Kateryna Shchehelska
Kateryna Shchehelska has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Angelina Zhigalyuk
V. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of Ukraine
1 shared publication - Oleksii Shylo
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Київ, Україна
1 shared publication - Olena Honcharenko
V. Sukhomlynskyi State Scientific and Еducational Library of Ukraine, Kyiv, UKRAINE
1 shared publication - Olesia Dronshkevych
V. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of Ukraine
1 shared publication Катерина Щегельська
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Київ, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 27 October 2026
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- No. 1(112),p. 330-344
Освітянські бібліотеки як центри психологічної стійкості та соціальної згуртованості в кризових умовах
У статті досліджено парадигмальну трансформацію освітянських бібліотек України в умовах повномасштабної російської агресії та глибоких соціокультурних криз. Доведено, що бібліотеки остаточно подолали стереотип пасивних інформаційно-накопичувальних закладів, реорганізувавши свій функціонал у багатофункціональні інституційні осередки національної резильєнтності. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду виокремлено й систематизовано п’ять пріоритетних векторів діяльності бібліотек у воєнний час: безпеково-просторовий, психосоціальний, когнітивно-інформаційний, цифровий та соціально-гуманітарний. Розкрито зміст безпеково-просторового вектора як забезпечення фізичного захисту, інфраструктурної адаптації та збереження культурної спадщини як акту опору. Охарактеризовано психосоціальні практики (бібліотерапія, підтримка внутрішньо переміщених осіб, тренінги психологічної стійкості), спрямовані на мінімізацію травматичного впливу війни. Обґрунтовано роль бібліотек як надійного інституційного бар’єру проти ворожої дезінформації через формування медіакультури та фактчекінг, а також як цифрових хабів, що гарантують безперервність освіти через віртуалізацію послуг та адміністрування репозитаріїв. Доведено, що соціально-гуманітарна функція перетворила бібліотеки на драйвери консолідації громад, сприяючи мовно-культурній єдності та волонтерській мобілізації. Наукова новизна полягає в системному обґрунтуванні ролі бібліотеки як інституційного амортизатора соціальних шоків та активного суб’єкта інформаційно-когнітивної безпеки держави. Визначено перспективи подальших досліджень щодо нормативно-методичного забезпечення нових бібліотечних функцій для повоєнної відбудови.
- 27 October 2026
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- No. 1(112),p. 330-344
Open AccessОсвітянські бібліотеки як центри психологічної стійкості та соціальної згуртованості в кризових умовах
У статті досліджено парадигмальну трансформацію освітянських бібліотек України в умовах повномасштабної російської агресії та глибоких соціокультурних криз. Доведено, що бібліотеки остаточно подолали стереотип пасивних інформаційно-накопичувальних закладів, реорганізувавши свій функціонал у багатофункціональні інституційні осередки національної резильєнтності. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду виокремлено й систематизовано п’ять пріоритетних векторів діяльності бібліотек у воєнний час: безпеково-просторовий, психосоціальний, когнітивно-інформаційний, цифровий та соціально-гуманітарний. Розкрито зміст безпеково-просторового вектора як забезпечення фізичного захисту, інфраструктурної адаптації та збереження культурної спадщини як акту опору. Охарактеризовано психосоціальні практики (бібліотерапія, підтримка внутрішньо переміщених осіб, тренінги психологічної стійкості), спрямовані на мінімізацію травматичного впливу війни. Обґрунтовано роль бібліотек як надійного інституційного бар’єру проти ворожої дезінформації через формування медіакультури та фактчекінг, а також як цифрових хабів, що гарантують безперервність освіти через віртуалізацію послуг та адміністрування репозитаріїв. Доведено, що соціально-гуманітарна функція перетворила бібліотеки на драйвери консолідації громад, сприяючи мовно-культурній єдності та волонтерській мобілізації. Наукова новизна полягає в системному обґрунтуванні ролі бібліотеки як інституційного амортизатора соціальних шоків та активного суб’єкта інформаційно-когнітивної безпеки держави. Визначено перспективи подальших досліджень щодо нормативно-методичного забезпечення нових бібліотечних функцій для повоєнної відбудови.
