Аліна Олександрівна Парасєй-Гочер
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Аліна Олександрівна Парасєй-Гочер has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Vsevolod Zelenin
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
2 shared publications - Maksym Hryshchenko
Main Directorate of the National Police in the Kharkiv Region
1 shared publication Nataliya Pavlyk
Department of Labor Psychology, Ivan Zyazyun Institute of Pedagogical Education and Adult Education, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication- Oleksandr Zlobin
Department of Psychiatry, Addictiology, Psychotherapy and Clinical Psychology, Educational and Scientific Medical Institute, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Kharkiv, Ukraine
1 shared publication - Tetiana Mytskan
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
1 shared publication - Валентина Леонідівна Щербанюк
Міжнародна академія управління персоналом
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 17 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія
- No. 3,p. 234-238
ЗАРУБІЖНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО ШЛЮБУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ
У статті здійснено систематизований теоретичний огляд зарубіжних і вітчизняних досліджень міжнаціонального шлюбу як складного соціально-психологічного феномену. Показано, що вивчення цієї проблематики пройшло еволюцію від класичних соціально-демографічних і соціологічних студій, зосереджених на питаннях соціальної стратифікації, «гіпотезі обміну» та соціальних установках, до сучасних психологічних досліджень внутрішньоособистісних і міжособистісних процесів у міжкультурних союзах. Проаналізовано ключові теоретичні конструкти сучасної психології міжнаціонального шлюбу: акультурацію як динамічний процес зміни ідентичності, двовимірну (інтегративну) модель акультурації, ідеології різноманітності, культурне саморозширення та діадичну культурну спорідненість. Особливу увагу приділено психологічному благополуччю та ідентичності жінок у міжнаціональних шлюбах, для яких процес акультурації набуває багатовимірного характеру, а ключовими медіаторами адаптації виступають самооцінка й соціальна мережа підтримки. Узагальнено висновки новітніх мета-аналітичних та оглядових праць, що спростовують поширений стереотип про нижчу задоволеність стосунками у міжкультурних парах: якість таких стосунків визначається не культурною дистанцією між партнерами, а якістю комунікації, ідеологіями сприйняття різноманітності та наявними психологічними ресурсами. Обґрунтовано розуміння міжнаціонального шлюбу не лише як джерела стресу та адаптаційних викликів, а й як потужного ресурсу особистісного зростання та розширення ідентичності. Констатовано, що вітчизняний науковий простір у цій галузі залишається значною мірою незаповненим, особливо щодо психологічних механізмів самоактуалізації жінок зрілого віку в міжнаціональних шлюбах, що в умовах масової вимушеної міграції після повномасштабного вторгнення набуває не лише наукової, а й суспільної значущості. Результати огляду окреслюють теоретичні координати подальшого емпіричного дослідження.
- 17 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія
- No. 3,p. 234-238
Open AccessЗАРУБІЖНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО ШЛЮБУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ
У статті здійснено систематизований теоретичний огляд зарубіжних і вітчизняних досліджень міжнаціонального шлюбу як складного соціально-психологічного феномену. Показано, що вивчення цієї проблематики пройшло еволюцію від класичних соціально-демографічних і соціологічних студій, зосереджених на питаннях соціальної стратифікації, «гіпотезі обміну» та соціальних установках, до сучасних психологічних досліджень внутрішньоособистісних і міжособистісних процесів у міжкультурних союзах. Проаналізовано ключові теоретичні конструкти сучасної психології міжнаціонального шлюбу: акультурацію як динамічний процес зміни ідентичності, двовимірну (інтегративну) модель акультурації, ідеології різноманітності, культурне саморозширення та діадичну культурну спорідненість. Особливу увагу приділено психологічному благополуччю та ідентичності жінок у міжнаціональних шлюбах, для яких процес акультурації набуває багатовимірного характеру, а ключовими медіаторами адаптації виступають самооцінка й соціальна мережа підтримки. Узагальнено висновки новітніх мета-аналітичних та оглядових праць, що спростовують поширений стереотип про нижчу задоволеність стосунками у міжкультурних парах: якість таких стосунків визначається не культурною дистанцією між партнерами, а якістю комунікації, ідеологіями сприйняття різноманітності та наявними психологічними ресурсами. Обґрунтовано розуміння міжнаціонального шлюбу не лише як джерела стресу та адаптаційних викликів, а й як потужного ресурсу особистісного зростання та розширення ідентичності. Констатовано, що вітчизняний науковий простір у цій галузі залишається значною мірою незаповненим, особливо щодо психологічних механізмів самоактуалізації жінок зрілого віку в міжнаціональних шлюбах, що в умовах масової вимушеної міграції після повномасштабного вторгнення набуває не лише наукової, а й суспільної значущості. Результати огляду окреслюють теоретичні координати подальшого емпіричного дослідження.
