ІМІ. Мазурак

І. Мазурак

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

І. Мазурак has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГУСТОТИ АГРОФІТОЦЕНОЗУ

    by М. Бомба, О. Литвин, І. Мазурак, M. Andrushko, O. Lytvyn, I. Mazurak

    Кукурудза – важливе джерело кормових і продовольчих ресурсів, а впродовж останніх десятиліть ще й важлива енергетична культура. Сучасний стан у галузі енергетики призвів до істотного зростання попиту на зерно кукурудзи на світовому ринку, внаслідок чого площа посіву кукурудзи в Україні зросла більш ніж удвічі і зараз становить близько 5 млн га. Важливим резервом збільшення валового виробництва зерна кукурудзи є впровадження адаптивної технології вирощування гібридів, яка б ураховувала їхні генотипні особливості, а також можливу реакцію на окремі елементи технології. У комплексі елементів технології вирощування кукурудзи вагоме місце посідає формування оптимальної густоти агрофітоценозу. Останнє має забезпечити не тільки сприятливий фітосанітарний стан кукурудзяного поля, а й сприяти максимальній реалізації генетичного потенціалу культури. Питання оптимальної густоти посіву залишається актуальним із двох причин. По-перше, щороку як вітчизняні, так і закордонні генетично-селекційні центри, пропонують нові перспективні гібриди, які вимагають удосконалення сортової агротехніки вирощування кукурудзи в різних ґрунтово-кліматичних зонах. По-друге, зміни клімату, які спостерігаються практично в усій території України, вносять свої корективи в адаптивні технології. У нашому досліді збільшення густоти стеблостою перед збиранням урожаю від 70 до 90 тис./га сприяло зростанню тривалості періоду вегетації на п’ять діб у ранньостиглого гібрида Почаївський 190 МВ і на 7 діб у середньораннього гібрида ДН Хортиця. Виявлено, що в обох досліджуваних гібридів збільшення густоти агрофітоценозу призводить до зменшення маси зерна з однієї рослини. Показник виходу зерна, а також маса 1000 зерен, певною мірою є сортовими ознаками, проте спостерігається тенденція до їх зменшення у загущених посівах. Незважаючи на зниження індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи у загущеному агрофітоценозі, ранньостиглий гібрид Почаївський 190 МВ забезпечив максимальну реалізацію генетичного потенціалу за густоти посіву 80 тис./га, за якої формувався врожай 110,3 ц/га. Середньоранній гібрид ДН Хортиця максимальну врожайність забезпечив за густоти стеблостою 70 тис./га – 115,0 ц/га.

  • Open Access

    ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ЧОРНОГО ВІВСА (AVENA STRIGOSA) В УМОВАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

    by І. Мазурак

    У статті представлено результати польових досліджень на темно-сірому опідзоленому ґрунті з формування врожайності зерна чорного вівса залежно від норм добрив в умовах західного Лісостепу України. Досліджували вплив чотирьох варіантів добрив: N60P20K40 (контроль), N60P20K40 + S21, N60P20K40 + S21 + Mg26, N60P20K40 + S21 + Mg26 + мікродобрива (1,5 л/га) на врожайність вівса. Мінеральне живлення у контрольному варіанті (N60P20K40) забезпечило найвищу схожість насіння – 83,7 %. Додавання сірки та магнію поступово знижувало цей показник до 80,6–80,7 %. Виявлено, що виживаність рослин вівса зростала із розширенням спектра мінерального живлення: від 88,6 % у контролі до 91,0 % за умов комплексного внесення сірки, магнію та мікродобрив. Найвищу густоту рослин перед збиранням (436 шт./м²) забезпечило внесення повного комплексу добрив. Доведено, що внесення мінеральних добрив позитивно впливає на врожайність чорного вівса сорту Чорний принц. У контрольному варіанті врожайність вівса становила 4,90 т/га. У другому варіанті додали ще сірку (N60P20K40 + S21). Унаслідок цього врожайність зросла на 4 % порівняно з контролем, досягнувши рівня 5,10 т/га. У третьому варіанті, крім сірки, додатково внесли магній (N60P20K40 + S21 + Mg26), це забезпечило ще 4 % приросту (5,32 т/га) врожайності порівняно з попереднім варіантом, що на 0,42 т/га більше, ніж у контрольному варіанті. Зазначено, що мікродобрива (N60P20K40 + S21 + Mg26 + мікродобрива (1,5 л/га), внесені у четвертому варіанті у фазі кущіння, сприяли покращанню засвоєння макроелементів, підвищили стійкість рослин до стресових факторів і покращили якість формування зерна. Це, у свою чергу, забезпечило додаткове 3 % збільшення врожайності порівняно з попереднім варіантом. Отже, врожайність у такому разі становила 5,51 т/га, що перевищувало контрольний рівень на 0,61 т/га.