- Open Access
- 1 January 2024
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Research and educational studies
- No. 8,p. 301-312
Foreign Experience of Using the Automated Library Information System Koha
This article is devoted to the analysis of global trends in the implementation of automated library information systems (ALIS), in particular, Koha ALIS. The article shows that ALIS are complex information systems, the process of development, testing and implementation of which is long and takes several years. It is determined that today it is usually carried out with the participation of large teams of programmers who work closely with library professionals. The main requirement for ALIS is to support modern international standards, which makes it possible for them to interact with each other and standardizes technologies for working with them. Koha ALIS is a comprehensive web-based open source software solution based on Web 2.0 technology that uses advanced system software and advanced software technologies. The authors analyze the distribution of Koha ALIS in libraries around the world and shows that Koha is one of the most popular library information systems. Based on the report of the international community on the use of Koha ALIS, it is found that the level of satisfaction with Koha ALIS services has been growing over the past 15 years. It has been determined that today Koha is the most popular open source library system in the world and is a promising alternative to proprietary LIS, such as IRBIS and others. Cтаття присвячена розгляду світових тенденцій впровадження автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС), зокрема АБІС Koha. Зазначено, що АБІС є складними інформаційними системами, процес розроблення, тестування й впровадження яких є тривалим і займає кілька років. Цей прцес, як правило, здійснюється за участі великих команд програмістів, що тісно співпрацюють з фахівцями бібліотечної справи. Основною вимогою до АБІС є підтримка сучасних міжнародних стандартів, що зумовлює можливість їх взаємодії та стандартизує технології роботи із ними. АБІС Koha являє собою комплексне веборієнтоване програмне рішення на основі відкритих кодів за технологією Web 2.0, що використовує вдосконалене системне програмне забезпечення та передові програмні технології. Проаналізовано поширення АБІС Koha у бібліотеках світу та наголошено, що Koha є однією із найбільш затребуваних бібліотечно-інформаційних систем. На основі доповіді міжнародної спільноти про використання АБІС Koha з’ясовано, що рівень задоволеності сервісами АБІС Koha зростає протягом останніх 15 років. Сьогодні АБІС Koha є найпопулярнішою бібліотечною системою з відкритим кодом у світі та перспективною альтернативою пропрієнтарним АБІС, таким як ІРБІС та ін. Визначено, що використання АБІС Koha в бібліотеках зарубіжних країн виявляє позитивну динамку як у підвищенні задоволеності роботою із системою Koha, так і в зростанні переходів в управлінні бібліотекою на АБІС Koha від інших інформаційних систем. Суттєві переваги Koha над пропрієнтарними АБІС зумовлюють дедалі більшу кількість переходів на цю систему.
- 1 January 2024
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Research and educational studies
- No. 8,p. 301-312
Open AccessForeign Experience of Using the Automated Library Information System Koha
This article is devoted to the analysis of global trends in the implementation of automated library information systems (ALIS), in particular, Koha ALIS. The article shows that ALIS are complex information systems, the process of development, testing and implementation of which is long and takes several years. It is determined that today it is usually carried out with the participation of large teams of programmers who work closely with library professionals. The main requirement for ALIS is to support modern international standards, which makes it possible for them to interact with each other and standardizes technologies for working with them. Koha ALIS is a comprehensive web-based open source software solution based on Web 2.0 technology that uses advanced system software and advanced software technologies. The authors analyze the distribution of Koha ALIS in libraries around the world and shows that Koha is one of the most popular library information systems. Based on the report of the international community on the use of Koha ALIS, it is found that the level of satisfaction with Koha ALIS services has been growing over the past 15 years. It has been determined that today Koha is the most popular open source library system in the world and is a promising alternative to proprietary LIS, such as IRBIS and others. Cтаття присвячена розгляду світових тенденцій впровадження автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС), зокрема АБІС Koha. Зазначено, що АБІС є складними інформаційними системами, процес розроблення, тестування й впровадження яких є тривалим і займає кілька років. Цей прцес, як правило, здійснюється за участі великих команд програмістів, що тісно співпрацюють з фахівцями бібліотечної справи. Основною вимогою до АБІС є підтримка сучасних міжнародних стандартів, що зумовлює можливість їх взаємодії та стандартизує технології роботи із ними. АБІС Koha являє собою комплексне веборієнтоване програмне рішення на основі відкритих кодів за технологією Web 2.0, що використовує вдосконалене системне програмне забезпечення та передові програмні технології. Проаналізовано поширення АБІС Koha у бібліотеках світу та наголошено, що Koha є однією із найбільш затребуваних бібліотечно-інформаційних систем. На основі доповіді міжнародної спільноти про використання АБІС Koha з’ясовано, що рівень задоволеності сервісами АБІС Koha зростає протягом останніх 15 років. Сьогодні АБІС Koha є найпопулярнішою бібліотечною системою з відкритим кодом у світі та перспективною альтернативою пропрієнтарним АБІС, таким як ІРБІС та ін. Визначено, що використання АБІС Koha в бібліотеках зарубіжних країн виявляє позитивну динамку як у підвищенні задоволеності роботою із системою Koha, так і в зростанні переходів в управлінні бібліотекою на АБІС Koha від інших інформаційних систем. Суттєві переваги Koha над пропрієнтарними АБІС зумовлюють дедалі більшу кількість переходів на цю систему.