Віталій Кіретов
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Віталій Кіретов has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Андрій Лисий
Хмельницький національний університет
2 shared publications - Олег Харун
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
2 shared publications - Олег Чиж
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
2 shared publications - Сергій Головня
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
2 shared publications - V. Kupelskyi
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
1 shared publication - Андрій Башинський
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 96 (3) , 110-128
РЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ОРГАНУ ОХОРОНИДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮЗА РІВНЕМ ГОТОВНОСТІ ПАРКУ ТЕХНІКИ
Відповідальність командира військової частини за організацію всіх видів забезпечення, а також необхідність виконання значного обсягу завдань і функцій без необхідної підтримки може призводити до недостатнього контролю за окремими аспектами діяльності. Недостатній контроль у питаннях бойової готовності, боєздатності створює ризики, що загалом негативно впливатимуть на виконання завдань як з охорони державного кордону, так і бойових завдань у складі сил безпеки та оборони. Технічна готовність парку техніки є складовою бойової готовності військової частини. Значна кількість керівних документів і вимог, що регулюють питання автобронетанкового забезпечення та технічної готовності парку техніки військової частини, ускладнює процеси контролю. Тому виникла потреба в аналізі керівних документів та подальшому визначенні можливих способів контролю керівником військової частини парку техніки. Досліджено, що контроль може здійснюватися як на основі документального контролю стану готовності парку техніки, так і в результаті контролю її фактичного стану. Запропоновано підходи для документального контролю, нові форми обліку укомплектованості та технічної готовності, що дозволять командиру військової частини розуміти стан справ у питаннях готовності та спроможності до виконання поставлених завдань. Надано пропозиції щодо застосовування окремих звітних документів для аналізу стану готовності парку техніки. Розкрито підходи щодо застосування цього аналізу під часу пошуку слабких місць з подальшим відпрацюванням пропозицій стосовно змін у штат і усунення факторів, що негативно впливають на спроможності військової частини. Подано варіанти фактичного контролю стану готовності парку техніки. Висвітлено ключові аспекти в питаннях готовності парку техніки, на які необхідно звертати увагу під час здійснення контролю. Розроблено алгоритм перевірки парку військової частини з питань бойової готовності. Запропоновано підхід, що може застосовуватись під час організації контролю командиром військової частини для отримання своєчасної інформації щодо готовності та можливостей парку техніки. Акцентовано взаємозв’язок між заходами контролю та звітними документами, що відпрацьовуються в інтересах регіонального управління, зокрема в питаннях доповіді щодо бойової готовності та внесення змін у штат військової частини.
- 30 December 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 96 (3) , 110-128
Open AccessРЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ОРГАНУ ОХОРОНИДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮЗА РІВНЕМ ГОТОВНОСТІ ПАРКУ ТЕХНІКИ
Відповідальність командира військової частини за організацію всіх видів забезпечення, а також необхідність виконання значного обсягу завдань і функцій без необхідної підтримки може призводити до недостатнього контролю за окремими аспектами діяльності. Недостатній контроль у питаннях бойової готовності, боєздатності створює ризики, що загалом негативно впливатимуть на виконання завдань як з охорони державного кордону, так і бойових завдань у складі сил безпеки та оборони. Технічна готовність парку техніки є складовою бойової готовності військової частини. Значна кількість керівних документів і вимог, що регулюють питання автобронетанкового забезпечення та технічної готовності парку техніки військової частини, ускладнює процеси контролю. Тому виникла потреба в аналізі керівних документів та подальшому визначенні можливих способів контролю керівником військової частини парку техніки. Досліджено, що контроль може здійснюватися як на основі документального контролю стану готовності парку техніки, так і в результаті контролю її фактичного стану. Запропоновано підходи для документального контролю, нові форми обліку укомплектованості та технічної готовності, що дозволять командиру військової частини розуміти стан справ у питаннях готовності та спроможності до виконання поставлених завдань. Надано пропозиції щодо застосовування окремих звітних документів для аналізу стану готовності парку техніки. Розкрито підходи щодо застосування цього аналізу під часу пошуку слабких місць з подальшим відпрацюванням пропозицій стосовно змін у штат і усунення факторів, що негативно впливають на спроможності військової частини. Подано варіанти фактичного контролю стану готовності парку техніки. Висвітлено ключові аспекти в питаннях готовності парку техніки, на які необхідно звертати увагу під час здійснення контролю. Розроблено алгоритм перевірки парку військової частини з питань бойової готовності. Запропоновано підхід, що може застосовуватись під час організації контролю командиром військової частини для отримання своєчасної інформації щодо готовності та можливостей парку техніки. Акцентовано взаємозв’язок між заходами контролю та звітними документами, що відпрацьовуються в інтересах регіонального управління, зокрема в питаннях доповіді щодо бойової готовності та внесення змін у штат військової частини.