  • Open Access

    БІОВУГІЛЛЯ З АГРОВІДХОДІВ: ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

    by О. Мазурак, І. Мазурак, А. Разанова, Ю. Ковалів, I. Mazurak, Yu. Kovaliv

    Зауважено, що відходи аграрного виробництва становлять суттєву частку загальносвітових відходів, спричиняючи забруднення екосистем та створюючи небезпеку для здоров'я у разі їх нераціонального оброблення. Надзвичайно важливо розробити та впроваджувати оригінальні ефективні підходи, спрямовані на дієве пом’якшення негативного впливу сільськогосподарських побічних продуктів, що вимагає поглибленого аналізу сутності аграрних біовідходів. Виявлено критичну роль таких факторів, як різноманітність джерел відходів, варіативність їхнього хімічного складу та фізико-хімічних властивостей, потенціал використання в різних сферах та ефективність щодо специфічних забруднювачів, а також практичні аспекти реалізації технологій переробки. Досліджено сучасне ефективне поводження з органічними відходами аграрної галузі, що характерне різноманітністю технологій та сировини, принципів підбору складових для біовугілля та стійкістю. Проаналізовано вплив піролізованих залишків (із відходів деяких типів біомаси рослинного походження в Україні) сільськогосподарської діяльності у вигляді біовугілля на стабілізацію довкілля. Деталізовано механізми перетворення біомаси за технологій термохімічного перетворення, що є ефективними в процесах розкладання довгих ланцюгових ділянок речовин на менші молекули. При цьому відбуваються як процеси відновлення енергії, продукування нових цінних біологічних матеріалів із відходів біомаси, так і емісія забруднювальних шкідливих речовин. Встановлено, що концентрація забруднювачів унаслідок термохімічних реакцій є функцією технологічних параметрів процесу газифікування та характеристик вихідної сировини. Проаналізовано вплив біовугілля на стан екосистем, зокрема ґрунтів. Більшість досліджень демонструють позитивні тенденції застосування органічно поєднаних біочарів для ґрунтових та інших систем (як повноцінних добрив, добавок у процесах компостування, селективних біосорбентів та різнофункціональних композитів). Наголошено на синергетичному характері проблем використання та одержання біовуглецевих матеріалів, що вимагає додаткових випробувань і розробки відповідних технологій та інтегрованих підходів до їхнього вирішення.

  • АГРОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ТА ВПЛИВ НОРМ ВИСІВУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ВІВСА

