С. Ю. Ціпоренко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
С. Ю. Ціпоренко has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ольга Могилевська
Київський міжнародний університет
5 shared publications - Сергій Павловський
КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста
3 shared publications - Olga Kovalenko
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
2 shared publications - Микола Поворозник
Київська міська державна адміністрація
2 shared publications - Natalia Shamrai
Департамент Центру надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради
1 shared publication Serhii Tsiporenko
Doctor of Medical Sciences Doctor of Medical Sciences Department of Family Medicine and Outpatient Care Shupyk Shupyk National Healthcare University National Healthcare University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Трансформаційна економіка
- No. 2 (11),p. 82-88
ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Формування регіональної стратегії ефективного використання міських територій є надзвичайно актуальним завданням. Така стратегія повинна враховувати екологічні, соціальні та економічні аспекти розвитку міст, сприяти збереженню та відновленню зелених зон, забезпечувати раціональне планування забудови та інфраструктури, а також адаптуватися до демографічних змін. Стрімке зростання міського населення супроводжується низкою проблем, серед яких: зменшення площ зелених зон (у багатьох містах України спостерігається тенденція до зменшення площ зелених насаджень, що негативно впливає на екологічний стан та якість життя населення), хаотична забудова (відсутність чітких стратегій розвитку міських територій призводить до нерівномірного розподілу інфраструктури та соціальних послуг, що ускладнює доступ мешканців до необхідних ресурсів), екологічні виклики (інтенсивна урбанізація спричиняє зростання рівня забруднення повітря, води та ґрунтів, а також підвищує ризики виникнення міських теплових островів та інших негативних екологічних явищ). Дослідження спрямоване на розробку та впровадження ефективних регіональних стратегій використання міських територій, що є вкрай необхідним для забезпечення сталого розвитку міст України та покращення якості життя їх мешканців. У статті запропоновано рекомендації щодо раціонального розширення інфраструктури з метою ефективного використання міських територій: розвиток перехоплюючих паркінгів (створення паркінгів біля станцій метро для зменшення кількості автомобілів у центрі міста); модернізація громадського транспорту (впровадження нових маршрутів та оновлення рухомого складу, покращення інтервалів руху та зручності пересадок); розширення велосипедної та пішохідної інфраструктури (створення безпечних велосипедних доріжок та пішохідних зон, інтеграція з існуючою транспортною мережею); зелені зони та громадські простори (розвиток парків та скверів для покращення якості життя мешканців, впровадження елементів зеленої інфраструктури для зменшення теплового ефекту міста). Комплексний підхід до просторового планування, впровадження інноваційних технологій та врахування екологічних аспектів дозволить забезпечити комфортне середовище для проживання та економічну стабільність регіонів.
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Трансформаційна економіка
- No. 2 (11),p. 82-88
Open AccessФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Формування регіональної стратегії ефективного використання міських територій є надзвичайно актуальним завданням. Така стратегія повинна враховувати екологічні, соціальні та економічні аспекти розвитку міст, сприяти збереженню та відновленню зелених зон, забезпечувати раціональне планування забудови та інфраструктури, а також адаптуватися до демографічних змін. Стрімке зростання міського населення супроводжується низкою проблем, серед яких: зменшення площ зелених зон (у багатьох містах України спостерігається тенденція до зменшення площ зелених насаджень, що негативно впливає на екологічний стан та якість життя населення), хаотична забудова (відсутність чітких стратегій розвитку міських територій призводить до нерівномірного розподілу інфраструктури та соціальних послуг, що ускладнює доступ мешканців до необхідних ресурсів), екологічні виклики (інтенсивна урбанізація спричиняє зростання рівня забруднення повітря, води та ґрунтів, а також підвищує ризики виникнення міських теплових островів та інших негативних екологічних явищ). Дослідження спрямоване на розробку та впровадження ефективних регіональних стратегій використання міських територій, що є вкрай необхідним для забезпечення сталого розвитку міст України та покращення якості життя їх мешканців. У статті запропоновано рекомендації щодо раціонального розширення інфраструктури з метою ефективного використання міських територій: розвиток перехоплюючих паркінгів (створення паркінгів біля станцій метро для зменшення кількості автомобілів у центрі міста); модернізація громадського транспорту (впровадження нових маршрутів та оновлення рухомого складу, покращення інтервалів руху та зручності пересадок); розширення велосипедної та пішохідної інфраструктури (створення безпечних велосипедних доріжок та пішохідних зон, інтеграція з існуючою транспортною мережею); зелені зони та громадські простори (розвиток парків та скверів для покращення якості життя мешканців, впровадження елементів зеленої інфраструктури для зменшення теплового ефекту міста). Комплексний підхід до просторового планування, впровадження інноваційних технологій та врахування екологічних аспектів дозволить забезпечити комфортне середовище для проживання та економічну стабільність регіонів.
