B. M. Makarchuk
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Research Subjects
Research Interests
B. M. Makarchuk has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Tetiana Gerasko
Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University
5 shared publications - H. A. Dutova
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
2 shared publications - Valerii Sytnyk
Український інститут експертизи сортів рослин, Київ, Україна
2 shared publications - A. I. Boiko
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
1 shared publication - A. I. Sydorchuk
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
1 shared publication - A. M. Kyrylchuk
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 27 April 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 50,p. 73-80
ВПЛИВ ПРИПОСІВНОГО ЛОКАЛЬНОГО ВНЕСЕННЯ ОРГАНІЧНИХ МЕЛІОРАНТІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕЗУ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
Польові дослідження проводилися в період 2023–2025 років на базі Київської спеціалізованої філії Українського інституту експертизи сортів рослин, розташованої в Білоцерківському районі Київської області. Ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.) вирощувався за органічною технологією, де у сівозміні попередником була конюшина лучна (Trifolium pratense). Органічні меліоранти (біочар, сапропель і біогумус) вносилися у дозі 100 кг/га за допомогою сівалки під час посіву ячменю. Протягом трьох років досліджень локальне припосівне внесення біочару сприяло позитивним змінам у рості та продуктивності ячменю ярого: площа листків зростала на 6–11 %, маса рослин збільшувалася на 3–9 %, фотосинтетичний потенціал посівів підвищувався на 2–7 %, чиста продуктивність фотосинтезу – на 3–6 %, а урожайність зерна показувала приріст на 2–5 % порівняно з контрольним варіантом, де органічні меліоранти не застосовувалися. Локальне припосівне внесення сапропелю позитивно вплинуло на агробіологічні показники ярого ячменю. Зокрема, спостерігалося збільшення площі листкової поверхні рослин на 8–13 %, сирої маси – на 8–12 %, фотосинтетичного потенціалу посівів – на 5–9 %, а також урожайності – на 7–11 %. Проте його внесення не спричинило значних змін у показнику чистої продуктивності фотосинтезу по сортах КВС Кріссі та Абсолют, хоча за сортом Командор була помічена тенденція до покращення – на 5 %. Застосування біогумусу під час посіву виявило найбільш виражений вплив (порівняно з біочаром і сапропелем) на показники інтенсивності фотосинтезу й урожайність ячменю ярого. Площа листкової поверхні ячменю ярого збільшувалася на 13–21 %; накопичення біомаси – на 12–21 %; фотосинтетичний потенціал посівів – на 9–14 %; урожайність зерна – на 12–19 % порівняно з контрольним варіантом без органічних меліорантів. Біогумус істотно підвищував рівень чистої продуктивності фотосинтезу по сорту Командор – на 21 %, тоді як по сортах КВС Кріссі та Абсолют була лише тенденція до збільшення – на 3–5 %. Розмір листкової поверхні мав суттєвий позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,89–095) із врожайністю ячменю ярого впродовж усіх періодів вегетації, за винятком колосіння та воскової стиглості, коли кореляція була незначна й помірна (r = 0,05–0,35). Розмір листкової поверхні і сира вага рослин ячменю ярого також були тісно пов’язані позитивним кореляційним зв’язком (r = 0,73–0,99). Накопичення біомаси рослин мало сильну позитивну кореляцію з урожайністю ячменю ярого (r = 0,91–0,99) упродовж усіх фаз вегетації. Фотосинтетичний потенціал посіву був суттєво пов’язаний з урожайністю ячменю ярого (r = 0,97) і слабо корелював із чистою продуктивністю фотосинтезу (r = -0,17). Чиста продуктивність фотосинтезу мала невелику кореляцію з урожайністю ячменю ярого у цьому дослідженні (r = 0,28). Результати цього дослідження мають служити для покращення та прискорення впровадження органічної технології вирощування ячменю ярого.