- Open Access
- 28 November 2024
- Published by Khmelnytskyi National University in Measuring and computing devices in technological processes
- No. 4,p. 377-385
ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМОГРАФІЇ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЕЙ
У запропонованій статті розглядається використання термографії як високоефективного методу для виявлення несправностей сонячних панелей, що водночас слугує фундаментальною основою моніторингу та діагностики у галузі сонячної енергетики. Локальні дефекти, такі як перегріви, тріщини у фотоелементах та порушення електричних з’єднань, суттєво знижують ефективність роботи панелей, спричиняючи втрати енергії. Термографія дає змогу оперативно та з високою точністю виявляти ці проблеми за рахунок інфрачервоної візуалізації, що відкриває інноваційні можливості для підвищення продуктивності систем. У роботі детально аналізуються різні підходи до впровадження термографічних методів, зокрема застосування ручних тепловізорів, безпілотних літальних апаратів із тепловізійними камерами та стаціонарних моніторингових систем. Окрема увага приділяється інтеграції термографії із сучасними алгоритмами штучного інтелекту, що сприяє автоматизованому аналізу теплових зображень, прогнозуванню потенційних несправностей та мінімізації людського фактора. Результати проведеного дослідження демонструють, що термографія може розглядатися не лише як засіб діагностики, а й як перспективний інструмент управління технічним станом панелей. Основними перевагами є оперативність, висока точність, можливість масштабування та інтеграції з іншими сучасними технологіями, такими як «розумний будинок», «інтернет речей». Водночас, зазначено, що висока вартість обладнання та залежність від погодних умов є ключовими викликами для впровадження технології. Одержані висновки підтверджують доцільність застосування термографії для забезпечення надійної експлуатації сонячних електростанцій і зменшення їхнього екологічного впливу. Подальший розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту та безпілотних літальних апаратів, сприятиме вдосконаленню методів моніторингу та підвищенню ефективності відновлюваних джерел енергії.
- 28 November 2024
- Published by Khmelnytskyi National University in Measuring and computing devices in technological processes
- No. 4,p. 377-385
Open AccessДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМОГРАФІЇ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЕЙ
У запропонованій статті розглядається використання термографії як високоефективного методу для виявлення несправностей сонячних панелей, що водночас слугує фундаментальною основою моніторингу та діагностики у галузі сонячної енергетики. Локальні дефекти, такі як перегріви, тріщини у фотоелементах та порушення електричних з’єднань, суттєво знижують ефективність роботи панелей, спричиняючи втрати енергії. Термографія дає змогу оперативно та з високою точністю виявляти ці проблеми за рахунок інфрачервоної візуалізації, що відкриває інноваційні можливості для підвищення продуктивності систем. У роботі детально аналізуються різні підходи до впровадження термографічних методів, зокрема застосування ручних тепловізорів, безпілотних літальних апаратів із тепловізійними камерами та стаціонарних моніторингових систем. Окрема увага приділяється інтеграції термографії із сучасними алгоритмами штучного інтелекту, що сприяє автоматизованому аналізу теплових зображень, прогнозуванню потенційних несправностей та мінімізації людського фактора. Результати проведеного дослідження демонструють, що термографія може розглядатися не лише як засіб діагностики, а й як перспективний інструмент управління технічним станом панелей. Основними перевагами є оперативність, висока точність, можливість масштабування та інтеграції з іншими сучасними технологіями, такими як «розумний будинок», «інтернет речей». Водночас, зазначено, що висока вартість обладнання та залежність від погодних умов є ключовими викликами для впровадження технології. Одержані висновки підтверджують доцільність застосування термографії для забезпечення надійної експлуатації сонячних електростанцій і зменшення їхнього екологічного впливу. Подальший розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту та безпілотних літальних апаратів, сприятиме вдосконаленню методів моніторингу та підвищенню ефективності відновлюваних джерел енергії.
