Anastasiia S. Tertychna
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Anastasiia S. Tertychna has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Iaroslav P. Truba
National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Liudmyla M. Shnaider
National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Oleksandr O. Nudchenko
GF “Amosov National Scientific center of cardiovascular surgery and hereditary pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Olena K. Gogayeva
National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Serhii A. Rudenko
National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Tetiana A. Malysheva
National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 10 April 2026
- Published by LLC Information and Research Center Likarska Sprava in Likars'ka Sprava
- No. 2,p. 94–102
Історичні аспекти еволюції двонаправленого кавапульмонального анастомозу
Доведено, що 13 із 1000 новонароджених мають типи вроджених вад серця, які у процесі росту дитини потребують хірургічного або інтервенційного втручання. Серед дітей із вродженими вадами серця, діагностованими у ранньому віці, 7,7% пацієнтів мають анатомічні особливості, що відповідають фізіології єдиного шлуночка серця. Поетапне формування тотального кавапульмонального сполучення є одним з основних методів хірургічної корекції складних вроджених вад серця з одношлуночковою фізіологією. Двонаправлений кавапульмональний анастомоз є ключовим етапом паліативної хірургії при функціонально єдиному шлуночку. Мета роботи. Узагальнення історичної еволюції двонаправленого кавапульмонального анастомозу та визначення основних етапів його становлення. Результати. Показано, що перехід від односпрямованих до двонаправлених анастомозів покращив розподіл легеневого кровотоку, міжетапну стабільність та підготовку до завершальної паліації. Практична цінність полягає у систематизації історичного досвіду для оптимізації сучасної хірургічної тактики. Висновок. Сучасні модифікації кавапульмонального анастомозу, що базуються на класичних підходах, запропонованих Маріо Догліотті та співавторами, суттєво розширили можливості хірургічного лікування вроджених вад серця. Двонаправлений кавапульмональний анастомоз є важливим етапом підготовки до циркуляції Фонтена та ефективним інструментом індивідуалізованої хірургічної тактики, що покращує віддалені результати, водночас ризик ускладнень, зокрема артеріовенозних фістул і тромбоемболічних подій, зумовлює необхідність подальших досліджень.
- 10 April 2026
- Published by LLC Information and Research Center Likarska Sprava in Likars'ka Sprava
- No. 2,p. 94–102
Open AccessІсторичні аспекти еволюції двонаправленого кавапульмонального анастомозу
Доведено, що 13 із 1000 новонароджених мають типи вроджених вад серця, які у процесі росту дитини потребують хірургічного або інтервенційного втручання. Серед дітей із вродженими вадами серця, діагностованими у ранньому віці, 7,7% пацієнтів мають анатомічні особливості, що відповідають фізіології єдиного шлуночка серця. Поетапне формування тотального кавапульмонального сполучення є одним з основних методів хірургічної корекції складних вроджених вад серця з одношлуночковою фізіологією. Двонаправлений кавапульмональний анастомоз є ключовим етапом паліативної хірургії при функціонально єдиному шлуночку. Мета роботи. Узагальнення історичної еволюції двонаправленого кавапульмонального анастомозу та визначення основних етапів його становлення. Результати. Показано, що перехід від односпрямованих до двонаправлених анастомозів покращив розподіл легеневого кровотоку, міжетапну стабільність та підготовку до завершальної паліації. Практична цінність полягає у систематизації історичного досвіду для оптимізації сучасної хірургічної тактики. Висновок. Сучасні модифікації кавапульмонального анастомозу, що базуються на класичних підходах, запропонованих Маріо Догліотті та співавторами, суттєво розширили можливості хірургічного лікування вроджених вад серця. Двонаправлений кавапульмональний анастомоз є важливим етапом підготовки до циркуляції Фонтена та ефективним інструментом індивідуалізованої хірургічної тактики, що покращує віддалені результати, водночас ризик ускладнень, зокрема артеріовенозних фістул і тромбоемболічних подій, зумовлює необхідність подальших досліджень.
- Open Access
- 27 March 2024
- Published by Professional Edition Eastern Europe in Ukrainian journal of cardiovascular surgery
- Vol. 32 (1) , 76-82
Urgent Cardiosurgical Treatment of a Military Servant with a Moving Thrombus in the Area of the Left Ventricular Apical Aneurysm (Case Report)
Against the background of military operations, post-traumatic stress disorder, the progression of the atherosclerotic process is observed, which can lead to myocardial infarction even in young people. Left ventricular aneurysm (LVA) in military personnel is the result of untimely revascularization of an infarct-related artery, gunshot wound to the heart, chest trauma, etc. The presence of a dyskinetic area promotes formation of blood clots in the LVA cavity. LVA thrombosis is associated with an increased risk of embolism, ischemic stroke, and death. Case description. A 37-year-old military servant A. was urgently hospitalized to the National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine with a mobile thrombus in the area of LVA, size 4.5 x 3 cm, with signs of lysis and a threat of separation according to echo data. The patient was found to suffer Q-wave myocardial infarction 5 months ago; at the time of examination there was decompensation of the condition and a decrease in the left ventricular contractility to 34%. The patient underwent urgent operation: on-pump coronary artery bypass grafting, LVA resection with thrombectomy. The duration of the operation was 7 hours, the aortic cross-clamp time was 53 minutes, the perfusion time was 93 minutes, the blood loss was 500 ml. The postoperative period was uneventful. The patient was discharged on the 7th day with improvement, the ejection fraction was 40%. Conclusion. The lack of an opportunity to conduct timely electrocardiography and echo for military personnel