- 27 April 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 50,p. 73-80
Open AccessВПЛИВ ПРИПОСІВНОГО ЛОКАЛЬНОГО ВНЕСЕННЯ ОРГАНІЧНИХ МЕЛІОРАНТІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕЗУ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
Польові дослідження проводилися в період 2023–2025 років на базі Київської спеціалізованої філії Українського інституту експертизи сортів рослин, розташованої в Білоцерківському районі Київської області. Ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.) вирощувався за органічною технологією, де у сівозміні попередником була конюшина лучна (Trifolium pratense). Органічні меліоранти (біочар, сапропель і біогумус) вносилися у дозі 100 кг/га за допомогою сівалки під час посіву ячменю. Протягом трьох років досліджень локальне припосівне внесення біочару сприяло позитивним змінам у рості та продуктивності ячменю ярого: площа листків зростала на 6–11 %, маса рослин збільшувалася на 3–9 %, фотосинтетичний потенціал посівів підвищувався на 2–7 %, чиста продуктивність фотосинтезу – на 3–6 %, а урожайність зерна показувала приріст на 2–5 % порівняно з контрольним варіантом, де органічні меліоранти не застосовувалися. Локальне припосівне внесення сапропелю позитивно вплинуло на агробіологічні показники ярого ячменю. Зокрема, спостерігалося збільшення площі листкової поверхні рослин на 8–13 %, сирої маси – на 8–12 %, фотосинтетичного потенціалу посівів – на 5–9 %, а також урожайності – на 7–11 %. Проте його внесення не спричинило значних змін у показнику чистої продуктивності фотосинтезу по сортах КВС Кріссі та Абсолют, хоча за сортом Командор була помічена тенденція до покращення – на 5 %. Застосування біогумусу під час посіву виявило найбільш виражений вплив (порівняно з біочаром і сапропелем) на показники інтенсивності фотосинтезу й урожайність ячменю ярого. Площа листкової поверхні ячменю ярого збільшувалася на 13–21 %; накопичення біомаси – на 12–21 %; фотосинтетичний потенціал посівів – на 9–14 %; урожайність зерна – на 12–19 % порівняно з контрольним варіантом без органічних меліорантів. Біогумус істотно підвищував рівень чистої продуктивності фотосинтезу по сорту Командор – на 21 %, тоді як по сортах КВС Кріссі та Абсолют була лише тенденція до збільшення – на 3–5 %. Розмір листкової поверхні мав суттєвий позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,89–095) із врожайністю ячменю ярого впродовж усіх періодів вегетації, за винятком колосіння та воскової стиглості, коли кореляція була незначна й помірна (r = 0,05–0,35). Розмір листкової поверхні і сира вага рослин ячменю ярого також були тісно пов’язані позитивним кореляційним зв’язком (r = 0,73–0,99). Накопичення біомаси рослин мало сильну позитивну кореляцію з урожайністю ячменю ярого (r = 0,91–0,99) упродовж усіх фаз вегетації. Фотосинтетичний потенціал посіву був суттєво пов’язаний з урожайністю ячменю ярого (r = 0,97) і слабо корелював із чистою продуктивністю фотосинтезу (r = -0,17). Чиста продуктивність фотосинтезу мала невелику кореляцію з урожайністю ячменю ярого у цьому дослідженні (r = 0,28). Результати цього дослідження мають служити для покращення та прискорення впровадження органічної технології вирощування ячменю ярого.
- 13 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 2 (147) , 31-39
The influence of sowing local application of biochar, sapropel and biohumus on the duration of vegetation phases of spring barley under organic growing technology in the forest-step of Ukraine
- 13 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 2 (147) , 31-39
The influence of sowing local application of biochar, sapropel and biohumus on the duration of vegetation phases of spring barley under organic growing technology in the forest-step of Ukraine
- Open Access
- 31 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 15,p. 175-184
Показники продуктивності ячменю звичайного ярого за припосівного локального внесення сапропелю
Україна посідає значне місце у світовому виробництві ячменю, експортуючи його до численних країн Африканського та Азійського континентів. З огляду на це, вдосконалення агротехнологій вирощування ячменю ярого є актуальним завданням як для наукової спільноти, так і для сільськогосподарських виробників. Локалізоване припосівне внесення органічних добрив, зокрема сапропелю, може сприяти не лише підвищенню показників продуктивності зернової культури, а й мати сприятливий вплив на екологічну ситуацію. Метою даної роботи було встановлення впливу припосівного рядкового внесення сапропелю в дозі 100 кг/га на показники продуктивності ячменю звичайного ярого за умов органічної системи землеробства у Лісостеповій зоні України. Упродовж трирічного експериментального періоду (2023–2025 рр.) припосівне внесення гранульованого сапропелю у дозі 100 кг/га сприяло підвищенню показника життєздатності рослин до фази збирання на 1–5 %, індексу продуктивного кущення – на 1–4 %, а також кількості зерен у колосі – на 2–3 %. Ці сприятливі тенденції корелювали зі зростанням біологічної урожайності ячменю ярого. У середньому за три роки досліджень, припосівне локальне внесення сапропелю зумовило підвищення біологічної врожайності ячменю ярого на 3–4 ц/га, що становить приріст від 7 до 11% відносно контрольного варіанту, де внесення сапропелю не здійснювалося. При цьому вплив внесення сапропелю на продуктивні характеристики ячменю ярого продемонстрував сортову специфічність: найбільший приріст врожаю після внесення сапропелю спостерігався для сорту Командор і становив 10–11%. Отримані нами результати узгоджуються з раніше задокументованими даними щодо сприятливого впливу сапропелевих субстанцій на культуру ячменю ярого (Hordeum vulgare L.). Ймовірно, цей позитивний ефект зумовлений присутністю у складі сапропелю гумінових сполук, які відомі своїм біостимулюючим впливом на рослинні організми. Крім того, локальне внесення сапропелю під час посіву може сприяти формуванню оптимального мікросередовища для розвитку симбіотичного мікробного угруповання у ґрунті. Наявні дані відкривають перспективи для подальших досліджень, а саме, з’ясування структури та таксономічного складу мікробних ценозів у ризосфері ячменю ярого, що формуються за умов припосівного внесення сапропелю.
