TMT. Mirzak

T. Mirzak

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

T. Mirzak has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Трансформація чорнозему типового в результаті сільськогосподарського використання

    by М.м. Ковальов, О.в. Медвєдєва, В.м. Кропівний, Т.п. Мірзак

    Розвиток деградаційних процесів, які відбулися в чорноземі типовому під впливом тривалого сільськогосподарського використання закономірно позначилися на їх структурно–агрегатному складі та фізико-хімічних властивостях. Метою проведення порівняльного вивчення та комплексної агроекологічної оцінки трансформації чорнозему типового Бугзько-Дніпровського міжріччя за тривалого сільськогосподарського використання. Методи. В процесі виконання роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: порівняльно-географічний, порівняльно-профільно-генетичний (відбір ґрунтових зразків пошарово); порівняльно-аналітичний (фізико-хімічні та агрохімічні дослідження, порівняльно-розрахунковий і статистичний (математична і статистична обробка експериментальних даних). Результати. Результати проведених досліджень в природно-кліматичних умовах Бугзько-Дніпровського міжріччя дали змогу виявити деградаційні процеси трансформації потенційної ґрунтової родючості чорнозему типового при порівнянні даних стаціонарних модульних ділянок за тридцятирічний період. Встановлено кількісні та якісні зміни його властивостей у результаті тривалого сільськогосподарського використання. Виявлено причини, що визначають зміни морфологічних, фізико-хімічних, агрофізичних властивостей за умов тривалого використання чорнозему в різних типах агроекосистем. Показано вплив рівня антропогенного навантаження на основні агроекологічні властивості чорнозему типового. Висновки. Комплексний аналіз отриманих значень агроекологічних властивостей чорнозему типового виявив деградаційні зміни в агроекосистемах. Більш виражені ці зміни спостерігалися в зрошуваних відмінах чорнозему типового, в яких чітко простежується зниженні стійкості мікроструктури та вмісту водостійких агрегатів. У незрошуваних чорноземах поглинені катіони зменшилися в середньому на 16 % за 20 років, тоді як у зрошуваних ґрунтах цей показник становив 20 %. Кількість обмінного кальцію та магнію зменшилася в 1,5 рази, в ґрунтах агроекосистем у порівнянні з цілинним аналогом. В умовах зрошення рівень кислотність ґрунтового розчину змістилася в лужний бік. Тривале сільськогосподарське використання чорнозему типового призвело до посилення деагрегації, руйнування структури в ґрунтовому профілі, зменшення кількості агрономічно цінних агрегатів на 18 %, зниження коефіцієнту структурності з 4,1 до 1,4.

  • Open Access

    БІОДЕГРАДАЦІЯ ОРГАНІЧНИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕРМИКОМПОСТУВАННЯ

    by М.м. Ковальов, О.в. Медведєва, В.м. Кропівний, Т.п. Мірзак

    Нераціональне управління відходами призводить до зміни екосистем, включаючи забруднення повітря, води та ґрунту, тому воно становить реальну загрозу здоров’ю людини. Зростання утворення твердих відходів лягає тягарем на високі витрати державного бюджету. Зростання чисельності населення, швидка урбанізація, економіка, що бурхливо розвивається, і підвищення рівня життя значно прискорили темпи, обсяг і якість утворення твердих побутових відходів. Біодеградація ТПВ відповідно до часу є важливим фактором, що визначає кількість матеріалу, що переробляється, особливо його органічна складова. Метою є розробка технології переробки органічної складової побутових відходів методом поетапного компостування за участі ефективних мікроорганізмів та компостних черв’яків. Методи. В процесі виконання роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: порівняльно-аналітичний (фізико-хімічні та агрохімічні дослідження, порівняльно-розрахунковий і статистичний (математична і статистична обробка експериментальних даних). Результати. Результати проведених досліджень показали, що після завершення процесу компостування, отримане органічне добриво ЕМ компост, є важливим джерелом органічної речовини та може бути використаний для відновлення потенційної родючості ґрунтів для підтримання стійкого сільсько- господарського виробництва регіону та країни в цілому. Розроблені нові адаптовані до умов Кіровоградської області технології біодеградації органічних відходів за допомогою Lumbricus terrestris та Eisenia foetida дозволяють отримати органічне добриво «ЕМ компост» з високим вмістом гумусу – понад 10 %. Вихід біогумусу залежить від типу корму для черв’яків. Eisenia foetida формують на 1,7 % більше гумусу порівняно з Lumbricus terrestris. Висновки. Комплексний аналіз отриманих результатів проведеного нами досліду показали, що застосування органічної складової побутових відходів в якості харчових субстратів для особин Eisenia foetida не забезпечує підвищення продуктивності процесів вермикультивування, обумовлює зниження біомаси особин та і зменшення показників їх плодючості. В той же час особини Lumbricus terrestris, навпаки володіють кращими показниками плодючості, тому вони ідеально підходять для процесів вермикультивування. Серед досліджених видів відходів найкращі показники плодючості обох видів компостних черв’яків забезпечивши високі показники приросту біомаси особин кінський гній та органічна складова ТПВ у порівнянні з гноєм ВРХ та курячим послідом, які традиційно використовуються у вермикультивування для отримання органічного добрива.

  • Open Access

    Ecological and ichthyological characteristics of the Suhokliia River in Kirovohrad

    by O. Medvedieva, Yu. Kryvoshei, T. Mirzak

    The ichthyofauna of the Suhokliia River within Kirovohrad was assessed as an indicator of aquatic biodiversity. Thirteen fish species, predominantly native, were recorded in 2015. Pungitius platygaster, Lepomis gibbosus and Pseudorasbora parva were classified as adventive species whose abundance tended to increase. Bitterling, Prussian carp and P. platygaster dominated numerically. Prussian carp and bitterling were the trophic competitors best adapted to local conditions. The study describes a multilevel aquatic community and differentiation of the river into ecotones. Seasonal variability was noted among subdominant and less abundant species; some could become locally rare enough to remain absent from control catches for several seasons. Editorial note (2026): This abstract was prepared for reference purposes using artificial intelligence technology, based on the original publication, without the involvement of the author(s).