SBS.I. Brighata

S.I. Brighata

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

S.I. Brighata has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • I.L. Marichev

    SI «L.V. Gromashevsky Institute of Epidemiology and Infectious Diseases, National Academy of Medical Sciences of Ukraine», 5 Amosova Str., Kyiv, 03038, Ukraine

    2 shared publications
  • Nataliya P. Vynnyk

    ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України

    2 shared publications
  • Tetiana A. Serheieva

    ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України

    2 shared publications
  • Viktoriia I. Zadorozhna

    State Institution «L. V. Hromashevsky Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine

    2 shared publications
  • I.V. Demchishina

    ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», м. Київ

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    Analysis of the measles incidence in Ukraine and the population immunity

    by V.I. Zadorozhna, N.P. Vynnyk, T.A. Serheieva, I.L. Marichev, S.I. Brighata, I.V. Demchishina

    Since 2001, due to the effectiveness of vaccines, the Measles Elimination Initiative was introduced. However, there are periodic increases in its incidence. In terms of intensity, the measles epidemic process in Ukraine in 2017-2019 can be considered as an epidemic. In 2022, 205,153 cases of measles were reported worldwide (67% more than in 2021). In 2023, this indicator in the European Region of the World Health Organization increased 30 times compared to 2022. Thus, measles remains a pressing problem. Aim - to analyze the incidence of measles, particularly among vaccinated individuals, the state of specific population immunity, as well as to assess of the current epidemic situation. Materials and methods. An analysis was carried out: the incidence of measles in Ukraine (2017-11/30/2023), its level among vaccinated people (2017-2022), the rates of vaccination against measles, mumps and rubella (MMR) (2016-2023), the state of specific population immunity of the population (2019-2022). Descriptive-evaluative and analytical approaches of the epidemiological method, as well as methods of mathematical statistics were used. Results and conclusions. The previous rise in the incidence of measles in Ukraine (2017-2019) and the beginning of the current one (2023) occurred against the background of unsatisfactory coverage of the first and second doses of the MMR vaccinations (2016 - 45.5% and 30.2%; 2022 - 74.1% and 69.1%, respectively). The population of all age groups is involved in the intensification of the measles epidemic process (with the exception of patients who were ill in the pre-vaccination period). The high effectiveness of MMR-1 for children aged 1 to 4 years has been shown, with its decrease with increasing age and gaps in the coverage of MMR-2 for children aged 6 years. Unvaccinated adults remain at risk. In 2019-2021, the proportion of individuals with a protective level of specific antibodies was 89-91%, and by age groups - 83-91%. A significant decrease of this indicator was observed in 2022 compared to 2021 in all age groups, with the exception of children aged 1-4 years. Ensuring proper vaccine prevention in Ukraine is one of the primary tasks for reducing the cyclical outbreaks of measles and achieving its elimination. No conflict of interests was declared by the authors. Із 2001 р. завдяки ефективності вакцин було запроваджено Ініціативу елімінації кору. Однак періодично простежуються підйоми його рівня захворюваності. Епідемічний процес кору в Україні за інтенсивністю протягом 2017-2019 рр. можна розцінювати як епідемію. У 2022 р. у світі було зареєстровано 205 153 випадків кору (на 67% більше ніж у 2021 р.). У 2023 р. цей показник в Європейському регіоні Всесвітньої організації охорони здоров’я зріс у 30 разів порівняно з 2022 р. Таким чином, кір є і досі актуальною проблемою. Мета - проаналізувати захворюваність на кір (зокрема, серед вакцинованих осіб) та стан специфічного популяційного імунітету, а також надати оцінку теперішній епідемічній ситуації. Матеріали та методи. Проведено аналіз: захворюваності на кір в Україні (2017-30.11.2023 р.) та його рівня серед вакцинованих (2017-2022 рр.); показників охоплення щепленнями вакциною проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) (2016-2023 рр.); стану специфічного популяційного імунітету населення (2019-2022 рр.). Використано описово-оціночні і аналітичні підходи епідеміологічного методу, а також методи математичної статистики. Результати та висновки. Попередній епідемічний підйом захворюваності на кір в Україні (2017-2019 рр.) і початок поточного (2023 р.) відбувалися на тлі незадовільного стану охоплення першим і другим щепленнями КПК (2016 р. - 45,5% та 30,2%; 2022 р. - 74,1% та 69,1% відповідно). В інтенсифікації епідемічного процесу кору задіяно населення всіх вікових груп (за винятком пацієнтів, що перехворіли в довакцинальний період). Показано високу ефективність КПК-1 для дітей віком від 1 до 4 років із її зниженням зі збільшенням віку та прогалини щодо охоплення КПК-2 дітей у віці 6 років. Невакциновані дорослі належать до групи ризику. У 2019-2021 рр. частка осіб із захисним рівнем специфічних антитіл становила 89-91%, а за віковими групами - 83-91%. Порівняно з 2021 р. у 2022 р. простежувалося достовірне зниження цього показника в усіх вікових групах, за винятком дітей 1-4 років. Забезпечення належної вакцинопрофілактики в Україні є одним із першочергових...


