Михайло Вікторович Кузьменко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Михайло Вікторович Кузьменко has a total of 27 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- I. D. Kepkalo
Separate subdivision of the National University of Life Resources and Environmental Management of Ukraine “Nizhyn Agrotechnical Institute”, Nizhyn, Ukraine
2 shared publications K. I. Makhno
Separate subdivision of the National University of Life Resources and Environmental Management of Ukraine “Nizhyn Agrotechnical Institute”, Nizhyn, Ukraine
2 shared publications- Oleksandr Tishchenko
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
2 shared publications - Tetiana Vasylivna Verbelchuk
Поліський національний університет
2 shared publications - V. V. Koberniuk
Polissia national university, Staryj Boulevard, 7, Zhytomyr, 10002, Ukraine
2 shared publications - Катерина Вікторівна Юр’єВа
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 2,p. 171-184
ВІДГОДІВЕЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДНОГО ПОТОМСТВА ТЕРМІНАЛЬНИХ КНУРІВ PIC-337 ТА PIC-380 В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
У статті наведено результати комплексного дослідження впливу генотипу кнурів двох термінальних ліній англійського походження РІС-337 і РІС-380 на показники росту, збереженість та ефективність використання кормів у свиней на різних етапах вирощування. Метою роботи було оцінити особливості формування продуктивності нащадків залежно від батьківської лінії та встановити ступінь впливу спадкових і паратипових факторів на досліджувані ознаки. Встановлено, що нащадки кнурів лінії РІС-337 характеризувалися дещо вищою збереженістю, водночас гібриди від кнурів лінії РІС-380 відзначалися більш високою інтенсивністю росту. Зокрема, у період дорощування середньодобові прирости були вищими на 40,9 г, або на 9,6 %, а за весь період вирощування – на 35,8 г, або на 4,5 %. Аналогічна тенденція встановлена і для абсолютних приростів які у період дорощування були вищими на 2,00 кг, або 9,6 %, а за весь період вирощування на 5,51 кг, або 4,5 %. Відносні прирости також були вищими у нащадків лінії РІС-380, зокрема у період дорощування – на 1,9 %, або на 6,7 %. Вища інтенсивність росту супроводжувалася більш ефективним використанням кормів у ранні періоди, де встановлено зниження витрат корму на одиницю приросту, тоді як у подальші періоди ця різниця нівелювалася. Встановлено, що тварини лінії РІС-380 досягали цільової живої маси 130 кг у більш ранньому віці, різниця становила 6,36 доби, або 3,5 %, що забезпечує скорочення тривалості відгодівлі та зменшення витрат праці на обслуговування тварин. Дисперсійний аналіз показав, що вплив генотипу кнурів на показники росту є змінним і коливається від 0,2 до 55,6 %. Найбільш суттєвий вплив встановлено у періоди інтенсивного росту, де перевищення фактичних значень критерію Фішера над критичними підтверджує статистичну вірогідність виявлених відмінностей. Отже, результати дослідження свідчать про доцільність використання кнурів лінії РІС-380 для підвищення інтенсивності росту, скорочення тривалості відгодівлі та підвищення економічної ефективності
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 2,p. 171-184
Open AccessВІДГОДІВЕЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДНОГО ПОТОМСТВА ТЕРМІНАЛЬНИХ КНУРІВ PIC-337 ТА PIC-380 В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
У статті наведено результати комплексного дослідження впливу генотипу кнурів двох термінальних ліній англійського походження РІС-337 і РІС-380 на показники росту, збереженість та ефективність використання кормів у свиней на різних етапах вирощування. Метою роботи було оцінити особливості формування продуктивності нащадків залежно від батьківської лінії та встановити ступінь впливу спадкових і паратипових факторів на досліджувані ознаки. Встановлено, що нащадки кнурів лінії РІС-337 характеризувалися дещо вищою збереженістю, водночас гібриди від кнурів лінії РІС-380 відзначалися більш високою інтенсивністю росту. Зокрема, у період дорощування середньодобові прирости були вищими на 40,9 г, або на 9,6 %, а за весь період вирощування – на 35,8 г, або на 4,5 %. Аналогічна тенденція встановлена і для абсолютних приростів які у період дорощування були вищими на 2,00 кг, або 9,6 %, а за весь період вирощування на 5,51 кг, або 4,5 %. Відносні прирости також були вищими у нащадків лінії РІС-380, зокрема у період дорощування – на 1,9 %, або на 6,7 %. Вища інтенсивність росту супроводжувалася більш ефективним використанням кормів у ранні періоди, де