Оксана Ярославівна Іванців
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Interests
Оксана Ярославівна Іванців has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Лариса Олександрівна Коцун
Волинський національний університет імені Лесі Українки
3 shared publications - Nataliya Tolstushko
Lutsk National Technical University , Department of Forestry , Lutsk , Ukraine , phone: +380501390263
1 shared publication Анна Миколаївна Толстушко
1 shared publicationВіталіна Володимирівна Федонюк
1 shared publicationОльга Василівна Римар
1 shared publicationЯрослава Василівна Іванців
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 2,p. 31-35
МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО РОБОТИ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ВТРАТ: ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
У статті представлено комплексне дослідження теоретичних та прикладних аспектів формування методичної готовності майбутніх учителів природничих наук до професійної діяльності в умовах подолання освітніх втрат. Актуальність роботи зумовлена дестабілізацією системи загальної середньої освіти в Україні через безпекові виклики та тривале дистанційне навчання, що спричинило критичні розриви у засвоєнні дисциплін природничого циклу. Автором уточнено зміст понять «освітні втрати» та «освітні розриви» в контексті природничої освіти, де ключовою проблемою є дефіцит практично-дослідницьких компетентностей. Доведено, що виробнича педагогічна практика є детермінуючим фактором підготовки, який дозволяє студентам трансформувати теоретичні знання в інноваційні стратегії «педагогічної реабілітації». Обґрунтовано та апробовано триетапну модель формування готовності здобувачів: етап когнітивної діагностики (цифровий скринінг «точок розриву»), етап адаптивного проєктування (реалізація стратегії спірального навчання) та етап технологічної компенсації (віртуалізація лабораторної діяльності). Окрему увагу приділено впровадженню методів скаффолдингу та фасилітації дослідницького пошуку за допомогою платформ Phet Interactive Simulations та Mozaik Education. Наведено результати емпіричного дослідження (n=98), проведеного на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки протягом 2024–2026 рр. Статистичні дані підтверджують ефективність запропонованого алгоритму «діагностика – адаптація – компенсація»: частка студентів із високим (креативно-адаптивним) рівнем готовності зросла з 25% до 89%, а низький рівень було повністю нівельовано. Доведено, що успішна підготовка вчителя нового типу – діагноста та модератора цифрового контенту – вимагає модернізації освітніх програм шляхом інтеграції спецкурсів з методики навчання в кризових умовах та посилення підготовки з цифрової дидактики. Практична значущість роботи полягає у розробці методичних кейсів (STEM-проєкти, інтерактивні схеми генетичного скаффолдингу), які можуть бути масштабовані у процесі професійної підготовки педагогів природничого профілю
- 30 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 2,p. 31-35
Open AccessМЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО РОБОТИ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ВТРАТ: ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
У статті представлено комплексне дослідження теоретичних та прикладних аспектів формування методичної готовності майбутніх учителів природничих наук до професійної діяльності в умовах подолання освітніх втрат. Актуальність роботи зумовлена дестабілізацією системи загальної середньої освіти в Україні через безпекові виклики та тривале дистанційне навчання, що спричинило критичні розриви у засвоєнні дисциплін природничого циклу. Автором уточнено зміст понять «освітні втрати» та «освітні розриви» в контексті природничої освіти, де ключовою проблемою є дефіцит практично-дослідницьких компетентностей. Доведено, що виробнича педагогічна практика є детермінуючим фактором підготовки, який дозволяє студентам трансформувати теоретичні знання в інноваційні стратегії «педагогічної реабілітації». Обґрунтовано