ААА. Д. Андрющенко

А. Д. Андрющенко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

А. Д. Андрющенко has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    РОЛЬ МАКРОФАГІВ І МІКРОГЛІЇ В ПАТОГЕНЕЗІ НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

    by Ангеліна Андрющенко

    Вступ. Хронічне нейрозапалення є характерною ознакою нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера та хвороби Паркінсона. Ключову роль у цьому процесі відіграють резидентна мікроглія та макрофаги, що походять від моноцитів. Ці клітини можуть виконувати як захисну, так і патогенну функцію залежно від стадії захворювання. Мета. Узагальнити сучасні дані про механізми участі макрофагів і мікроглії в нейродегенерації, їхню взаємодію з патологічними білками та потенційні терапевтичні підходи до модуляції їхньої функції. Матеріали і методи. Проведено аналіз наукової літератури за 2021–2026 роки, присвяченої фізіології мікроглії, її активації, ролі CSF-1R та його лігандів (M-CSF, IL-34), рецептора TREM2, транскрипційних факторів BHLHE40/41, METTL3, LRRK2, а також метаболізму макрофагів у моделях нейродегенеративних захворювань. Результати. Мікроглія, зокрема асоційована із захворюванням (DAM), має переважно ембріональне походження і зберігає стабільність популяції протягом розвитку хвороби Альцгеймера. Активовані субпопуляції DAM та дисрегульовані ліпід-асоційовані макрофаги (DLAM) характеризуються накопиченням ліпідних крапель, зниженим фагоцитозом β-амілоїду та підвищеною продукцією прозапальних цитокінів. Модуляція фенотипу макрофагів зменшує рухові порушення в доклінічних моделях хвороби Паркінсона. Висновок. Макрофаги та мікроглія відіграють важливу роль у розвитку нейрозапалення при нейродегенеративних захворюваннях. Молекулярні регулятори їхньої активації та метаболізму можуть розглядатися як перспективні терапевтичні мішені.

  • Open Access

    ЕВОЛЮЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БІОІННОВАЦІЙ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ БІЗНЕСІ

    by А. Д. Андрющенко

    Зазначено, що біоінновації виникли багато століть тому, оскільки під це визначення потрапляють навіть такі процеси, як бродіння (яке з давніх-давен використовувалося при виробництві вина, сиру, хліба та тощо). Проте важливість ролі мікроорганізмів у цьому процесі було відкрито Луї Пастером (1865 р.), з відкриття якого прийнято вести відлік початку становлення біоінновацій. Тільки після відкриття Пастера мікроорганізми стали свідомо застосовувати для отримання нових продуктів. В результаті досліджень цих та інших економістів було обгрунтовано чотири технологічні переходи, які пережила світова економіка протягом останніх 250 років. Пізніше професор Сасекського університету К. Фрімен у своїй роботі "Безробіття та технічні інновації", що вийшла 1982 року, зробив прогноз, що біоіноваціїї (біотехнології) технології стануть основою п'ятої технологічної хвилі змін. Визначено, що застосування біоінновацій на сьогоднішній день за багатьма секторами очевидний. Вони дозволяють істотно підвищити економічну ефективність найважливіших секторів економіки: охорони здоров'я (за рахунок більш ефективного лікування захворювань), сільського господарства (підвищення врожайності за рахунок появи нових властивостей у генно-модифікованих рослин, а також за рахунок поліпшення якості кормової бази тваринництва), харчової промисловості (за рахунок поліпшення смакових і поживних властивостей шляхом застосування преміксів, емульгаторів та інших покращувачів окремих споживчо важливих властивостей продуктів), транспорту та паливно-енергетичного комплексу (підвищення віддачі нафтових родовищ, промислово освоєне виробництво дизеля на основі рослинних олій). Крім того, значна частина продукції, в якій використовуються біотехнології, вирішує екологічні проблеми (переробка промислових відходів та очищення стічних вод, фільтрація та знезараження повітря), а також проблеми виробничої безпеки. Економічна оцінка біоіновацій та їх використання в економіці-напрям в українській та зарубіжних економічних дослідженнях досить нове, більше того, на сьогоднішній день не існує єдиного класифікатора біоіноваційних продуктів, це визначається, перш за все, об-'єктивною складністю самого ринку та його продукції: біотехнологія знаходить найширше галузеве застосування.