встановлено зниження витрат корму на одиницю приросту, тоді як у подальші періоди ця різниця нівелювалася. Встановлено, що тварини лінії РІС-380 досягали цільової живої маси 130 кг у більш ранньому віці, різниця становила 6,36 доби, або 3,5 %, що забезпечує скорочення тривалості відгодівлі та зменшення витрат праці на обслуговування тварин. Дисперсійний аналіз показав, що вплив генотипу кнурів на показники росту є змінним і коливається від 0,2 до 55,6 %. Найбільш суттєвий вплив встановлено у періоди інтенсивного росту, де перевищення фактичних значень критерію Фішера над критичними підтверджує статистичну вірогідність виявлених відмінностей. Отже, результати дослідження свідчать про доцільність використання кнурів лінії РІС-380 для підвищення інтенсивності росту, скорочення тривалості відгодівлі та підвищення економічної ефективності
- Open Access
- 9 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1,p. 174-188
СПЕРМОПРОДУКТИВНІСТЬ КНУРІВ МАТЕРИНСЬКИХ ПОРІД І БАТЬКІВСЬКОЇ ЛІНІЇ ТА ВПЛИВ ГЕНОТИПУ НА КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ СПЕРМИ
Досліджено показники спермопродукції кнурів великої білої та ландрас порід, а також батьківської лінії РІС 337, з метою визначення закономірностей взаємозв’язків кількісних і якісних характеристик сперми та оцінки впливу породної належності на їх формування. Проведено кореляційний аналіз між об’ємом еякуляту, рухливістю сперматозоїдів, концентрацією сперматозоїдів, часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів і кількістю спермодоз. У кнурів великої білої породи виявлено переважання слабких та помірних зв’язків, при цьому найбільш виразним є позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,68), а також між рухливістю та морфологічною якістю сперми (r = 0,60). У кнурів породи ландрас встановлено високі позитивні кореляції між об’ємом еякуляту та кількістю спермодоз (r = 0,72) та між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,61), водночас відзначено виразний негативний зв’язок між об’ємом еякуляту та часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів (r = –0,60) й між морфологічною якістю та кількістю спермодоз (r = –0,66), що свідчить про антагонізм між кількістю та якістю сперми. Порівняння тварин різних порід показало, що кнури породи ландрас вирізняється більшим об’ємом еякуляту та виходом спермодоз, тоді як їх аналоги великої білої породи мали вищу стабільність морфологічної якості та кращі показники рухливості, що відображає різні селекційні напрями. Усередині кожного генотипу спостерігалася значна мінливість показників, що свідчить про наявність як генетичної, так і середовищної складової варіації і підкреслює необхідність індивідуального відбору кнурів для штучного осіменіння. У батьківській лінії РІС 337 найвищим виявився позитивний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,80). Дисперсійний аналіз показав, що породна належність має високий вплив на кількісні показники (об’єм еякуляту та кількість спермодоз) і помірний вплив на якісні (рухливість та морфологічну нормальність), тоді як фактор індивідуальних особливостей тварин більшою мірою впливає на якісні показники. Отримані результати узгоджуються з літературними даними про роль породи та індивідуальних особливостей у формуванні спермопродукції, підтверджують доцільність диференційованого підходу до відбору кнурів для штучного осіменіння та обґрунтовують необхідність систематичного контролю якості сперми при виробництві спермодоз
- 9 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1,p. 174-188
Open AccessСПЕРМОПРОДУКТИВНІСТЬ КНУРІВ МАТЕРИНСЬКИХ ПОРІД І БАТЬКІВСЬКОЇ ЛІНІЇ ТА ВПЛИВ ГЕНОТИПУ НА КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ СПЕРМИ
Досліджено показники спермопродукції кнурів великої білої та ландрас порід, а також батьківської лінії РІС 337, з метою визначення закономірностей взаємозв’язків кількісних і якісних характеристик сперми та оцінки впливу породної належності на їх формування. Проведено кореляційний аналіз між об’ємом еякуляту, рухливістю сперматозоїдів, концентрацією сперматозоїдів, часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів і кількістю спермодоз. У кнурів великої білої породи виявлено переважання слабких та помірних зв’язків, при цьому найбільш виразним є позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,68), а також між рухливістю та морфологічною якістю сперми (r = 0,60). У кнурів породи ландрас встановлено високі позитивні кореляції між об’ємом еякуляту та кількістю спермодоз (r = 0,72) та