ОСОлександр Сергійович Солосіч

Олександр Сергійович Солосіч

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Олександр Сергійович Солосіч has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    АНАЛІЗ СВІТОВОГО ТА ВІТЧИЗНЯНОГО ДОСВІДУ ВПЛИВУ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

    by А. В. Гречко, О. С. Солосіч, К. Савченко

    Дана стаття присвячена аналізу та систематизації вітчизняного та міжнародного досвіду формування податкової системи у контексті підтримки сприятливих параметрів для забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання. У рамках статті авторами здійснюється ґрунтовний аналіз системного характеру взаємозв’язку та взаємовпливу особливостей функціонування та принципових положень щодо побудови податкової системи та економічної безпеки суб’єктів господарювання. Проаналізовано ключові кількісні параметри складових податкового навантаження на підприємницький сектор податкових систем України, Польщі, Швеції, Франції та США. Досліджено основні параметри оподаткування суб’єктів господарювання в Польщі у розрізі ставок податку на прибуток, податку на додану вартість, внесків на соціальне страхування. Розглянуто особливості побудови податкової системи Франції у частині відповідних ставок на прибуткові податки та особливостей сплати внесків на соціальне страхування. Проведено аналіз податкової системи Швеції з точки зору багаторівневого розподілу відповідних податкових відрахувань, провадження специфічних пільг та податкових стимулів для розвитку інноваційних галузей економіки (інновації та екологізація бізнесу). Систематизовано особливості конструювання податкової системи США, що характеризується істотною нерівномірністю та варіативністю обсягів податкового навантаження у межах різних штатів (зумовленою федеративним устроєм країни), специфічністю системи організації соціального страхування, застосуванням податкового стимулювання процесів інноваційної модернізації підприємств шляхом пільгування та надання відповідних податкових кредитів. Проведено порівняльну характеристику принципових положень до організації системи оподаткування суб’єктів господарювання зазначених країн та їх впливу забезпечення економічної безпеки підприємств. Виокремлено ключові відмінності у структурі та кількісних показниках функціонуючих податкових систем іноземних країн порівняно з вітчизняними практиками оподаткування та їх взаємозв’язку із можливостями підприємств до підтримки стійкості внутрішнього середовища економічної безпеки.

  • Open Access

    ФІСКАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ УТВОРЕНИМИ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

    by Алла Володимирівна Гречко, Олександр Сергійович Солосіч, Владислава Анатоліївна Швець

    Дана стаття присвячена дослідженню та аналізу особливостей та організації фіскального стимулювання ефективного управління відходами, утвореними внаслідок бойових дій в Україні, як перспективного напряму вирішення актуальних викликів у сфері екологічної безпеки держави. Авторами проведено ґрунтовний аналіз специфічних особливостей інструментального забезпечення фіскального стимулювання розвитку екологічних ініціатив у сфері управління відходами. Проаналізовано сучасний стан інституційно-правового забезпечення у сфері регламентації державної фіскальної політики та екологічного законодавства щодо диференційованих характеристик відходів, а також можливостей щодо використання фіскальних стимулів, націлених на сприяння прогресивним практикам управління відходами та їх поглибленої переробки. Надано розширену характеристику іноземного досвіду використання фіскальних стимулів у сфері подолання екологічних криз, викликаних військовими діями, катастрофами природного та техногенного характеру, на прикладі Ірану, Японії, Боснії та Герцеговини. Ідентифіковано перспективні напрями імплементації теоретичних підходів щодо застосування фіскального стимулювання з метою ефективної переробки відходів, утворених внаслідок бойових дій в Україні, заснованих на інструментах пільгування, застосуванні податкових знижок, податкового кредиту, створення профільних бюджетних програм розвитку, використання механізмів державного приватного партнерства тощо.


  • Open Access

    ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

    by Олександр Сергійович Солосіч, Владислава Анатоліївна Швець

    Дана стаття присвячена дослідженню ключових параметрів, які характеризують макроекономічну безпеку національної економіки України в умовах воєнного стану та якісній диференціації найбільш впливових факторів, що визначають поточну ситуацію та перспективи забезпечення стійкого розвитку макроекономічної системи. У межах статті авторами представлено ґрунтовний аналіз поточного стану та динаміки основних аналітичних параметрів макроекономічної безпеки національної економіки та виявлено високий ступінь впливовості воєнного стану та активних бойових дій на відповідні динамічні ряди показників (інфляційна динаміка, показники безробіття, показники реалізації боргової політики, зміни обсягів промислового виробництва, динаміка інвестиційних потоків, особливості провадження політики формування курсу національної валюти). Авторами запропоновано підхід до формування якісної диференціації факторів впливу на забезпечення макроекономічної безпеки держави в умовах воєнного стану з використанням функціонального підходу. Ідентифіковано такі групи факторів як фіскальні, монетарні, інституціональні, соціальні, зовнішньоекономічні, інвестиційні та геополітичні. На основі проведеного аналізу розроблено перелік перспективних напрямків розробки державної політики націленої на стабілізацію ключових безпекових параметрів макроекономічного середовища у відповідних умовах та формування системних передумов перспективного економічного зростання.