- 31 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 15,p. 175-184
Open AccessПоказники продуктивності ячменю звичайного ярого за припосівного локального внесення сапропелю
Україна посідає значне місце у світовому виробництві ячменю, експортуючи його до численних країн Африканського та Азійського континентів. З огляду на це, вдосконалення агротехнологій вирощування ячменю ярого є актуальним завданням як для наукової спільноти, так і для сільськогосподарських виробників. Локалізоване припосівне внесення органічних добрив, зокрема сапропелю, може сприяти не лише підвищенню показників продуктивності зернової культури, а й мати сприятливий вплив на екологічну ситуацію. Метою даної роботи було встановлення впливу припосівного рядкового внесення сапропелю в дозі 100 кг/га на показники продуктивності ячменю звичайного ярого за умов органічної системи землеробства у Лісостеповій зоні України. Упродовж трирічного експериментального періоду (2023–2025 рр.) припосівне внесення гранульованого сапропелю у дозі 100 кг/га сприяло підвищенню показника життєздатності рослин до фази збирання на 1–5 %, індексу продуктивного кущення – на 1–4 %, а також кількості зерен у колосі – на 2–3 %. Ці сприятливі тенденції корелювали зі зростанням біологічної урожайності ячменю ярого. У середньому за три роки досліджень, припосівне локальне внесення сапропелю зумовило підвищення біологічної врожайності ячменю ярого на 3–4 ц/га, що становить приріст від 7 до 11% відносно контрольного варіанту, де внесення сапропелю не здійснювалося. При цьому вплив внесення сапропелю на продуктивні характеристики ячменю ярого продемонстрував сортову специфічність: найбільший приріст врожаю після внесення сапропелю спостерігався для сорту Командор і становив 10–11%. Отримані нами результати узгоджуються з раніше задокументованими даними щодо сприятливого впливу сапропелевих субстанцій на культуру ячменю ярого (Hordeum vulgare L.). Ймовірно, цей позитивний ефект зумовлений присутністю у складі сапропелю гумінових сполук, які відомі своїм біостимулюючим впливом на рослинні організми. Крім того, локальне внесення сапропелю під час посіву може сприяти формуванню оптимального мікросередовища для розвитку симбіотичного мікробного угруповання у ґрунті. Наявні дані відкривають перспективи для подальших досліджень, а саме, з’ясування структури та таксономічного складу мікробних ценозів у ризосфері ячменю ярого, що формуються за умов припосівного внесення сапропелю.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 34,p. 117-122
Вплив припосівного рядкового внесення біочару на показники продуктивності ячменю ярого за органічної техноогії вирощування у Лісостепу України
Мета даної статті – з’ясувати вплив припосівного внесення біочару у дозі 100 кг/га на окремі показники продуктивності ячменю звичайного ярого в умовах органічного землеробства у Лісостепу України. Методи. Трирічний польовий дослід був проведений у Київській спеціалізованій філії Українського інституту експертизи сортів рослин (Україна, Київська область, Білоцерківський район). Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний. Ячмінь звичайний ярий (сорти Командор, КВС Кріссі і Абсолют) вирощували за органічною технологією. Попередником для ячменю ярого у досліді слугувала конюшина лучна (Trifolium pratense), яку скошували двічі упродовж її вегетаційного періоду і заорювали у ґрунт на глибину 20–22 см. Густоту стояння рослин підраховували двічі: під час повних сходів і за лабораторного аналізу пробного снопа, взятого з тих самих майданчиків напередодні збирання. Виживаність рослин до збирання (%), кількість продуктивних стебел на (шт./м2) перед збиранням, продуктивна кущистість, число зерен в колосі (шт.), маса 1000 зерен (г), біологічний урожай (т/га) були визначені за лабораторним аналізом снопових зразків. Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу, використовуючи програмне забезпечення MS Excel (Редмонд, Вашингтон, США). Результати. Локальне внесення біочару під час сівби в дозі 100 кг/га позитивно вплинуло на зростання показників виживаності рослин до моменту збирання, продуктивної кущистості та кількості зерен у колосі ярого ячменю, збільшивши їх на 1–4 %. Висновки. У середньому за три роки дослідження біологічна врожайність сортів ярого ячменю за умов застосування біочару в зазначеній дозі зросла на 2–5 %. Перспективним підходом для підвищення ефективності використання біочару в органічній технології вирощування ярого ячменю може стати його комбінування з комплексними мінеральними добривами, дозволеними для органічного землеробства.