- Open Access
- 11 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки. Серія: Психологія
- No. 1,p. 144-154
ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ВІРЯН ПРОТЕСТАНТСЬКИХ ДЕНОМІНАЦІЙ В УМОВАХ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
У статті представлено результати емпіричного дослідження, присвяченого проблемі гармонізації психологічного здоров’я членів протестантських спільнот в умовах сучасних викликів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю пошуку дієвих засобів психологічної підтримки особистості, де духовні цінності та релігійна ідентичність виступають засадничими ресурсами стресостійкості. Завершальний етап опрацювання результатів формувального експерименту, якому присвячено статтю, полягав у порівнянні показників сформованості ключових компонентів психологічного здоров’я, діагностованих за допомогою опитувальника «Психологічне здоров’я особистості» Н. Павлик. Автором проаналізовано динаміку змін у чотирьох вимірах: духовно-смисловому, соціально-особистісному, індивідуально-психологічному та психосоматичному. Встановлено, що на етапі вхідної діагностики контрольна та експериментальна групи мали подібні стартові показники, що свідчило про відсутність статистично значущих відмінностей до початку втручання. Високий початковий рівень здоров’я респондентів інтерпретується як наслідок позитивного впливу протестантського віросповідання на їхню ціннісну сферу. Доведено, що реалізація цілеспрямованої Програми зумовила якісні позитивні зрушення в експериментальній групі, тоді як у контрольній групі результати залишилися статичними. Загальний рівень психологічного здоров’я в експериментальній групі після завершення програми продемонстрував істотне зростання порівняно з контрольною групою, що підтверджено критерієм Манна-Уітні (p < 0,01). Отримані дані підтверджують системність впливу розробленої методики на всі рівні психічного функціонування відповідно до авторської моделі VITAL. Робота має практичне значення для психологів та фахівців, що працюють із релігійними громадами в умовах воєнного стану, оскільки обґрунтовує доцільність впровадження ціннісно-орієнтованих психокорекційних заходів.
- 11 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки. Серія: Психологія
- No. 1,p. 144-154
Open AccessДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ВІРЯН ПРОТЕСТАНТСЬКИХ ДЕНОМІНАЦІЙ В УМОВАХ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
У статті представлено результати емпіричного дослідження, присвяченого проблемі гармонізації психологічного здоров’я членів протестантських спільнот в умовах сучасних викликів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю пошуку дієвих засобів психологічної підтримки особистості, де духовні цінності та релігійна ідентичність виступають засадничими ресурсами стресостійкості. Завершальний етап опрацювання результатів формувального експерименту, якому присвячено статтю, полягав у порівнянні показників сформованості ключових компонентів психологічного здоров’я, діагностованих за допомогою опитувальника «Психологічне здоров’я особистості» Н. Павлик. Автором проаналізовано динаміку змін у чотирьох вимірах: духовно-смисловому, соціально-особистісному, індивідуально-психологічному та психосоматичному. Встановлено, що на етапі вхідної діагностики контрольна та експериментальна групи мали подібні стартові показники, що свідчило про відсутність статистично значущих відмінностей до початку втручання. Високий початковий рівень здоров’я респондентів інтерпретується як наслідок позитивного впливу протестантського віросповідання на їхню ціннісну сферу. Доведено, що реалізація цілеспрямованої Програми зумовила якісні позитивні зрушення в експериментальній групі, тоді як у контрольній групі результати залишилися статичними. Загальний рівень психологічного здоров’я в експериментальній групі після завершення програми продемонстрував істотне зростання порівняно з контрольною групою, що підтверджено критерієм Манна-Уітні (p < 0,01). Отримані дані підтверджують системність впливу розробленої методики на всі рівні психічного функціонування відповідно до авторської моделі VITAL. Робота має практичне значення для психологів та фахівців, що працюють із релігійними громадами в умовах воєнного стану, оскільки обґрунтовує доцільність впровадження ціннісно-орієнтованих психокорекційних заходів.