- Open Access
- 6 September 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 95 (2) , 119-129
ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ УМОВ ДЛЯ ПРОЄКТУВАННЯ ОКОПУ НА ВІДДІЛЕННЯ ІЗ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ І МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
У статті на основі аналізу дій прикордонних підрозділів під час проведення антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил та активної фази російсько-української війни 2022–2023 років, керівних документів ДПСУ та ЗСУ з фортифікаційного обладнання, стандартів і настанов НАТО щодо підвищення живучості та безпеки військ здійснено аналіз особливостей фортифікаційного обладнання опорних пунктів прикордонних підрозділів. Фортифікаційне обладнання є однією з найбільш складних і важливих завдань інженерної підтримки, воно проводиться в будь-яких умовах обстановки, безперервно, з максимальним використанням захисних і маскувальних властивостей місцевості, місцевих матеріалів, інженерної техніки, зарядів вибухових речовин, результатом стає значне підвищення ефективності застосування вогневих засобів і захисту військ. Спираючись на отриманні результати дослідження, розроблено основні технічні умови щодо обладнання окопу на відділення прикордонного підрозділу з залізобетонних та металевих конструкцій промислового виробництва. Положення, викладені у цьому дослідженні, необхідні для розробки робочих проєктів опорних пунктів прикордонних підрозділів із залізобетонних і металевих конструкцій промислового виробництва. Їх необхідно застосовувати творчо, з урахуванням тактичної та оперативної обстановки, фізико-географічних та погодно-кліматичних умов. Російсько-українська війна, що триває, вимагає постійного удосконалення засобів та способів підвищення живучості та безпеки підрозділів з урахуванням подальшого розвитку тактики збройної боротьби.
- 6 September 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 95 (2) , 119-129
Open AccessОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ УМОВ ДЛЯ ПРОЄКТУВАННЯ ОКОПУ НА ВІДДІЛЕННЯ ІЗ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ І МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
У статті на основі аналізу дій прикордонних підрозділів під час проведення антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил та активної фази російсько-української війни 2022–2023 років, керівних документів ДПСУ та ЗСУ з фортифікаційного обладнання, стандартів і настанов НАТО щодо підвищення живучості та безпеки військ здійснено аналіз особливостей фортифікаційного обладнання опорних пунктів прикордонних підрозділів. Фортифікаційне обладнання є однією з найбільш складних і важливих завдань інженерної підтримки, воно проводиться в будь-яких умовах обстановки, безперервно, з максимальним використанням захисних і маскувальних властивостей місцевості, місцевих матеріалів, інженерної техніки, зарядів вибухових речовин, результатом стає значне підвищення ефективності застосування вогневих засобів і захисту військ. Спираючись на отриманні результати дослідження, розроблено основні технічні умови щодо обладнання окопу на відділення прикордонного підрозділу з залізобетонних та металевих конструкцій промислового виробництва. Положення, викладені у цьому дослідженні, необхідні для розробки робочих проєктів опорних пунктів прикордонних підрозділів із залізобетонних і металевих конструкцій промислового виробництва. Їх необхідно застосовувати творчо, з урахуванням тактичної та оперативної обстановки, фізико-географічних та погодно-кліматичних умов. Російсько-українська війна, що триває, вимагає постійного удосконалення засобів та способів підвищення живучості та безпеки підрозділів з урахуванням подальшого розвитку тактики збройної боротьби.