та апробовано триетапну модель формування готовності здобувачів: етап когнітивної діагностики (цифровий скринінг «точок розриву»), етап адаптивного проєктування (реалізація стратегії спірального навчання) та етап технологічної компенсації (віртуалізація лабораторної діяльності). Окрему увагу приділено впровадженню методів скаффолдингу та фасилітації дослідницького пошуку за допомогою платформ Phet Interactive Simulations та Mozaik Education. Наведено результати емпіричного дослідження (n=98), проведеного на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки протягом 2024–2026 рр. Статистичні дані підтверджують ефективність запропонованого алгоритму «діагностика – адаптація – компенсація»: частка студентів із високим (креативно-адаптивним) рівнем готовності зросла з 25% до 89%, а низький рівень було повністю нівельовано. Доведено, що успішна підготовка вчителя нового типу – діагноста та модератора цифрового контенту – вимагає модернізації освітніх програм шляхом інтеграції спецкурсів з методики навчання в кризових умовах та посилення підготовки з цифрової дидактики. Практична значущість роботи полягає у розробці методичних кейсів (STEM-проєкти, інтерактивні схеми генетичного скаффолдингу), які можуть бути масштабовані у процесі професійної підготовки педагогів природничого профілю
- Open Access
- 18 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 1,p. 203-209
ТЕХНІЧНИЙ ПРОЄКТ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ «ЗЕЛЕНИХ» ЗУПИНОК У ЛУЦЬКУ
У статті здійснено аналіз екологічних параметрів стану та пасажирського трафіку основних зупинок громадського транспорту в Луцьку для обґрунтування та розробки проєкту створення «зелених» зупинок у місті як одного із заходів адаптації до змін клімату. Проведено вивчення досвіду створення «зелених» зупинок в світі та в Україні. Здійснено дослідження параметрів екологічного стану та обґрунтовано вибір зупинок громадського транспорту в Луцьку, які найкраще підходять для реалізації проєкту. Виконано технічне моделювання «зеленої» зупинки з мерчем героїв драми – феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки як символу Волині, та здійснено науково обґрунтований підбір рослин для неї.Для обґрунтування проєкту проведено обстеження та екологічну оцінку сучасного стану 16 зупинок громадського транспорту у Луцьку (параметри, що враховувалися: пасажиропотік на зупинці, озеленення прилеглої території, розміщення у межах міста по відношенню до туристичних об’єктів, кореляція з наявними планами реконструкції міських кварталів Луцька та інше). Методика оцінки трафіку і екологічного стану зупинки громадського транспорту – розроблена авторами. За результатами обстеження було обрано 3 зупинки, як найбільш перспективні для перетворення їх у «зелені». Результати виконання наукового дослідження: 1) Згруповано обстежені 16 зупинок громадського транспорту в м. Луцьку за категоріями; виявлено 7 зупинок з високим, 7 з середнім та 2 з напруженим пасажиропотоком, який змінюється від 166 до 590 чол./год; пасажиропотік є вищим у вечірні пікові години. 2) Вибрано 3 зупинки як найбільш перспективні для реалізації проєкту «зеленої зупинки» (1. Центр, Драмтеатр (проєкт: зупинка «Лісова пісня»); 2. ТРЦ «Промінь» (проєкт: зупинка «Той, що греблі рве»; 3. ТЦ «ТАМ ТАМ» (проєкт: зупинка «Мавка і Лукаш»). Вибір було здійснено за такими критеріями: інтенсивність пасажиропотоку та екологічний стан; розміщення в туристично привабливих локаціях, поблизу транспортних вузлів (вокзали); відсутність або мінімальне озеленення діючої зупинки; гармонійне поєднання з навколишнім урбопростором. 3) Розроблено авторську концепцію та змодельовано технічну конструкцію «зеленої зупинки» з мерчем літературних героїв «Лісової пісні» Лесі Українки, як символу Волинського краю. 4) Здійснено науково обґрунтований підбір декоративних рослин для озеленення зупинки та оцінено наближену вартість реалізації проєкту; 5) Заплановано винести проєкт на громадське обговорення для його практичного впровадження.