- Open Access
- 9 October 2025
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Health Leadership and Quality of Life
- Vol. 4, 866
The Connection Between Women's Self-Realization and Mental Health: Aspects of Psychosomatic Well-being
Introduction: this article examines the relationship between self-realization and the psychosomatic health of women in the context of significant external stressors, using the socio-political conditions of Ukraine as a case study. The focus is on women living away from the combat zone who are not direct victims of the war but nevertheless experience its destructive impact.Methods: a phenomenological approach, grounded in the theories of A. Maslow and R. Riff, was employed. In-depth interviews were conducted to explore the context of participants’ experiences. The study group consisted of ten women of different ages and social statuses, including both civilians and military personnel.Results: the findings reveal a complex interaction between external stressors—such as war, economic instability, and patriarchal norms—and internal psychological conditions. These dynamics frequently manifest in psychosomatic symptoms and an increased vulnerability to conditions such as alcohol dependency.Conclusions: women in Ukraine face a considerable burden of gender inequality, exacerbated by the war, which poses a major challenge. Responses to this challenge vary, reflecting the diverse socio-psychological characteristics of Ukrainian society, particularly among women. For some, mental oppression leads to negative feelings such as anxiety, depression, and loneliness, which, when suppressed for prolonged periods, provoke psychosomatic disorders. Despite these challenges, the research also highlights the extraordinary resilience, agency, and leadership qualities of Ukrainian women who, amid worsening conditions, continue to find ways to act as valuable social leaders.
- 9 October 2025
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Health Leadership and Quality of Life
- Vol. 4, 866
Open AccessThe Connection Between Women's Self-Realization and Mental Health: Aspects of Psychosomatic Well-being
Introduction: this article examines the relationship between self-realization and the psychosomatic health of women in the context of significant external stressors, using the socio-political conditions of Ukraine as a case study. The focus is on women living away from the combat zone who are not direct victims of the war but nevertheless experience its destructive impact.Methods: a phenomenological approach, grounded in the theories of A. Maslow and R. Riff, was employed. In-depth interviews were conducted to explore the context of participants’ experiences. The study group consisted of ten women of different ages and social statuses, including both civilians and military personnel.Results: the findings reveal a complex interaction between external stressors—such as war, economic instability, and patriarchal norms—and internal psychological conditions. These dynamics frequently manifest in psychosomatic symptoms and an increased vulnerability to conditions such as alcohol dependency.Conclusions: women in Ukraine face a considerable burden of gender inequality, exacerbated by the war, which poses a major challenge. Responses to this challenge vary, reflecting the diverse socio-psychological characteristics of Ukrainian society, particularly among women. For some, mental oppression leads to negative feelings such as anxiety, depression, and loneliness, which, when suppressed for prolonged periods, provoke psychosomatic disorders. Despite these challenges, the research also highlights the extraordinary resilience, agency, and leadership qualities of Ukrainian women who, amid worsening conditions, continue to find ways to act as valuable social leaders.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Salud, Ciencia y Tecnología - Serie de Conferencias
- Vol. 3, .650
Psychology of self-development and self-realisation in the context of transformation of the educational environment of Ukraine
Introduction: The study aimed to analyse the key aspects of the psychology of self-development and self-realisation within the transformation of Ukraine's educational system. The focus was on understanding how educational changes promote personal growth and self-realisation among students.Methods: A thorough analysis of scientific sources was conducted to summarise and consolidate existing knowledge in this field. The research employed methods such as analysis, synthesis, and content analysis, revealing the research process through successive stages.Results: The findings indicated that the current educational environment in Ukraine necessitates a shift from standardised approaches to flexible, individualised development strategies. This shift encourages students to explore personal interests, leverage their strengths, and chart unique paths to self-realisation. Such changes align with national values and provide future generations with opportunities to actively pursue self-development. The study highlighted the role of motivation in self-development and self-realisation, showing that success in learning and work, regardless of intellectual levels, depends significantly on positive motivation, deep interest, and goal-driven ambition.Conclusions: The study emphasised the importance of fostering and supporting motivation for self-development among students in Ukraine. Encouraging motivation can enhance students' deeper and more successful development during their educational journey and future endeavours. These findings underscore the transformative potential of educational reforms in promoting personal growth and self-realisation
- 30 December 2024
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Salud, Ciencia y Tecnología - Serie de Conferencias
- Vol. 3, .650
Open AccessPsychology of self-development and self-realisation in the context of transformation of the educational environment of Ukraine
