингу в системі збереження ментального здоров’я військовослужбовців
- 12 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 9,p. 507-515
СПРИЯННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
- 12 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 9,p. 507-515
СПРИЯННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
- Open Access
- 23 April 2026
- Published by DKS Center in Електронний журнал "Державне управління: удосконалення та розвиток"
- No. 4
УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
- 23 April 2026
- Published by DKS Center in Електронний журнал "Державне управління: удосконалення та розвиток"
- No. 4
Open AccessУДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
- 21 April 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 8,p. 587-592
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
- 21 April 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 8,p. 587-592
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
- Open Access
- 9 April 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 7,p. 430-435
НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ВІЙСЬКОВИХ, ЗВІЛЬНЕНИХ У ЗАПАС
- 9 April 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 7,p. 430-435
Open AccessНАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ВІЙСЬКОВИХ, ЗВІЛЬНЕНИХ У ЗАПАС
- Open Access
- 20 March 2026
- Published by DKS Center in Електронний журнал "Державне управління: удосконалення та розвиток"
- No. 3
СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ З ОХОРОНИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ
- 20 March 2026
- Published by DKS Center in Електронний журнал "Державне управління: удосконалення та розвиток"
- No. 3
Open AccessСОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ З ОХОРОНИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ
- Open Access
- 17 March 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 6,p. 331-337
РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ КОЛИШНІХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ
- 17 March 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 6,p. 331-337
Open AccessРОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ КОЛИШНІХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ
- Open Access
- 12 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 1,p. 213-220
ПОКАЗНИКИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ СИСТЕМНОГО МОНІТОРИНГУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
У статті представлено результати комплексного дослідження показників психоемоційного стану військовослужбовців як підґрунтя для побудови системного моніторингу ментального здоров’я в умовах бойової діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на військовослужбовців унаслідок тривалого впливу бойових та хронічних стрес-факторів, а також необхідністю переходу від фрагментарної психодіагностики до динамічного, багаторазового оцінювання психоемоційних ризиків на доклінічному рівні. Метою дослідження було виявлення взаємозв’язків між показниками ситуативної тривожності, дезадаптивних проявів, посттравматичних симптомів та інтенсивності стрес-факторів з метою наукового обґрунтування системного моніторингу ментального здоров’я військовослужбовців. У дослідженні використано психодіагностичні методики: шкалу ситуативної тривожності Спілбергера (STAI), експрес-опитувальник дезадаптивності (О. Приходько), первинний скринінг посттравматичного стресового розладу та методику оцінки стрес-факторів військової служби. Статистичний аналіз здійснювався з використанням кореляційного аналізу Пірсона. Вибірку склали 41 військовослужбовець, які проходили службу в умовах воєнних дій. Отримані результати засвідчили наявність статистично значущих позитивних кореляцій між рівнем ситуативної тривожності, інтегральним показником дезадаптації, посттравматичними проявами та інтенсивністю стресового навантаження. Встановлено, що інтегральний показник дезадаптації займає центральне положення у структурі психоемоційних взаємозв’язків, поєднуючи підвищену тривожність, посттравматичні симптоми та хронічний вплив стрес-факторів. Це дозволяє розглядати дезадаптацію як ключовий ранній маркер психоемоційних порушень, що передує формуванню клінічно виражених форм посттравматичного стресового розладу. Зроблено висновок, що показники психоемоційного стану доцільно використовувати як базові індикатори для побудови системи системного моніторингу ментального здоров’я військовослужбовців, спрямованої на раннє виявлення дезадаптаційних змін, профілактику психічних розладів та підвищення ефективності медико-психологічного забезпечення в умовах воєнного навантаження.
- 12 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 1,p. 213-220
Open AccessПОКАЗНИКИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ СИСТЕМНОГО МОНІТОРИНГУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
У статті представлено результати комплексного дослідження показників психоемоційного стану військовослужбовців як підґрунтя для побудови системного моніторингу ментального здоров’я в умовах бойової діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на військовослужбовців унаслідок тривалого впливу бойових та хронічних стрес-факторів, а також необхідністю переходу від фрагментарної психодіагностики до динамічного, багаторазового оцінювання психоемоційних ризиків на доклінічному рівні. Метою дослідження було виявлення взаємозв’язків між показниками ситуативної тривожності, дезадаптивних проявів, посттравматичних симптомів та інтенсивності стрес-факторів з метою наукового обґрунтування системного моніторингу ментального здоров’я військовослужбовців. У дослідженні використано психодіагностичні методики: шкалу ситуативної тривожності Спілбергера (STAI), експрес-опитувальник дезадаптивності (О. Приходько), первинний скринінг посттравматичного стресового розладу та методику оцінки стрес-факторів військової служби. Статистичний аналіз здійснювався з використанням кореляційного аналізу Пірсона. Вибірку склали 41 військовослужбовець, які проходили службу в умовах воєнних дій. Отримані результати засвідчили наявність статистично значущих позитивних кореляцій між рівнем ситуативної тривожності, інтегральним показником дезадаптації, посттравматичними проявами та інтенсивністю стресового навантаження. Встановлено, що інтегральний показник дезадаптації займає центральне положення у структурі психоемоційних взаємозв’язків, поєднуючи підвищену тривожність, посттравматичні симптоми та хронічний вплив стрес-факторів. Це дозволяє розглядати дезадаптацію як ключовий ранній маркер психоемоційних порушень, що передує формуванню клінічно виражених форм посттравматичного стресового розладу. Зроблено висновок, що показники психоемоційного стану доцільно використовувати як базові індикатори для побудови системи системного моніторингу ментального здоров’я військовослужбовців, спрямованої на раннє виявлення дезадаптаційних змін, профілактику психічних розладів та підвищення ефективності медико-психологічного забезпечення в умовах воєнного навантаження.