- 31 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 34,p. 117-122
Open AccessВплив припосівного рядкового внесення біочару на показники продуктивності ячменю ярого за органічної техноогії вирощування у Лісостепу України
Мета даної статті – з’ясувати вплив припосівного внесення біочару у дозі 100 кг/га на окремі показники продуктивності ячменю звичайного ярого в умовах органічного землеробства у Лісостепу України. Методи. Трирічний польовий дослід був проведений у Київській спеціалізованій філії Українського інституту експертизи сортів рослин (Україна, Київська область, Білоцерківський район). Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний. Ячмінь звичайний ярий (сорти Командор, КВС Кріссі і Абсолют) вирощували за органічною технологією. Попередником для ячменю ярого у досліді слугувала конюшина лучна (Trifolium pratense), яку скошували двічі упродовж її вегетаційного періоду і заорювали у ґрунт на глибину 20–22 см. Густоту стояння рослин підраховували двічі: під час повних сходів і за лабораторного аналізу пробного снопа, взятого з тих самих майданчиків напередодні збирання. Виживаність рослин до збирання (%), кількість продуктивних стебел на (шт./м2) перед збиранням, продуктивна кущистість, число зерен в колосі (шт.), маса 1000 зерен (г), біологічний урожай (т/га) були визначені за лабораторним аналізом снопових зразків. Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу, використовуючи програмне забезпечення MS Excel (Редмонд, Вашингтон, США). Результати. Локальне внесення біочару під час сівби в дозі 100 кг/га позитивно вплинуло на зростання показників виживаності рослин до моменту збирання, продуктивної кущистості та кількості зерен у колосі ярого ячменю, збільшивши їх на 1–4 %. Висновки. У середньому за три роки дослідження біологічна врожайність сортів ярого ячменю за умов застосування біочару в зазначеній дозі зросла на 2–5 %. Перспективним підходом для підвищення ефективності використання біочару в органічній технології вирощування ярого ячменю може стати його комбінування з комплексними мінеральними добривами, дозволеними для органічного землеробства.
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 1 (146) , 35-42
The influence of local application of biohumus at sowing on the productivity indicators of common spring barley under organic cultivation technology in the forest-steppe of Ukraine
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 1 (146) , 35-42
The influence of local application of biohumus at sowing on the productivity indicators of common spring barley under organic cultivation technology in the forest-steppe of Ukraine
- Open Access
- 13 June 2024
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 12 (22) , 278-286
ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ СОРТІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ
Предмет. Аналіз зареєстрованих сортів зернових культур в Україні, що є основою сільськогосподарського виробництва та експорту держави. Мета. Дослідити ринок сортів зернових культур за результатами державної реєстрації, загальних площ посіву, урожайності, валових зборів на території України та сформувати ранжування регіонів України за приростом та обсягом виробництва зернових культур. Методи. Під час досліджень послуговувалися загальнонауковими методами, зокрема аналітичним, економічним, математичним і статистичним, порівняльної оцінки, а також методом синтезу для формування висновків. Результати. За результатами досліджень проаналізовано сучасний стан ринку насіння загальновідомих сортів групи зернових, як вагомої ланки формування національних сортових ресурсів. Розкрито шляхи просування сортів зернових культур на ринок, вплив своєчасної сортозаміни та сортооновлення на зростання обсягів виробництва товарної продукції зернових. Вмотивовано причини тривалого використання сортів у виробництві сільськогосподарськими підприємствами різної форми власності. Розглянуто алгоритм формування ринку сортів і насіння зернових культур. Встановлено основні засоби комунікативної політики відносно товару «сорт» шляхом організації та функціонування демонстраційного полігону зернових культур, як механізму рекламної діяльності на ринку сортів і насіння. Сфера застосування результатів. Загальновідомі сорти злакових культур складають вагому частку (35,6%), а зернові колосові (10,3%) у структурі національних рослинних сортових ресурсів. Несвоєчасна сортозаміна призводить до значного недобору зерна під час виробництва товарної продукції та комутаційної політики на ринку сортів і насіння. Стратегічні види зернових з високою товарністю представлені сучасними конкурентоспроможними сортами, що мають високу інноваційну складову. Національна селекція зернових досить вагомо представлена сортами ботанічних таксонів озимого типу розвитку, що складає 44,3% від усіх сільськогосподарських злакових колосових. Отримані дані будуть корисні для фахівців залучених у виробництво зернових культур, а також для селекціонерів та підприємств, що займаються експортом-імпортом насіннєвого матеріалу та товарного зерна.
