Andrii Shnukalo
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Andrii Shnukalo has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Andrii Tsybizov
Institute of the Armed Forces of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Mariia Yarmolchyk
Department of Military Training, State University “Kyiv Aviation University
1 shared publication - Mykola Vasianovych
Central Research Institute of the armed forces of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Oleh Huliak
Joint Stock Company "Ukroboronprom
1 shared publication - Oleksii Nozdrachov
Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України
1 shared publication - Serhii Liubarskyi
Candidate of Technical Sciences Department of Computer Information Technologies Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology 01011 Knyaziv Ostrozkyi Street 45/1 Kyiv Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 21 March 2026
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 3 (4) , 179-187
Модель та основні фактори всеохоплюючої оборони України
Актуальність статті обумовлена поширенням геостратегічного характеру сучасних війн, які, як правило, ведуться переважно невійськовими (гібридними) способами у політичному, економічному, інформаційному, кібернетичному та інших вимірах. У результаті цього, сучасні протистояння держав стають все більш складними, одночасно охоплюють різні сфери національної безпеки, характеризуються значними деструктивними наслідками і втратами. Подальший розвиток держави потребує своєчасного забезпечення протидії таким агресивним діям з боку недружних держав. Пріоритетним завданням стає ефективна протидія кібернетичним атакам, спеціальним інформаційно-психологічним операціям, ворожій пропаганді тощо. У зв’язку з цим стаття спрямована на створення моделі та визначення основних факторів всеохоплюючої оборони держави. Запропонована модель всеохоплюючої оборони може використовуватися як інструмент обґрунтування адекватних антикризових стратегій і програм, створення та прийняття на озброєння нових зразків військової техніки. Основою моделі є запропоновані рівні та складові всеохоплюючої оборони. Для спрощення аналізу отриманих результатів та оцінювання інтегрального рівня функціонування системи всеохоплюючої оборони проведено структуризацію факторів за визначеними складовими. Модель дозволяє порівнювати оцінені експертними групами поточні інтегральні рівні всеохоплюючої оборони з визначеними критичними (пороговими) рівнями. По результатам порівняння можуть розроблятися необхідні заходи, які вносяться як зміни до документів стратегічного планування. Матеріали статті можуть бути використані під час формування і реалізації державної політики України, зокрема що стосується підвищення ефективності протидії загрозам воєнній безпеці держави. Стаття може мати інтерес як для науковців, так і для аналітиків, які причетні до вироблення й обґрунтування рішень щодо забезпечення національної безпеки України.
- 21 March 2026
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 3 (4) , 179-187
Open AccessМодель та основні фактори всеохоплюючої оборони України
Актуальність статті обумовлена поширенням геостратегічного характеру сучасних війн, які, як правило, ведуться переважно невійськовими (гібридними) способами у політичному, економічному, інформаційному, кібернетичному та інших вимірах. У результаті цього, сучасні протистояння держав стають все більш складними, одночасно охоплюють різні сфери національної безпеки, характеризуються значними деструктивними наслідками і втратами. Подальший розвиток держави потребує своєчасного забезпечення протидії таким агресивним діям з боку недружних держав. Пріоритетним завданням стає ефективна протидія кібернетичним атакам, спеціальним інформаційно-психологічним операціям, ворожій пропаганді тощо. У зв’язку з цим стаття спрямована на створення моделі та визначення основних факторів всеохоплюючої оборони держави. Запропонована модель всеохоплюючої оборони може використовуватися як інструмент обґрунтування адекватних антикризових стратегій і програм, створення та прийняття на озброєння нових зразків військової техніки. Основою моделі є запропоновані рівні та складові всеохоплюючої оборони. Для спрощення аналізу отриманих результатів та оцінювання інтегрального рівня функціонування системи всеохоплюючої оборони проведено структуризацію факторів за визначеними складовими. Модель дозволяє порівнювати оцінені експертними групами поточні інтегральні рівні всеохоплюючої оборони з визначеними критичними (пороговими) рівнями. По результатам порівняння можуть розроблятися необхідні заходи, які вносяться як зміни до документів стратегічного планування. Матеріали статті можуть бути використані під час формування і реалізації державної політики України, зокрема що стосується підвищення ефективності протидії загрозам воєнній безпеці держави. Стаття може мати інтерес як для науковців, так і для аналітиків, які причетні до вироблення й обґрунтування рішень щодо забезпечення національної безпеки України.
