O.O. Rozkolupa
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
O.O. Rozkolupa has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- David Solomonovich Avetikov
Полтавський державний медичний університет
1 shared publication - I.V. Yatsenko
Poltava State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Poltava, Ukraine
1 shared publication - Kateryna Petrivna Lokes
Полтавський державний медичний університет
1 shared publication - P.I. Yatsenko
Полтавський державний медичний університет
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 March 2024
- Published by Ivano-Frankivsk National Medical University in Art of Medicine
- p. 184-187
THE ROLE OF MINIMALLY INVASIVE CYTOLOGICAL STUDIES IN THE DIAGNOSIS AND TREATMENT OF SALIVARY GLAND INJURIES
Тонкоголкове аспіраційне цитологічне дослідження – це метод цитодіагностики, заснований на морфологічних дослідженнях окремих і невеликих груп клітин, що аспіровано за допомогою тонкої голки. Діагностична точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження в оцінці набряків слинних залоз вивчалася у різних дослідженнях, але дані є дещо суперечливими та представлені у недостатній кількості для клінічного аналізу, що й обумовило обраний напрямок дослідження. Мета дослідження: оцінка діагностичної точності тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження при запальних та пухлинних ураженнях слинних залоз. У дослідженні взяли участь 192 пацієнти, у яких спостерігались набряки привушної та піднижньощелепної ділянок. У 52 випадках встановлено діагноз пухлинного процесу, з них 25 – доброякісний, а у 19 – однозначно злоякісний. Хронічний сіалоаденіт був найпоширенішим непухлинним ураженням (38%), на другому місці спостерігався гострий і хронічний сіалоаденіт (34%) та хронічне гранулематозне запалення (28%). Плеоморфна аденома зафіксована як найпоширеніше доброякісне новоутворення, а лімфома – найпоширеніше злоякісне ураження (37,8%), ацинозно-клітинний рак діагностовано у 29,2% і аденоїдно-кістозна карцинома – в 17,8% випадків. Загальна точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження у нашому дослідженні виявилася у 85,2% з 74,1% чутливістю та 79,9% специфічністю. Зафіксовані нами показники чутливості та специфічності після коригування зміщення верифікації становили 65,2% (35,2-92,5) і 89,4% (81,1-96,5). Нами зафіксовано два випадки помилково негативного діагнозу: мукоепідермоїдна карцинома та ацинично-клітинна карцинома на початковому етапі діагностики були діагностовані як плеоморфна аденома, яка є двофазним новоутворенням. Нами виявлений кореляційний взаємозв’язок між тонкоголковим аспіраційним цитологічним дослідженням та гістологічним дослідженням після проведення розширеної біопсії. У 12,8 % випадків плеоморфна аденома при неадекватній аспірації може бути хибним діагнозом.
- 28 March 2024
- Published by Ivano-Frankivsk National Medical University in Art of Medicine
- p. 184-187
Open AccessTHE ROLE OF MINIMALLY INVASIVE CYTOLOGICAL STUDIES IN THE DIAGNOSIS AND TREATMENT OF SALIVARY GLAND INJURIES
Тонкоголкове аспіраційне цитологічне дослідження – це метод цитодіагностики, заснований на морфологічних дослідженнях окремих і невеликих груп клітин, що аспіровано за допомогою тонкої голки. Діагностична точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження в оцінці набряків слинних залоз вивчалася у різних дослідженнях, але дані є дещо суперечливими та представлені у недостатній кількості для клінічного аналізу, що й обумовило обраний напрямок дослідження. Мета дослідження: оцінка діагностичної точності тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження при запальних та пухлинних ураженнях слинних залоз. У дослідженні взяли участь 192 пацієнти, у яких спостерігались набряки привушної та піднижньощелепної ділянок. У 52 випадках встановлено діагноз пухлинного процесу, з них 25 – доброякісний, а у 19 – однозначно злоякісний. Хронічний сіалоаденіт був найпоширенішим непухлинним ураженням (38%), на другому місці спостерігався гострий і хронічний сіалоаденіт (34%) та хронічне гранулематозне запалення (28%). Плеоморфна аденома зафіксована як найпоширеніше доброякісне новоутворення, а лімфома – найпоширеніше злоякісне ураження (37,8%), ацинозно-клітинний рак діагностовано у 29,2% і аденоїдно-кістозна карцинома – в 17,8% випадків. Загальна точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження у нашому дослідженні виявилася у 85,2% з 74,1% чутливістю та 79,9% специфічністю. Зафіксовані нами показники чутливості та специфічності після коригування зміщення верифікації становили 65,2% (35,2-92,5) і 89,4% (81,1-96,5). Нами зафіксовано два випадки помилково негативного діагнозу: мукоепідермоїдна карцинома та ацинично-клітинна карцинома на початковому етапі діагностики були діагностовані як плеоморфна аденома, яка є двофазним новоутворенням. Нами виявлений кореляційний взаємозв’язок між тонкоголковим аспіраційним цитологічним дослідженням та гістологічним дослідженням після проведення розширеної біопсії. У 12,8 % випадків плеоморфна аденома при неадекватній аспірації може бути хибним діагнозом.