ОДОксана Дженджеро

Оксана Дженджеро

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Оксана Дженджеро has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    АРХІТЕКТУРА ДОВІРИ В ОРГАНАХ ПРОБАЦІЇ: РОЛЬ І СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНОГО ДІАЛОГУ

    by Оксана Дженджеро

    Мета роботи. Метою статті є аналіз діалогічної взаємодії як ключового складника професійної діяльності працівників органів пробації. Комунікація інтерпретується крізь метафору «архітектури довіри», де кожен елемент мовленнєвого акту виконує специфічну конструктивну функцію у процесі спілкування пробаціонерів і засуджених. Актуальність дослідження визначається сучасними тенденціями гуманізації системи виконання покарань, що передбачають перехід від формального контролю до змістовної соціально‑виховної роботи, ефективність якої залежить від рівня взаємної довіри між фахівцем пробації та підобліковим. Методологія. У роботі застосовано комплексний підхід, що поєднує елементи нелінійної методології пізнання та діяльнісного аналізу професійної комунікації у сфері пробації. Використано емпіричні методи педагогічного спостереження, самоаналізу комунікативних практик та інтерв’ювання фахівцями пробації. Діяльнісний підхід застосовано для планування та організації процесу професійної взаємодії в пробації, що передбачає врахування індивідуальних потреб клієнта й адаптацію комунікативних стратегій до конкретних ситуацій. Особливу увагу приділено виявленню труднощів у формуванні культури професійного діалогу та наданні рекомендацій персоналу в сучасних умовах гуманізації системи виконання покарань. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні конкретних мовленнєвих алгоритмів, що дають змогу фахівцеві трансформувати формальну зустріч у довірчу взаємодію. Автор пропонує розглядати діалог у роботі фахівців пробації як інтеграцію вербальних і невербальних стратегій: активного слухання, емпатійного реагування, аргументованості та уникнення категоричності в судженнях. Розкриває значення критичного й самокритичного діалогу у формуванні внутрішньої мотивації засудженого до позитивних змін. Визначає типові ризики, які можуть руйнувати довіру (комунікативні бар’єри, емоційні вибухи під час суперечок). Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час підготовки та підвищення кваліфікації персоналу пробації для вдосконалення їхньої комунікативної компетентності. Висновки. Формування довіри є першочерговим завданням у пробаційній діяльності. У роботі з підобліковими фахівці пробації мають чітко розуміти відмінність бесіди й інтерв’ювання: бесіда – це інструмент встановлення емоційного контакту, тоді як інтерв’ювання є методом діагностики потреб і ризиків клієнта. Систематизація комунікативних технік уможливлює розгляд їх не лише як засобів передавання інформації, а як інструментів формування довіри, розвитку соціальних навичок та підвищення результативності пробаційної роботи.

  • ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ НАУКОВОГО МОВЛЕННЯ В ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

    by Оксана Дженджеро, Наталія Щербина

    Метою дослідження є аналіз теоретичних засад і практичних кейсів формування культури наукового мовлення у різних категорій фахівців Державної кримінально-виконавчої служби України. Актуальність теми зумовлена потребою підвищення рівня професійної компетентності персоналу ДКВС України, адже якісна комунікація та науково обґрунтоване мислення є важливими чинниками ефективності службової діяльності. Методологія. У роботі застосовано нелінійну методологію пізнання, що уможливлює розгляд культури наукового мовлення як відкритої, динамічної й складноорганізованої структури. Використано емпіричні методи педагогічного спостереження та самоаналізу, а також діяльнісний підхід у плануванні та організації освітнього процесу. Особливу увагу приділено виявленню труднощів у формуванні культури наукового мовлення та визначенню потреби в оновленні підходів до навчання персоналу у сучасних умовах. Наукова новизна. У представленому дослідженні вперше актуалізовано проблему формування культури наукового мовлення саме в контексті професійної діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Виокремлено ключові компоненти культури поведінки (комунікативний, пізнавальний, поведінковий, ціннісний та праксеологічний), які безпосередньо впливають на якість наукової комунікації та професійного становлення. Запропоновано практичні кейси та методичні рекомендації щодо розвитку точності, логічності й доречності наукового мовлення, а також система­тизовано типові мовні помилки, що виникають у службовій та освітній діяльності. Висновки. Формування культури наукового мовлення є вагомою складовою професійної компетентності здобувачів вищої освіти та персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Практичні результати дослідження доводять ефективність діяльнісного підходу в навчанні та підвищенні кваліфікації, що сприяє формуванню академічної доброчесності та підвищенню рівня професійної комунікації. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні інтегрованих програм розвитку культури наукового мовлення та вдосконаленні методик підготовки персоналу правоохоронних органів.

  • АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВИЧОК СЛУЖБОВОГО ЕТИКЕТУ ПРАЦІВНИКІВ ПРОБАЦІЇ НА КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

    by Оксана Дженджеро, Наталія Щербина

    Мета роботи. Метою дослідження є визначення основних норм і принципів службо­вого етикету працівників уповноважених органів з питань пробації, що включають культуру професійного мовлення, поведінкові стандарти, етичні зобов’язання та моральні цінності, задля їх ефективного впровадження в освітні програми підвищення кваліфікації, які реалізу­ються в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена зростанням суспільного запиту на професіоналізм, гуманність і моральну стійкість працівників органів пробації. Методологія. У роботі застосовано нелінійну методологію пізнання, що уможливлює розгляд службового етикету як відкритої, динамічної й складноорганізованої структури. Для емпіричного аналізу використано метод анкетування, в якому взяли участь 87 праців­ників органів пробації з різних регіонів України. Результати опитування дали підстави визна­чити рівень сформованості етикетних навичок, мовленнєвої культури та загальної етичної обізнаності працівників пробації. Особливу увагу приділено виявленню труднощів, зокрема в аспектах культури мовлення, а також з’ясуванню потреб в оновленні підходів до навчання у воєнний період. Наукова новизна. У представленому дослідженні вперше актуалізовано потребу в системному підході до формування навичок службового етикету в професійному середовищі працівників пробації. Виокремлено мовленнєву компетентність як ключову умову забезпе­чення етичної комунікації та професійного іміджу фахівця. Запропоновано ефективні освітні підходи, адаптовані до умов дистанційного навчання: інтерактивні платформи, проблемне навчання, аналіз етикетних ситуацій. Висновки. Дотримання норм службового етикету працівниками пробації позитивно впливає на ефективність ресоціалізації засуджених, формує довіру громадян до правової системи та підвищує загальний рівень професійної комунікації. В умовах воєнного стану актуальним є використання інноваційних освітніх підходів, таких як дискусії, проблемний виклад матеріалу та інтерактивні платформи, що сприяють залученню учасників у навчальний процес та забезпечують якість підвищення кваліфікації персоналу пробації.

  • Open Access

    E-learning and Software for Training Specialists in the Theory of Law via AI Integration

    by Yuliia Petrovska, Alla Popruzhna, Oksana Dzhendzhero, Ervin Miden, Nykyta Tomkov, Volodymyr Barakhta

    The article explores the impact of electronic learning and software applications on the training of law theory experts, with a specific emphasis on AI integration. It outlines the benefits and challenges of using digital technologies in legal education. The article also examines key elements of AI implementation. These include automating learning processes, updating educational materials, and personalising the learning experience. In addition, the article discusses how online platforms and software enhance the teaching of theoretical and practical aspects of law. These tools enable students to build skills through interactive exercises, legal scenario simulations, and mock trials. Finally, the article emphasises the importance of ongoing technological innovation in legal education. It also highlights the role of professional development for educators to effectively integrate innovative tools into their teaching practices.


  • THE ROLE OF THE HUMANISTIC ORIENTATION OF THE PERSONALITY OF A PROBATION OFFICER IN HIS PROFESSIONAL ACTIVITY

    by K. Sirenko, O. Dzhendzhero, V. Barakhta

    The article explores the significance of the humanistic orientation of a probation officer’s personality in the context of their professional activity. The relevance of the topic is determined by contemporary challenges in the probation field, which require the creation of an effective socio-legal environment aimed at supporting the processes of rehabilitation and reintegration of offenders. The authors emphasize the necessity of integrating humanistic values into the professional culture of probation officers, which not only enhances the effectiveness of their service but also fosters the establishment of trusting relationships with clients under supervision. The research employed methods of observation and analysis of probation officers’ professional activities, allowing for the identification of key personal qualities that positively influence work performance. These qualities include a high level of empathy, tolerance, reflexivity, well-developed communication skills, and the ability to engage in constructive interpersonal interaction. It is established that the presence of these humanistic traits in probation officers contributes to the successful rehabilitation of clients, reduces the risk of recidivism, and promotes positive behavioral changes. The practical value of the study lies in the formulation of recommendations for improving the professional training of future probation officers. In particular, it is proposed to strengthen the humanistic component within their educational system by implementing personal development training, psychological support programs, and practice-oriented learning formats that contribute to the formation of the necessary level of professional competence. The development of a humanistic orientation in probation officers is not merely a desirable trait, but a professional necessity that significantly enhances the effectiveness and legitimacy of the probation institution within the criminal justice system. Key words: humanistic orientation, probation, professional activity, empathy, tolerance, respect for the dignity of offenders.