- Open Access
- 19 November 2024
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (3) , 161-169
Цифрові технології в системі науково-інформаційної діяльності
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку варіантів удосконалення функціонування системи науково-інформаційної діяльності та її елементів, використовуючи новітні цифрові технологічні рішення. У зв’язку з цим дана стаття спрямована на розкриття проблемних питань використання цифрових технологій в системі науково-інформаційної діяльності, можливих варіантів їх вирішення. В особливості, такими питаннями є: доступність інформації, якість і достовірність інформації, великі обсяги інформації, відсутність стандартів та єдиної системи класифікації інформації. Провідними підходами для дослідження цієї проблеми є використання методів інформаційно-логічного аналізу та системного підходу, що дозволяють комплексно розглянути наявні рішення в області цифровізації. Розглянуто новітні потреби для ефективного виконання науково-інформаційної діяльності. Ураховуючи них та складну воєнно-політичну обстановку в Україні через збройну агресію російської федерації, запропоновано розглядати систему науково-інформаційної діяльності в синтезі цивільного сектору та Міністерства оборони України. Показано основні цифрові технології, що можна впроваджувати у науково-інформаційну діяльність, а саме: великі дані (Big Data), штучний інтелект і машинне навчання, хмарні технології, цифрові репозитарії та бази даних, інструменти візуалізації. Запропоновано використання Національної електронної науково-інформаційної системи NAUKA як інтегруючої ланки між розрізненими цифровими технологіями. Матеріали статті становлять теоретичну та практичну цінність для проведення подальших наукових досліджень стосовно порушеної проблеми, а також для впровадження цифрових технологій у діяльність суб’єктів системи науково-інформаційної діяльності, удосконалення системи в цілому, налагоджуючи інтеграцію з відповідними системами провідних країн Європи та світу.
- 19 November 2024
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (3) , 161-169
Open AccessЦифрові технології в системі науково-інформаційної діяльності
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку варіантів удосконалення функціонування системи науково-інформаційної діяльності та її елементів, використовуючи новітні цифрові технологічні рішення. У зв’язку з цим дана стаття спрямована на розкриття проблемних питань використання цифрових технологій в системі науково-інформаційної діяльності, можливих варіантів їх вирішення. В особливості, такими питаннями є: доступність інформації, якість і достовірність інформації, великі обсяги інформації, відсутність стандартів та єдиної системи класифікації інформації. Провідними підходами для дослідження цієї проблеми є використання методів інформаційно-логічного аналізу та системного підходу, що дозволяють комплексно розглянути наявні рішення в області цифровізації. Розглянуто новітні потреби для ефективного виконання науково-інформаційної діяльності. Ураховуючи них та складну воєнно-політичну обстановку в Україні через збройну агресію російської федерації, запропоновано розглядати систему науково-інформаційної діяльності в синтезі цивільного сектору та Міністерства оборони України. Показано основні цифрові технології, що можна впроваджувати у науково-інформаційну діяльність, а саме: великі дані (Big Data), штучний інтелект і машинне навчання, хмарні технології, цифрові репозитарії та бази даних, інструменти візуалізації. Запропоновано використання Національної електронної науково-інформаційної системи NAUKA як інтегруючої ланки між розрізненими цифровими технологіями. Матеріали статті становлять теоретичну та практичну цінність для проведення подальших наукових досліджень стосовно порушеної проблеми, а також для впровадження цифрових технологій у діяльність суб’єктів системи науково-інформаційної діяльності, удосконалення системи в цілому, налагоджуючи інтеграцію з відповідними системами провідних країн Європи та світу.