    by І. Мазурак, М. Тирусь, О. Литвин, О. Мазурак, I. Mazurak, M. Tyrus, O. Lytvyn

    Подано результати польових досліджень на темно-сірому опідзоленому ґрунті з формування врожайності зерна вівса залежно від норми висіву та агроeкологічних особливостей вирощування культури в умовах Західного Лісостепу України. Висівали плівчастий сорт вівса Закат 2 квітня на глибину 3–4 см із міжряддями 15 см. Досліджували вплив таких норм висіву: 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 млн/га на врожайність вівса. Норма внесення мінеральних добрив становила N120Р30К60. Під час догляду за посівами використовували гербіцид Гранстар (25 г/га) разом з прилипачем Тренд (200 г/га), які вносили у фазі кущіння. Виявлено, що обсяг урожаю вівса безпосередньо залежить від кількості насіння, висіяного на гектар. Зменшення норми висіву призводить до зниження врожайності культури. Сорт Закат демонстрував максимальну врожайність зерна протягом усього дослідженого періоду за норми висіву насіння 6,0 млн/га, сягаючи 4,39 т/га. Норма висіву 5,0 млн/га показала дещо нижчий рівень урожайності – 4,34 т/га. За норми висіву 4,0 млн/га врожайність зерна вівса спадала до 4,10 т/га. Доведено, що зменшення густоти посіву рослин до 3,0 млн/га призводило до зниження врожайності сорту Закат на 0,64 т/га (3,75 т/га). Встановлено, що маса 1000 насінин вівса на врожайність не впливала. За норми висіву насіння 3,0 млн/га маса була найбільшою – 36 г. Рослини були добре освітлені, забезпечені вологою, але врожайність за такої норми була найменшою. За норми висіву насіння вівса 6,0 млн/га відбулося оптимальне поєднання густоти волотей і маси зерна. Зауважено відмінності за вмістом білка в насінні вівса залежно від норми висіву. В сорту Закат за норми висіву 6,0 млн/га – найменший вміст білка – 11,90 %. А найвищий показник якості зерна вівса сорту Закат отримано за густоти стояння рослин 3,0 млн/га на рівні 12,32 %. Рослини вівса за нижчих норм висіву краще освітлені і мають більшу площу живлення в період вегетації.

  • Open Access

    Accumulation of Chemical Elements in the Vegetative Mass of Energy Cultures Grown on Gray Forest Soils in the Western Forest Steppe of Ukraine

    by Serhii Fedorovich Razanov, Oleksii Alieksieiev, Oleh Bakhmat, Mykola Bakhmat, Olha Lytvyn, Olha Alieksieievа, Oksana Vradii, Kateryna Mazur, Alla Razanova, Iryna Mazurak

    Today, energy crops that are undemanding to soil fertility are increasingly used for the production of biofuel, electricity, and heat. Favorable climate, large areas of agricultural lands of Ukraine create the necessary conditions for growing the most popular energy crops, which will be able to...


  • ТЕХНОЛОГІЇ СОРБЦІЙНОГО ОЧИЩУВАННЯ СТІЧНИХ ВОД ВІД ВАЖКИХ МЕТАЛІВ: ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ

    by О. Мазурак, Г. Лисак, О. Зеліско, Н. Гринчишин, І. Мазурак, H. Lysak, O. Zelisko, N. Hrynchyshyn, I. Mazurak

    Подано результати досліджень використання різних типів сорбентів (природних силікатних мінералів та їх модифікованих форм, біосорбентів різної природи на основі відходів) та комплексних біотехнологій для очищування стічних вод від іонів-полютантів. Наведено приклади досліджень природних сорбентів-мінералів та біосорбентів різного походження, їх селективність для забруднювальних речовин, акцентовано їхні переваги та недоліки. Доведено доцільність подальших пошуків нових сорбційних та біосорбційних технологій як найкращих методів очищення техногенних вод за економічними показниками та ефективністю очищування. Описано властивості природних модифікованих сорбентів різного походження. Встановлено особливості механізмів зв’язування іонів-полютантів, зокрема важких металів, завдяки сучасним методам інфрачервоної спектроскопії, фотоелектронної спектроскопії та рентгенівської абсорбційної спектроскопії, ядерного магнітного резонансу, рентгенівської скануючої електронної мікроскопії. Зазначено переваги сучасних фізико-хімічних методів, зокрема рентгенівської абсорбційної спектроскопії, як потужного інструменту для оцінки механізмів зв’язування різних біоматеріалів. Досліджено можливості валоризації органічних відходів агропромислового та інших виробництв, що відкривають перспективи широкомасштабного впровадження інноваційних комплексних технологій з використанням біосорбентів для очищування стічних вод. Доведено ефективність комплексного поєднання сорбційних та інших технологій очищування стічних вод від забруднювальних речовин різної природи, пошук нових, дешевих та ефективних сорбційних матеріалів для оптимізування якісних показників водних об’єктів навколишнього середовища згідно з принципами сталого розвитку.