між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,61), водночас відзначено виразний негативний зв’язок між об’ємом еякуляту та часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів (r = –0,60) й між морфологічною якістю та кількістю спермодоз (r = –0,66), що свідчить про антагонізм між кількістю та якістю сперми. Порівняння тварин різних порід показало, що кнури породи ландрас вирізняється більшим об’ємом еякуляту та виходом спермодоз, тоді як їх аналоги великої білої породи мали вищу стабільність морфологічної якості та кращі показники рухливості, що відображає різні селекційні напрями. Усередині кожного генотипу спостерігалася значна мінливість показників, що свідчить про наявність як генетичної, так і середовищної складової варіації і підкреслює необхідність індивідуального відбору кнурів для штучного осіменіння. У батьківській лінії РІС 337 найвищим виявився позитивний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,80). Дисперсійний аналіз показав, що породна належність має високий вплив на кількісні показники (об’єм еякуляту та кількість спермодоз) і помірний вплив на якісні (рухливість та морфологічну нормальність), тоді як фактор індивідуальних особливостей тварин більшою мірою впливає на якісні показники. Отримані результати узгоджуються з літературними даними про роль породи та індивідуальних особливостей у формуванні спермопродукції, підтверджують доцільність диференційованого підходу до відбору кнурів для штучного осіменіння та обґрунтовують необхідність систематичного контролю якості сперми при виробництві спермодоз
- Open Access
- 8 September 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural Sciences
- Vol. 26 (101) , 299-310
The effectiveness of traditional and intrauterine insemination of pigs
Our study aimed to identify the influence of the age of sows using traditional and intrauterine insemination methods in the conditions of industrial pork production technology on their fertility and fecundity, as well as on the efficiency of artificial insemination operators. No difference was found between the animals of the control and experimental groups regarding the average fertility of sows. At the same time, regarding the fertilization coefficient of replacement pigs, the animals of the experimental group significantly (P ≤ 0.05) exceeded the analogs of the control group by 0.88 %. In animals with two or more farrowing, a tendency was observed to decrease fertilization by 0.28 %, and in animals to which sperm was introduced by the post-cervical method. It was found that there was no significant difference between the indicators of the number of piglets born and the multiparity of sows between the groups. At the same time, a tendency towards a slightly higher number of stillborn piglets was found in sows inseminated by the postcervical method. There was also no significant difference between animals inseminated by different methods regarding piglet survival to weaning and their number in the litter during this period. It was found that animals inseminated by intrauterine insemination increased multiparity by 2.9 % after the second farrowing, by 5.6 % after the third farrowing, and by 13.1 % after the fourth. In comparison, after the fifth, such excess decreased to 5.5 %; after the sixth, it was 8.4 %; and after the seventh, it was 10.2 %. Animals inseminated by the traditional method of insemination tended to decrease in multiparity throughout their entire reproductive life. Therefore, after the second farrowing, it decreased by 2.0 %, after the third by 1.2 %, after the fourth by 3.2 %, while after the fifth,h there was an increase compared to the first farrowing by 2.0 %, after the sixth only by 0.8 % and after the seventh there was a decrease by 0.3 %. It was proved that the serial number of the reproductive cycle of sows significantly influenced the total number of piglets at birth by 1.50 %, the multiparity index by 5.51 %, the number of stillborn piglets per farrowing and the number of weaned piglets by 14.47 %. The insemination method factor and its interaction with the farrowing number of farrowing had no significant effect on any of the studied indicators. On average, the process of detecting heat and insemination of sows took 7.5 minutes per sow with traditional insemination, while the post-cervical method, which does not require stimulation of the pig during insemination and allows for the forced introduction of sperm into the uterus, reduces this time by 4.3 minutes, or 57.3 %, and reduces the total time spent on insemination of sows by 62.9 %.