- Open Access
- 6 December 2023
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 1 (1) , 156
Аналіз протоколів передавання даних у перспективній автоматизованій системі обміну науковою (науково-технічною) інформацією у Збройних Силах України
Актуальність дослідження обумовлена потребою визначення ефективних протоколів передавання даних, які забезпечують високу якість обслуговування і захищеність автоматизованих систем обміну інформацією у Збройних Силах України та їх складових. У зв’язку з цим дана стаття спрямована на розкриття протоколів транспортного рівня мережних моделей TCP/IP та OSI – User Datagram Protocol, User Datagram Protocol Lite, Transmission Control Protocol, Multipath Transmission Control Protocol, Stream Control Transmission Protocol, Datagram Congestion Control Protocol, Reliable User Datagram Protocol з точки зору перспективи їх використання в автоматизованих системах обміну науковою (науково-технічною) інформацією у Збройних Силах України. Провідними підходами для дослідження цієї проблеми є використання методів інформаційно-логічного аналізу, що дозволяють комплексно розглянути мережні моделі за допомогою порівняння. Розглянуто близько 15 характеристик, зокрема: надійність передавання, контроль перенавантаження, багатопоточність. Ураховуючи вимоги та особливості перспективної автоматизованої системи обміну науковою (науково-технічною) інформацією у Збройних Силах України, було запропоновано використання певних технологічних комбінацій з протоколами вищого рівня для досягнення оптимального захисту даних. У результаті аналізу встановлено, що, відповідно до функцій автоматизованої системи обміну науковою (науково-технічною) інформацією, більш доцільно використовувати протокол Stream Control Transmission Protocol. Матеріали статті становлять теоретичну цінність для проведення подальших наукових досліджень стосовно порушеної проблеми, а також практичну – для удосконалення військових інформаційних систем, відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу та викликів сьогодення у кіберпросторі.
- 6 December 2023
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 1 (1) , 156
Open AccessАналіз протоколів передавання даних у перспективній автоматизованій системі обміну науковою (науково-технічною) інформацією у Збройних Силах України
Актуальність дослідження обумовлена потребою визначення ефективних протоколів передавання даних, які забезпечують високу якість обслуговування і захищеність автоматизованих систем обміну інформацією у Збройних Силах України та їх складових. У зв’язку з цим дана стаття спрямована на розкриття протоколів транспортного рівня мережних моделей TCP/IP та OSI – User Datagram Protocol, User Datagram Protocol Lite, Transmission Control Protocol, Multipath Transmission Control Protocol, Stream Control Transmission Protocol, Datagram Congestion Control Protocol, Reliable User Datagram Protocol з точки зору перспективи їх використання в автоматизованих системах обміну науковою (науково-технічною) інформацією у Збройних Силах України. Провідними підходами для дослідження цієї проблеми є використання методів інформаційно-логічного аналізу, що дозволяють комплексно розглянути мережні моделі за допомогою порівняння. Розглянуто близько 15 характеристик, зокрема: надійність передавання, контроль перенавантаження, багатопоточність. Ураховуючи вимоги та особливості перспективної автоматизованої системи обміну науковою (науково-технічною) інформацією у Збройних Силах України, було запропоновано використання певних технологічних комбінацій з протоколами вищого рівня для досягнення оптимального захисту даних. У результаті аналізу встановлено, що, відповідно до функцій автоматизованої системи обміну науковою (науково-технічною) інформацією, більш доцільно використовувати протокол Stream Control Transmission Protocol. Матеріали статті становлять теоретичну цінність для проведення подальших наукових досліджень стосовно порушеної проблеми, а також практичну – для удосконалення військових інформаційних систем, відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу та викликів сьогодення у кіберпросторі.