- 18 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 1,p. 203-209
Open AccessТЕХНІЧНИЙ ПРОЄКТ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ «ЗЕЛЕНИХ» ЗУПИНОК У ЛУЦЬКУ
У статті здійснено аналіз екологічних параметрів стану та пасажирського трафіку основних зупинок громадського транспорту в Луцьку для обґрунтування та розробки проєкту створення «зелених» зупинок у місті як одного із заходів адаптації до змін клімату. Проведено вивчення досвіду створення «зелених» зупинок в світі та в Україні. Здійснено дослідження параметрів екологічного стану та обґрунтовано вибір зупинок громадського транспорту в Луцьку, які найкраще підходять для реалізації проєкту. Виконано технічне моделювання «зеленої» зупинки з мерчем героїв драми – феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки як символу Волині, та здійснено науково обґрунтований підбір рослин для неї.Для обґрунтування проєкту проведено обстеження та екологічну оцінку сучасного стану 16 зупинок громадського транспорту у Луцьку (параметри, що враховувалися: пасажиропотік на зупинці, озеленення прилеглої території, розміщення у межах міста по відношенню до туристичних об’єктів, кореляція з наявними планами реконструкції міських кварталів Луцька та інше). Методика оцінки трафіку і екологічного стану зупинки громадського транспорту – розроблена авторами. За результатами обстеження було обрано 3 зупинки, як найбільш перспективні для перетворення їх у «зелені». Результати виконання наукового дослідження: 1) Згруповано обстежені 16 зупинок громадського транспорту в м. Луцьку за категоріями; виявлено 7 зупинок з високим, 7 з середнім та 2 з напруженим пасажиропотоком, який змінюється від 166 до 590 чол./год; пасажиропотік є вищим у вечірні пікові години. 2) Вибрано 3 зупинки як найбільш перспективні для реалізації проєкту «зеленої зупинки» (1. Центр, Драмтеатр (проєкт: зупинка «Лісова пісня»); 2. ТРЦ «Промінь» (проєкт: зупинка «Той, що греблі рве»; 3. ТЦ «ТАМ ТАМ» (проєкт: зупинка «Мавка і Лукаш»). Вибір було здійснено за такими критеріями: інтенсивність пасажиропотоку та екологічний стан; розміщення в туристично привабливих локаціях, поблизу транспортних вузлів (вокзали); відсутність або мінімальне озеленення діючої зупинки; гармонійне поєднання з навколишнім урбопростором. 3) Розроблено авторську концепцію та змодельовано технічну конструкцію «зеленої зупинки» з мерчем літературних героїв «Лісової пісні» Лесі Українки, як символу Волинського краю. 4) Здійснено науково обґрунтований підбір декоративних рослин для озеленення зупинки та оцінено наближену вартість реалізації проєкту; 5) Заплановано винести проєкт на громадське обговорення для його практичного впровадження.
- Open Access
- 27 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 4,p. 36-41
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ГУРТКОВІЙ РОБОТІ
У статті розглянуто особливості організації науково-дослідницької діяльності учнів у системі гурткової роботи закладів загальної середньої та позашкільної освіти. Зазначено, що гурток є ефективним освітньо-розвивальним середовищем, у якому формуються предметні, комунікативні та дослідницькі компетентності учнів. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення сутності, змісту та структури гурткової діяльності.Розкрито педагогічні умови формування науково-дослідницьких умінь школярів на прикладі діяльності гуртка «Біологія рослин», який працює у Волинському обласному еколого-натуралістичному центрі. Визначено три рівні гурткової роботи – початковий, основний і творчий, які забезпечують поетапне формування дослідницьких компетентностей учнів. На початковому рівні гуртківцям пропонуються активні навчально-пізнавальні дії з вивчення ботанічних процесів, явищ, об’єктів. На другому, основному рівні роботи гуртка, учні вчаться вирішувати освітні завдання, які передбачають складніші, але в той же час доступні для них дослідження. Третій, творчий рівень роботи гуртка сприяє залученню учнів із стійким інтересом до проведення систематичних наукових досліджень, написання наукових робіт та представлення результатів дослідження у різноманітних учнівських конкурсах. З’ясовано, що на цьому етапі в учнів виникає цілеспрямована діяльність на інтеграцію знань і практичної значущості, яка продукується у наукову роботу, проявляється самостійність у визначенні мети та дослідницьких дій у її досягненні. Акцентовано на використанні краєзнавчого принципу, інтерактивних методів, проєктної діяльності та елементів проблемного навчання. Доведено, що системна гурткова діяльність сприяє розвитку пізнавальної активності, формуванню вмінь аналізувати, узагальнювати, робити висновки, презентувати результати власних досліджень, а також виховує відповідальність і наукове мислення. Ефективна організація науково-дослідницької діяльності у гуртках є важливою умовою підготовки учнів до самостійної пізнавальної діяльності та майбутньої професійної самореалізації.