- 8 September 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural Sciences
- Vol. 26 (101) , 299-310
Open AccessThe effectiveness of traditional and intrauterine insemination of pigs
Our study aimed to identify the influence of the age of sows using traditional and intrauterine insemination methods in the conditions of industrial pork production technology on their fertility and fecundity, as well as on the efficiency of artificial insemination operators. No difference was found between the animals of the control and experimental groups regarding the average fertility of sows. At the same time, regarding the fertilization coefficient of replacement pigs, the animals of the experimental group significantly (P ≤ 0.05) exceeded the analogs of the control group by 0.88 %. In animals with two or more farrowing, a tendency was observed to decrease fertilization by 0.28 %, and in animals to which sperm was introduced by the post-cervical method. It was found that there was no significant difference between the indicators of the number of piglets born and the multiparity of sows between the groups. At the same time, a tendency towards a slightly higher number of stillborn piglets was found in sows inseminated by the postcervical method. There was also no significant difference between animals inseminated by different methods regarding piglet survival to weaning and their number in the litter during this period. It was found that animals inseminated by intrauterine insemination increased multiparity by 2.9 % after the second farrowing, by 5.6 % after the third farrowing, and by 13.1 % after the fourth. In comparison, after the fifth, such excess decreased to 5.5 %; after the sixth, it was 8.4 %; and after the seventh, it was 10.2 %. Animals inseminated by the traditional method of insemination tended to decrease in multiparity throughout their entire reproductive life. Therefore, after the second farrowing, it decreased by 2.0 %, after the third by 1.2 %, after the fourth by 3.2 %, while after the fifth,h there was an increase compared to the first farrowing by 2.0 %, after the sixth only by 0.8 % and after the seventh there was a decrease by 0.3 %. It was proved that the serial number of the reproductive cycle of sows significantly influenced the total number of piglets at birth by 1.50 %, the multiparity index by 5.51 %, the number of stillborn piglets per farrowing and the number of weaned piglets by 14.47 %. The insemination method factor and its interaction with the farrowing number of farrowing had no significant effect on any of the studied indicators. On average, the process of detecting heat and insemination of sows took 7.5 minutes per sow with traditional insemination, while the post-cervical method, which does not require stimulation of the pig during insemination and allows for the forced introduction of sperm into the uterus, reduces this time by 4.3 minutes, or 57.3 %, and reduces the total time spent on insemination of sows by 62.9 %.