  • Open Access

    АНАЛІЗ ПАРАМЕТРІВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

    by Олександр Сергійович Солосіч, Маргарита Дмитрівна Сінайко

    Дана стаття присвячена систематизації та докладному аналізу ключових параметрів, які детермінують рівень макроекономічної безпеки держави, а також формуванню практичних напрямків посилення резистентних якостей національної економічної системи в умовах воєнного стану. Авторами досліджено поняття макроекономічної безпеки держави у розрізі аналітичних параметрів проведення відповідних форм оцінювання. Здійснено диференціацію аналітичних параметрів оцінювання рівня макроекономічної безпеки держави за такими групами: група параметрів загальноекономічної безпеки, група параметрів фінансової безпеки та група параметрів соціально-економічної безпеки. Проведено ґрунтовний ретроспективний аналіз ключових параметрів оцінювання макроекономічної безпеки на прикладі національної економіки України у розрізі показників валового внутрішнього продукту, рівня безробіття, інфляційних процесів та окремих структурних показників видаткової частини бюджету держави. У ході дослідження встановлено високий рівень впливовості фактору воєнного стану на рівень основних безпекових показників вітчизняного макросередовища, що виявляє себе у відповідній низхідній динаміці протягом періоду 2022-2023 рр. Отримані аналітичні висновки дозволили ідентифікувати перелік проблем у забезпеченні макроекономічної безпеки України в умовах воєнного часу, розподіливши їх залежно від джерела походження на зовнішні та внутрішні. У рамках дослідження розроблено перелік перспективних напрямків посилення резистентних якостей національної економічної системи в умовах воєнного стану. This article is devoted to the systematization and detailed analysis of the key parameters that determine the level of the state macroeconomic security, as well as the formation of practical directions for strengthening the resistant qualities of the national economic system under martial law. The authors researched the concept of the state macroeconomic security in terms of the relevant forms of analytical parameters for the assessment. Analytical parameters for assessing the level of the state macroeconomic security were differentiated into the following groups: a group of general economic security parameters, a group of financial security parameters, and a group of socio-economic security parameters. A thorough retrospective analysis of the key parameters of macroeconomic security assessment was carried out on the example of the national economy of Ukraine in terms such indicators as the gross domestic product, the unemployment rate, inflationary processes and individual structural indicators of the expenditure part of the state budget. In the course of the study, a high level of influence of the martial law factor on the level of the main security indicators of the domestic macro-environment was established, which manifests itself in the corresponding downward dynamics during the period of 2022-2023. In addition, the propensity of the domestic macroeconomic environment to the influence of global crisis phenomena was established, which is confirmed by the dynamics of the studied indicators during the global financial crisis and the coronavirus disease pandemic. The obtained analytical conclusions made it possible to identify a list of problems in the ensuring macroeconomic security of Ukraine in wartime conditions, dividing them depending on the source of origin into external and internal. As part of the study, a list of promising directions for strengthening the resistant qualities of the national economic system in the conditions of martial law, aimed at the construction and effective implementation of systemic state policy, which should comprehensively take into account current security challenges, needs to restore destroyed infrastructure and social factors, has been developed.


  • Open Access

    Features of building intellectualized economic systems in the paradigm of sustainable development: functional aspect

    by О. S. Solosich, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, O. V. Ocheretiana

    The growth of sustainable development and intellectualization in business is leading to an increase in conflicts within economic systems that require coordination and integration. This article outlines the crucial steps for implementing intellectualization processes to achieve sustainable development. A system comprising interconnected functional aspects has been established. The principles for integrating the intellectual economy with sustainable development within enterprise activities have been determined by examining their fundamental differences. As the key functional aspects of the analytical study, the technical and technological (covers the technological aspects of building a sustainable production and technical environment of the enterprise), personnel (determines the features of an intellectualized approach to personnel management on the basis of sustainability), financial (characterizes the features of cash management based on an intellectualized approach), informational (determines the key characteristics of the functioning of the intellectual approach and sustainable development in the modern information field), political and legal (covers the issues of the normative and legal dimension of the functioning of enterprises and their respective positioning to the problems of intellectualization and sustainability), marketing (characterizes the conjunctural aspects of sustainable intellectualized development of economic structures) and ecological aspects (explains the place of the ecological component of sustainable development in the system of intellectualized development of the enterprise). This article holds practical significance for enterprises striving to strike a balance between efficaciously executing intellectualization processes and ensuring steadfast sustainable growth, as they seek pertinent actionable insights. The scientific novelty of the article lies in the conceptual integration of the basic provisions of the sustainable development theory and economic security of the enterprise with thorough detailing of the relevant provisions in terms of business entities functional components.