- 13 June 2024
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Food Resources
- Vol. 12 (22) , 278-286
Open AccessДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ СОРТІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ
Предмет. Аналіз зареєстрованих сортів зернових культур в Україні, що є основою сільськогосподарського виробництва та експорту держави. Мета. Дослідити ринок сортів зернових культур за результатами державної реєстрації, загальних площ посіву, урожайності, валових зборів на території України та сформувати ранжування регіонів України за приростом та обсягом виробництва зернових культур. Методи. Під час досліджень послуговувалися загальнонауковими методами, зокрема аналітичним, економічним, математичним і статистичним, порівняльної оцінки, а також методом синтезу для формування висновків. Результати. За результатами досліджень проаналізовано сучасний стан ринку насіння загальновідомих сортів групи зернових, як вагомої ланки формування національних сортових ресурсів. Розкрито шляхи просування сортів зернових культур на ринок, вплив своєчасної сортозаміни та сортооновлення на зростання обсягів виробництва товарної продукції зернових. Вмотивовано причини тривалого використання сортів у виробництві сільськогосподарськими підприємствами різної форми власності. Розглянуто алгоритм формування ринку сортів і насіння зернових культур. Встановлено основні засоби комунікативної політики відносно товару «сорт» шляхом організації та функціонування демонстраційного полігону зернових культур, як механізму рекламної діяльності на ринку сортів і насіння. Сфера застосування результатів. Загальновідомі сорти злакових культур складають вагому частку (35,6%), а зернові колосові (10,3%) у структурі національних рослинних сортових ресурсів. Несвоєчасна сортозаміна призводить до значного недобору зерна під час виробництва товарної продукції та комутаційної політики на ринку сортів і насіння. Стратегічні види зернових з високою товарністю представлені сучасними конкурентоспроможними сортами, що мають високу інноваційну складову. Національна селекція зернових досить вагомо представлена сортами ботанічних таксонів озимого типу розвитку, що складає 44,3% від усіх сільськогосподарських злакових колосових. Отримані дані будуть корисні для фахівців залучених у виробництво зернових культур, а також для селекціонерів та підприємств, що займаються експортом-імпортом насіннєвого матеріалу та товарного зерна.
- Open Access
- 15 April 2024
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 20 (1) , 58-68
Yield plasticity of new varieties of soft winter wheat (Triticum aestivum L.) in different soil and climatic conditions of Ukraine
Purpose. To determine the level of productivity of new varieties of soft winter wheat, their stability and plasticity when grown in different soil and climatic conditions of Ukraine. Methods. The field trial was carried out in 2022–2023 under the conditions of the research stations of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE) in the Steppe, Forest Steppe and Polissia soilclimatic zones. The peculiarities of plant growth and development, the yield formation of 34 new varieties of soft winter wheat were studied. Plasticity and stability of yield formation were calculated and analyzed according to the Ebergard – Russell method, general homeostaticity and selection value according to Khangildin V.V. and Lytvynenko N.A. In the course of the research, computational and statistical methods were used. Analysis and synthesis were used to draw conclusions. Results. The yield varied from 5.4 to 8.4 t/ha, depending on the soil and climate zone and the location of the trial. The variety ‘LG Optimist’ had the highest average yield (8.1 t/ha) and ‘YUSON’ the lo west (6.0 t/ha). The most favorable conditions for the study of growth and development of genotypes in 2022 were in the Forest-Steppe (Ij = 0.9) and Polissia (Ij = 0.6) zones, in 2023 – Polissia (Ij = 0.2); the worst in 2022 – in the Steppe (Ij = –0.7), in 2023 – in the Steppe (Ij = –0.7) and ForestSteppe (Ij = –0.5) zones. In 2023, the best climatic conditions were in the Polissia zone (Ij = 0.2), the worst were in the points located in the Steppe (Ij = –0.7) and Forest Steppe (Ij = –0.5) zones. The theoretical yield values of the varieties at the research points did not differ from the actual values and averaged 7.1 t/ha, ranging from 6.0 to 8.1 t/ha. High homeostaticity and low level of variation (V ≤ 10.0%) were found in the varieties ‘Yevraziia’ (Hom = 15.6), ‘Dekaster’ (Hom = 15.2), ‘FORSAIT’ (Hom = 13.9) and ‘LG Optimist’ (Hom = 12.1). In addition, ‘LG Optimist’ (Sc = 6.9) and ‘Dekaster’ (Sc = 6.6) had the highest breeding value. The variety ‘FORSAIT’ (bi = 0.2; S2 di = 0.24), with an average yield of 7.4 t/ha, has a high plasticity, so it is recommended to grow it on extensive backgrounds and in unfavorable conditions. Varieties ‘Yevraziia’, ‘Nosivochka’, ‘SOLIFLOR CS’, ‘Mizynka’, ‘Troiana’, ‘LG Optimist’, ‘Biskvit’, ‘MIP Dovira’, ‘Etual’, ‘Tvorchist Odeska’, ‘Attribut’, ‘Epihraf’, ‘Dekaster’, ‘Epitet’, ‘Jannis’, ‘Pamiati Horlacha’, ‘Trembita Bilotserkivska’ and ‘Slava Unavy’ with a combined manifestation of high ecological plasticity bi = 1 and stability S2 di = 0 in average grain yield 7.2 t/ha, according to the genotype respond well to the improvement of growing conditions and are stable, are considered the most practically valuable. Conclusions. New varieties of soft winter wheat, when grown in different soil and climatic conditions, fully develop their genetic potential under significant changes in environmental conditions and produce the highest yield that can be obtained under ideal conditions.