- Open Access
- 13 May 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 94 (1) , 126-138
РЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ПИТАНЬ ПІДТРИМАННЯ ПАРКУ ОЗБРОЄННЯ І ТЕХНІКИ НА ЗАДАНОМУ РІВНІ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ
У статті проведено аналіз керівних документів щодо підтримання рівня технічної готовності органу охорони державного кордону. Встановлено зв’язок між поняттями: технічна готовність, бойова готовність та боєздатність озброєння і техніки органу охорони державного кордону. Досліджено складові, що формують технічну готовність озброєння і техніки органів охорони державного кордону, а також показники, що дозволяють її вимірювати. Визначено взаємозв’язки між організаційними заходами з питань комплектування, техобслуговування, відновлення, технічної підготовки і рівнем технічної готовності парку озброєння і техніки. Встановлено принципи та пріоритети комплектування озброєння і техніки, які не знижують рівень готовності органу охорони державного кордону. Надано рекомендації начальникам органі охорони державного кордону щодо принципів та заходів, спрямованих на підтримання парку озброєння і техніки на заданому рівні готовності; щодо принципів формування штатів водіїв, спеціалістів та техніки як бойових підрозділів, так і підрозділів забезпечення. Рекомендації спрямовано на максимальне фокусування начальника органу охорони державного кордону з питань, що формують технічно готовий парк озброєння і техніки. Під час розгляду рекомендацій здійснено розмежування між озброєнням і технікою бойових і стройових груп експлуатації, які призначені для забезпечення дій в умовах загострення обстановки, та озброєнням і технікою транспортних, навчальних груп експлуатації, що забезпечують діяльність військової частини в мирний час. Визначено аспекти, що є ключовими під час організації діяльності начальниками органів охорони державного кордону на період організації оперативно-службової діяльності. Запропоновано заходи, які дозволять начальнику органу охорони державного кордону своєчасно діагностувати рівень готовності парку озброєння і техніки та впливати на відповідність його нормативним вимогам.
- 13 May 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 94 (1) , 126-138
Open AccessРЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ПИТАНЬ ПІДТРИМАННЯ ПАРКУ ОЗБРОЄННЯ І ТЕХНІКИ НА ЗАДАНОМУ РІВНІ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ
У статті проведено аналіз керівних документів щодо підтримання рівня технічної готовності органу охорони державного кордону. Встановлено зв’язок між поняттями: технічна готовність, бойова готовність та боєздатність озброєння і техніки органу охорони державного кордону. Досліджено складові, що формують технічну готовність озброєння і техніки органів охорони державного кордону, а також показники, що дозволяють її вимірювати. Визначено взаємозв’язки між організаційними заходами з питань комплектування, техобслуговування, відновлення, технічної підготовки і рівнем технічної готовності парку озброєння і техніки. Встановлено принципи та пріоритети комплектування озброєння і техніки, які не знижують рівень готовності органу охорони державного кордону. Надано рекомендації начальникам органі охорони державного кордону щодо принципів та заходів, спрямованих на підтримання парку озброєння і техніки на заданому рівні готовності; щодо принципів формування штатів водіїв, спеціалістів та техніки як бойових підрозділів, так і підрозділів забезпечення. Рекомендації спрямовано на максимальне фокусування начальника органу охорони державного кордону з питань, що формують технічно готовий парк озброєння і техніки. Під час розгляду рекомендацій здійснено розмежування між озброєнням і технікою бойових і стройових груп експлуатації, які призначені для забезпечення дій в умовах загострення обстановки, та озброєнням і технікою транспортних, навчальних груп експлуатації, що забезпечують діяльність військової частини в мирний час. Визначено аспекти, що є ключовими під час організації діяльності начальниками органів охорони державного кордону на період організації оперативно-службової діяльності. Запропоновано заходи, які дозволять начальнику органу охорони державного кордону своєчасно діагностувати рівень готовності парку озброєння і техніки та впливати на відповідність його нормативним вимогам.