  • Open Access

    Evolution of the right to education concept in general pedagogy and its influence on Ukraine's educational policy

    by Oleksii Nozdrin, Maksym Dzikovskyi, Oksana Dzhendzhero, Andrii Rybalko, Petro Korniienko

    The article analyses the evolution of the right to education in general pedagogy, taking into account historical, legal and educational transformations. Particular attention is paid to the development of Ukrainian educational policy from 1991 to the present. Using a historical and legal approach, the study covers the analysis of legal acts and key laws in the field of education. The research methods included analysis of legislation, assessment of education policy reforms, and comparison with international standards. The results showed significant progress in the formation of the Ukrainian educational system, its orientation towards European standards, ensuring the right to education in times of war and enhancing the digitalisation of the educational process. The main conclusions include the transition to the European system of secondary education, the introduction of inclusive programmes, the increased role of higher education and the optimisation of educational institutions. The discussion focuses on the unique challenges that Ukraine faces in ensuring access to education in times of war and overcoming structural policy deficiencies. The study makes a significant contribution to the discourse on the role of legal and pedagogical transformations in shaping equitable and modern educational systems in the global context.

  • Open Access

    Театралізовані ігри як інструмент розвитку комунікативної компетентності молодших школярів

    by Оксана Дженджеро, Оксана Горєлова

    Стрімка динаміка сучасного світу зумовлює необхідність сталого впровадження інновацій у процес освіти нового покоління задля формування життєвих компетентностей і ціннісних орієнтирів, потрібних для успішної самореалізації осіб, які навчаються. У статті розглянуто ключові освітні компетентності в аспекті формування ефективної особистості, зокрема виділені в робочій програмі Єврокомісії «Ключові компетенції для навчання впродовж життя», Концепції нової української школи, Рекомендаціях Європейського Парламенту і Ради. Увагу зосереджено на комунікативній компетентності як найважливішій для сучасної освіти. Здійснено спробу спроєктувати чотири виміри розвитку ефективної особистості, запропоновані Мартіном дель Буї в концепції «Ефективна особистість проти компетентісної особистості», на ключові компетентності НУШ. Виокремлено складники процесу формування комунікативної компетентності школярів: засвоєння знань про способи взаємодії з людьми; оволодіння уміннями і навичками використовувати засоби мови в усному мовленні; розвиток діалогічного і монологічного мовленням; оволодіння культурою мовлення; засвоєння норм мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування; опанування навичок роботи в групі, колективі; розвиток здібностей навчальної співпраці; оволодіння різними соціальними ролями; формування уміння критично оцінювати думки і дії інших людей. Також зазначено, що комунікативна компетентність молодшого школяра виявляється в умінні та готовності спілкуватися з людьми різного віку і статусу, розуміти й відтворювати прослухану та прочитану інформацію, змістовно й грамотно висловлювати свої думки в усній і письмовій формах, вільно використовувати мову в різних ситуаціях.У статті описано досвід застосування театралізованих ігор як провідного способу формування комунікативної компетентності дітей молодшого шкільного віку. The rapid dynamics of the modern world necessitates the sustainable introduction of innovations in the process of education of the new generation to form life competencies and value orientations necessary for the successful self-realization of students. The article discusses the key educational competencies in terms of forming an effective personality, in particular those highlighted in the European Commission's work program "Key Сompetencies for Lifelong Learning", the Concept of the New Ukrainian School, and the Recommendations of the European Parliament and Council. Attention is focused on communicative competence as the most important for modern education. An attempt is made to project the four dimensions of effective personality development proposed by Martin del Bui in the concept of "Effective Personality vs. Competent Personality" onto the key competencies of the NUS. The components of the process of forming the communicative competence of schoolchildren are highlighted: acquiring knowledge about the ways of interacting with people; mastering the skills and abilities to use the means of language in oral speech; development of dialogic and monologue speech; mastering the culture of speech; mastering the norms of speech etiquette in situations of educational and everyday communication; mastering the skills of working in a group, team; development of the ability to cooperate in education; mastering various social roles; formation of the ability to critically evaluate opinions, etc. It is also noted that the communicative competence of a primary school student is manifested in the ability and willingness to communicate with people of different ages and status, to understand and reproduce the information heard and read, to express their thoughts in a meaningful and competent way in oral and written forms, to use language fluently in different situations.The article describes the experience of using theatrical games as a leading method of forming the communicative competence of primary school children.