- 15 April 2024
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 20 (1) , 58-68
Open AccessYield plasticity of new varieties of soft winter wheat (Triticum aestivum L.) in different soil and climatic conditions of Ukraine
Purpose. To determine the level of productivity of new varieties of soft winter wheat, their stability and plasticity when grown in different soil and climatic conditions of Ukraine. Methods. The field trial was carried out in 2022–2023 under the conditions of the research stations of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE) in the Steppe, Forest Steppe and Polissia soilclimatic zones. The peculiarities of plant growth and development, the yield formation of 34 new varieties of soft winter wheat were studied. Plasticity and stability of yield formation were calculated and analyzed according to the Ebergard – Russell method, general homeostaticity and selection value according to Khangildin V.V. and Lytvynenko N.A. In the course of the research, computational and statistical methods were used. Analysis and synthesis were used to draw conclusions. Results. The yield varied from 5.4 to 8.4 t/ha, depending on the soil and climate zone and the location of the trial. The variety ‘LG Optimist’ had the highest average yield (8.1 t/ha) and ‘YUSON’ the lo west (6.0 t/ha). The most favorable conditions for the study of growth and development of genotypes in 2022 were in the Forest-Steppe (Ij = 0.9) and Polissia (Ij = 0.6) zones, in 2023 – Polissia (Ij = 0.2); the worst in 2022 – in the Steppe (Ij = –0.7), in 2023 – in the Steppe (Ij = –0.7) and ForestSteppe (Ij = –0.5) zones. In 2023, the best climatic conditions were in the Polissia zone (Ij = 0.2), the worst were in the points located in the Steppe (Ij = –0.7) and Forest Steppe (Ij = –0.5) zones. The theoretical yield values of the varieties at the research points did not differ from the actual values and averaged 7.1 t/ha, ranging from 6.0 to 8.1 t/ha. High homeostaticity and low level of variation (V ≤ 10.0%) were found in the varieties ‘Yevraziia’ (Hom = 15.6), ‘Dekaster’ (Hom = 15.2), ‘FORSAIT’ (Hom = 13.9) and ‘LG Optimist’ (Hom = 12.1). In addition, ‘LG Optimist’ (Sc = 6.9) and ‘Dekaster’ (Sc = 6.6) had the highest breeding value. The variety ‘FORSAIT’ (bi = 0.2; S2 di = 0.24), with an average yield of 7.4 t/ha, has a high plasticity, so it is recommended to grow it on extensive backgrounds and in unfavorable conditions. Varieties ‘Yevraziia’, ‘Nosivochka’, ‘SOLIFLOR CS’, ‘Mizynka’, ‘Troiana’, ‘LG Optimist’, ‘Biskvit’, ‘MIP Dovira’, ‘Etual’, ‘Tvorchist Odeska’, ‘Attribut’, ‘Epihraf’, ‘Dekaster’, ‘Epitet’, ‘Jannis’, ‘Pamiati Horlacha’, ‘Trembita Bilotserkivska’ and ‘Slava Unavy’ with a combined manifestation of high ecological plasticity bi = 1 and stability S2 di = 0 in average grain yield 7.2 t/ha, according to the genotype respond well to the improvement of growing conditions and are stable, are considered the most practically valuable. Conclusions. New varieties of soft winter wheat, when grown in different soil and climatic conditions, fully develop their genetic potential under significant changes in environmental conditions and produce the highest yield that can be obtained under ideal conditions.
- Open Access
- 15 April 2024
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 20 (1) , 45-50
Study on the stability of the productivity index of sorghum (Sorghum bicolor L.) varieties under ForestSteppe conditions
Purpose. To determine the stability of seed productivity of sorghum (Sorghum bicolor L.) varieties. Methods. The research on common twocoloured grain sorghum varieties (‘Arabesk’, ‘Arkan’, ‘ES Villy’ and ‘Stepovyi’) was conducted in 2018–2020 in the ForestSteppe zone on the experimental fields of the Poltava, Vinnytsia and Cherkasy branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE). In accordance with the «Methodology for the examination of plant varieties of the group of cereals, grains and legumes for their suitability for distribution in Ukraine», trials were set up, material evaluated, phenological observations and biometric measurements of plants made and harvested. Seed quality indicators were determined in accordance with the “Methodology for the qualification examination of plant varieties for their suitability for distribution in Ukraine. Methods of quality determination”. The study used field, laboratory, biochemical and statistical methods. Results. Optimal conditions of the ForestSteppe ensured timely onset of phenological phases of plant growth and development and insignificant variation of vegetation period from 117 to 123 days. Productivity of sorghum was estimated by quantitative indicators of seed yield per plant and weight of 1000 seeds. Conclusions. The Levis coefficient CS.F was calculated to characterise the phenotypic stability of varieties. The results showed that ‘ES Villy’ (1.00) and ‘Stepovyi’ (1.06) were stable in the experimental field of the Poltava branch of UIPVE. The conditions of Vinnytsia and Poltava branches were more favourable for the formation of high quality bicoloured sorghum grain and larger weight of 1000 seeds. Мета. Установити стабільність насіннєвої продуктивності сортів сорго зернового (Sorghum bicolor L.). Методи. Дослідження, предметом яких були сорти сорго звичайного двокольорового зернового напряму використання (‘АРАБЕСК’, ‘АРКАН’, ‘ЕС ВІЛЛІ’ та ‘Степовий’), проводили впродовж 2018–2020 рр. у зоні Лісостепу на дослідних полях Полтавської, Вінницької та Черкаської філій Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР). Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, збирання врожаю виконували відповідно до «Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Показники якості насіння визначали згідно з «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення якості». Під час дослідження застосовували польовий, лабораторний, біохімічний і статистичний методи. Результати. Оптимальні умови Лісостепу забезпечили своєчасність настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин і несуттєве варіювання тривалості періоду вегетації від 117 до 123 діб. Продуктивність сорго зернового оцінювали за кількісними показниками виходу насіння з однієї рослини та маси 1000 насінин. Висновки. За допомогою обчислення коефіцієнта Левіса КS.F, значення якого характеризують фенотипову стабільність сортів, встановлено, що сорти ‘ЕС ВІЛЛІ’ (1,00) та ‘Степовий’ (1,06) були досить стабільними на дослідному полі Полтавської філії УІЕСР. Умови Вінницької та Полтавської філій виявилися сприятливішими для формування якісного зерна сорго двокольорового та більшої маси 1000 насінин.
