Taras Ivashkiv
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Taras Ivashkiv has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Myroslava Tymots
к.е.н., доцент кафедри бізнесу та управління, Університет Короля Данила, Івано-Франківськ, Україна
2 shared publications - Hryhorii Stakhiv
PhD Student King Danylo University Ivano-Frankivsk Ukraine
1 shared publication - Lidiia Fedyk
PhD in Historical Sciences Department of Law and Public Administration King Danylo University Ivano-Frankivsk Ukraine
1 shared publication - Oleksandr Horbatiuk
Khmelnytskyi National University
1 shared publication - Tetyana V. Solodzhuk
к.е.н., доцент кафедри фінансів, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна
1 shared publication Єва Богданова
к.е.н., н.с., кафедра HR-інжиніринг у бізнес-економіці, Хмельницький національний університет, Хмельницький, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 31 August 2026
- Published by FinTechAlliance in Financial and credit activity: problems of theory and practice
- Vol. 4 (69) , 479-491
МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК «ЛИПКОСТІ» ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УМОВАХ ВІЙНИ
Метою дослідження є обґрунтування ролі та місця мінімальної заробітної плати як інструмента державної соціальної політики забезпечення стійкості й гнучкості ринку праці в умовах війни. Особливу увагу приділено феноменові «липкості» (жорсткості) заробітної плати й трансформації її відтворювальної функції під впливом макроекономічних шоків. На основі аналізу сучасних економічних концепцій та емпіричних даних виявлено, що адміністративне підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) в умовах війни діє як номінальний фактор, проте суттєво відстає від темпів кумулятивної інфляції, що призводить до падіння реальної купівельної спроможності домогосподарств. Доведено наявність глибоких міжсекторальних диспропорцій: приватний сектор демонструє «адаптивну гнучкість» (перегляд зарплат що 6–9 місяців), а державний сектор (освіта, медицина) перебуває в стані жорсткості з часовим лагом коригування до 21 місяця, що провокує вимивання людського капіталу. Виявлено деформацію структури споживання за законом Енгеля. За допомогою економетричного аналізу обґрунтовано послаблення монетарної трансмісії НБУ щодо ринку праці воєнного періоду та доведено домінування чинника дефіциту кадрів над адміністративними рішеннями уряду після 2024 року. Розраховано економічно обґрунтований рівень МЗП для повної компенсації інфляційних втрат поточного року. За результатами дослідження сформульовано висновок, що МЗП під час війни перетворилася на основу соціальної підтримки життя домогосподарств, а функція стимулювання стала другорядною. Зроблено акцент на необхідності проведення цілеспрямованих реформ у частині запровадження галузевої диференціації МЗП, а також законодавчого закріплення гнучких механізмів перегляду зарплат і координації їх із монетарною політикою НБУ.
- 31 August 2026
- Published by FinTechAlliance in Financial and credit activity: problems of theory and practice
- Vol. 4 (69) , 479-491
Open AccessМІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК «ЛИПКОСТІ» ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УМОВАХ ВІЙНИ
Метою дослідження є обґрунтування ролі та місця мінімальної заробітної плати як інструмента державної соціальної політики забезпечення стійкості й гнучкості ринку праці в умовах війни. Особливу увагу приділено феноменові «липкості» (жорсткості) заробітної плати й трансформації її відтворювальної функції під впливом макроекономічних шоків. На основі аналізу сучасних економічних концепцій та емпіричних даних виявлено, що адміністративне підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) в умовах війни діє як номінальний фактор, проте суттєво відстає від темпів кумулятивної інфляції, що призводить до падіння реальної купівельної спроможності домогосподарств. Доведено наявність глибоких міжсекторальних диспропорцій: приватний сектор демонструє «адаптивну гнучкість» (перегляд зарплат що 6–9 місяців), а державний сектор (освіта, медицина) перебуває в стані жорсткості з часовим лагом коригування до 21 місяця, що провокує вимивання людського капіталу. Виявлено деформацію структури споживання за законом Енгеля. За допомогою економетричного аналізу обґрунтовано послаблення монетарної трансмісії НБУ щодо ринку праці воєнного періоду та доведено домінування чинника дефіциту кадрів над адміністративними рішеннями уряду після 2024 року. Розраховано економічно обґрунтований рівень МЗП для повної компенсації інфляційних втрат поточного року. За результатами дослідження сформульовано висновок, що МЗП під час війни перетворилася на основу соціальної підтримки життя домогосподарств, а функція стимулювання стала другорядною. Зроблено акцент на необхідності проведення цілеспрямованих реформ у частині запровадження галузевої диференціації МЗП, а також законодавчого закріплення гнучких механізмів перегляду зарплат і координації їх із монетарною політикою НБУ.
- Open Access
- 31 August 2024
- Published by FinTechAlliance in Financial and credit activity: problems of theory and practice
- Vol. 4 (57) , 394-408
THE IMPACT OF FINANCIAL AND ECONOMIC FACTORS ON HOUSEHOLD INCOME IN THE PRE-WAR AND WAR PERIODS
The article analyzes the state of household income and consumption in Ukraine in peacetime and wartime. The role of financial resources of the population in the financial system of the state is substantiated. It is proved that income plays a crucial role in the formation of the financial potential of the population. The impact of the war on the financial resources of the population and the volume of its savings is investigated. Directions for optimizing the formation of household income are proposed. The influence of the NBU monetary policy on the financial activity of households is analyzed. It is found that the relationship between the interest rate and the level of income, expenses, deposits and cash investments is weak. This is confirmed by the correlation and dispersion coefficients. In particular, the value of the correlation coefficient between the growth rate of the NBU discount rate and the average wage in 2021-2023 did not exceed 0.09. Such a weak impact of the NBU's interest rate can be explained by price stickiness, wage stickiness and the basic principles of the HANK model.
- 31 August 2024
- Published by FinTechAlliance in Financial and credit activity: problems of theory and practice
- Vol. 4 (57) , 394-408
Open AccessTHE IMPACT OF FINANCIAL AND ECONOMIC FACTORS ON HOUSEHOLD INCOME IN THE PRE-WAR AND WAR PERIODS
The article analyzes the state of household income and consumption in Ukraine in peacetime and wartime. The role of financial resources of the population in the financial system of the state is substantiated. It is proved that income plays a crucial role in the formation of the financial potential of the population. The impact of the war on the financial resources of the population and the volume of its savings is investigated. Directions for optimizing the formation of household income are proposed. The influence of the NBU monetary policy on the financial activity of households is analyzed. It is found that the relationship between the interest rate and the level of income, expenses, deposits and cash investments is weak. This is confirmed by the correlation and dispersion coefficients. In particular, the value of the correlation coefficient between the growth rate of the NBU discount rate and the average wage in 2021-2023 did not exceed 0.09. Such a weak impact of the NBU's interest rate can be explained by price stickiness, wage stickiness and the basic principles of the HANK model.