- Open Access
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 155-167
ВИВЧЕННЯ ЗЛОВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ СЕРЕД СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
РЕЗЮМЕ. Значний зв’язок між психологічним дистресом і зловживанням психоактивними речовинами підкреслює необхідність комплексного втручання, спрямованого як на психічне здоров’я, так і на саму проблему зловживання серед студентів-медиків. У роботі проведено оцінювання ймовірності виникнення зловживання психоактивними речовинами шляхом побудови математичної моделі. Мета – оцінити ймовірність виникнення зловживання психоактивними речовинами, а також розглянути сучасні підходи до профілактики зловживання психоактивними речовинами серед студентів медичних вищих освітніх закладів. Матеріал і методи. Дослідження проведено серед 523 студентів медичних вищих навчальних закладів. Дані про особливості вживання психоактивних речовин та наявність психічних розладів отримано за допомогою анкетування, тестування, клінічних інтерв’ю, психодіагностичних методик. Висновки. Задача оцінювання ймовірності виникнення зловживання психоактивними речовинами може бути розв’язана шляхом побудови математичної моделі. Оскільки це завдання належить до категорії задач бінарного вибору, то застосування класичних залежностей неможливе, тому використання функцій логістичного та стандартного нормального розподілів дає можливість побудови адекватних моделей.
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 155-167
Open AccessВИВЧЕННЯ ЗЛОВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ СЕРЕД СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
РЕЗЮМЕ. Значний зв’язок між психологічним дистресом і зловживанням психоактивними речовинами підкреслює необхідність комплексного втручання, спрямованого як на психічне здоров’я, так і на саму проблему зловживання серед студентів-медиків. У роботі проведено оцінювання ймовірності виникнення зловживання психоактивними речовинами шляхом побудови математичної моделі. Мета – оцінити ймовірність виникнення зловживання психоактивними речовинами, а також розглянути сучасні підходи до профілактики зловживання психоактивними речовинами серед студентів медичних вищих освітніх закладів. Матеріал і методи. Дослідження проведено серед 523 студентів медичних вищих навчальних закладів. Дані про особливості вживання психоактивних речовин та наявність психічних розладів отримано за допомогою анкетування, тестування, клінічних інтерв’ю, психодіагностичних методик. Висновки. Задача оцінювання ймовірності виникнення зловживання психоактивними речовинами може бути розв’язана шляхом побудови математичної моделі. Оскільки це завдання належить до категорії задач бінарного вибору, то застосування класичних залежностей неможливе, тому використання функцій логістичного та стандартного нормального розподілів дає можливість побудови адекватних моделей.
- Open Access
- 7 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Київський економічний науковий журнал
- No. 8,p. 80-87
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Основними завданнями в управлінні агропромисловим комплексом є досягнення цілеспрямованого об’єднання його сфер і підприємств, забезпечення ефективності їх основного технологічного циклу, спрямованого на повне задоволення зростаючих потреб населення в необхідних агропродовольчих продуктах. Сутність системи управління агропромисловим комплексом полягає в забезпеченні ефективної організації та координації контролю за інтеграційною діяльністю. Особлива роль цього управління полягає в перетворенні поведінки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу з неорганізованої в системну діяльність, що має цілісність, здійсненність та цілеспрямованість зі встановленням в необхідні правові норми та правила гри. Державна політика у сфері сільського господарства та сільських територій потребує удосконалення підходів до її формування, чіткого визначення пріоритетів, завдань та ефективних шляхів створення сприятливих умов для розвитку конкурентоспроможного, стійкого та диверсифікованого аграрного сектору, що забезпечує довгострокову продовольчу безпеку, охорону навколишнього природного середовища, включаючи біорізноманіття, пом’якшення наслідків змін клімату, зміцнення соціально-економічної структури сільських територій. Формування державної політики в контексті інтеграції України до ЄС потребує імплементації та ефективного застосування механізмів і стандартів спільної аграрної політики держав-членів ЄС. В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів, диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і матеріали, будівельні послуги, залежності результатів праці сільськогосподарських товаровиробників від природно-економічних умов особливого значення набуває питання забезпечення взаємної зацікавленості, взаємодії та взаємозалежності учасників технологічного ланцюга агропромислового виробництва. В статті запропоновано основні підходи до формування стратегії управління агропромисловим комплексом та ключові фактори успіху.