- 15 April 2024
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 20 (1) , 45-50
Open AccessStudy on the stability of the productivity index of sorghum (Sorghum bicolor L.) varieties under ForestSteppe conditions
Purpose. To determine the stability of seed productivity of sorghum (Sorghum bicolor L.) varieties. Methods. The research on common twocoloured grain sorghum varieties (‘Arabesk’, ‘Arkan’, ‘ES Villy’ and ‘Stepovyi’) was conducted in 2018–2020 in the ForestSteppe zone on the experimental fields of the Poltava, Vinnytsia and Cherkasy branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE). In accordance with the «Methodology for the examination of plant varieties of the group of cereals, grains and legumes for their suitability for distribution in Ukraine», trials were set up, material evaluated, phenological observations and biometric measurements of plants made and harvested. Seed quality indicators were determined in accordance with the “Methodology for the qualification examination of plant varieties for their suitability for distribution in Ukraine. Methods of quality determination”. The study used field, laboratory, biochemical and statistical methods. Results. Optimal conditions of the ForestSteppe ensured timely onset of phenological phases of plant growth and development and insignificant variation of vegetation period from 117 to 123 days. Productivity of sorghum was estimated by quantitative indicators of seed yield per plant and weight of 1000 seeds. Conclusions. The Levis coefficient CS.F was calculated to characterise the phenotypic stability of varieties. The results showed that ‘ES Villy’ (1.00) and ‘Stepovyi’ (1.06) were stable in the experimental field of the Poltava branch of UIPVE. The conditions of Vinnytsia and Poltava branches were more favourable for the formation of high quality bicoloured sorghum grain and larger weight of 1000 seeds. Мета. Установити стабільність насіннєвої продуктивності сортів сорго зернового (Sorghum bicolor L.). Методи. Дослідження, предметом яких були сорти сорго звичайного двокольорового зернового напряму використання (‘АРАБЕСК’, ‘АРКАН’, ‘ЕС ВІЛЛІ’ та ‘Степовий’), проводили впродовж 2018–2020 рр. у зоні Лісостепу на дослідних полях Полтавської, Вінницької та Черкаської філій Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР). Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, збирання врожаю виконували відповідно до «Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Показники якості насіння визначали згідно з «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення якості». Під час дослідження застосовували польовий, лабораторний, біохімічний і статистичний методи. Результати. Оптимальні умови Лісостепу забезпечили своєчасність настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин і несуттєве варіювання тривалості періоду вегетації від 117 до 123 діб. Продуктивність сорго зернового оцінювали за кількісними показниками виходу насіння з однієї рослини та маси 1000 насінин. Висновки. За допомогою обчислення коефіцієнта Левіса КS.F, значення якого характеризують фенотипову стабільність сортів, встановлено, що сорти ‘ЕС ВІЛЛІ’ (1,00) та ‘Степовий’ (1,06) були досить стабільними на дослідному полі Полтавської філії УІЕСР. Умови Вінницької та Полтавської філій виявилися сприятливішими для формування якісного зерна сорго двокольорового та більшої маси 1000 насінин.