- 27 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 4,p. 36-41
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ГУРТКОВІЙ РОБОТІ
У статті розглянуто особливості організації науково-дослідницької діяльності учнів у системі гурткової роботи закладів загальної середньої та позашкільної освіти. Зазначено, що гурток є ефективним освітньо-розвивальним середовищем, у якому формуються предметні, комунікативні та дослідницькі компетентності учнів. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення сутності, змісту та структури гурткової діяльності.Розкрито педагогічні умови формування науково-дослідницьких умінь школярів на прикладі діяльності гуртка «Біологія рослин», який працює у Волинському обласному еколого-натуралістичному центрі. Визначено три рівні гурткової роботи – початковий, основний і творчий, які забезпечують поетапне формування дослідницьких компетентностей учнів. На початковому рівні гуртківцям пропонуються активні навчально-пізнавальні дії з вивчення ботанічних процесів, явищ, об’єктів. На другому, основному рівні роботи гуртка, учні вчаться вирішувати освітні завдання, які передбачають складніші, але в той же час доступні для них дослідження. Третій, творчий рівень роботи гуртка сприяє залученню учнів із стійким інтересом до проведення систематичних наукових досліджень, написання наукових робіт та представлення результатів дослідження у різноманітних учнівських конкурсах. З’ясовано, що на цьому етапі в учнів виникає цілеспрямована діяльність на інтеграцію знань і практичної значущості, яка продукується у наукову роботу, проявляється самостійність у визначенні мети та дослідницьких дій у її досягненні. Акцентовано на використанні краєзнавчого принципу, інтерактивних методів, проєктної діяльності та елементів проблемного навчання. Доведено, що системна гурткова діяльність сприяє розвитку пізнавальної активності, формуванню вмінь аналізувати, узагальнювати, робити висновки, презентувати результати власних досліджень, а також виховує відповідальність і наукове мислення. Ефективна організація науково-дослідницької діяльності у гуртках є важливою умовою підготовки учнів до самостійної пізнавальної діяльності та майбутньої професійної самореалізації.
- 31 July 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 3,p. 13-17
ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТА МІКРОНАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИЧИХ НАУК
У статті розкрито значення методів моделювання та мікронавчання у процесі підготовки майбутніх учителів біології та природничих дисциплін у закладах вищої освіти. Наголошено на необхідності орієнтації професійної підготовки здобувачів на формування не лише знань, а й практико-методичних компетентностей, які дадуть їм можливість ефективно реалізовувати навчальний процес у закладах загальної середньої освіти. Показано, що застосування педагогічного моделювання сприяє розвитку здатності здобувачів освіти прогнозувати результати педагогічних дій, аналізувати навчальні ситуації, формувати навички самоконтролю та рефлексії. Детально розглянуто структуру моделювання педагогічних ситуацій, його функції та можливості впровадження в освітній процес на ранніх етапах навчання (І–ІІ курси). Водночас висвітлено доцільність використання мікронавчання як інструменту коригування професійних дій студентів та формування їхньої готовності до взаємодії з учнями. Розкрито взаємозв’язок між мікронавчанням та моделями фахової підготовки, подано приклади педагогічно орієнтованих завдань, які доцільно використовувати під час практичних занять із фундаментальних природничих дисциплін. Окреслено етапи професійно-педагогічної орієнтації студентів і значення включення активних методів навчання у зміст фахових дисциплін. Констатовано, що реалізація таких підходів сприяє ранньому професійному самовизначенню студентів, підвищує мотивацію до педагогічної діяльності та забезпечує дієвий зв’язок між теоретичними знаннями та практикою шкільного навчання. Зроблено висновок про те, що моделювання та мікронавчання можуть виступати ефективними засобами формування ключових компетентностей майбутніх учителів, які здатні не лише передавати знання, а й здійснювати педагогічну взаємодію на якісно новому рівні.
- 31 July 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 3,p. 13-17
ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТА МІКРОНАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИЧИХ НАУК
У статті розкрито значення методів моделювання та мікронавчання у процесі підготовки майбутніх учителів біології та природничих дисциплін у закладах вищої освіти. Наголошено на необхідності орієнтації професійної підготовки здобувачів на формування не лише знань, а й практико-методичних компетентностей, які дадуть їм можливість ефективно реалізовувати навчальний процес у закладах загальної середньої освіти. Показано, що застосування педагогічного моделювання сприяє розвитку здатності здобувачів освіти прогнозувати результати педагогічних дій, аналізувати навчальні ситуації, формувати навички самоконтролю та рефлексії. Детально розглянуто структуру моделювання педагогічних ситуацій, його функції та можливості впровадження в освітній процес на ранніх етапах навчання (І–ІІ курси). Водночас висвітлено доцільність використання мікронавчання як інструменту коригування професійних дій студентів та формування їхньої готовності до взаємодії з учнями. Розкрито взаємозв’язок між мікронавчанням та моделями фахової підготовки, подано приклади педагогічно орієнтованих завдань, які доцільно використовувати під час практичних занять із фундаментальних природничих дисциплін. Окреслено етапи професійно-педагогічної орієнтації студентів і значення включення активних методів навчання у зміст фахових дисциплін. Констатовано, що реалізація таких підходів сприяє ранньому професійному самовизначенню студентів, підвищує мотивацію до педагогічної діяльності та забезпечує дієвий зв’язок між теоретичними знаннями та практикою шкільного навчання. Зроблено висновок про те, що моделювання та мікронавчання можуть виступати ефективними засобами формування ключових компетентностей майбутніх учителів, які здатні не лише передавати знання, а й здійснювати педагогічну взаємодію на якісно новому рівні.