- Open Access
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 232-243
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ІНЖЕНЕРНОЇ СЛУЖБИ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ЩОДО ПЛАНУВАННЯ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЮ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО
У статті на основі аналізу інженерного забезпечення бойових дій прикордонних загонів, прикордонних комендатур швидкого реагування та зведених загонів у ході російсько-української війни, керівних документів ЗСУ з інженерного забезпечення бойових дій, ів та настанов НАТО щодо організації планування бою та його інженерної підтримки визначені ключові принципи інженерного забезпечення бойових дій мобільного прикордонного загону. Успіх у сучасному бою досягається спільними зусиллями усіх підрозділів, всебічним виконанням систем бойових функцій, тобто оперативною системою ведення бойових дій. Важливою складовою цієї системи є інженерне забезпечення, про що переконливо свідчать бойові дії в Україні з російським агресором, а на цьому етапі особливу роль набуло завдання пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях. Російсько-українська війна, що триває, вимагає постійного удосконалення засобів та способів виконання завдань інженерного забезпечення з урахуванням подальшого розвитку тактики збройної боротьби. Інженерне забезпечення бойових дій підрозділів нерозривно пов’язане з виконанням певної процедури управління підрозділом, виробленням варіантів відпрацювання отриманих завдань і цілеспрямованого застосування інженерних підрозділів. Ефективне командування та управління є головними факторами забезпечення узгодженого та оптимізованого інженерного забезпечення на всіх рівнях загону, а планування інженерного забезпечення бою має забезпечити ефективне використання спроможностей усіх підрозділів загону для виконання ними поставлених завдань у встановлені терміни, за будь-яких умов обстановки. Військовий процес прийняття рішення (MDMP) взаємопов’язаний із процесами підготовки до бою. Наявний час на підготовку до бою є найважливішим суб’єктивним фактором. Робота начальника інженерної служби щодо планування інженерного забезпечення бою починається з отриманням від командира попередніх вказівок та від старшого інженерного начальника розпорядження з інженерного забезпечення. Методичні рекомендації розроблені з огляду на результати аналізу накопиченого досвіду участі в активній фазі російсько-української війни, вимог нормативно-керівних документів ЗСУ щодо планування інженерної підтримки бойових дій з’єднань та частин ЗСУ, переходу на стандарти НАТО щодо планування бойових дій з адаптацією їх до організаційно-штатної структури та можливостей прикордонного загону.
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 232-243
Open AccessМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ІНЖЕНЕРНОЇ СЛУЖБИ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ЩОДО ПЛАНУВАННЯ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЮ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО
У статті на основі аналізу інженерного забезпечення бойових дій прикордонних загонів, прикордонних комендатур швидкого реагування та зведених загонів у ході російсько-української війни, керівних документів ЗСУ з інженерного забезпечення бойових дій, ів та настанов НАТО щодо організації планування бою та його інженерної підтримки визначені ключові принципи інженерного забезпечення бойових дій мобільного прикордонного загону. Успіх у сучасному бою досягається спільними зусиллями усіх підрозділів, всебічним виконанням систем бойових функцій, тобто оперативною системою ведення бойових дій. Важливою складовою цієї системи є інженерне забезпечення, про що переконливо свідчать бойові дії в Україні з російським агресором, а на цьому етапі особливу роль набуло завдання пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях. Російсько-українська війна, що триває, вимагає постійного удосконалення засобів та способів виконання завдань інженерного забезпечення з урахуванням подальшого розвитку тактики збройної боротьби. Інженерне забезпечення бойових дій підрозділів нерозривно пов’язане з виконанням певної процедури управління підрозділом, виробленням варіантів відпрацювання отриманих завдань і цілеспрямованого застосування інженерних підрозділів. Ефективне командування та управління є головними факторами забезпечення узгодженого та оптимізованого інженерного забезпечення на всіх рівнях загону, а планування інженерного забезпечення бою має забезпечити ефективне використання спроможностей усіх підрозділів загону для виконання ними поставлених завдань у встановлені терміни, за будь-яких умов обстановки. Військовий процес прийняття рішення (MDMP) взаємопов’язаний із процесами підготовки до бою. Наявний час на підготовку до бою є найважливішим суб’єктивним фактором. Робота начальника інженерної служби щодо планування інженерного забезпечення бою починається з отриманням від командира попередніх вказівок та від старшого інженерного начальника розпорядження з інженерного забезпечення. Методичні рекомендації розроблені з огляду на результати аналізу накопиченого досвіду участі в активній фазі російсько-української війни, вимог нормативно-керівних документів ЗСУ щодо планування інженерної підтримки бойових дій з’єднань та частин ЗСУ, переходу на стандарти НАТО щодо планування бойових дій з адаптацією їх до організаційно-штатної структури та можливостей прикордонного загону.