- Open Access
- 21 February 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural Sciences
- Vol. 26 (100) , 214-223
Efficiency of growing and fattening of hybrid pigs of English origin under dry and combined systems of their feeding
The article aimed to study the efficiency of rearing and fattening pigs with constant drying throughout life and variable during fattening feeding systems. It was established that changing the feeding system from dry to liquid led to an acceleration of the intensity of the piglets and, as a result, a 7.8 % increase in their weight at the end of fattening did not worsen feed conversion in pigs, but on the contrary, led to its improvement by 2.9 % on fattening and by 1.8 % during the period of rearing and fattening. Feed consumption per head and kilogram of growth during the rearing period did not differ significantly between groups of animals, which, accordingly, did not differ in cost. Meanwhile, during fattening, pigs that were switched to liquid feeding consumed 6.8 % more feed, resulting in 6.8 % more feed per head during the fattening period and a correspondingly higher cost. However, due to the higher intensity of growth, feed conversion in them turned out to be 2.9 % better, contributing to a 2.9 % reduction in the feed cost for 1 kg of growth compared to animals that consumed dry feed at this stage. No difference was found in the efficiency of rearing piglets under constant feeding during the weaning period and the growing period, while during the fattening period, the operational cost of fattening one head was found to be higher by 6.8 %, by 5.0 % the cost price and by 7.8 % of its cost completion of fattening, 8.8% income from fattening one animal and 1.9 % better profitability of this process in a group of animals with a variable feeding system. At the same time, due to better growth indicators, the animals of this group showed a 1.0 % lower cost of 1 kg of gain during fattening and a 2.6 % lower cost of 1 kg of live weight at its completion. It is also established that the cost of 1 kg of growth for growing and fattening is lower by 2.3 %. The cost of one head is higher by 5.0 %, its market value by 7.8 %, income from sales by 13.2 %, and by 7.8 % profitability of the entire production cycle of obtaining, growing, and fattening pigs. Changing the feeding system from dry to liquid after the growing-out period increased the efficiency of the whole process of acquiring, growing, and fattening pigs. Метою статті було вивчити ефективність вирощування та відгодівлі свиней за незмінної впродовж життя сухої та змінної під час відгодівлі систем годівлі. Встановлено, що зміна системи годівлі з сухої на рідку призвела до пришвидшення інтенсивності поросят і як результат – вищої на 7,8 % їх маси по завершенні відгодівлі, не погіршила конверсію корму у свиней, а навпаки, призвела до її поліпшення на 2,9 % на відгодівлі та на 1,8 % за період дорощування та відгодівлі. Споживання корму в розрахунку на одну голову та на один кілограм приросту за період дорощування суттєво не відрізнялись між групами тварин, що відповідно не мало різниці за його вартістю. Тим часом під час відгодівлі свині, які були переведені на рідку годівлю, щодоби споживали на 6,8 % більше корму, що спричинило на 6,8 % більшу його кількість в розрахунку на одну голову за період відгодівлі та на стільки ж вищу його вартість. Але за рахунок вищої інтенсивності росту конверсія корму в них виявилась на 2,9 % кращою, що посприяло здешевленню на 2,9 % кормової собівартості 1 кг приросту порівняно з тваринами, які споживали на цій стадії сухі корми. Не встановлено різниці в ефективності вирощування поросят за незмінної годівлі в підсисний період та на дорощувані, тимчасом як за період відгодівлі виявлено вищу на 6,8 % операційну собівартість відгодівлі однієї голови, на 5,0 % собівартість та на 7,8 % її вартість по завершенні відгодівлі, на 8,8 % дохід від відгодівлі однієї тварини та кращу на 1,9 % рентабельність цього процесу в групі тварин зі змінною системою годівлі. Водночас тварини цієї групи за рахунок кращих показників росту виявили на 1,0 % нижчу собівартість 1 кг приросту на відгодівлі, на 2,6 % собівартість 1 кг живої маси по її завершенні. Також встановлено нижчу на 2,3 % собівартість 1 кг приросту на дорощувані й відгодівлі та вищі за цей період на 5,0 % собівартість однієї голови, на 7,8 % її ринкову вартість, на 13,2 % дохід від реалізації та на 7,8 % рентабельність всього виробничого циклу отримання, вирощування та відгодівлі свиней. Тобто зміна системи годівлі з сухої на рідку після...