- 7 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Київський економічний науковий журнал
- No. 8,p. 80-87
Open AccessФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Основними завданнями в управлінні агропромисловим комплексом є досягнення цілеспрямованого об’єднання його сфер і підприємств, забезпечення ефективності їх основного технологічного циклу, спрямованого на повне задоволення зростаючих потреб населення в необхідних агропродовольчих продуктах. Сутність системи управління агропромисловим комплексом полягає в забезпеченні ефективної організації та координації контролю за інтеграційною діяльністю. Особлива роль цього управління полягає в перетворенні поведінки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу з неорганізованої в системну діяльність, що має цілісність, здійсненність та цілеспрямованість зі встановленням в необхідні правові норми та правила гри. Державна політика у сфері сільського господарства та сільських територій потребує удосконалення підходів до її формування, чіткого визначення пріоритетів, завдань та ефективних шляхів створення сприятливих умов для розвитку конкурентоспроможного, стійкого та диверсифікованого аграрного сектору, що забезпечує довгострокову продовольчу безпеку, охорону навколишнього природного середовища, включаючи біорізноманіття, пом’якшення наслідків змін клімату, зміцнення соціально-економічної структури сільських територій. Формування державної політики в контексті інтеграції України до ЄС потребує імплементації та ефективного застосування механізмів і стандартів спільної аграрної політики держав-членів ЄС. В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів, диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і матеріали, будівельні послуги, залежності результатів праці сільськогосподарських товаровиробників від природно-економічних умов особливого значення набуває питання забезпечення взаємної зацікавленості, взаємодії та взаємозалежності учасників технологічного ланцюга агропромислового виробництва. В статті запропоновано основні підходи до формування стратегії управління агропромисловим комплексом та ключові фактори успіху.
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 4 (04),p. 100-106
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я ЧОЛОВІКІВ
Ключовою проблемою системи охорони здоров’я залишається відсутність ефективного та безпечного методу лікування SARS CoV-2, залишається багато нез’ясованих питань патогенезу цього захворювання. Вивчення ролі рецепторів ангіотензин перетворювального ферменту другого типу, цитокінового шторму, дисфункції клітин ендотелію з розвитком гемолітичного мікротромбоваскуліту як патогенетичного ланцюгу COVID-19 використовується для розробки таргентної та ад’ювантної терапії. Але залишається ще не до кінця з’ясованим вплив вірусу SARS CoV-2 на різні органи і системи, особливо при наявності коморбідної патології. До теперішнього часу недостатньо ще вивчено вплив SARS CoV-2 на перебіг запального процесу в чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту. На сьогоднішній день наші знання про чоловічу репродуктивну систему вказують на її крихкість, і є значні зареєстровані докази того, що чоловіча репродуктивна система вразлива до вірусних інфекцій. Порівняно зі здоровими чоловіками без Covid-19, ряд дослідників виявили значне збільшення запалення та окислювального стресу в клітинах сперми чоловіків з Covid-19. Цей вірус також негативно вплинув на концентрацію, рухливість і форму сперматозоїдів. Нашим дослідженням встановлено, шо у хворих чоловіків з наявністю хронічних інфекційних процесів у урогенітальному тракті відмічаються зміни цитокінового профілю у сироватці сперми – концентрація ряду цитокінів зазнає змін, а інших залишається в межах нормативних величин, а саме: зниження концентрацій ММР-2, хемокінів – фракталкіну та RANTES, різке збільшення показників IL-8, МСР-1. Тривалий запальний процес у статевих органах супроводжується виснаженням локальної імунної системи, наслідком чого є розвиток інфертильності. Перенесена COVID-19 інфекція не впливає суттєвим чином на рівні цитокінів у спермі чоловіків із хронічним запаленням урогенітального тракту. Підвищення вмісту патологічних форм сперматозоїдів у частини пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію пояснюється можливим впливом на сперматогенез неімунних факторів (гіпертермія, медикаментозне лікування тощо).
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 4 (04),p. 100-106
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я ЧОЛОВІКІВ
Ключовою проблемою системи охорони здоров’я залишається відсутність ефективного та безпечного методу лікування SARS CoV-2, залишається багато нез’ясованих питань патогенезу цього захворювання. Вивчення ролі рецепторів ангіотензин перетворювального ферменту другого типу, цитокінового шторму, дисфункції клітин ендотелію з розвитком гемолітичного мікротромбоваскуліту як патогенетичного ланцюгу COVID-19 використовується для розробки таргентної та ад’ювантної терапії. Але залишається ще не до кінця з’ясованим вплив вірусу SARS CoV-2 на різні органи і системи, особливо при наявності коморбідної патології. До теперішнього часу недостатньо ще вивчено вплив SARS CoV-2 на перебіг запального процесу в чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту. На сьогоднішній день наші знання про чоловічу репродуктивну систему вказують на її крихкість, і є значні зареєстровані докази того, що чоловіча репродуктивна система вразлива до вірусних інфекцій. Порівняно зі здоровими чоловіками без Covid-19, ряд дослідників виявили значне збільшення запалення та окислювального стресу в клітинах сперми чоловіків з Covid-19. Цей вірус також негативно вплинув на концентрацію, рухливість і форму сперматозоїдів. Нашим дослідженням встановлено, шо у хворих чоловіків з наявністю хронічних інфекційних процесів у урогенітальному тракті відмічаються зміни цитокінового профілю у сироватці сперми – концентрація ряду цитокінів зазнає змін, а інших залишається в межах нормативних величин, а саме: зниження концентрацій ММР-2, хемокінів – фракталкіну та RANTES, різке збільшення показників IL-8, МСР-1. Тривалий запальний процес у статевих органах супроводжується виснаженням локальної імунної системи, наслідком чого є розвиток інфертильності. Перенесена COVID-19 інфекція не впливає суттєвим чином на рівні цитокінів у спермі чоловіків із хронічним запаленням урогенітального тракту. Підвищення вмісту патологічних форм сперматозоїдів у частини пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію пояснюється можливим впливом на сперматогенез неімунних факторів (гіпертермія, медикаментозне лікування тощо).