  • Open Access

    ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ БІОІННОВАЦІЙ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ БІЗНЕСІ

    by А. Д. Андрющенко

    Зазначено, що стійкий інноваційний розвиток світової економіки повністю пов'язаний з рівнем і якістю людського потенціалу, у тому числі його основних форм: освітнього та наукового потенціалів. Інтелектуальний потенціал, втілений у людському,-це ключова конкурентна перевага держав та регіонів в епоху "економіки знань". Рівень розвитку системи освіти та науки, а також поширення знань, навичок, досвіду свідчать про зацікавленість держави у підвищенні якості людського потенціалу свого населення, на основі якого бачиться майбутнє інноваційного розвитку національної економіки. Участь держави у світових інтеграційних процесах формує загальний освітній та науковий простір, що зумовлює поєднання зусиль усіх країн-учасниць інтеграції з метою підвищення інноваційної складової суспільного відтворення. Міжнародні організації також відіграють важливу роль у забезпеченні умов для здобуття освіти та розвитку науки у країнах, незалежно від їх соціально-економічного рівня. Визначено, економічні оцінки, що є на сьогоднішній день, дозволяють позначити такі тенденції розвитку біоіновацій: ринок біотехнологій-один з найбільш динамічних та розвиваються; біотехнології-інструмент вирішення глобальних проблем; динаміка зростання цього ринку (на відміну від ринку інтернет-технологій) має під собою реальних базис-наукові досягнення і продукцію, що реально випускається; економічний ефект від застосування біоіновацій комплексний та "проникає" фактично у всі товаропровідні галузі національної економіки.

  • Open Access

    ЕКОСИСТЕМНІ АСПЕКТИ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ БІОІННОВАЦІЙ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ

    by А. Д. Андрющенко

    Визначено, що поєднання проривів у біології та все більш швидких та складних обчислювальних технологій, аналізу даних та штучного інтелекту стало основою наукових заходів реагування на пандемію COVID-19. Вчені секвенували геном вірусу за кілька тижнів, а не місяців, як це було під час попередніх спалахів. Біоінновації дозволяють швидко проводити клінічні випробування вакцин, шукати ефективні методи лікування та глибоко вивчати шляхи передачі вірусу. Ця біореволюція може стати настільки ж перетворюючою для бізнесу та економіки, як і цифрова революція, що передувала їй, створюючи цінність у всіх секторах, руйнуючи ланцюжки створення вартості і відкриваючи нові бізнес-можливості. Компанії ясно бачать цей потенціал: інвестиції у нове покоління біологічних технологій вже перевищили 20 мільярдів доларів у 2024 році. Досліджено, що більшість фармацевтичних компаній у тій чи іншій мірі покладаються на придбання та ліцензування для використання перспективних наукових досягнень. З 2018 року до 2025 року понад 70% доходів від нових молекулярних структур (НМЕС) припадає на продукти, закуплені із зовнішніх джерел. Багато з цих інновацій виникають у невеликих лабораторіях, які не мають можливості ефективно виводити їх на ринок. Ліцензування або придбання таких активів та технологій дозволяє великим фармацевтичним компаніям розширювати свої портфелі, одночасно керуючи ризиками. На сьогоднішній день здебільшого сформовані товарні ринки для продукції як аграрної та харчової, так і медичної біотехнології. На основі біоіновацій випускаються цілком реальні та відчутні товари, на які пред'являють попит як підприємства (ферменти, діагностичні засоби, напівфабрикати, насіння), так і населення (ліки, продукти харчування) по всьому світу. Це факти цілком очевидні. Спірним питанням, навколо якого в основному ведеться дискусія у світовому співтоваристві, є не саме існування ринку біотехнологій, а перспективи його розвитку, чи розвиватиметься він у дусі "наукової фантастики" (клонування людини, комп'ютери на основі живих мікроорганізмів

