NONataliia Olah

Nataliia Olah

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Nataliia Olah has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • The attitude of the Transcarpathian population toward religion and the perception of religious tourism

    by Attila Tóth, Enikő Sass, Natalia Olah

    The article examines the religiosity of the Transcarpathian population and its attitudes toward religious tourism as a promising direction for regional tourism development. The historical multi-confessional and multi-ethnic character of Transcarpathia has shaped a rich sacral landscape, including unique Rusyn wooden churches, medieval temples, and pilgrimage sites, which together form a substantial basis for religious tourism. The empirical foundation of the study is a questionnaire survey conducted among 515 residents, allowing the authors to assess levels of religiosity, participation in religious trips, awareness of sacral heritage, and readiness to engage in organized religious tours. The findings show that over 96% of respondents consider themselves religious, with more than half regularly attending church services and participating in pilgrimages. However, public awareness of key sacral attractions remains low. The study identifies infrastructural limitations and insufficient promotion of religious tourism resources as the main barriers to further development. At the same time, the strong local interest in religious travel, combined with the unique cultural heritage and the growing global demand for non-mass, authentic tourist experiences, indicates significant prospects for the post-war development of religious tourism in the region.

  • Open Access

    COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THE UKRAINIAN AND HUNGARIAN LANGUAGES IN PROFESSIONAL-COMMUNICATIVE AND COUNTRY-STUDIES DIMENSIONS

    by Andreya Pevse, Nataliia Olah

    Статтю присвячено комплексному аналізу української та угорської мов у професійно-комунікативному й країнознавчому вимірах, що зумовлено актуальними потребами сучасної освіти, перекладознавства та міжкультурної взаємодії. Об’єктом дослідження є українська та угорська мови як засоби професійної комунікації, предметом – їхні термінологічні системи, фразеологія та культурно маркована лексика, що відображають як спільні, так і відмінні риси мовної картини світу. Мета дослідження полягає у виявленні універсальних і специфічних характеристик обох мов у професійному та країнознавчому контекстах, а також у визначенні ролі культурних чинників у формуванні комунікативної компетентності. Методологія ґрунтується на порівняльно-зіставному аналізі, методі ілюстративних прикладів та критичному огляді попередніх досліджень. Використання цих методів дало змогу поєднати теоретичні узагальнення із практичним матеріалом, зокрема прикладами з юридичного, освітнього та культурного дискурсів. У результаті з’ясовано, що українська та угорська мови, попри належність до різних мовних родин, мають схожі принципи організації професійної комунікації, зокрема прагнення до точності, стандартизації та однозначності термінології. Водночас відмінності простежуються в морфологічній структурі, способах творення термінів, особливостях перекладу фразеологізмів та використанні реалій. Приклади на кшталт українського «державна служба» й угорського «közigazgatás» або фразеологізмів «води в рот набрати» і «mélyen hallgat» ілюструють необхідність глибокої культурної адаптації під час перекладу. Новизна роботи полягає в поєднанні лінгвістичного й країнознавчого підходів до порівняння української та угорської мов, що дозволило по-новому інтерпретувати взаємозв’язок між мовною системою та культурним контекстом. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання під час укладання освітніх програм, створенні навчально-методичних матеріалів, розробленні вправ для здобувачів вищої освіти філологічних спеціальностей, а також у перекладацькій практиці, де врахування культурних нюансів є запорукою адекватного відтворення змісту.

  • Bor, járvány és háború – A borturizmus változásai és a borturisztikai termékek átalakulása a kárpátaljai Beregvidék példáján keresztül

    by Földtudományi Intézet Debreceni Egyetem, Mária Vasvári, Ii. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Natália Oláh, Földrajz És Turizmus Tanszék Ii. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Tibor Kovács, Vidékfejlesztés És Fenntartható Gazdaság Intézet Magyar Agrár- És Élettudományi Egyetem

    Turisztikai és Vidékfejlesztési Tanulmányok Folyóirat A kutatás célja, hogy feltárja a Beregvidék borászainak a bekövetkezett változások kezelésére vonatkozó stratégiáit.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО ІМІДЖУ ЗАКАРПАТТЯ СЕРЕД УГОРСЬКИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ТУРИСТІВ НА ПОРОЗІ ПАНДЕМІЇ COVID-19

    by Наталія Карлівна Олаг, Каталин Салаї, Шандор Олександрович Генці, Жужанна Лонтаі-Сіладі

    Жорстока російська агресія проти України порушила та перелаштувала соціально-економічні умови країни. Надходження від податків третинного сектору можуть стати одним із важливих елементів реконструкції для компенсації негативних наслідків пандемії Covid-19. Туризм має особливе значення в економіці Закарпаття, створення гарного іміджу в нинішній ситуації є особливо важливим. Знання тенденцій, що характеризують сторону пропозиції та сторони попиту країни призначення, однаково важливо для розвитку сектору. На рішення щодо подорожі (потенційних) споживачів значною мірою впливає імідж зони прийому, тому його необхідно дослідити. Дане дослідження має на меті допомогти у вирішенні цього питання. Було досліджено імідж Закарпаття серед вітчизняних та угорських туристів, які приїжджали до Берегова у 2017-2021 роках, за допомогою анкетного опитування випадкової вибірки. Незважаючи на те, що вибірка не є репрезентативною, через велику кількість респондентів (994 особи), результати можуть стати вказівками для розробки туристичного продукту та маркетингової комунікаційної діяльності в дестинації. У результаті опитування виявлено, що близько 60% з досліджуваних цільових груп становлять жінки. Серед вітчизняних туристів більшість респондентів віком від 36 до 55 років, а серед угорських – старше 55 років. Обидві цільові групи характеризуються тим, що переважно складаються з пенсіонерів з вищою освітою. Переважна більшість угорців їздить на екскурсії та в походи, а більшість українців приїжджає на Закарпаття на лікувальний відпочинок. Вітчизняні туристи, в основному мали попередні знання про природні лікувальні ресурси Закарпаття, а туристи з Угорщини – про природні пам’ятки, архітектурні цінності та нематеріальну спадщину. Обидві досліджені групи знають найважливіші визначні пам'ятки місця призначення. Вітчизняні туристи рекомендують відвідати закарпатські історичні пам’ятки та природні цінності. Різниця у відповідях вітчизняних та угорських туристів полягає тільки в тому, що туристи з Угорщини виокремили Верецький перевал, як окремий пункт призначення, а не віднесли до культурної спадщини регіону. Найважливішим результатом нашого дослідження є те, що респонденти не асоціюють негативні прикметники з пунктом призначення. 95,6% опитаних респондентів відзначили позитивний досвід перебування у регіоні.