- Open Access
- 11 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 3 (03),p. 111-116
ВПЛИВ ФІТОТЕРАПІЇ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЧОЛОВІКІВ
Дослідженням встановлено, шо у хворих чоловіків з наявністю хронічних інфекційних процесів у урогенітальному тракті відмічається збільшення концентрації продуктів перекисного окислення ліпідів: проміжного – дієновий кон’югат та кінцевого – малоновий діальдегід у сироватці крові. Поряд з цим у більшості обстежених хворих відмічається зниження антиоксидантного потенціалу крові, про що свідчить зменшення активності супероксиддисмутази та пригнічення інтегрального індексу Фареса. Комплексна медикаментозна протизапальна терапія при малосимптомних урогенітальних запальних процесах не завжди забезпечує стійкого терапевтичного ефекту, оскільки її результати залежать від біологічних властивостей збудників, стану системи імунітету, природної резистентності пацієнта та стану антиоксидаційної системи. Виходячи з цього, в сучасних умовах велика увага надається вивченню ефетивності препаратів в лікуванні та медичній реабілітації хворих з хронічною урогенітальною патологією. Призначення фітозасобу аденофіт-форте у комплексному лікуванні хворих з хронічним запаленням урогенітального тракту у чоловіків ускладненого безпліддям призводить до нормалізації діяльності про- та антиоксидантної систем.
- 11 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 3 (03),p. 111-116
Open AccessВПЛИВ ФІТОТЕРАПІЇ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЧОЛОВІКІВ
Дослідженням встановлено, шо у хворих чоловіків з наявністю хронічних інфекційних процесів у урогенітальному тракті відмічається збільшення концентрації продуктів перекисного окислення ліпідів: проміжного – дієновий кон’югат та кінцевого – малоновий діальдегід у сироватці крові. Поряд з цим у більшості обстежених хворих відмічається зниження антиоксидантного потенціалу крові, про що свідчить зменшення активності супероксиддисмутази та пригнічення інтегрального індексу Фареса. Комплексна медикаментозна протизапальна терапія при малосимптомних урогенітальних запальних процесах не завжди забезпечує стійкого терапевтичного ефекту, оскільки її результати залежать від біологічних властивостей збудників, стану системи імунітету, природної резистентності пацієнта та стану антиоксидаційної системи. Виходячи з цього, в сучасних умовах велика увага надається вивченню ефетивності препаратів в лікуванні та медичній реабілітації хворих з хронічною урогенітальною патологією. Призначення фітозасобу аденофіт-форте у комплексному лікуванні хворих з хронічним запаленням урогенітального тракту у чоловіків ускладненого безпліддям призводить до нормалізації діяльності про- та антиоксидантної систем.
- Open Access
- 11 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 3 (03),p. 117-123
REPRODUCTIVE HEALTH OF MEN WITH CHRONIC INFLAMMATION OF THE UROGENITAL TRACT
The aim of the study was to statistically evaluate the impact of chronic inflammation of the urogenital tract and other related factors on men's reproductive health, as well as predicting the likelihood of future health. The study was implemented in several successive stages. In the first stage, a system of key indicators of the impact on men's reproductive health due to the transfer of chronic inflammation of the urogenital tract (CIUT) was developed by expert interrogation of family doctors, dermatovenereologists, urologists. In the second stage, information on key factors of influence was collected by interviewing men during 2021-2024 by the face-to-face method during the admission of patients to the clinical bases of the Department of Family Medicine and outpatient care at the NMAPE named after P.L. Shupik. 422 patients participated in the survey. In the third stage, on the basis of the formed database of the interviewed patients, the correlation between the reproductive health indicator of men with CIUT and the main factors that determine it is established. In the next stage, factor variables were identified and prognostic models of the probability of fertility decline among men with CIUT were constructed. The system of key indicators for the impact on men's reproductive health due to the transfer of CIUT is grouped into five blocks: socio-demographic characteristics; history of sexual system diseases; maintaining a healthy lifestyle; features of sexual life; actual semen parameters. The greatest impact on the negative reproductive health of men who have a history of stroke has demographic characteristics of patients and sperm parameters. Thus, men over 40 years of age with a pathological sperm morphotype are more likely to have a decrease in fertility in the background or after treatment with CIUT. In the course of the experimental calculations, it was found that the most appropriate approach in identifying the factors influencing the future reproductive health of men is to use linear prognostic models using structural variables. When constructing a prognostic model of men's reproductive health, it was determined that the model was more adequate when combining the factors of each of the five indicator blocks. As a result of identifying the most important factor variables for their further use in the prognostic models of men's reproductive health, a stepwise regression method with “joining” and “exclusion” was applied.