Introduction: The study aimed to analyse the key aspects of the psychology of self-development and self-realisation within the transformation of Ukraine's educational system. The focus was on understanding how educational changes promote personal growth and self-realisation among students.Methods: A thorough analysis of scientific sources was conducted to summarise and consolidate existing knowledge in this field. The research employed methods such as analysis, synthesis, and content analysis, revealing the research process through successive stages.Results: The findings indicated that the current educational environment in Ukraine necessitates a shift from standardised approaches to flexible, individualised development strategies. This shift encourages students to explore personal interests, leverage their strengths, and chart unique paths to self-realisation. Such changes align with national values and provide future generations with opportunities to actively pursue self-development. The study highlighted the role of motivation in self-development and self-realisation, showing that success in learning and work, regardless of intellectual levels, depends significantly on positive motivation, deep interest, and goal-driven ambition.Conclusions: The study emphasised the importance of fostering and supporting motivation for self-development among students in Ukraine. Encouraging motivation can enhance students' deeper and more successful development during their educational journey and future endeavours. These findings underscore the transformative potential of educational reforms in promoting personal growth and self-realisation
- Open Access
- 4 September 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки. Серія: Психологія
- No. 2,p. 107-114
ФЕНОМЕН ПРОЩЕННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗЦІЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
У сучасному світі, охопленому конфліктами на різних рівнях, від сімейних спорів до міжнародних протистоянь, розгляд теми прощення набуває особливої актуальності. Прощення, як стратегія психологічного зцілення, здатна вирішувати глибокі емоційні конфлікти, сприяючи ментальному і фізичному здоров’ю та відновленню міжособистісних стосунків. Розглядаючи прощення як складний і тривалий процес відмови від образи, гніву та потреби у помсті, стаття детально аналізує різні підходи до цього феномену. Основну увагу приділено різним моделям прощення, які варіюються від релігійних вчень до сучасних психологічних та медичних досліджень. Стаття обґрунтовує актуальність вивчення феномену прощення. У роботі проаналізовано наукові погляди на феномен прощення та його визначення. Розглянуто моделі прощення, результати дослідження про зв’язок між прощенням та психічним здоров’ям особистості. Представлено критичні погляди щодо теорії прощення. Встановлено, що не існує єдиного погляду на розуміння концепції прощення та бракує досліджень щодо глибинних процесів, які відбуваються підчас прощення. Особливо актуальним є дослідження процесів прощення в умовах повномасштабної війни в Україні, де велика кількість громадян переживає травмуючі події. Вивчення цього явища дозволяє глибше зрозуміти, як процеси прощення можуть сприяти психологічному відновленню та ментальному здоров'ю. Актуальність теми прощення підкріплюється дослідженнями науковців та міждисциплінарним характером сучасних студій, що охоплюють філософію, психологію, медицину та теологію. У статті зазначається, що прощення може включати не лише індивідуальні, але й колективні аспекти, зокрема, в контексті відновного правосуддя та міжособистісного діалогу. Велика увага приділяється визначенню прощення не просто як моральної чи емоційної реакції, а як складного процесу, що вимагає осмислення та активної участі стражденної особи. Наукове обґрунтуванням терапевтичної важливості прощення, його позитивний вплив на психічне здоров'я та способи його реалізації через різні форми терапії дають можливість глибше зануритися у цю складну тему та знайти ефективні шляхи психологічного відновлення в умовах гострих конфліктів.
- 4 September 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки. Серія: Психологія
- No. 2,p. 107-114
Open AccessФЕНОМЕН ПРОЩЕННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗЦІЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
У сучасному світі, охопленому конфліктами на різних рівнях, від сімейних спорів до міжнародних протистоянь, розгляд теми прощення набуває особливої актуальності. Прощення, як стратегія психологічного зцілення, здатна вирішувати глибокі емоційні конфлікти, сприяючи ментальному і фізичному здоров’ю та відновленню міжособистісних стосунків. Розглядаючи прощення як складний і тривалий процес відмови від образи, гніву та потреби у помсті, стаття детально аналізує різні підходи до цього феномену. Основну увагу приділено різним моделям прощення, які варіюються від релігійних вчень до сучасних психологічних та медичних досліджень. Стаття обґрунтовує актуальність вивчення феномену прощення. У роботі проаналізовано наукові погляди на феномен прощення та його визначення. Розглянуто моделі прощення, результати дослідження про зв’язок між прощенням та психічним здоров’ям особистості. Представлено критичні погляди щодо теорії прощення. Встановлено, що не існує єдиного погляду на розуміння концепції прощення та бракує досліджень щодо глибинних процесів, які відбуваються підчас прощення. Особливо актуальним є дослідження процесів прощення в умовах повномасштабної війни в Україні, де велика кількість громадян переживає травмуючі події. Вивчення цього явища дозволяє глибше зрозуміти, як процеси прощення можуть сприяти психологічному відновленню та ментальному здоров'ю. Актуальність теми прощення підкріплюється дослідженнями науковців та міждисциплінарним характером сучасних студій, що охоплюють філософію, психологію, медицину та теологію. У статті зазначається, що прощення може включати не лише індивідуальні, але й колективні аспекти, зокрема, в контексті відновного правосуддя та міжособистісного діалогу. Велика увага приділяється визначенню прощення не просто як моральної чи емоційної реакції, а як складного процесу, що вимагає осмислення та активної участі стражденної особи. Наукове обґрунтуванням терапевтичної важливості прощення, його позитивний вплив на психічне здоров'я та способи його реалізації через різні форми терапії дають можливість глибше зануритися у цю складну тему та знайти ефективні шляхи психологічного відновлення в умовах гострих конфліктів.