  • Open Access

    КІР В УКРАЇНІ. ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БОРОТЬБИ

    by В. І. Задорожна, Т. А. Сергеєва, Н. П. Винник, І. Л. Маричев, С. І. Брижата

    Протягом 2000–2021 рр. вакцинопрофілактика кору (за розрахунками ВООЗ) запобігла 56 млн смертей у світі. У той же час, у 2021 р. від кору померло 128 тис. осіб, головним чином, дітей віком до 5 років. Кір продовжує залишатися актуальною інфекцією, супроводжуючись періодичними епідемічними підйомами різної інтенсивності. В Україні в післявакцинний період найвищий підйом захворюваності на кір зареєстровано в 2018–2019 рр. (125,5–135,7 на 100 тис. населення). Водночас, його рівень був у декілька разів нижчим за показники захворюваності, які спостерігалися в міжепідемічні періоди перед впровадженням вакцинації. Епідемії в 2018–2019 рр. передували найнижчі за весь час від початку вакцинопрофілактики показники охоплення 1-им та 2-им щепленнями проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК-1 та КПК-2 відповідно) у 2016 р. (відповідно 45,5 та 30,2 %). На початку останнього спалаху в Україні (2017 р.) 49,0 % серед захворілих становили діти віком 1–9 років, 27,0 % – дорослі, а в 2019 р. – 29,0 % та 47,0 % відповідно, тобто діти тієї вікової групи, які мали би бути найбільш захищеними згідно з календарем щеплень, відіграли роль тригера в поширенні кору серед населення. У 2021 р. частка охоплення дітей КПК-1 та КПК-2 за адміністративними регіонами України коливалася в межах 78,2–97,5 та 77,0–99,1 % відповідно. Досить низькими ці показники були в західних регіонах як у 2021 р. (відповідно 79,9–86,3 та 77,0–88,0 %), так і в 2022 р. (відповідно 67,0–86,6 та 54,9–83,7 %), де інтенсивність міграційних процесів у 2022 р. у зв’язку з агресією рф була найбільшою. Загалом стан вакцинопрофілактики кору в Україні можна оцінити як незадовільний. Протягом 2020, 2021, 2022 та 9 міс. 2023 рр. було зареєстровано відповідно 264 випадки кору (0,6 на 100 тис. населення), 16 (0,04), 11 (0,03), 46 (0,11). Такі низькі показники в 2021 та 2022 рр., хоча вони і спостерігалися на тлі циклічного зниження захворюваності на кір, можна пояснити карантинними заходами проти COVID-19, що знизило активність механізму передачі збудника інфекції, та початком військових дій у зв’язку з агресією рф, що вплинуло на діагностику і реєстрацію випадків. Також треба ураховувати й той факт, що в 2022 р. за рахунок міграції за кордон зменшилася і кількість дітей, зокрема й тих, які сприйнятливі до кору. Натепер Україна поступово входить у період нового циклічного епідемічного підйому кору, але на підставі багаторічного аналізу динаміки захворюваності можна передбачати значно нижчу її інтенсивність.