- 11 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 3 (03),p. 117-123
Open AccessREPRODUCTIVE HEALTH OF MEN WITH CHRONIC INFLAMMATION OF THE UROGENITAL TRACT
The aim of the study was to statistically evaluate the impact of chronic inflammation of the urogenital tract and other related factors on men's reproductive health, as well as predicting the likelihood of future health. The study was implemented in several successive stages. In the first stage, a system of key indicators of the impact on men's reproductive health due to the transfer of chronic inflammation of the urogenital tract (CIUT) was developed by expert interrogation of family doctors, dermatovenereologists, urologists. In the second stage, information on key factors of influence was collected by interviewing men during 2021-2024 by the face-to-face method during the admission of patients to the clinical bases of the Department of Family Medicine and outpatient care at the NMAPE named after P.L. Shupik. 422 patients participated in the survey. In the third stage, on the basis of the formed database of the interviewed patients, the correlation between the reproductive health indicator of men with CIUT and the main factors that determine it is established. In the next stage, factor variables were identified and prognostic models of the probability of fertility decline among men with CIUT were constructed. The system of key indicators for the impact on men's reproductive health due to the transfer of CIUT is grouped into five blocks: socio-demographic characteristics; history of sexual system diseases; maintaining a healthy lifestyle; features of sexual life; actual semen parameters. The greatest impact on the negative reproductive health of men who have a history of stroke has demographic characteristics of patients and sperm parameters. Thus, men over 40 years of age with a pathological sperm morphotype are more likely to have a decrease in fertility in the background or after treatment with CIUT. In the course of the experimental calculations, it was found that the most appropriate approach in identifying the factors influencing the future reproductive health of men is to use linear prognostic models using structural variables. When constructing a prognostic model of men's reproductive health, it was determined that the model was more adequate when combining the factors of each of the five indicator blocks. As a result of identifying the most important factor variables for their further use in the prognostic models of men's reproductive health, a stepwise regression method with “joining” and “exclusion” was applied.
- Open Access
- 31 May 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Київський економічний науковий журнал
- No. 5,p. 101-107
РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ
Сучасні виклики – пандемії, кліматичні зміни, російсько-українська війна посилюють необхідність чіткої ідентифікації інтелектуального капіталу як однієї з найважливіших складових стратегічного розвитку міської території, оновлення конкурентних переваг, забезпечення оптимальних умов праці для розширеного відтворення людського потенціалу, генерування доданої вартості та підвищення капіталізації бізнесу. Інтелектуальний капітал є найпотужнішим двигуном зростання високотехнологічного виробництва та найважливішим рушієм стійкого соціально-економічного розвитку. Інтелектуальний капітал можна розглядати як три категорії нематеріальних активів: людський капітал, організаційний капітал (або структурний капітал) і капітал відносин (також соціальний капітал або капітал клієнтів). Серед основних компонентів інтелектуального капіталу різні дослідження свідчать про провідну роль інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій для стійкого розвитку в наданні різноманітних переваг суспільству у вирішенні суспільних проблем і викликів стійкості в таких сферах, як охорона здоров’я, енергетика та транспорт, сприяння досконалості наукової бази (дослідницькі інфраструктури), сприяння лідерству в традиційних і високих технологіях, виробничі сектори (робототехніка, фотоніка, мікро- та наноелектроніка). Крім того, із широким використанням технологічних додатків і настанням цифрової ери інтелектуальний капітал має значний вплив на економічне зростання та соціальний розвиток, що все більше базується на знаннях та інноваціях. Управління інтелектуальним капіталом стало вирішальним фактором для формування конкурентоспроможності, ділової репутації підприємств, багатства та стійкості, які зосереджуються на громадянах, якості життя та внеску у більш стале суспільство. Відповідно, науковці та практики зосереджуються на дослідженні взаємозв’язків між інтелектуальним капіталом, стійкістю та конкурентоспроможністю компаній, міст, регіонів та країн. Розвиток інтелектуального капіталу безпосередньо пов'язаний із стратегією розвитку міської території та є важливим для сталого розвитку будь-якого міста. Нами запропоновано низку стратегій інтелектуального капіталу в стратегії розвитку міської території, які охоплюють розвиток освіти та науки, створення зручної інфраструктури, підтримку інноваційного підприємництва, формування відкритого середовища, розвиток культурного та соціального життя, збереження природних ресурсів, залучення громади. Акцентовано увагу на залучення громади у розвитку інтелектуального капіталу, що сприяє формуванню відкритого та демократичного середовища.