  • Open Access

    КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КОМПАНІЙ В БІОЕКОНОМІЦІ

    by А. Д. Андрющенко

    Досліджено впливу боінновацій на економічний розвиток США, про що свідчать яскраві приклади успіху в районі затоки Сан-Франциско в Каліфорнії та на стику Бостона та Кембриджу у Массачусетсі. За останні два десятиліття сотні тисяч робочих місць було створено завдяки стартапам та великим транснаціональним компаніям-лідерам, які залучали додаткові допоміжні послуги, включаючи венчурний капітал. Сьогодні багато інших юрисдикцій-як у США, так і за кордоном-прагнуть відтворити цю продуктивну екосистему для підтримки свого економічного розвитку. Зростання біоінновацій обумовлено чотирма зацікавленими сторонами: академічними медичними та дослідницькими центрами (AMC); біотехнологічними та фармацевтичними компаніями; інвесторами, включаючи венчурний капітал; а також місцевими, регіональними та державними установами. Визначено, що максимізація цінності цих відносин залежить від визначення областей, в яких цілі та місії збігаються. Хоча може здатися, що збіги невеликі, вони несуть у собі перетворюючий потенціал. Таким чином, подолання роз'єднаності, яка перешкоджає розвитку екосистеми інновацій, є критично важливою для успіху. Наприклад, місію AMC зазвичай зосереджено на досконалості в дослідженнях, викладанні та догляді за пацієнтами. Але інша ключова частина їхньої місії-трансформувати фундаментальні медичні прориви, які значною мірою фінансуються за рахунок державних коштів через такі установи, як Національні інститути охорони здоров'я (NIH), на покращення медичного обслуговування. Ці поліпшення зазвичай комерціалізуються приватним сектором, що призводить до зростання доходів та створення нових робочих місць. Аналогічним чином, хоча венчурні капіталісти насамперед орієнтовані на повернення інвестицій для своїх партнерів з обмеженою відповідальністю, такі інвестиції залишаються життєздатним способом досягнення суттєвих інвестиційних мультиплікаторів. З 2008 року середні мультиплікатори для приватних біотехнологічних компаній

  • Open Access

    АРХІТЕКТУРА ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ АГРОТРЕЙДИНГУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

    by Олександр Яценко, Ангеліна Андрющенко, Валерія Осадчук, Оксана Кирилюк

    У статті проаналізовано застосування цифрових екосистем в аграрному сегменті як одного з ключових інструментів забезпечення сталого розвитку. Встановлено, що в Україні екосистемний підхід задекларовано на нормативному рівні, зокрема в постанові Кабінету Міністрів України «Про Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема”» № 1065 від 11 жовтня 2021 р., де екосистема визначається як мережа організацій, сформована навколо цифрової платформи та орієнтована на створення цінності для користувачів. Обґрунтовано, що впровадження крипторішень в агропромисловий сектор сприяє формуванню інтегрованих платформ, спрямованих на оптимізацію ланцюгів постачання та розширення доступу фермерів до фінансових послуг. Показано, що такі рішення базуються на цифровій архітектурі, яка поєднує дані, алгоритми агрономічного управління, аналітичні інструменти та користувацькі сервіси. Функціонування цифрових агроекосистем забезпечується розвитком цифрової інфраструктури, ефективного державного регулювання, сільськогосподарських ринків та наявних і потенційних ресурсів людського капіталу.


  • СВІТОВИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ БЛОКЧЕЙНУ, ТОКЕНІЗАЦІЇ ТА КРИПТОАКТИВІВ У ЦИФРОВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ЕКОСИСТЕМ АГРОТЕЙДИНГУ

    by О.м. Яценко, А.д. Андрющенко, В.є. Осадчук, О.в. Кирилюк

    У статті досліджується цифровізація інноваційних екосистем агротрейдингу з урахуванням світового досвіду застосування блокчейн-технологій, токенізації та криптоактивів. Основну увагу зосереджено на використанні технологій розподілених реєстрів у ланцюгах створення вартості аграрної продукції для підвищення прозорості, трасованості та ефективності транзакцій. Проаналізовано кейси впровадження блокчейн-рішень в управлінні ланцюгами постачання, контролі безпеки харчових продуктів і фінансовій інклюзії малих і середніх виробників. Розглянуто токенізацію аграрних активів як інструмент розширення доступу до ліквідності та альтернативного фінансування. Визначено ключові драйвери й обмеження цифрової трансформації агротрейдингу в умовах нестабільності глобальних аграрних ринків.