  • Open Access

    МОВНЕ СЬОГОДЕННЯ МАЙБУТНІХ ОСВІТЯН ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

    by Катерина Пономаренко, Оксана Дженджеро

    The purpose of the article is to analyze the peculiarities of the pedagogical specialties students’ modern linguistic environment in the aspect of interrelationship and interdependence with the formation of the Ukrainians’ national identity. Methodology. A complex of methods was used in the research process: theoretical analysis of psychological, historical and linguistic literature to clarify the key concepts of study, synthesis and generalization to substantiate the relevance of the research problem, describe the theoretical basis of the research, formulate conclusions, pedagogical observation, surveys of students, comparison of the research results. Scientific novelty. The article analyzes the interrelationship between the linguistic environment and the manifestations of the Chernihiv region student youth’s national identity, considers the influence of external and internal factors in synchrony and diachrony on the national identity formation. The results of the analysis of the preservice educators’ survey made it possible to illustrate the challenges and prospects of the national identity formation in higher education institutions. In particular, the need to focus on the educational aspect of the educational work of higher education institutions has been stated, the directions and ways of forming a conscious attitude to the language of the own people as a value have been outlined. The described results can be used in the educational process of higher education institutions and deepened in further research on the problems of forming the national identity of the applicants for education. Conclusions. The results of the study of the preservice educators’ linguistic environment in connection with the formation and peculiarities of the Ukrainians’ national identity in synchronic and diachronic aspects have testified that the language choice and the students’ national identity are interrelated and require constant attention of teachers in higher education institutions. The Ukrainians’ national identity formation is not ascending, but rather undulating and depends on significant collective events. Therefore, the linguistic choice of Ukrainians in russified regions may not coincide with the national identity, but may change in order to catch up with its strengthening. The preservice educators’ linguistic environment has undergone positive changes due to the Law of Ukraine «On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language» (2019), which guarantees the publication of the majority of books in Ukrainian, determines the vectors of communication in the public space, etc., but currently it is not yet such that it guarantees the strengthening of the position of the Ukrainian language, the awareness by everyone of its interrelationship with national identity. The obtained results are the reason for cautious optimism and the conclusion about the need for systematic educational work to form attitude towards the language as a common value of Ukrainians. The interdependence of national identity and linguistic existence gives reason to believe that work in each of these directions leads to positive changes in other spheres of life. Therefore, at the level of higher education institutions, we consider it expedient to initiate a modern, attractive for young people format of work on the formation and awareness of national identity (quests, edutons, speaking clubs, etc.), use relevant topics, online resources. Мета статті – аналіз особливостей сучасного мовного середовища студентів педагогічних спеціальностей в аспекті взаємозв’язку та взаємозумовленості з формуванням національної ідентичності українців. Методи дослідження. У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичний аналіз психологічної, історичної та лінгвістичної літератури для з’ясування ключових понять розвідки, синтез та узагальнення для обґрунтування актуальності аналізованого питання, опису теоретичного підґрунтя дослідження, формулювання висновків; педагогічне спостереження, опитування студентів, порівняння результатів досліджень. Наукова новизна. У статті проаналізовано взаємозв’язок між мовним середовищем та проявами національної ідентичності студентської молоді Чернігівщини, розглянуто вплив на становлення національної ідентичності зовнішніх і внутрішніх чинників у синхронії та діахронії. Результати аналізу анкетування майбутніх освітян дали змогу унаочнити виклики й перспективи формування національної ідентичності в закладах вищої освіти. Зокрема, констатовано необхідність фокусування уваги на виховному аспекті навчальної діяльності закладів вищої освіти, окреслено напрями й способи формування свідомого ставлення до мови свого народу як цінності. Описані результати можуть бути використані в освітньому процесі закладів вищої освіти...