- 31 May 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Київський економічний науковий журнал
- No. 5,p. 101-107
Open AccessРОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ
Сучасні виклики – пандемії, кліматичні зміни, російсько-українська війна посилюють необхідність чіткої ідентифікації інтелектуального капіталу як однієї з найважливіших складових стратегічного розвитку міської території, оновлення конкурентних переваг, забезпечення оптимальних умов праці для розширеного відтворення людського потенціалу, генерування доданої вартості та підвищення капіталізації бізнесу. Інтелектуальний капітал є найпотужнішим двигуном зростання високотехнологічного виробництва та найважливішим рушієм стійкого соціально-економічного розвитку. Інтелектуальний капітал можна розглядати як три категорії нематеріальних активів: людський капітал, організаційний капітал (або структурний капітал) і капітал відносин (також соціальний капітал або капітал клієнтів). Серед основних компонентів інтелектуального капіталу різні дослідження свідчать про провідну роль інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій для стійкого розвитку в наданні різноманітних переваг суспільству у вирішенні суспільних проблем і викликів стійкості в таких сферах, як охорона здоров’я, енергетика та транспорт, сприяння досконалості наукової бази (дослідницькі інфраструктури), сприяння лідерству в традиційних і високих технологіях, виробничі сектори (робототехніка, фотоніка, мікро- та наноелектроніка). Крім того, із широким використанням технологічних додатків і настанням цифрової ери інтелектуальний капітал має значний вплив на економічне зростання та соціальний розвиток, що все більше базується на знаннях та інноваціях. Управління інтелектуальним капіталом стало вирішальним фактором для формування конкурентоспроможності, ділової репутації підприємств, багатства та стійкості, які зосереджуються на громадянах, якості життя та внеску у більш стале суспільство. Відповідно, науковці та практики зосереджуються на дослідженні взаємозв’язків між інтелектуальним капіталом, стійкістю та конкурентоспроможністю компаній, міст, регіонів та країн. Розвиток інтелектуального капіталу безпосередньо пов'язаний із стратегією розвитку міської території та є важливим для сталого розвитку будь-якого міста. Нами запропоновано низку стратегій інтелектуального капіталу в стратегії розвитку міської території, які охоплюють розвиток освіти та науки, створення зручної інфраструктури, підтримку інноваційного підприємництва, формування відкритого середовища, розвиток культурного та соціального життя, збереження природних ресурсів, залучення громади. Акцентовано увагу на залучення громади у розвитку інтелектуального капіталу, що сприяє формуванню відкритого та демократичного середовища.
- Open Access
- 31 May 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 1 (01),p. 75-81
CITY DEVELOPMENT: KEY ASPECTS AND STRATEGIES
Стаття присвячена вивченню питання розвитку міст як складової всього комплексу проблем, пов’язаних з переходом України до моделі сталого розвитку. Сьогодення вбачає у розвитку міста не тільки поєднання функцій житла, відпочинку і праці, але як компроміс між економічними, соціальними та екологічними процесами розвитку суспільства. Розвиток міста є складним та багатогранним процесом, що потребує комплексного підходу та взаємодії різних сфер діяльності. Інвестиції в інфраструктуру, економіку, житлово-комунальне господарство, охорону навколишнього середовища та соціальну сферу сприяють сталому та збалансованому розвитку міста, підвищуючи його конкурентоспроможність та забезпечуючи високу якість життя для мешканців. Державна політика забезпечення безпеки розвитку міст має базуватися на сучасних підходах, що вироблені міжнародною спільнотою. Організовані ООН міжнародні конференції Хабітат визначали пріоритетні напрями розвитку територій, які показали свою ефективність. Для розробки ефективних механізмів реалізації державної політики забезпечення безпеки урбанізованих територій, важливим є виявлення властивостей сучасних стратегій розвитку міст та їх адаптації до вітчизняних реалій. Сталий розвиток міста це важливий крок до сталого розвитку країни та досягнення нею Цілей сталого розвитку. Виокремлено ключові стратегії та сучасні моделі розвитку міста, особливості стратегічного планування сталого розвитку міст та розроблено його складові для українських реалій з урахуванням зарубіжного досвіду, механізмів координації та інтеграційної політики. Сучасні моделі розвитку міста враховують широкий спектр факторів, включаючи економічні, екологічні, соціальні та технологічні аспекти. Запропоновано найбільш важливі сучасні моделі розвитку міста: смарт-місто, екологічно стійке місто, людиноцентричне місто, розумне місто та креативне місто.