- 20 February 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 1,p. 11-16
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ДО РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
На етапі становлення Нової української школи не зменшується значущість освітніх послуг, які надають заклади позашкільної освіти. Завдяки властивим для них специфічним особливостям організації та проведення освітнього процесу, вони здатні максимально забезпечити пізнавальні інтереси учнів, краще адаптувати їх до реальних умов життя, залучити до науково-дослідницької, еколого-природничої та прикладної діяльності у вільний від школи час.Мета роботи – узагальнення досвіду професійно-педагогічної підготовки здобувачів за спеціальністю 014.15 Середня освіта (Природничі науки) на факультеті біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки до роботи у закладах позашкільної освіти.Вивчення досвіду підготовки фахівців до роботи у позашкільних закладах засвідчив її різновекторність, практико-орієнтоване спрямування та акцент на оволодіння сучасними інноваційними технологіями навчання, які дозволять вчителю не тільки ефективно здійснювати освітній процес з учнями, але й реалізовувати власну творчу траєкторію. Підготовка здобувачів до означеної діяльності носить наскрізний характер, здійснюється впродовж всього часу їх навчання і включає теоретичний та практичний компоненти.Важливою ознакою підготовки здобувачів є її комплексний характер, який забезпечують не окремі, а вся сукупність освітніх компонент із циклу загальної та фахової підготовки освітньої програми.При цьому кожен компонент вносить свій специфічний вклад у теоретичну або практичну складову підготовки здобувачів. Про успішність такої підготовки на проміжному етапі свідчать матеріали проходження здобувачами педагогічної практики у закладах позашкільної освіти, а на підсумковому – результати атестаційного екзамену. Високу результативність забезпечує досвід педагогічної співпраці викладачів університету із закладами позашкільної освіти та тісна взаємодія із ними в якості бази практик для здобувачів.
- 20 February 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 1,p. 11-16
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ДО РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
На етапі становлення Нової української школи не зменшується значущість освітніх послуг, які надають заклади позашкільної освіти. Завдяки властивим для них специфічним особливостям організації та проведення освітнього процесу, вони здатні максимально забезпечити пізнавальні інтереси учнів, краще адаптувати їх до реальних умов життя, залучити до науково-дослідницької, еколого-природничої та прикладної діяльності у вільний від школи час.Мета роботи – узагальнення досвіду професійно-педагогічної підготовки здобувачів за спеціальністю 014.15 Середня освіта (Природничі науки) на факультеті біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки до роботи у закладах позашкільної освіти.Вивчення досвіду підготовки фахівців до роботи у позашкільних закладах засвідчив її різновекторність, практико-орієнтоване спрямування та акцент на оволодіння сучасними інноваційними технологіями навчання, які дозволять вчителю не тільки ефективно здійснювати освітній процес з учнями, але й реалізовувати власну творчу траєкторію. Підготовка здобувачів до означеної діяльності носить наскрізний характер, здійснюється впродовж всього часу їх навчання і включає теоретичний та практичний компоненти.Важливою ознакою підготовки здобувачів є її комплексний характер, який забезпечують не окремі, а вся сукупність освітніх компонент із циклу загальної та фахової підготовки освітньої програми.При цьому кожен компонент вносить свій специфічний вклад у теоретичну або практичну складову підготовки здобувачів. Про успішність такої підготовки на проміжному етапі свідчать матеріали проходження здобувачами педагогічної практики у закладах позашкільної освіти, а на підсумковому – результати атестаційного екзамену. Високу результативність забезпечує досвід педагогічної співпраці викладачів університету із закладами позашкільної освіти та тісна взаємодія із ними в якості бази практик для здобувачів.