- 21 February 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural Sciences
- Vol. 26 (100) , 214-223
Open AccessEfficiency of growing and fattening of hybrid pigs of English origin under dry and combined systems of their feeding
The article aimed to study the efficiency of rearing and fattening pigs with constant drying throughout life and variable during fattening feeding systems. It was established that changing the feeding system from dry to liquid led to an acceleration of the intensity of the piglets and, as a result, a 7.8 % increase in their weight at the end of fattening did not worsen feed conversion in pigs, but on the contrary, led to its improvement by 2.9 % on fattening and by 1.8 % during the period of rearing and fattening. Feed consumption per head and kilogram of growth during the rearing period did not differ significantly between groups of animals, which, accordingly, did not differ in cost. Meanwhile, during fattening, pigs that were switched to liquid feeding consumed 6.8 % more feed, resulting in 6.8 % more feed per head during the fattening period and a correspondingly higher cost. However, due to the higher intensity of growth, feed conversion in them turned out to be 2.9 % better, contributing to a 2.9 % reduction in the feed cost for 1 kg of growth compared to animals that consumed dry feed at this stage. No difference was found in the efficiency of rearing piglets under constant feeding during the weaning period and the growing period, while during the fattening period, the operational cost of fattening one head was found to be higher by 6.8 %, by 5.0 % the cost price and by 7.8 % of its cost completion of fattening, 8.8% income from fattening one animal and 1.9 % better profitability of this process in a group of animals with a variable feeding system. At the same time, due to better growth indicators, the animals of this group showed a 1.0 % lower cost of 1 kg of gain during fattening and a 2.6 % lower cost of 1 kg of live weight at its completion. It is also established that the cost of 1 kg of growth for growing and fattening is lower by 2.3 %. The cost of one head is higher by 5.0 %, its market value by 7.8 %, income from sales by 13.2 %, and by 7.8 % profitability of the entire production cycle of obtaining, growing, and fattening pigs. Changing the feeding system from dry to liquid after the growing-out period increased the efficiency of the whole process of acquiring, growing, and fattening pigs. Метою статті було вивчити ефективність вирощування та відгодівлі свиней за незмінної впродовж життя сухої та змінної під час відгодівлі систем годівлі. Встановлено, що зміна системи годівлі з сухої на рідку призвела до пришвидшення інтенсивності поросят і як результат – вищої на 7,8 % їх маси по завершенні відгодівлі, не погіршила конверсію корму у свиней, а навпаки, призвела до її поліпшення на 2,9 % на відгодівлі та на 1,8 % за період дорощування та відгодівлі. Споживання корму в розрахунку на одну голову та на один кілограм приросту за період дорощування суттєво не відрізнялись між групами тварин, що відповідно не мало різниці за його вартістю. Тим часом під час відгодівлі свині, які були переведені на рідку годівлю, щодоби споживали на 6,8 % більше корму, що спричинило на 6,8 % більшу його кількість в розрахунку на одну голову за період відгодівлі та на стільки ж вищу його вартість. Але за рахунок вищої інтенсивності росту конверсія корму в них виявилась на 2,9 % кращою, що посприяло здешевленню на 2,9 % кормової собівартості 1 кг приросту порівняно з тваринами, які споживали на цій стадії сухі корми. Не встановлено різниці в ефективності вирощування поросят за незмінної годівлі в підсисний період та на дорощувані, тимчасом як за період відгодівлі виявлено вищу на 6,8 % операційну собівартість відгодівлі однієї голови, на 5,0 % собівартість та на 7,8 % її вартість по завершенні відгодівлі, на 8,8 % дохід від відгодівлі однієї тварини та кращу на 1,9 % рентабельність цього процесу в групі тварин зі змінною системою годівлі. Водночас тварини цієї групи за рахунок кращих показників росту виявили на 1,0 % нижчу собівартість 1 кг приросту на відгодівлі, на 2,6 % собівартість 1 кг живої маси по її завершенні. Також встановлено нижчу на 2,3 % собівартість 1 кг приросту на дорощувані й відгодівлі та вищі за цей період на 5,0 % собівартість однієї голови, на 7,8 % її ринкову вартість, на 13,2 % дохід від реалізації та на 7,8 % рентабельність всього виробничого циклу отримання, вирощування та відгодівлі свиней. Тобто зміна системи годівлі з сухої на рідку після...