- 31 May 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in РОЗВИТОК МІСТА
- No. 1 (01),p. 75-81
Open AccessCITY DEVELOPMENT: KEY ASPECTS AND STRATEGIES
Стаття присвячена вивченню питання розвитку міст як складової всього комплексу проблем, пов’язаних з переходом України до моделі сталого розвитку. Сьогодення вбачає у розвитку міста не тільки поєднання функцій житла, відпочинку і праці, але як компроміс між економічними, соціальними та екологічними процесами розвитку суспільства. Розвиток міста є складним та багатогранним процесом, що потребує комплексного підходу та взаємодії різних сфер діяльності. Інвестиції в інфраструктуру, економіку, житлово-комунальне господарство, охорону навколишнього середовища та соціальну сферу сприяють сталому та збалансованому розвитку міста, підвищуючи його конкурентоспроможність та забезпечуючи високу якість життя для мешканців. Державна політика забезпечення безпеки розвитку міст має базуватися на сучасних підходах, що вироблені міжнародною спільнотою. Організовані ООН міжнародні конференції Хабітат визначали пріоритетні напрями розвитку територій, які показали свою ефективність. Для розробки ефективних механізмів реалізації державної політики забезпечення безпеки урбанізованих територій, важливим є виявлення властивостей сучасних стратегій розвитку міст та їх адаптації до вітчизняних реалій. Сталий розвиток міста це важливий крок до сталого розвитку країни та досягнення нею Цілей сталого розвитку. Виокремлено ключові стратегії та сучасні моделі розвитку міста, особливості стратегічного планування сталого розвитку міст та розроблено його складові для українських реалій з урахуванням зарубіжного досвіду, механізмів координації та інтеграційної політики. Сучасні моделі розвитку міста враховують широкий спектр факторів, включаючи економічні, екологічні, соціальні та технологічні аспекти. Запропоновано найбільш важливі сучасні моделі розвитку міста: смарт-місто, екологічно стійке місто, людиноцентричне місто, розумне місто та креативне місто.
- Open Access
- 9 January 2024
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування
- No. 11
Психологічна стійкість як компонент регулювання в публічному управлінні
Важливість врахування в системі державного управління фактору забезпечення інформаційно-психологічного і психологічного захисту від деструктивного впливу в публічному, інформаційному і медіа просторі й зумовила предмет даного дослідження. Метою якого є окреслення механізмів державного управління з вивчення психологічного стану населення. Досвід Німеччини, влада якої позиціонує стійкість громадянського суспільства у реалізації геостратегічних сценарних підходів зміцнення власного військового потенціалу поряд з Північноатлантичним блоком, як рівний компонент в модернізації військового та економічного секторів, свідчить про актуальність цього напряму за сучасного гібридного світоустрою. Відображено місце і роль держави у протидії спеціальним інформаційним операціям, як це окреслено у вітчизняній Стратегії забезпечення державної безпеки. Встановлено сфери й напрями реалізації таких підходів в Україні додаючи до цього психологічну складову на тлі ситуації, в якій перебуває і розвивається публічна сфера разом з управлінською ланкою системи владних органів. Розкрито сутність феномену психологічної стійкості у практичному контексті в публічному управлінні. Показано функціональну спроможність загальної системи механізму державного управління у вимірюванні й оцінки психологічного стану населення. Наукова новизна статті полягає у тім, що через призму необхідності гарантування і забезпечення державою інформаційно-психологічного і психічного захисту акцентовано на окремих механізмах та інструментах реалізації функцій державних і місцевих органів влади. Практична її значимість, а також щодо перспективи наукових розвідок, пов’язана з можливою імплементацією в систему державного управління, не залежно від адміністративного рівня чи територіального розташування, запропонованих механізмів та інструментів. Окремого аналізу потребує питання розробки ефективних управлінських рішень на основі зворотного зв’язку, побудови основи залучення до процесу формування психологічно стійкості населення інститутів громадянського суспільства, профільних установ і спеціалізованих організацій. Тип статті – теоретична.
- 9 January 2024
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування
- No. 11
Open AccessПсихологічна стійкість як компонент регулювання в публічному управлінні
Важливість врахування в системі державного управління фактору забезпечення інформаційно-психологічного і психологічного захисту від деструктивного впливу в публічному, інформаційному і медіа просторі й зумовила предмет даного дослідження. Метою якого є окреслення механізмів державного управління з вивчення психологічного стану населення. Досвід Німеччини, влада якої позиціонує стійкість громадянського суспільства у реалізації геостратегічних сценарних підходів зміцнення власного військового потенціалу поряд з Північноатлантичним блоком, як рівний компонент в модернізації військового та економічного секторів, свідчить про актуальність цього напряму за сучасного гібридного світоустрою. Відображено місце і роль держави у протидії спеціальним інформаційним операціям, як це окреслено у вітчизняній Стратегії забезпечення державної безпеки. Встановлено сфери й напрями реалізації таких підходів в Україні додаючи до цього психологічну складову на тлі ситуації, в якій перебуває і розвивається публічна сфера разом з управлінською ланкою системи владних органів. Розкрито сутність феномену психологічної стійкості у практичному контексті в публічному управлінні. Показано функціональну спроможність загальної системи механізму державного управління у вимірюванні й оцінки психологічного стану населення. Наукова новизна статті полягає у тім, що через призму необхідності гарантування і забезпечення державою інформаційно-психологічного і психічного захисту акцентовано на окремих механізмах та інструментах реалізації функцій державних і місцевих органів влади. Практична її значимість, а також щодо перспективи наукових розвідок, пов’язана з можливою імплементацією в систему державного управління, не залежно від адміністративного рівня чи територіального розташування, запропонованих механізмів та інструментів. Окремого аналізу потребує питання розробки ефективних управлінських рішень на основі зворотного зв’язку, побудови основи залучення до процесу формування психологічно стійкості населення інститутів громадянського суспільства, профільних установ і спеціалізованих організацій. Тип статті – теоретична.