- Open Access
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 213-221
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИЗНАЧЕННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ДАЛЬНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА
Статтю присвячено удосконаленню математичної моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата спостерігачем удень. Використання безпілотних літальних апаратів для вирішення завдань з охорони державного кордону постійно розширюється. З метою встановлення незаконних маршрутів пересування через кордон, каналів протиправної діяльності, важливим є не тільки виявлення і затримання правопорушника, а й приховане відстеження його пересування, особливо на ділянках, де поруч кордону розміщуються населені пункти, є інфраструктура. Проаналізовано роботи із визначення візуальної дальності виявлення безпілотних літальних апаратів. Результати аналізу наукових досліджень указують на окремі труднощі у використанні стандартної гідрометеорологічної інформації та недостатній розвиток сьогодні методів прогнозу та кліматологічного аналізу параметрів атмосфери, що визначають умови виявлення спостерігачем безпілотних літальних апаратів. Установлено, що в основі чинних методів розрахунку візуальної дальності лежить алгоритмічна прив’язка до параметра метеорологічної дальності видимості, водночас із застосуванням інструментальних методів отримання значення цього параметра здійснюється з похибкою не менше 10 %. Крім цього, забезпечення даними щодо метеорологічної дальності видимості підрозділів у реальному часі є проблематичним. Доцільно застосувати розрахункове значення метеорологічної дальності видимості на основі емпіричних даних, що використано в удосконаленій моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата вдень спостерігачем. Модель відрізняється застосуванням функції Ламберта у рішенні трансцендентного рівняння визначення візуальної дальності виявлення та уведенням аналітичного розрахунку метеорологічної дальності видимості через характеристику водності атмосфери, що дозволило отримати аналітично точне рішення рівняння дальності без застосування ітераційних процедур обчислень та з меншою похибкою визначення дальності видимості безпілотного літального апарату. Застосування удосконаленої моделі дозволить у підрозділах точніше визначати візуальну дальність виявлення безпілотного літального апарата вдень і коректно вибирати висоту польоту залежно від завдання.
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 213-221
Open AccessМАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИЗНАЧЕННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ДАЛЬНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА
Статтю присвячено удосконаленню математичної моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата спостерігачем удень. Використання безпілотних літальних апаратів для вирішення завдань з охорони державного кордону постійно розширюється. З метою встановлення незаконних маршрутів пересування через кордон, каналів протиправної діяльності, важливим є не тільки виявлення і затримання правопорушника, а й приховане відстеження його пересування, особливо на ділянках, де поруч кордону розміщуються населені пункти, є інфраструктура. Проаналізовано роботи із визначення візуальної дальності виявлення безпілотних літальних апаратів. Результати аналізу наукових досліджень указують на окремі труднощі у використанні стандартної гідрометеорологічної інформації та недостатній розвиток сьогодні методів прогнозу та кліматологічного аналізу параметрів атмосфери, що визначають умови виявлення спостерігачем безпілотних літальних апаратів. Установлено, що в основі чинних методів розрахунку візуальної дальності лежить алгоритмічна прив’язка до параметра метеорологічної дальності видимості, водночас із застосуванням інструментальних методів отримання значення цього параметра здійснюється з похибкою не менше 10 %. Крім цього, забезпечення даними щодо метеорологічної дальності видимості підрозділів у реальному часі є проблематичним. Доцільно застосувати розрахункове значення метеорологічної дальності видимості на основі емпіричних даних, що використано в удосконаленій моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата вдень спостерігачем. Модель відрізняється застосуванням функції Ламберта у рішенні трансцендентного рівняння визначення візуальної дальності виявлення та уведенням аналітичного розрахунку метеорологічної дальності видимості через характеристику водності атмосфери, що дозволило отримати аналітично точне рішення рівняння дальності без застосування ітераційних процедур обчислень та з меншою похибкою визначення дальності видимості безпілотного літального апарату. Застосування удосконаленої моделі дозволить у підрозділах точніше визначати візуальну дальність виявлення безпілотного літального апарата вдень і коректно вибирати висоту польоту залежно від завдання.