МГМ. В. Глобчак

М. В. Глобчак

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


М. В. Глобчак has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Оцінювання динамічної характеристики автомобіля після ремонту циліндро-поршневої групи двигуна

    by Г. С. Гудз, М. В. Глобчак, О. Й. Коцюмбас

    Сформульовано припущення стосовно профілю дороги, опору коченню, тривалості перемикання передач для оцінювання динамічних властивостей автомобіля. Розглянуто тривалість та шлях розганяння до певної швидкості вантажівок. З'ясовано, що для цього існують аналітичні методи розв'язку, проте з певними обмеженнями. Застосовано більш коректні способи, а саме – інтегрування числовими методами наведених залежностей тривалості розганяння. Зазначено, що для вантажівок варто порівняти граничні сумарні опори (коченню та підйому) дороги, які може подолати автомобіль на першій та вищій передачі без перемикання на нижчу, що оцінюють динамічним чинником. Встановлено, що в разі збільшення діаметра циліндра зміни зазнає обертовий момент двигуна, а решта параметрів конструкції залишаються незмінними. Наведено результати розрахунку залежності зміни динамічного чинника від швидкості руху автомобіля з номінальним та ремонтним розмірами циліндрів двигуна. З'ясовано, що максимальний динамічний чинник на першій передачі автомобіля з порівнюваними розмірами циліндрів двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) зафіксовано за швидкості vDmax = 8,57 км/год й становить, відповідно, Dmax п = 0,341 та Dmax в = 0,355. Виявлено, що збільшення діаметрів циліндрів сприяє зростанню максимального динамічного чинника, як і максимального обертового моменту ДВЗ, на 4 %, що дасть змогу автомобілю подолати більший кут підйому дороги та коефіцієнт опору його коченню, а також пришвидшити автотранспортний засіб (АТЗ) на 4,3 %. Проведено аналіз характеристики, який дав можливість констатувати, що для автомобіля зі збільшеними розмірами циліндрів ДВЗ максимальний динамічний чинник на прямій передачі підвищився на 4,7 %. Встановлено розширення діапазону швидкостей стійкого руху автомобіля, що обґрунтовано значним зростанням частки сил опору коченню та повітря у загальному балансі розподілу тягової сили. Констатовано, що для порівняння динаміки розганяння автомобіля з номінальними та відновленими циліндрами ДВЗ варто оцінити пришвидшення АТЗ. Проведено розрахунки й побудовано графіки пришвидшень автомобіля на різних передачах трансмісії з порівнюваними ДВЗ залежно від швидкості руху.

  • Open Access

    Вплив показників руху на бокові крени автопоїзда під час зміни смуги автомагістралі

    by Г. С. Гудз, М. В. Глобчак, М. М. Осташук

    Розглянуто визначення бокового крену підресорених мас двовісного причепа з урахуванням поперечно-кутових коливань під дією відцентрових сил, що змінюються за часом, у процесі зміни смуги руху. Для цього застосовано принцип Лагранжа й розглянуто траєкторію зміни смуги руху автопоїзда КрАЗ, у складі тривісного автомобіля й двовісного причепа вантажністю 12 тонн. Встановлено, що найбільш правильним за вибраною водієм траєкторією реалізується рух передньої частини автомобіля-тягача. Його задня частина, внаслідок відведення шин, має відносно передньої траєкторії деяке відхилення на початковому періоді руху, й при виході на пряму. Передня й задня частини причепа на першому періоді руху мають приблизно такий самий радіус повороту, що й задня частина тягача. Проте при виході автомобіля на прямолінійну траєкторію, задня й передня частини причепа значно відхиляються. Наведено криві залежності бокових кренів підресорених мас від шляху, який проходить автопоїзд з усталеною швидкістю. З'ясовано, що на відтинку 60 м у процесі руху причіп неодноразово змінював напрям крену й амплітуду. Найбільше значення його крену становило 15°, яке змінювалось зі збільшенням швидкості. Створено математичну модель функціональної залежності кренів причепа від пройденого шляху автопоїздом за усталеної швидкості руху. Розрахунок коефіцієнтів кореляції підтвердив параболічну залежність означених вище параметрів. Методом графічної побудови отримано криві бокових кренів причепа з урахуванням поперечно-кутових коливань його підресореної маси та з умови статичного навантаження відцентровою силою. Аналіз графіків дав змогу констатувати, що кут крену розглянутої транспортної системи під дією бокового збурення під час зміни смуги руху є доволі значним. Його максимальні значення спостерігаються при виході на прямолінійну траєкторію за часом 1,1-3,2 с й становлять відповідно +8°15' та 8°12'. Надалі бокові крени причепа поступово згасають. Встановлено, що власні поперечно-кутові коливання причепа істотно впливають на величину його бокових кренів від відцентрових сил за тривалістю зміни смуг руху.