OBO.V. Batiukh

O.V. Batiukh

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

O.V. Batiukh has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • Lyudmyla Mazur

    Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

    2 shared publications
  • Л. П. Мазур

    Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

    1 shared publication
  • М. І. Марущак

    Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    Prediction of anxiety risk in patients with type 2 diabetes mellitus under the influence of unfavourable factors based on multivariate regression analysis

    by O.V. Batiukh, L.P. Mazur

    The purpose of the study is to differentiate the risk factors of anxiety level in patients with type 2 diabetes mellitus with/without arterial hypertension (AH) according to the mathematical model of risk factors. Materials and methods. 102 patients participated in the study. Patients with type 2 diabetes and hypertension were included into the 1st group – 52 individuals (42,3 % men and 57,7 % women). Patients with type 2 diabetes without diagnosed hypertension were included into the 2nd group – 50 participants (44,0 % men and 56,0 % women). The Taylor scale of anxiety (supplemented by the scale of sincerity according to V.G. Norakidze) was used to assess the level of anxiety. The statistical processing of the received data was carried out using the Microsoft Excel 2007 spreadsheet and the Statistica 10.0 software package for statistical analysis. Assessment of model acceptability for predicting CRRT was assessed by ANOVA analysis of variance. The results. According to the results of the regression analysis, the significant and common factors of CRRT both groups were gender, duration of TD2 and weight of patients. In addition, age, height, SBP and heart rate were found to be significant factors in the 2nd group. With regard to the questions of Taylor's questionnaire, the significant questions in the 1st group are questions№ 1 “I cannot concentrate on one thing”,№ 2 “I am constantly worried about my material and professional situation”, № 3 “I am often overwhelmed by despair”, № 4 “I lack self-confidence”, № 5 “I am often disappointed”, whereas in the 2nd group – questions № 1 “As a rule, my hands and feet are warm”, № 2 “I am confident in my abilities”, № 3 “Expectations make me nervous”, № 4 “I almost always feel hungr”, № 5 “I lacking self-confidence”, № 6 “I almost never blush”, № 7“I usually work with a lot of effort”. Conclusions. Prediction of CRRT based on multivariate regression analysis is informative, makes it possible to identify important factors affecting the development and course of type 2 diabetes and hypertension, which will allow health care providers to take in time measures for prevention of the progression of anxiety. Мета дослідження – диференціювати коефіцієнт ризику рівня тривожності у пацієнтів із цукровим діабетом другого типу з/без артеріальної гіпертензії за математичною моделлю факторів ризику. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 102 пацієнти. Групу 1 становили пацієнти із ЦД 2 та АГ – 52 особи (42,3% чоловіків та 57,7% жінок). Групу 2 становили пацієнти із ЦД 2 без діагностованої АГ – 50 учасників (44,0% чоловіків та 56,0% жінок). Для дослідження рівня тривожності використовували шкалу прояву тривоги Тейлора (доповнену шкалою щирості за В.Г. Норакідзе). Статистична обробка отриманих даних здійснювалася табличним процесором Microsoft Excel 2007 та програмним пакетом для статистичного аналізу Statistica 10.0. Оцінка прийнятності моделі для прогнозування КРРТ оцінювалася дисперсійним аналізом ANOVA. Результати. За результатами регресійного аналізу значущими та спільними факторами КРРТ у двох групах досліджуваних були стать, тривалість ЦД 2 та вага пацієнтів. Окрім того, у пацієнтів групи 2 значущими факторами встановлено вік, зріст, САТ та пульс. Стосовно запитань опитувальника Тейлора, то у першій групі досліджуваних значущими є запитання № 1 «Я не можу зосередитися на чомусь одному», № 2 «Я постійно стурбований своїм матеріальним та службовим становищем», № 3 «Мене нерідко охоплює відчай», № 4 «Мені бракує упевненості в собі», № 5 «Я часто буваю прикро враженим». У другій групі запитання № 1 «Як правило, руки й ноги у мене теплі», № 2 «Я впевнений у своїх силах», № 3 «Очікування нервують мене», № 4 «Я майже завжди відчуваю голод», № 5 «Мені бракує упевненості в собі», № 6 «Я майже ніколи не червонію», № 7 «Як правило, я працюю з великим зусиллям». Висновки. Прогнозування КРРТ на основі багатофакторного регресійного аналізу є інформативним, дає можливість виявити важливі чинники, що впливають на розвиток і перебіг цукрового діабету другого типу та артеріальної гіпертензії, що дасть змогу медичним працівникам вчасно здійснити профілактичні заходи для попередження прогресування тривожності.