- Open Access
- 20 December 2023
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 19 (4) , 279-285
Variety testing network of Ivano-Frankivsk region: historical origins and stages of formation
Purpose. To study the historical origins and stages of the formation of the variety testing network of the Ivano-Frankivsk Region, where one of the branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination is located. Methods. The research used general scientific methods, in particular hypothesis, observation, historical methods with elements of extrapolation from the source scientific database, analysis, and the method of synthesis to draw conclusions. Results. The varieties of plants common in the region meet the criteria of distinctness, homogeneity and stability generally accepted in international practice; they meet the needs of consumers in terms of economic and valuable properties; they do not pose a threat to the environment and human health. The variety testing network of the Ivano-Frankivsk Region was established in 1946 and its activities were coordinated by the Inspectorate of the State Commission for Variety Testing of Agricultural Crops in the Ivano-Frankivsk Region. In 2002, the Ivano-Frankivsk Regional State Centre for Expertise in Plant Varieties was established, which in 2012 became a branch of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination. Conclusions. The formation of varietal plant resources in the Ivano-Frankivsk Region took place due to the rather long historical stages of formation and development of its varietal testing network.
- 20 December 2023
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 19 (4) , 279-285
Open AccessVariety testing network of Ivano-Frankivsk region: historical origins and stages of formation
Purpose. To study the historical origins and stages of the formation of the variety testing network of the Ivano-Frankivsk Region, where one of the branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination is located. Methods. The research used general scientific methods, in particular hypothesis, observation, historical methods with elements of extrapolation from the source scientific database, analysis, and the method of synthesis to draw conclusions. Results. The varieties of plants common in the region meet the criteria of distinctness, homogeneity and stability generally accepted in international practice; they meet the needs of consumers in terms of economic and valuable properties; they do not pose a threat to the environment and human health. The variety testing network of the Ivano-Frankivsk Region was established in 1946 and its activities were coordinated by the Inspectorate of the State Commission for Variety Testing of Agricultural Crops in the Ivano-Frankivsk Region. In 2002, the Ivano-Frankivsk Regional State Centre for Expertise in Plant Varieties was established, which in 2012 became a branch of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination. Conclusions. The formation of varietal plant resources in the Ivano-Frankivsk Region took place due to the rather long historical stages of formation and development of its varietal testing network.
- Open Access
- 20 December 2023
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 19 (4) , 247-253
Productivity of the soft winter wheat cultivar ‘Duma Odeska’ depending on the characteristics of stubble tillage
Purpose. To determine the effect of surface soil tillage, carried out with the help of various agricultural machines, on its weediness, the intensity of decomposition of plant residues of winter barley and the yield of the next crop (winter wheat variety ‘Duma Odeska’). Methods. General scientific, special, field, mathematical-statistical and computationalcomparative methods were used in the research. Results. In the conditions of oversaturation of crop rotations and application of resource-saving cultivation technologies, the use of new tools for surface tillage with its simultaneous crushing, cutting of the root system of weeds and crop residues, their partial wrapping and mulching of the field surface is relevant. In 2021–2022, the greatest decomposition of winter barley stubble was observed 21 days after surface tillage with the DUCAT RST-6 rotary harrow – on average 5.1–6.5% higher values than when using the DUCAT UVT-6 vertical tillage harrow and the DUCAT-2.5 short disc harrow. The DUCAT RST-6 caused the highest weed and carrion seed germination (30–37 pcs/m2 ), the DUCAT-2.5 the lowest (13–18 pcs/m2 ). The highest grain yield of winter wheat of the variety ‘Duma Odeska’ (5.63 t/ha) in the years 2022–2023 was achieved by surface stubble cultivation with the DUCAT-2.5 implement. Conclusions. According to the results of the conducted researches it was established that the stubble tillage with the rotary harvester DUCAT RST-6 immediately after the harvest of the preceding crop (winter barle) is the most favourable for the germination of carrion and weed seeds.
- 20 December 2023
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 19 (4) , 247-253
Open AccessProductivity of the soft winter wheat cultivar ‘Duma Odeska’ depending on the characteristics of stubble tillage
Purpose. To determine the effect of surface soil tillage, carried out with the help of various agricultural machines, on its weediness, the intensity of decomposition of plant residues of winter barley and the yield of the next crop (winter wheat variety ‘Duma Odeska’). Methods. General scientific, special, field, mathematical-statistical and computationalcomparative methods were used in the research. Results. In the conditions of oversaturation of crop rotations and application of resource-saving cultivation technologies, the use of new tools for surface tillage with its simultaneous crushing, cutting of the root system of weeds and crop residues, their partial wrapping and mulching of the field surface is relevant. In 2021–2022, the greatest decomposition of winter barley stubble was observed 21 days after surface tillage with the DUCAT RST-6 rotary harrow – on average 5.1–6.5% higher values than when using the DUCAT UVT-6 vertical tillage harrow and the DUCAT-2.5 short disc harrow. The DUCAT RST-6 caused the highest weed and carrion seed germination (30–37 pcs/m2 ), the DUCAT-2.5 the lowest (13–18 pcs/m2 ). The highest grain yield of winter wheat of the variety ‘Duma Odeska’ (5.63 t/ha) in the years 2022–2023 was achieved by surface stubble cultivation with the DUCAT-2.5 implement. Conclusions. According to the results of the conducted researches it was established that the stubble tillage with the rotary harvester DUCAT RST-6 immediately after the harvest of the preceding crop (winter barle) is the most favourable for the germination of carrion and weed seeds.