- Open Access
- 30 November 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Київський економічний науковий журнал
- No. 3,p. 91-100
ПОБУДОВА ПРОГНОСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ МЕХАНІЗМУ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Стаття присвячена вивченню механізму участі громадськості в управлінні розвитком об'єднаних територіальних громад, як важливим чинником для підтримки демократії, забезпечення прийняття якісних рішень, зміцнення громадянського суспільства та боротьби з корупцією. Участь громадськості в управлінні є важливою складовою демократичного суспільства, тому дослідження сучасного стану цієї участі є важливим завданням. Окреслено проблеми існуючих механізмів участі громадськості в управлінні розвитком об’єднаних територіальних громад: недостатня освіченість та свідомість, відсутність доступу до інформації, обмеженість доступу до участі, слабий зв'язок між громадськістю та органами влади. Визначено, що для вибору механізму участі громади в управлінні розвитком об’єднаної територіальної громади слід враховувати наявність сукупних факторів - тип об'єднаних громад (сільські, селищні, міські), географічне розташування громад (гірська місцевість, низька щільність заселення територій), наявність спеціалістів, розвиненість інфраструктури тощо. Встановлено, що успішність обраного механізму розвитку об’єднаної територіальної громади можна прогнозувати, застосовуючи метод математичного моделювання, який дозволяє враховувати особливості громади. З цією метою нами розроблено систему ключових індикаторів впливу на стратегію управління об’єднаною територіальною громадою шляхом експертного опитування представників органів влади, громадських організацій, підприємцями, місцевих активістів Бучанської громади, розроблено систему ключових індикаторів впливу на стратегію управління та здійснено збір інформації про ключові фактори впливу шляхом опитування «віч-на-віч». На основі сформованої бази даних опитаних громадян встановлено взаємозв’язки між показником стратегії управління об’єднаної територіальної громади та основними чинниками, що її обумовлюють. На наступному етапі виділено факторні змінні та побудовано прогностичні моделі ймовірності підвищення успіху вибраної стратегії управління об’єднаної територіальної громади.
- 30 November 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Київський економічний науковий журнал
- No. 3,p. 91-100
Open AccessПОБУДОВА ПРОГНОСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ МЕХАНІЗМУ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Стаття присвячена вивченню механізму участі громадськості в управлінні розвитком об'єднаних територіальних громад, як важливим чинником для підтримки демократії, забезпечення прийняття якісних рішень, зміцнення громадянського суспільства та боротьби з корупцією. Участь громадськості в управлінні є важливою складовою демократичного суспільства, тому дослідження сучасного стану цієї участі є важливим завданням. Окреслено проблеми існуючих механізмів участі громадськості в управлінні розвитком об’єднаних територіальних громад: недостатня освіченість та свідомість, відсутність доступу до інформації, обмеженість доступу до участі, слабий зв'язок між громадськістю та органами влади. Визначено, що для вибору механізму участі громади в управлінні розвитком об’єднаної територіальної громади слід враховувати наявність сукупних факторів - тип об'єднаних громад (сільські, селищні, міські), географічне розташування громад (гірська місцевість, низька щільність заселення територій), наявність спеціалістів, розвиненість інфраструктури тощо. Встановлено, що успішність обраного механізму розвитку об’єднаної територіальної громади можна прогнозувати, застосовуючи метод математичного моделювання, який дозволяє враховувати особливості громади. З цією метою нами розроблено систему ключових індикаторів впливу на стратегію управління об’єднаною територіальною громадою шляхом експертного опитування представників органів влади, громадських організацій, підприємцями, місцевих активістів Бучанської громади, розроблено систему ключових індикаторів впливу на стратегію управління та здійснено збір інформації про ключові фактори впливу шляхом опитування «віч-на-віч». На основі сформованої бази даних опитаних громадян встановлено взаємозв’язки між показником стратегії управління об’єднаної територіальної громади та основними чинниками, що її обумовлюють. На наступному етапі виділено факторні змінні та побудовано прогностичні моделі ймовірності підвищення успіху вибраної стратегії управління об’єднаної територіальної громади.