  • Open Access

    Determination of anxiety level, treatment compliance and sleep quality index in patients with type 2 diabetes and arterial hypertension

    by O.V. Batiukh, L.P. Mazur

    Метою дослідження є визначення рівня комплаєнтності, тривожності й оцінка якості сну у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Всього обстежено 51 пацієнт. Перша група пацієнти з цукровим діабетом 2 типу й артеріальною гіпертензією, друга групи – пацієнти з цукровим діабетом 2 типу. Використано опитувальники: прихильність до лікування за Моріскі, шкала проявів тривоги Тейлора, Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI). Результати. Серед опитаних пацієнтів високий рівень комплаєнтності виявлено у 8 осіб (30,8 %) першої групи та у 11 осіб (44,0 %) другої, середній – 6 осіб (23,1 %, перша) та 9 осіб (36,0 %, друга група), низький – 12 пацієнтів (46,1 %, перша група) й 5 осіб (20,0 %, друга). Високий рівень тривожності у 16 осіб (61,5 %) першої групи й 10 осіб (40,0 %) другої, 7 осіб першої (26,9 %) та 13 (52,0 %) другої групи мають середній з тенденцією до високого та по 2 респондентів з кожної групи мають середній з тенденцією до низького рівня, дуже високий рівень тривожності має 1 (3,8 %) пацієнт першої групи. Задоволені якістю свого сну за останній місяць та оцінюють його як «дуже добре» по 2 осіб з кожної групи. «Досить погано» – оцінює 11 пацієнтів (42,3 %) першої та 3 (12,0 %) осіб другої групи. «Досить хороший» – 11 (42,3 %) та 19 (76,0 %) пацієнтів відповідно першої та другої групи. Висновки. Отримані результати вказують на переважання низького рівня комплаєнтності, високого рівня тривожності та низької задоволеності якості сну у пацієнтів першої групи в порівнянні з результатами пацієнтів другої групи, де переважає висока прихильність до лікування та середній (з тенденцією до високого) рівень тривожності.


  • Open Access

    ОПИТУВАЛЬНИКИ ЯК ОСНОВНІ ІНСТРУМЕНТИ В ДІАГНОСТИЦІ РОЗЛАДІВ СНУ

    by Л. П. Мазур, М. І. Марущак, О. В. Батюх

    Резюме. Понад 6 % дорослого населення у високорозвинених країнах потерпає від хронічного безсоння, а поширеність його у різних країнах Європи суттєво різниться і становить від 5,7 до 19 %. За даними поширення безсоння в Канаді, майже у 70 % пацієнтів протягом року спостерігається тривале збереження його симптомів. Мета дослідження – проаналізувати наявні опитувальники для діагностики безсоння і визначити оптимальні інструменти для оцінки розладів сну, їх вираження та характеристик. Матеріали і методи. Опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття з використанням ресурсів мережі «Інтернет», вітчизняних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed. Ключовими словами для пошуку були: «безсоння», «опитувальник». Результати. Згідно з Європейськими настановами щодо діагностики та лікування безсоння, рекомендованими для діагностики наявності інсомнії та оцінки її тяжкості є ряд опитувальників, зокрема Пітсбур­зький індекс якості сну (PSQI), індекс тяжкості безсоння (ISI), Бергенська шкала безсоння (BSAS) та індикатор стану сну. На запитання усіх рекомендованих анкет пацієнт відповідає самостійно, тривалість кожного сеансу становить 5–10 хв. Застосування поєднання цих інструментів дозволяє виявити порушення сну, дослідити його частоту, тривалість, характеристики та впив на функціонування особи. Висновки. Застосування опитувальників у дослідженнях із діагностики безсоння є ефективним та обґрунтованим, а поєднання декількох анкет є оптимальним методом для оцінки розладів сну, їх вираження та характеристик.