with acute chest pain reduces the chances of diagnosis and treatment of myocardial infarction within the therapeutic window, which leads to the occurrence of complicated forms of coronary heart disease, namely LVA. Echo is of crucial importance in deciding on emergency cardiac surgery for thrombosed LVA. На тлі військових дій, посттравматичного стресового розладу спостерігається прогресування атеросклеротичного процесу, що може призвести до виникнення інфаркту міокарда навіть у молодих людей. Аневризма лівого шлуночка (АЛШ) у військовослужбовців є наслідком несвоєчасної реваскуляризації інфаркт-залежної артерії, вогнепального поранення серця, травми грудної клітки тощо. Наявність дискінетичної ділянки створює умови для формування тромбів у порожнині АЛШ. Тромбоз АЛШ асоціюється з підвищеним ризиком емболії, ішемічного інсульту та раптової серцевої смерті. Опис випадку. Військовослужбовець А., 37 років, екстрено шпиталізований в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з рухомим тромбом у ділянці АЛШ, розміром 4,5 × 3 см, з ознаками лізису та загрозою відриву за даними ехокардіографії. Перенесений на ногах Q-інфаркт міокарда діагностовано орієнтовно через 5 місяців на тлі декомпенсації стану та зниження скоротливості лівого шлуночка до 34 %. Пацієнту проведено екстрене кардіохірургічне втручання – аорто-коронарне шунтування, резекція АЛШ з тромбектомією в умовах штучного кровообігу. Тривалість операції становила 7 годин, час перетискання аорти – 53 хвилини, час перфузії – 93 хвилини, крововтрата – 500 мл. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Пацієнт виписаний на 7-у добу з покращенням, фракція викиду становила 40 %. Висновок. Відсутність можливості вчасно провести електрокардіографію та ехокардіографію військовим з гострим загрудинним болем зменшує шанси на діагностику та лікування інфаркту міокарда в рамках терапевтичного вікна, що призводить до виникнення ускладнених форм ішемічної хвороби серця, а саме аневризми лівого шлуночка. Ехокардіографія має вирішальне значення у прийнятті рішення про екстреність кардіохірургічного втручання при тромбованих аневризмах лівого шлуночка.
- 27 March 2024
- Published by Professional Edition Eastern Europe in Ukrainian journal of cardiovascular surgery
- Vol. 32 (1) , 76-82
Open AccessUrgent Cardiosurgical Treatment of a Military Servant with a Moving Thrombus in the Area of the Left Ventricular Apical Aneurysm (Case Report)
Against the background of military operations, post-traumatic stress disorder, the progression of the atherosclerotic process is observed, which can lead to myocardial infarction even in young people. Left ventricular aneurysm (LVA) in military personnel is the result of untimely revascularization of an infarct-related artery, gunshot wound to the heart, chest trauma, etc. The presence of a dyskinetic area promotes formation of blood clots in the LVA cavity. LVA thrombosis is associated with an increased risk of embolism, ischemic stroke, and death. Case description. A 37-year-old military servant A. was urgently hospitalized to the National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine with a mobile thrombus in the area of LVA, size 4.5 x 3 cm, with signs of lysis and a threat of separation according to echo data. The patient was found to suffer Q-wave myocardial infarction 5 months ago; at the time of examination there was decompensation of the condition and a decrease in the left ventricular contractility to 34%. The patient underwent urgent operation: on-pump coronary artery bypass grafting, LVA resection with thrombectomy. The duration of the operation was 7 hours, the aortic cross-clamp time was 53 minutes, the perfusion time was 93 minutes, the blood loss was 500 ml. The postoperative period was uneventful. The patient was discharged on the 7th day with improvement, the ejection fraction was 40%. Conclusion. The lack of an opportunity to conduct timely electrocardiography and echo for military personnel with acute chest pain reduces the chances of diagnosis and treatment of myocardial infarction within the therapeutic window, which leads to the occurrence of complicated forms of coronary heart disease, namely LVA. Echo is of crucial importance in deciding on emergency cardiac surgery for thrombosed LVA. На тлі військових дій, посттравматичного стресового розладу спостерігається прогресування атеросклеротичного процесу, що може призвести до виникнення інфаркту міокарда навіть у молодих людей. Аневризма лівого шлуночка (АЛШ) у військовослужбовців є наслідком несвоєчасної реваскуляризації інфаркт-залежної артерії, вогнепального поранення серця, травми грудної клітки тощо. Наявність дискінетичної ділянки створює умови для формування тромбів у порожнині АЛШ. Тромбоз АЛШ асоціюється з підвищеним ризиком емболії, ішемічного інсульту та раптової серцевої смерті. Опис випадку. Військовослужбовець А., 37 років, екстрено шпиталізований в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з рухомим тромбом у ділянці АЛШ, розміром 4,5 × 3 см, з ознаками лізису та загрозою відриву за даними ехокардіографії. Перенесений на ногах Q-інфаркт міокарда діагностовано орієнтовно через 5 місяців на тлі декомпенсації стану та зниження скоротливості лівого шлуночка до 34 %. Пацієнту проведено екстрене кардіохірургічне втручання – аорто-коронарне шунтування, резекція АЛШ з тромбектомією в умовах штучного кровообігу. Тривалість операції становила 7 годин, час перетискання аорти – 53 хвилини, час перфузії – 93 хвилини, крововтрата – 500 мл. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Пацієнт виписаний на 7-у добу з покращенням, фракція викиду становила 40 %. Висновок. Відсутність можливості вчасно провести електрокардіографію та ехокардіографію військовим з гострим загрудинним болем зменшує шанси на діагностику та лікування інфаркту міокарда в рамках терапевтичного вікна, що призводить до виникнення ускладнених форм ішемічної хвороби серця, а саме аневризми лівого шлуночка. Ехокардіографія має вирішальне значення у прийнятті рішення про екстреність кардіохірургічного втручання при тромбованих аневризмах лівого шлуночка.